Безвізовий режим з ЄС – стоїмо на місці, чи рухаємося вперед?

Приблизно три роки необхідно чекати українцям, щоб подорожувати до Європи без візи. У 2015 році, за оптимістичним сценарієм, в Україні введуть безвізовий режим з ЄС, кажуть експерти.

На шляху до вільного пересування Європою перед Україною стоїть План дій з візової лібералізації. Документ, отриманий від Брюсселя, вимагає від Києва ряд реформ у сфері юстиції, свободи та безпеки. Чим оперативніше в Україні виконають ряд умов, тим швидше країна наблизиться до безвізових подорожей.

Наразі ж необхідний процес уповільнюється, що відзначають ряд експертів з євроінтеграції. На думку дипломата, директора Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції у 2008-2010 роках Вадима Трюхана, у владі відсутня політична воля, яка обмежується бізнесовими інтересами окремих депутатів.

«Йдеться про те, що суто бізнесові вузько корпоративні бізнесові інтереси окремих народних депутатів стоять на заваді ухвалення закону, який відповідав би нормам та стандартам ЄС», пояснює Голосу Америки Вадим Трюхан.

Також, за словами дипломата, уповільнення реалізації Плану дій пояснюється «неспроможністю забезпечити стабільність і єдність влади при прийнятті законів, передбачених першою фазою Плану дій, зокрема, про документи, що посвідчують особу і підтверджують громадянство України та щодо спеціально уповноваженого органу з питань антикорупційної політики». Влада неспроможна розробити необхідні законопроекти, так як до цього часу зареєстрований тільки один проект від Арсенія Яценюка, каже експерт.

Втім, минулого тижня перший віце-прем’єр Валерій Хорошковський дав завдання органам державної влади до кінця квітня прийняти необхідні законопроекти. «Запровадження біометричних документів для виїзду за кордон є технічним завданням. З даного питання є чітка політична воля президента та доопрацьований з ЄС урядовий законопроект. Будь-які лобістські ігри з даного питання недоречні», заявив віце-прем’єр.

Раніше Віктор Янукович ветував законопроект про введення біометричних паспортів, так як, на думку влади, той порушував конституційні права громадян. Документ не отримав прихильності й у парламенті.

Поки дозріває політична воля у напрямку до безвізового режиму, українці продовжують стикатися із проблемами Шенгену. Отримання візи – це ще півбіди, говорять у громадській ініціативі «Європа без бар’єрів». Інша проблема – щоб із отриманою візою тебе не вигнали із країни.

За словами наукового директора Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, шенгенське право має прогалини, які прикордонник може трактувати на користь своєї держави, а не подорожуючого. Наприклад, діюча шенгенська віза повинна бути тільки одна, як і її мета. Тобто, якщо українець оформив собі бізнесову візу, то, якщо він поїде з нею подорожувати – його можуть затримати та депортувати. Про це у консульствах не розказують, зазначає Олександр Сушко.

Щоб уникнути проблем, експерти радять спочатку поїхати до тієї крани, яка була задекларована під час оформлення візи. «Багато українців оформлюють візу в одній країні, а потім з’являються в Німеччині», каже радник відділу візової політики департаменту консульської служби МЗС України Віталій Мошковський. Представник МЗС також порадив українцям, якщо ті їдуть у декілька країн, оформлювати візу там, де вони будуть проводити найбільше часу. Але найголовніше правило для тих, хто їде до ЄС – мати з собою усі необхідні документи, які будуть підтверджувати мету поїздки.

Загалом, за даними «Європа без бар’єрів», від 300 до 400 тисяч українців володіють багаторазовими шенгенськими візами.