Актуально
- Голос Америки
ФБР попереджає про потенційні загрози церемонії інавгурації Байдена, мерка Вашингтона закликає американців брати участь віртуально
У США посилюються побоювання, що нещодавній штурм Капітолію екстремістами, які підтримують президента Дональда Трампа, може бути початком серії потенційно збройних і насильницьких протестів по всій країні напередодні інавгурації новообраного президента Джо Байдена.
ФБР повідомило «Голосу Америки», що воно вивчає дані, які вказують на те, що окремі люди або групи осіб, можливо, спробують спровокувати насильство або здійснити злочинні дії в зв'язку із планованою передачею влади.
«Хоча відповідно до нашої стандартної практики ми не коментуємо конкретні розвідувальні дані, ФБР підтримує наших партнерів - правоохоронні органи на рівні штатів, муніципалітетів і федеральному рівні», - заявило бюро.
«Ми зосереджуємо увагу не на мирних демонстрантах, а на тих, хто становить загрозу їхній безпеці у вигляді насильства і знищення майна», - продовжило відомство.
У бюлетені ФБР, який отримали першими телекомпанія ABC News і Yahoo News, містяться аналогічні попередження з приводу можливого насильства у столиці Вашингтоні і в усіх 50 штатах.
«ФБР отримало інформацію про виявлену збройну групу, яка має намір поїхати до Вашингтона 16 січня, - йдеться в бюлетені. - Вони попередили, що якщо Конгрес спробує усунути президента за допомогою 25-ї поправки до Конституції, відбудеться масштабне повстання».
Бюлетень також попереджає, що група закликає штурмувати будівлі федеральних установ, а також будівлі, які належать штатам і місцевим органам влади, якщо спроби відсторонити Трампа з посади до інавгурації 20 січня виявляться успішними.
Не коментуючи конкретні загрози, інші урядові відомства також вживають заходів задля зміцнення безпеки.
Міністерство внутрішньої безпеки США оголосило в понеділок, що доручило Секретній службі, яка займається охороною президента, почати операцію із гарантування безпеки процедури інавгурації вже в цю середу, за шість днів до раніше запланованого терміну.
Міністерство пояснило це «подіями останнього тижня і мінливою ситуацією».
Раніше у понеділок Національна гвардія США повідомила, що готова виділити до 15 тисяч військовослужбовців, щоб допомогти підтримати безпеку у зв'язку з інавгурацією 20-го січня.
"До інавгурації у столиці США солдатів Національної гвардії буде щонайменше у четверо більше, ніж у всьому Афганістані. Де більша загроза терору для США сьогодні?", - твітує у вівторок ведучий каналу CNN Джим Шутто.
Представники гвардії повідомили, що 6200 військовослужбовців з шести штатів прибули до Вашингтона, щоб підтримати цивільну владу після заворушень 6 січня, коли Капітолій на короткий час захопили тисячі екстремістів з числа прихильників Трампа, внаслідок чого загинули п'ятеро людей. Десяткам учасників штурму були висунуті звинувачення.
Канал CNN також наводить слова конгресмена-республіканця, який розповів, посилаючись на зміст брифінгу правоохоронців, що тисячі озброєних екстремістів, які підтримують Дональда Трампа, планують оточити Капітолій напередодні інавгурації новообраного президента Джо Байдена.
"Вони оприлюднили власні правила ведення бойових дій - тобто, коли стріляти, а коли не стріляти. Це організована група, яка має план. Вони вирішили робити те, що роблять, бо, на мою думку, вони вважають, що вони патріоти і вони говорять про 1776-й рік (рік оголошення Декларації незалежності США - прим. ГА) і вони вважають, що мають бути непохитними", - розповів законодавець.
Служба національних парків оголосила в понеділок, що монумент Вашингтону буде закритий з 11 січня до закінчення інавгурації через погрози насильства.
Влада Вашингтона і федеральна влада США закликали правоохоронні органи забезпечити належний рівень безпеки під час інавгурації обраного президента Джо Байдена, запобігши новим атакам з боку прихильників колишнього президента Дональда Трампа, які минулого тижня вторглися в Капітолій.
Мерка Вашингтона Мюріел Баузер закликала змінити підхід до гарантування безпеки після недавнього «безпрецедентного теракту».
Вона також заклика американців уникати міста під час інавгурації.
"Зараз наша мета - закликати американців брати участь віртуально та захистити округ Колумбію від повторення насильницького повстання, яке у січні відбулось у Капітолії та довкого нього" - заявила Баузер у понеділок, повідомляє канал CNN.
Голова комітету з розвідки Палати представників Адам Шифф підкреслив, що правоохоронні органи повинні подбати про безпечне проведення інавгурації.
Шифф заявив в ефірі CBS, що загроза подальшого насильства в останні дні президентського терміну Трампа є однією з причин для його відсторонення від посади.
«Безумовно, існує небезпека, що президент продовжить підбурювати своїх прихильників до подальших насильницьких дій, спрямованих на припинення мирної передачі влади», - сказав Шифф.
Ультраправі угруповання в чатах і соціальних мережах хвалять учасників штурму, називаючи їх справжніми патріотами. В інтернеті також з'явилися заклики до проведення подальших протестів напередодні інавгурації.
"Деякі екстремісти поширюють інформацію про виготовлення, приховування та використання саморобної вогнепальної зброї та вибхівки", - повідомляють NBC News.
У спробі запобігти тому, щоб ймовірні екстремісти потрапили до столиці США у день інавгурації, сервіс оренди Airbnb заявив про плани заборонити використання послуги у відповідний період особам, які пов'язані із групами ненависті або насильницькою діяльністю. Про це повідомляють CBS News.
У листі до виконувача обов'язків міністра внутрішньої безпеки Чеда Вольфа, яке було оприлюднено в неділю, мерка Вашингтона закликала відомство «скоригувати свій підхід до інавгурації декількома конкретними способами», включно з планом розгортання федеральних сил.
Зазвичай з нагоди інавгурації президента в американську столицю з'їжджаються сотні тисяч людей, але цього року масштаб заходу був значно обмежений через пандемію COVID-19.
Трамп минулого тижня заявив, що не буде присутній на церемонії.
Дивіться також: У США вже доставили понад 22 мільйона доз вакцин від COVID-19, але людям вкололи лише менше 7 мільйонів доз
Всі новини дня
- Голос Америки
Злість, розгубленість, безпорадність. Жителі прикордонного російського Шебекіна «розчаровані тим, що до такого дійшло» – NYT
Внаслідок обстрілів у прикордонних з Україною районах Бєлгородщини загинули щонайменше сім людей. CNN з посиланням на російських офіційних осіб повідомляє про атаки зі смертельними наслідками щонайменше в чотирьох місцях Бєлгородської області.
Двоє чоловіків і жінка загинули під час обстрілу села Соболівка із 18 ракет, повідомив Гладков у серії дописів у своєму Telegram-каналі. Також в результаті удару були пошкоджені газопровід і лінія електропередач.
Через Соболівку проходить залізнична лінія, яка сполучає Росію з окупованиси нею частинами Украни, що свідчить про те, що ціллю могли бути російські лінії постачання - пише CNN.
Мешканці Бєлгородської області Росії унаслідок останніх обстрілів “починають розуміти жахи війни, що точиться на їхньому порозі”. А також висловлюють обурення у соцмережах про те, що “Москва не турбується про їхню долю”.
Такі свідчення мешканців, зокрема евакуйованих з прикордонного міста Шебекіно, публікує видання New York Times.
Вони почали використовувати у соцмережах хештег “Shebekino Is Russia”, а в інтерв’ю журналістам чимало з них висловлювало обурення через те, що ведучі державного телебачення неправильно вимовляли назву їхнього міста.
“Таке враження, що в Москві не розуміють, що у нас тут відбувається. Коли безпілотники прилетіли до Москви, відразу з’явилися великі історії, це було в усіх новинах. А тут люди під обстрілами місяцями і нічого”, — цитує NYT місцевого вчителя англійської мови.
Водночас видання свідчить, що завдяки обстрілам на російській території “через 15 місяців після того, як російські ракети вперше впали на Київ, мешканці прикордонного з Росією Бєлгорода починають розуміти жах війни на їхньому порозі”.
Газета New York Times опитала мешканців прикордонного регіону Росії, більшість із них, як і вчитель, наполягали на тому, щоб їх називали лише іменами, посилаючись на страх розплати за розмови про війну.
Незважаючи на зростання кількості нападів на російській території, лише кожен четвертий росіянин уважно стежить за війною і, ймовірно, виходить за межі державних ЗМІ, щоб отримати інформацію про неї, – такими є висновки травневого опитування російських соціологів з недержавного “Левада-центру”. Майже половина респондентів заявили, що не стежать за конфліктом взагалі або лише побіжно.
Директор “Левади” Денис Волков сказав, що російське суспільство “не цікавиться далі власного носа”.
Але останні події змушують принаймні мешканців Шебекіно переоцінити свою апатію чи підтримку війни, а ще – породжують обурення проти влади, яка, на їхню думку, не змогла їх захистити, пише NYT.
Дивіться також:
- Голос Америки
Росія святкує День російської мови в ООН і цитує Пушкіна про «незаперечну перевагу» російської «над усіма європейськими мовами»
Росія в ООН святкує День російської мови у понеділок, 6 червня, у день народження російського поета початку ХІХ століття Олександра Пушкіна. Його цитату про «перевагу» російської мови над усіма європейськими мовами було обрано як епіграф до статті про значення російської мови для ООН.
Як зазначається на сайті ООН, цей день відзначається у рамках програми підтримки та розвитку багатомовності та культурного різноманіття. Однією з цілей цієї програми є «підтримка рівноправності всіх шести офіційних мов ООН: англійської, арабської, іспанської, китайської, російської та французької».
«Багатомовність, яка є важливим фактором гармонійного спілкування між народами, має особливе значення для Організації Об'єднаних Націй», – мовиться на сайті ООН.
Разом з тим, на думку правозахисників у самій Росії влада проводить активну політику асиміляції, що веде до зменшення кількості мовців та зникання мов національних меншин.
Результати перепису 2021 року показують, що кількість носіїв майже всіх російських мов національних меншин зменшилася за десятиліття з часу попереднього підрахунку населення.
Російська англомовна газета Moscow Times писала у березні цього року, що хоча дані перепису, оприлюднені в грудні минулого року, засвідчують картину зникнення інших мов у Росії, активісти та експерти, з якими спілкувалися журналісти, вважають, що ситуація є ще гіршою.
Наприклад, кількість носіїв чуваської, тюркської мови, якою розмовляють в основному в Республіці Чувашія в Поволжі Росії, скоротилася з понад 1 мільйона носіїв у 2010 році до трохи більше ніж 700 000 у 2021 році, мовиться у публікації.
У 2002-2010 роках кількість людей, які володіють татарською мовою в Росії скоротилася на понад мільйон осіб, у Казані, столиці Татарстану, де живе понад мільйон осіб з майже 4-мільйонного населення республіки залишилося тільки кілька шкіл з татарською мовою навчання, повідомляють татарські активісти.
Олександр Болькін, старійшина народу ерзя, який живе в Україні, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що за останні 30 років чисельність його народу знизилася приблизно вдвічі: з мільйона до 400-500 тисяч осіб.
У січні 2019 року Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти були стурбовані «зростанням домінування російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».
Захист прав російськомовного наслення – одна з «офіційних причин» війни, яку Росія розв'язала проти України. Заступник голови МЗС Росії Михайло Галузін наприкінці травня заявив, що серед умов для миру з Україною є ухвалення статусу російської мови як державної.
При цьому на окупованих Росією територіях окупаційна влада виводить українську мову з навчального процесу та вилучає україномовні книжки з бібліотек.
Цього року російська мова вперше почала втрачати популярність у світі. У 2023 рооці вона не увійшла у список 10-ти найпопулярніших мов, які вивчають у всьому світі за допомогою платформи Duolingo.
З моменту заснування платформи в 2015 році, «це перший рік, коли російська мова так драматично втратила свою популярність, незважаючи на те, що нею спілкуються 282 мільйони людей в світі», повідомили в компанії.
Падіння інтересу учнів до вивчення російської мови у компанії безпосередньо пов’язали з російським вторгненням в Україну у 2022 році та подальшим зростанням інтересу до вивчення української мови.
- Голос Америки
Українські тенісистки відмовляються тиснути руки російським суперницям
Українська тенісистка Еліна Світоліна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Анні Блінковій після перемоги у п’ятницю в Парижі.
За інформацією Reuters, Світоліна пояснила, що зробила це з поваги до чоловіків і жінок, які захищають Україну від вторгнення Росії.
“Що б подумали українські солдати, якби я потиснула руку росіянам?” – цитує Світоліну інформаційна агенція.
Російська спортсменка, як і білоруські тенісистки, допущені до змагань лише в нейтральному статусі - через повномасштабне вторгнення РФ до України.
Напередодні ще одна українська тенісистка, Марта Костюк, вирішила не обмінюватися традиційними післяматчевими вітаннями із суперницями з Росії чи Білорусі та уникала рукостискань.
Як пише агенція Associated Press, Костюк сказала, що перед матчем проти Аріни Соболенко з Білорусі вона не могла спати, переглядаючи онлайн тривожні новини з Києва, де тієї ночі від російських бомбардувань загинула щонайменше одна людина.
«Я намагаюся відкинути свої емоції щоразу, коли виходжу на корт”, - цитує АР спортсменку. Водночас її суперниця з Білорусі поділилася з журналістами, що їй важко виступати проти українок.
“Ви граєте проти українки і ніколи не знаєте, що трапиться. Ніколи не знаєш, як люди — підтримають чи ні?” - сказала Аріна Соболенко агентству.
Соболенко також днями потрапила на сторінки міжнародних ЗМІ через відмову від прес-конференції у зв'язку з питаннями журналістки з України.
“У мене немає коментарів для вас”, - повторювала Соболенко, коли кореспондентка запитувала її про відкриту підтримку спортсменкою авторитарного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Соболенко підписала відповідний відкритий лист у 2020 році, коли на вулицях Мінська тривали жорстокі затримані мирних протестувальників.
Соболенко заявила, що на останній прес-конференції "не почувалася в безпеці", - пише CNN.
Своєю чергою Костюк відкинула припущення, що російським і білоруським спортсменам буде небезпечно повертатися додому у разі відкритого засудження війни.
“Я не знаю, чого бояться інші гравці. Я повертаюся в Україну, де можу померти будь-якої секунди від безпілотників, чи ракет, чи чогось іншого”, – зауважила Костюк.
Раніше Марта Костюк відмовилася потиснути руку і російській суперниці Анатастасії Потаповій на змаганнях Miami Open. Таких випадків у спорті було чимало з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Українець Іван Чупринко відмовився потиснути руку іранцю під час нагородження на чемпіонаті світу з жиму лежачи – на знак протесту проти постачання Іраном дронів для війни Росії проти України. Українська тенісистка Ангеліна Калініна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Вероніці Кудерметовій в Італії, - інформувало видання CNN.
"Український спорт - це про честь і гідність"
“Український спорт - це про честь і гідність. Про відчуття честі і гідності як найважливіших цінностей”, - сказав президент Спортивного комітету України Ілля Шевляк в ефірі телеканалу “Київ”.
Він також розповів, що Спортивний комітет України торік розпочав проект, присвячений загиблими на війні українським спортсменам – “Янголи спорту”.
Загалом через повномасштабне вторгнення Росії в Україну загинуло понад 250 спортсменів, - інформувало Міністерство молоді та спорту у березні цього року.
Як відомо, цього літа російські і білоруські тенінсти зможуть брати участь у Вімблдонському турнірі. Для участі (забороненої торік) їм поставлено низку умов.
Зокрема, як інформує видання New York Times – дотримуватися нейтралітету під час виступу на турнірі, не висловлювати підтримку повномасштабного вторгнення РФ до України за підтримки Білорусі.
"Він пообіцяв мені, що повернеться". Анна Зайцева пережила блокаду "Азовсталі" і розшукує чоловіка-Азовця. Відео
Анна разом із тримісячним сином понад 60 днів ховалася від обстрілів на “Азовсталі” під час облоги Маріуполя. 30 квітня її та ще 156 цивільних евакуювали з Маріуполя гуманітарним коридором. Чоловік дівчини Кирило Зайцев залишився захищати місто та потрапив у полон.
- Голос Америки
Міністерка оборони Нідерландів відповіла представнику Китаю про причину війни в Україні
Міністерка оборони Нідерландів відкинула заяву Китаю про те, що війна Росії проти України пов’язана з «невдалою архітектурою безпеки» в Європі.
У суботу на головній щорічній оборонній конференції Азії досвідчений китайський дипломат заявив, що Європа «неправильно керувала» власною безпекою, і їй слід брати приклад з Азійсько-Тихоокеанського регіону.
«Я не думаю, що ви ефективно та конструктивно керуєте ситуацією з безпекою», — сказав Цуй Тянькай під час панельної дискусії в рамках Shangri-La Dialogue у Сінгапурі, повідомляє South China Morning Post, англомовне видання, що базується у Гонконгу.
«Нам не потрібне азійське НАТО. Ми не хочемо бачити розширення ролі НАТО в нашому регіоні», – сказав колишній посол Китаю у Вашингтоні.
На панелі з питань управління безпекою в євроатлантичному та азійсько-тихоокеанському регіонах він сидів поруч з міністром оборони України Олексієм Резніковим, але той уникав критики Пекіна. За повідомленням часопису Politico, він сказав лише, що Україні потрібно виграти війну, а не вести переговори.
Натомість на захист НАТО як ключового елементу європейської безпеки виступила його колега з Нідерландів Кайса Оллонгрен. Вона сказала, що слова представника Китаю є «велика-велика неправда».
«Було припущення посла, що Європі не вдалося дуже добре керувати своєю безпекою через війну в Україні. Звичайно, я розумію, що в Україні йде війна, але я вважаю, що це не результат неправильного управління ситуацією з безпекою в Європі. Це результат неповаги до того, як ми хочемо керувати безпекою в Європі», – сказала Оллонгрен.
«Не можна звинувачувати Європу чи європейські країни в незаконному вторгненні Росії в Україну», – сказала Оллонгрен в інтерв’ю виданню Politico через кілька хвилин після свого виступу.
Оллонгрен, чия країна займає все більш критичну позицію щодо Китаю через зв’язки з Росією та технічний прогрес у військовій сфері, додала, що оскільки Цуй більше не є послом, вона чекатиме, поки міністр оборони Китаю Лі Шанфу викладе офіційну позицію у своїй програмній промові в неділю.
Китай намагається зіграти роль посередника у досягненні миру між Росією та Україною, однак Пекін не визнає факту російської агресії і вважає, що однією з причин війни було «розширення НАТО».
Як повідомляв Голос Америки, днями спеціальний посланець Китаю закликав західних партнерів України припинити постачати їй зброю, бо це «розпалює конфлікт».
Форум