Антиамериканські заяви Володимира Путіна зроблені під час виборчої кампанії та антиросійська риторика республіканського кандидата у президенти США Мітта Ромні мають виключно тактичний характер.

Так вважають американські політичні експерти – Роберт Легвольд з Колумбійського університету та професор Прінстонського університету Стівен Коген.

На думку Роберта Легвольда, на сьогоднішній момент відносини між Росією та США є стабільними.

«Втім у них існують і тіні. Йдеться про непевність щодо позиції США. Цього року у країні відбуваються президентські вибори і їх результат вплине на двосторонні відносини. Іншим фактором є повернення до влади Путіна, який у західній та американській пресі зображується у дуже непривабливих тонах», – каже Легвольд.

Під час виборчої кампанії, Володимир Путін активно використовував антиамериканську риторику. Ця тактика успішно працює із російськими виборцями.

Втім, на думку Легвольда, кожна заява має свою ціну.

У США після довгої паузи на високому рівні також почали лунати антиросійські заяви. Про це нагадує професор Прінстонського університету Стівен Коген.

"Мітт Ромні під час виборчої кампанії заявив, що Росія є геополітичним ворогом США номер один. Це настільки далеко від правди, що навіть важко коментувати. Втім цю заяву почули у Москві і розглядають її з усією серйозністю. Для росіян, це знак того, що від американців не варто чекати добра, вони не будуть партнерами Росії, не будуть дотримуватись угод, не робитимуть поступок. Заява Ромні ускладнила ситуацію, адже, прийшовши до влади, Путін може міркувати наступним чином – “це заява кандидата у президенти, але як бути, якщо такі думки будуть в голові у першої особи США?”, – розмірковує Коген.

На думку аналітиків, взаємний обмін ворожими заявами лише підсилює «яструбів» у США та Росії.

Чинний президент США, Барак Обама досяг значного покращення стосунків із Росією. Помітні результати принесло так зване «перевантаження» відносин між США та Росією. Важливих угод щодо контролю за озброєннями та посилення співпраці в питаннях Афганістану та Ірану вдалося досягнути як завдяки президенту Росії Медведєву, так і завдяки Путіну, який займав посаду прем’єра.

«Адміністрація Обами розраховує, що Путін є наступником політики Медведєва, і що все, що Москва підтримала за останній час, було схвалено Путіним. В оточенні Обами не вірять, що Медведєв був самостійним гравцем, чи перебував в опозиції до Путіна. Вважається, що Путін підтримував Медведєва у питанні щодо угоди про контроль озброєнь СТАРТ, у відкритті транзитного шляху до Афганістану територією Росії, у зміні політики Росії щодо санкцій ООН проти Ірану. Незгода між двома країнами щодо Лівії та Сирії на цьому фоні не сприймається, як виразник реального настрою російської політики», – коментує експерт Колумбійського університету Роберт Легвольд.