Актуально
Фільм «Ціна правди» (Mr. Jones) про Голодомор викликає бурхливе обговорення у США
«Голод був одним із найгірших злочинів 20-го століття. Він має увійти в глобальну свідомість у такий спосіб, який би відображав його масштаб і наслідки тієї трагедії»
Фільм режисерки Аґнєшки Холланд «Ціна правди» (оригінальна назва в світовому прокаті – «Mr. Jones») зараз доступний на платформі Amazon та інших платформах після прем’єри у США навесні цього року. В західній пресі з’являється останнім часом усе більше рецензій на фільм, що допомагає і самій стрічці в плані набуття ширшої авдиторії, а також і проливає світло на маловідому трагічну сторінку світової історії, якою є український Голодомор.
Як повідомяла Українська служба "Голосу Америки", прем'єра фільму відбулася минулого року у передмісті Вашингтона.
Сайт дослідницького центру «Атлантична рада» у США вміщує статтю гарвардського історика Сергія Плохія під назвою «Фільм «Mr. Jones» викриває кампанію фейкових новин довкола українського геноциду Сталіна».
Ніхто про це не говорить. Ніхто про це не знає. Відтак я подумала, що якось це навіть є обов’язком пролити світло на цеРежисерка фільму
На думку Плохія, фільм є важливою новою історичною драмою з дуже сучасним контекстом. Він проливає світло на один із найгірших злочинів Сталіна, «водночас слугуючи нагадуванням, що сьогоднішні розмови про фейкові новини не є, власне, чимось новим».
«Із фокусом на журналістську дуель щодо контролю над наративом довкола сталінського голоду, фільм перегукується з багатьма темами, які визначають сьогоднішнє інформаційне поле битви. В нинішній ері фейкових новин та альтернативних фактів «Mr. Jones» показує, що попередні покоління також поставали перед подібними викликами. Він ілюструє смертельну відповідальність ЗМІ передавати події точно, в той самий час показуючи незмінний авторитарний імпульс щодо приховування і викривлення», – пише Сергій Плохій.
Важливість фільму і в тому, як зазначає гарвардський професор, що він проливає світло на сталінський Голодомор, вперше показуючи міжнародній аудиторії український Голод 1932–33 років.
Wall Street Journal, називаючи фільм «блискучим», каже, що він допоможе впевнитись, що «ані злочини марксистського режиму, ані його жертви на тому широкому цвинтарі не будуть забуті»
«Голод був одним із найгірших злочинів 20-го століття, але він все ще має увійти в глобальну свідомість у такий спосіб, який би відображав його масштаб і наслідки тієї трагедії», – читаємо на сайті «Атлантичної ради».
Те довге відбілювання сталінського Голоду в Україні, чим займався московський кореспондент газети The New York Times Волтер Дюранті, виявилось зручним для міжнародної авдиторії, зазначає Плохій. На його думку, тоді світ більше переймався приходом Гітлера до влади в Німеччині і економічними наслідками Великої депресії – тому було мало попиту на конфронтацію з Кремлем на початку 1930-х.
«Не може бути щасливого кінця в голлівудському стилі у фільмах про Голодомор, але, принаймні, врешті (фільм) розповів історію», – зазначає Плохій.
У впливовій газеті The Wall Street Journal журналіст Джеймз Фріман зібрав рецензії в американській пресі на фільм «Ціна правди», зокрема, цитуючи видання The First Thing: «Словами «маєте подивитись» гротескно зловживають у рецензіях на фільми, але у цьому випадку вони є вдалими».
У багатьох рецензіях на фільм «Ціна правди» (Mr. Jones) кінокритики теж зауважують, що він є особливо актуальним у нинішній «час, коли брехня, цькування і насильство, схоже, повертаються замість прогресу, рівності й справедливості», і що фільм «є корисним уроком щодо наслідків – це нагода подивитися і чомусь навчитися», зауважує Френсіс Меєр у рецензії у виданні The First Thing.
Рецензії на фільм також кажуть, що стрічка проливає світло на маловідому тему Голодомору 1932–33 років, коли, за нинішніми оцінками, від штучного голоду померло майже чотири мільйони українців.
«Вони не померли природнім шляхом… Той голод був цілеспрямованою політикою, запровадженою Сталіним із відбиранням врожаю й інших продуктів харчування і широкими переслідуваннями, депортаціями і навіть стратами незгодних», – пише у виданні The New Yorker Ентоні Лейн.
«Його (Сталіна) велика схема колективізації землеробства провалилася, …але ідеологічно вона не могла бути провалом. Хто краще за українців, – яким часто не довіряла й яких демонізувала Москва, – надавався на роль цапів-відбувайлів і саботажників?» – питає Лейн.
У впливовомy виданні National Review Кайлі Сміт нагадує, що для польської режисерки фільму Аґнєшки Холланд тема злочинів комуністичного режиму не є чимось віддаленим, адже вона під час придушення радянськими танками Празької весни 1968 року була заарештована комуністами.
У рецензії читаємо, що фільм постає як двобій між валлійським журналістом Ґаретом Джонсом і кореспондентом газети The New York Times у Москві Волтером Дюранті, який у позитивному світлі писав про сталінський Радянський Союз і заперечував голод в Україні.
Сміт називає Дюранті «людиною The New York Times у Москві – чи радше людиною Москви в The New York Times».
Дуже позитивний відгук у рецензентки викликає гра актора Пітера Сарсґаарда, який зіграв Дюранті і якому гарно вдаються ролі негативних персонажів у фільмах.
У рецензіях на фільм в американських виданнях цитується фраза в одній зі статей Дюранті, яка увійшла в сценарій фільму (над сценарієм працювала американка Андреа Халупа). Дюранті про перегини Сталіна говорить: «Не можна приготувати яєшні, не розбивши яєць»… Але жахлива правда полягала у тому, що розбивалися людські життя під час Голодомору.
В одній із рецензій вказується, що Росія й донині не визнає Голодомор, а Дмитро Медведєв, коли був президентом Росії, назвав Голодомор у 2008 році «так званим» і заявляв, що змалювання українців як жертв цього сталінського злочину буде «цинічним і аморальними».
В інтерв’ю кореспондентові видання New York Daily News режисерка Аґнєшка Холланд зазначила, що від падіння Залізної завіси у 1989 році «людство швидко забуває злочини комунізму».
В одній із рецензій вказується, що Росія й донині не визнає Голодомор, а Дмитро Медведєв, коли був президентом Росії, назвав Голодомор у 2008 році «так званим»
Але «деякі злочини проти людяності є нестерпними», каже режисерка, додаючи, що люди мало знають про події, які відображені у фільмі, і навіть справжня цифра жертв сталінського Голодомору досі не відома.
«Ніхто про це не говорить. Ніхто про це не знає. Відтак я подумала, що якось це навіть є обов’язком пролити світло на це», – сказала Холланд кореспондентові.
Серед тих, хто вмістив рецензію на фільм, є й газета The New York Times, московським кореспондентом якої працював Волтер Дюранті. Авторка рецензії Манола Дарґіс пише, що фільм є «політичним трилером, із непохитним, невсипущим пульсом».
«Холланд є однією з тих кінорежисерів, яка не потребує діалогів для вираження змісту, і деякі з найсильніших сцен у фільмі «Mr. Jones» є безмовними чи майже без слів. Коли Ґарет вирушає до України, фільм переноситься у все більш моторошний, ніби з інших світів, спокій. У цій застиглості є дотик небезпеки, коли інші пасажири потяга у вагоні Ґарета дивляться на нього, як він їсть, із величезною психологічною інтенсивністю», – читаємо в рецензії Маноли Дарґіс.
«На момент, коли він утік він свого супровідника, йдучи пішки через засніжену, безлюдну сільську місцевість – схоже, ніби він іде через широкий цвинтар», – пише The New York Times.
А газета The Wall Street Journal, називаючи фільм «блискучим», каже, що він допоможе впевнитись, що «ані злочини марксистського режиму, ані його жертви на тому широкому цвинтарі не будуть забуті».
Дивіться також: Як на базі ВМС США у Перські затоці дотримуються заходів стримування поширення коронавірусу?
Всі новини дня
Мільйон боєприпасів для України: результати саміту лідерів ЄС. Відео
Лідери ЄС схвалили план відправки Україні 1 млн артилерійських боєприпасів протягом наступних 12 місяців. «ЄС підтримує Україну в її невпинному прагненні до свободи», – заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель. «Ми будемо стояти з Україною стільки, скільки буде потрібно» – наголосив він.
- Голос Америки
США ввели санкції проти режиму Лукашенко. Тіхановська закликає не ототожнювати білорусів з урядом. Відео
Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти режиму Лукашенка, зокрема за придушення продемократичного руху у Білорусі, і підтримку російської війни в Україні.
- Голос Америки
З українських портів відбули ще три кораблі з зерном та благодійна пшениця для Ємену
Україна у п'ятницю, 24 березня, відправила 30 тисяч тонн пшениці з Одеси, щоб підтримати мільйони людей у Ємені – у рамках ініціативи "Зерно з України", яку ініціював президент Зеленський і підтримали низка міжнародних донорів.
USAID повідомляє, що ця пшениця годуватиме 4 мільйони людей у Ємені впродовж 1 місяця. А загалом ця зернова ініціатива допомагає долати голод і забезпечує переміщення продуктів харчування та добрив в час глобального дефіциту.
Постачання до Ємену профінансували, серед іншого, уряди Франції, Іспанії та США (Агенція США з міжнародного розвитку USAID), за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН.
“Чорноморська зернова ініціатива забезпечує зерном тих, хто його потребує у всьому світі, і підтримує всіх, хто покладається на сільськогосподарський сектор”, - заявило посольство США в Україні у Твіттері.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Саудівська Аравія Анатолій Петренко наголосив: "Завантажене зерном судно в рамках ініціативи “Зерно з України” (Grain from Ukraine) сьогодні вирушило до Ємену. Україна продовжує відігравати активну роль як гарант продовольчої безпеки, будучи щиро та твердо відданою задоволенню гострих гуманітарних потреб дружнього єменського народу”.
Ініціативу "Зерно з України" започаткували 26 листопада 2022 року, у 90-ту річницю відзначення Голодомору в Україні. Її мета - надсилати зерно у найбідніші країни Африки, де принаймні 5 мільйонів люди живуть в умовах голоду. За цією угодою країни-донори закуповують зерно в Україні й покривають транспортні витрати.
Зерно для Італії, Єгипту та Тунісу
Крім того, як повідомляє ООН, 24-го березня з України відчалило три судна із зерном, що містили понад 60 тисяч тонн кукурудзи та понад 15 тисяч тонн сої. Вони прямують до Італії, Єгипту і Тунісу.
На інфографіці від ООН видно маршрути кораблів із зерном. А також зазначено, що Україна постачає світу сільськогосподарську продукцію, зокрема пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, ячмінь, сою, ріпак, горох тощо.
Посолка США в Україні Бріджит Брінк наголосила на своїй сторінці у Твіттері, що Чорноморська зернова ініціатива “робить можливим цей життєво важливий шлях для підтримки людей у світі, які найбільше страждають від продовольчої безпеки, і гарантує, що українське зерно потрапляє до тих, хто його найбільше потребує”. За словами дипломатки, лідери G7 “чітко дали зрозуміти, що важливо продовжувати та розширювати цю ініціативу”.
Чорноморську зернову Угоду уклали з Росією за посередництва Туреччини та ООН 22 липня 2022 року.
18 березня 2023 року її вдруге продовжили на 120 днів.
З початку угоди з українських портів відпливли понад 700 суден, - підрахувало видання CNBC. А міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомляв, що з 1 серпня 2022 року Україна відправила понад 25 мільйонів тонн зерна на потреби світу.
Раніше адміністраторка Агенції USAID Саманта Пауер заявляла, що Чорноморська зернова ініціатива є критично важливою для боротьби з глобальним голодом. А держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що від початку дії зернової ініціативи з України вивезли стільки зерна, що з нього можна зробити 8 мільярдів буханок хліба.
У Всесвітній продовольчій програмі ООН стверджують, що через збій постачання продовольств з України та Росії близько 345 мільйонів людей стикаються з проблемою продовольчої безпеки, - повідомляв Голос Америки.
- Associated Press
«Ми не похитнемося», – Байден та Трюдо про підтримку України. Відео
«Як вам добре відомо, пане Президенте, Канада буде продовжувати міцно стояти пліч-о-пліч з Україною, чого б це не вимагало», – прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.
- Голос Америки
Байден і Трюдо підписали угоду, яка ускладнить перетин кордону між США і Канадою для шукачів притулку
У ході свого першого президентського візиту до Канади Джо Байден підписав угоду із канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо, спрямовану на те, щоб шукачі притулку не могли перетинати сухопутний кордон США та Канади через неофіційні пункти пропуску.
Як повідомляє Reuters, очікується, що у ході візиту Байден і Трюдо обговорять міграцію, погіршення безпеки та гуманітарну ситуацію на Гаїті, війну в Україні, торгівлю та боротьбу зі зміною клімату.
«У нас немає більшого друга і союзника, ніж Сполучені Штати», – цитує агенція Джастіна Трюдо.
Підписана міграційна угода, що буде згодом опублікована офіційно, дозволяє обом країнам відмовляти шукачам притулку в неофіційних пунктах перетину кордону.
Нова домовленість розширює Угоду про безпечну третю країну (STCA - Safe Third Country Agreement), яка дозволяє США та Канаді повертати шукачів притулку в обох напрямках, але раніше не поширювалась на неофіційні пункти перетину. Тепер вона поширюється на весь кордон.
За домовленістю, біженці з інших країн повинні подати заяву на надання притулку тій країні, куди вони прибули першою. Відтак Канада може відхиляти запити шукачів притулку без розгляду їхніх петицій, якщо вони прибувають через неофіційні пункти пропуску з інших країн через США.
Велика кількість незадокументованих мігрантів намагаються перетнути американсько-канадський кордон через неофіційні пункти пропуску, включаючи Roxham Road, ґрунтову дорогу між Квебеком і штатом Нью-Йорк.
Цю дорогу називають “політичним головним болем для Трюдо”, оскільки десятки тисяч заявників на отримання статусу біженця намагалися перетнули кордон зі США саме тут, - пише видання CBC.
Угода набуде чинності опівночі на початку суботи, 25 березня. Колишній посол США в Канаді Брюс Гейман заявив, що обидві країни “захочуть ще більше зблизитися, оскільки світ стає все більш невизначеним”.
Водночас деякі експерти застерігають про складність виконання нової домовленості, оскільки кордон між Канадою і США є найдовшою у світі неконтрольованою межею, - пише Reuters.
«Я кажу іншим світовим лідерам, з якими зустрічаюся - нам пощастило, що на півночі від нас є Канада. Усі наші цінності однакові. Час від часу ми погоджуємося і не погоджуємося в чомусь, але немає фундаментальної різниці в демократичних цінностях, які ми поділяємо”, - цитує Байдена під час візиту CBC.
Водночас видання відзначає, що між двома країнами були й напружені моменти: “Роки Трампа були випробувальним часом для канадських чиновників. А рішення Байдена скасувати трубопровід Keystone XL, просувати протекціоністську політику, як-от "купуй американське". Призупинення постачань деяких вакцин також викликали подразнення в перші дні його президентства”.
Раніше цього тижня Канада продовжила ще на рік програму міграційної підтримки українців.
Шон Фрейзер, міністр імміграції, біженців та громадянства Канади оголосив, що уряд країни продовжить дію канадсько-українського дозволу на екстрені поїздки (CUAET).
Українці та члени їхніх сімей можуть до 15 липня 2023 року подавати документи (за межами Канади) на отримання візи CUAET. Власники візи матимуть змогу поїхати до Канади до 31 березня 2024 року. А власники CUAET, які вже перебувають у Канаді, матимуть можливість до 31 березня 2024 року безоплатно продовжити або змінити свій тимчасовий статус.
Послуги з поселення залишаться доступними для українців та членів їхніх сімей після прибуття в Канаду, а також триватиме надання одноразової тимчасової фінансової підтримки.
Форум