СЕУЛ, 30 листопада (Reuters). Збройні сили Південної Кореї заявили, що підняли винищувачі, коли два китайських і шість російських військових літаків увійшли в зону ППО в середу.

Два китайські бомбардувальники H-6 неодноразово входили в зону ідентифікації протиповітряної оборони Кореї (KADIZ) біля південного та північно-східного узбережжя Південної Кореї, починаючи з близько 5:50 ранку (20:50 GMT у вівторок), повідомив Об’єднаний комітет начальників штабів Сеула (JCS).

Вони знову увійшли в зону через кілька годин з Японського моря, відомого в Південній Кореї як Східне море, разом із російськими військовими літаками, включаючи бомбардувальники ТУ-95 і винищувачі СУ-35, і полишили зону через 18 хвилин, повідомляє JCS.

«Наші військові відправили винищувачі ВПС перед входом китайських і російських літаків у KADIZ для виконання тактичних заходів у рамках підготовки до можливої непередбаченої ситуації», — йдеться в заяві JCS.

В повідомленні йдеться, що літаки не порушували повітряний простір Південної Кореї.

Зона протиповітряної оборони – це зона, де країни вимагають від іноземних літаків вживати спеціальних заходів для ідентифікації. На відміну від повітряного простору країни – повітря над її територією та територіальними водами – не існує міжнародних правил, що регулюють зони протиповітряної оборони.

Москва не визнає зону ППО Кореї. У Пекіні заявили, що ця зона не є територіальним повітряним простором, і всі країни повинні мати там свободу пересування.

Повітряні сили самооборони Японії також підняли винищувачі після того, як китайські бомбардувальники пролетіли зі Східно-Китайського моря в Японське море, де до них приєдналися два російські безпілотники, повідомило Міністерство оборони Японії пізніше в прес-релізі.

Китай і Росія раніше заявляли, що їхні військові літаки проводять регулярні спільні навчання.

У серпні JCS повідомила про те, що російські військові літаки увійшли в KADIZ через три місяці після того, як китайські та російські літаки здійснили вторгнення в травні, яке стало першим після вступу на посаду президента Південної Кореї Юн Сук Йоля.

У 2019 році військові літаки Південної Кореї зробили сотні попереджувальних пострілів у бік російських військових літаків, коли вони увійшли в KADIZ під час спільного з Китаєм повітряного патрулювання.

Близько 450 тисяч тонн українського зерна щомісяця експортується через Польщу, це на 50% більше, ніж було станом на середину року, повідомив Анджей Адамчик, міністр інфраструктури Польщі. За його словами, в порівняні із жовтнем минулого року, обсяги перевезень зерна зросли у 16 разів.

Як пише Reuters, майбутнє Чорноморської зернової ініціативи, що була укладена влітку за посередництва ООН й Туреччини, залишається під питанням після того, як у жовтні Росія, що півроку блокувала українські порти, тимчасово вийшла з угоди. Пізніше Кремль повернувся до угоди, а домовленість продовжили на 120 днів.

Попри це, президент України Володимир Зеленський звинуватив Росію в перешкоджанні втіленню ініціативи. Він вказав, що наразі 80 кораблів із зерном затримуються в Босфорі.

Також міністр інфраструктури України Олександр Курбаков повідомив, що Росія "все ще має інструменти для штучного обмеження" можливостей угоди: "77 суден стоять у черзі для проходу інспекції в Туреччині, порти Великої Одеси використовують до 50% своїх потужностей [...] Ми мали досвід проведення 40 інспекцій на добу, зараз через позицію РФ на день інспектується в 5 разів менше. У жовтні Зернова ініціатива дозволила експортувати 4,2 млн тонн зернових, у листопаді не вийдемо і на 3 млн тонн. При цьому, технічно ми можемо вийти на 6 млн тонн на місяць".

Як Голос Америки повідомляв раніше, до оголошеної Зеленським програми "Зерно з України" приєднались 20 країн. В межах ініціативи планується надіслати 60 кораблів із зерном, щоб забезпечити продовольством щонайменше 5 мільйонів людей, переважно в країнах Африки та Азії.

Дивіться також:

Українська ініціатива "Зерно з України" отримала потужну міжнародну підтримку

США та Франція заявили, що нададуть в рамках ініціативи по 20 мільйонів доларів, Велика Британія - 6 млн, Швеція - 9,5 млн, Австрія 3,9 млн та Канада - 30 млн, повідомляє видання Politico. Про внесок обсягом 10 млн євро заявила Бельгія, 4 млн євро планують надати Нідерланди і 15 млн євро - Німеччина. Японія оголосила про плани профінансувати постачання українського зерна до Сомалі на суму 14 млн доларів, повідомляють ЗМІ.

Днями побачити відправлення українського зерна в межах Чорноморської зернової ініціативи до Одеси прибули посолка США в Україні Бріджит Брінк і координатор Державного департаменту с питань санкцій Джим О’Браєн. "Поки Росія використовує продовольство як зброю, президент Зеленський та Україна вживають заходів, щоб зменшити продовольчу небезпеку, спричинену війною Росії", - написала дипломатка.

Напередодні в ООН повідомили, що в межах Чорноморської зернової угоди, що також включає експорт російських добрив, до Африки відправили перше судно із російськими добривами.

Через перебої в експорті українського зерна найбільше потерпають найбідніші країни Африки - Ефіопія, Сомалі, Судан, Південний Судан та Ємен, де сотні тисяч людей помирають від голоду, пише Радіо Свобода.

При цьому від початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого Україна неодноразово заявляла про знищення або незаконне вивезення російськими військами українського зерна.

У статті використано матеріали Reuters

"Найбільш нагальним завданням є забезпечити, щоб Україна перемогла як демократична суверенна країна в Європі", - заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ в середу, відповідаючи на питання щодо того, чи не заслужила Україна більше на шляху до НАТО, ніж обіцянки.

Напередодні Столтенберґ підкреслив, що НАТО продовжує політику відкритих дверей щодо членства в НАТО, а "Росія не має права вето" щодо нових членів. "Ми дотримуємося цього також і з питання членства України", - додав генсек Альянсу.

Під час прес-конференції за результатами двох днів засідань міністрів закордонних справ країн НАТО в Бухаресті, Столтенберґ підткреслив в середу, що союзники мають "мобілізувати якомога більше військової, фінансової та гуманітарної підтримки для України". Він також наголосив, що на засіданні в Бухаресті "союзники підтвердили готовність допомагати Україні сучасною зброєю, боєприпасами та паливом, потрібними Україні для захисту ".

"Якщо Україна не переважить як незалежна суверенна держава, звичайно, питання членства не буде обговорюватись взагалі, бо не буде України як кандидата в члени", - додав він.

Для того, щоб наблизити Україну до членства, наголосив Столтенберґ, потрібно розвивати більш тісне співробітництво з Україною, як на політичному так і на практичному рівнях, "зміцнювати їхні інституції, допомогти їм перейти від стандартів та устаткування радянської епохи на сучасні стандарти та устаткування НАТО і доктрини".

Під час другого дня засідань, 30 листопада, міністри країн-членів НАТО обговорили відповідь Альянсу на виклики з боку Китаю та тиск Росії на партнерів НАТО, включаючи Боснію та Герцеговину, Грузію і Молдову. Міністри цих країн були присутні на засіданні в НАТО.

Залежність від російського газу "також має змусити нас оцінити нашу залежність від інших авторитарних режимів, не в останню чергу від Китаю, коли йдеться про наші канали поставок, технології, або інфраструктуру", заявив Столтенберґ.

У вівторок міністри країн Альянсу зустрілись з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.

БУХАРЕСТ (AP) — Міністр закордонних справ України заявив у середу, що дипломати НАТО дали йому низку нових обіцянок щодо озброєння своєї країни, але відмовився сказати, чи це включає надання систем “Патріот”.

Дмитро Кулеба виступив на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті (Румунія). Головним питанням на зустрічі було надання Україні зброї та обладнання для відновлення її зруйнованої електромережі, щоб пережити зиму під російським бомбардуваннями.

На зустрічі "ми почули низку зобов'язань, нових зобов'язань від різних членів НАТО щодо надання Україні більшої кількості оборонної зброї та енергетичного обладнання", - сказав Кулеба журналістам.

Кулеба заявив у вівторок, що Україні найбільше потрібні “Патріоти” і трансформаторі струму, щоб впоратися з тим, що, за словами НАТО, є цілеспрямованими російськими ракетними ударами, які мають на меті пошкодити енергосистему України перед зимою.

Україна хоче отримати більше американських ракетних батарей “Патірот” або інших системи протиповітряної оборони, які є більш досконалими, ніж ті, які вона отримала від Сполучених Штатів та інших союзників, щоб блокувати російські авіаудари. Кулеба не відповів на неодноразові запитання журналістів перед зустріччю з держсекретарем США Ентоні Блінкеном у середу про те, чи отримав він якісь зобов’язання щодо “Патріотів”.

«Мені цілком зрозуміло, що міністри закордонних справ країн НАТО залишаються сильною, рішучою та рішучою підтримкою України зброєю та іншою допомогою», — сказав Блінкен.

Європейський Союз запропонував створити спеціальний міжнародний суд, який очолив би розслідування воєнних злочинів Росії в Україні, а також розробити механізм використання заморожених санкціями російських активів для фінансування відбудови України.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що спеціальний суд повинен мати підтримку Організації Об’єднаних Націй.

«Росія повинна заплатити за свої жахливі злочини, включно зі злочином агресії проти суверенної держави. Ось чому ми, і надалі підтримуючи Міжнародний кримінальний суд, пропонуємо створити спеціальний суд з допомогою ООН для розслідування і притягнення до відповідальності за російський злочин агресії. Ми готові почати працювати з міжнародною спільнотою, щоб зібрати якомога ширшу міжнародну підтримку», - наголосила Урсула фон дер Ляєн.

Низка міжнародних судів вже розглядають справи пов'язані зі злочинами, скоєними в ході російської війни проти України, зокрема розслідування веде Міжнародний кримінальний суд у Гаазі.

Але існуючі міжнародні суди не мають повноважень розглядати, наприклад, питання агресії однієї держави проти іншої, а також не можуть судити підозрюваних заочно.

США та інші країни вже співпрацюють з Міжнародним кримінальним судом, а також самостійно збирають дані про злочини скоєні російськими військами в Україні.

«Агресія проти України це демонстративне порушення Хартії ООН, і ми маємо щораз більше доказів, що ця агресія супроводжується систематичними воєнними злочинами», - сказала нещодавно «Голосу Америки» спеціальна представниця Державного департаменту США Бет Ван Скаак.

Встановлення справедливості

Україна віддавна закликає до створення спеціального міжнародного трибуналу, звинувачуючи російських військових і політичних лідерів у розв’язанні загарбницької геноцидної війни, в ході якої скоюються воєнні злочини.

Прикладом для такого спеціального міжнародного суду називають Нюрнберзький трибунал, на якому судили лідерів нацистської Німеччини за злочини скоєні під час Другої Світової війни.

Дружина українського президента Олена Зеленська у виступів перед британськими парламентаріями 29 листопада у Лондоні наголосила, що українці домагаються справедливості.

«Ми не здамося. Але нам потрібна не лише перемога. Нам потрібна справедливість... Неможливо було уявити, що після всіх злочинів нацистів їх залишать непокараними. Так само цього не уявляємо й ми. Так само й ми прагнемо, щоб була справедливість і для наших людей, проти яких спрямовані російські ракетні рейди», – заявила Олена Зеленська.

Конфіскація російських активів

«Росія та її олігархи повинні відшкодувати Україні за руйнування і оплатити відбудову країни», - підкреслила Урсула фон дер Ляєн, вказавши, що зараз вартість спустошень в Україні сягає 600 мільярдів євро.

За словами Урсули фон дер Ляєн «ми маємо засоби змусити Росію заплатити».

«Ми заблокували резерви російського Центрального банку на 300 мільйонів. Ми також заморозили 19 мільярдів євро грошей російських олігархів», - нагадала вона.

Президентка Єврокомісії запропонувала, щоб ЄС з партнерами створили спеціальний фонд для інвестування заморожених коштів, а прибутки передавати Україні.

«А коли санкції будуть зняті, ті кошти треба буде використати таким чином, щоб Росія виплатила повне відшкодування за спустошення вчинене в Україні», - сказала Урсула фон дер Ляєн.

Вона підкреслила, що такі кроки вимагатимуть створення юридичної бази, над якою вона закликала працювати разом з західними партнерами негайно.

Дивіться також:

Embed share

НАТО посилить підтримку України – підсумки першого дня зустрічей у Бухаресті. Відео

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:07:28 0:00

Direct link

• 240p | 19,3MB
• 360p | 26,1MB
• 480p | 39,8MB
• 720p | 116,2MB