Спеціальні потреби

Актуально

Фільм «Ціна правди» (Mr. Jones) про Голодомор викликає бурхливе обговорення у США

Прем’єра фільму "Ціна правди" у передмісті Вашингтона у 2019-му році

«Голод був одним із найгірших злочинів 20-го століття. Він має увійти в глобальну свідомість у такий спосіб, який би відображав його масштаб і наслідки тієї трагедії»

Фільм режисерки Аґнєшки Холланд «Ціна правди» (оригінальна назва в світовому прокаті – «Mr. Jones») зараз доступний на платформі Amazon та інших платформах після прем’єри у США навесні цього року. В західній пресі з’являється останнім часом усе більше рецензій на фільм, що допомагає і самій стрічці в плані набуття ширшої авдиторії, а також і проливає світло на маловідому трагічну сторінку світової історії, якою є український Голодомор.

Як повідомяла Українська служба "Голосу Америки", прем'єра фільму відбулася минулого року у передмісті Вашингтона.

У Вашингтоні - прем’єра фільму про Голодомор “Ціна правди”. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:15 0:00

Сайт дослідницького центру «Атлантична рада» у США вміщує статтю гарвардського історика Сергія Плохія під назвою «Фільм «Mr. Jones» викриває кампанію фейкових новин довкола українського геноциду Сталіна».

Ніхто про це не говорить. Ніхто про це не знає. Відтак я подумала, що якось це навіть є обов’язком пролити світло на це
Режисерка фільму

На думку Плохія, фільм є важливою новою історичною драмою з дуже сучасним контекстом. Він проливає світло на один із найгірших злочинів Сталіна, «водночас слугуючи нагадуванням, що сьогоднішні розмови про фейкові новини не є, власне, чимось новим».

«Із фокусом на журналістську дуель щодо контролю над наративом довкола сталінського голоду, фільм перегукується з багатьма темами, які визначають сьогоднішнє інформаційне поле битви. В нинішній ері фейкових новин та альтернативних фактів «Mr. Jones» показує, що попередні покоління також поставали перед подібними викликами. Він ілюструє смертельну відповідальність ЗМІ передавати події точно, в той самий час показуючи незмінний авторитарний імпульс щодо приховування і викривлення», – пише Сергій Плохій.

Важливість фільму і в тому, як зазначає гарвардський професор, що він проливає світло на сталінський Голодомор, вперше показуючи міжнародній аудиторії український Голод 1932–33 років.

Wall Street Journal, називаючи фільм «блискучим», каже, що він допоможе впевнитись, що «ані злочини марксистського режиму, ані його жертви на тому широкому цвинтарі не будуть забуті»

«Голод був одним із найгірших злочинів 20-го століття, але він все ще має увійти в глобальну свідомість у такий спосіб, який би відображав його масштаб і наслідки тієї трагедії», – читаємо на сайті «Атлантичної ради».

Те довге відбілювання сталінського Голоду в Україні, чим займався московський кореспондент газети The New York Times Волтер Дюранті, виявилось зручним для міжнародної авдиторії, зазначає Плохій. На його думку, тоді світ більше переймався приходом Гітлера до влади в Німеччині і економічними наслідками Великої депресії – тому було мало попиту на конфронтацію з Кремлем на початку 1930-х.

«Не може бути щасливого кінця в голлівудському стилі у фільмах про Голодомор, але, принаймні, врешті (фільм) розповів історію», – зазначає Плохій.

У впливовій газеті The Wall Street Journal журналіст Джеймз Фріман зібрав рецензії в американській пресі на фільм «Ціна правди», зокрема, цитуючи видання The First Thing: «Словами «маєте подивитись» гротескно зловживають у рецензіях на фільми, але у цьому випадку вони є вдалими».

У багатьох рецензіях на фільм «Ціна правди» (Mr. Jones) кінокритики теж зауважують, що він є особливо актуальним у нинішній «час, коли брехня, цькування і насильство, схоже, повертаються замість прогресу, рівності й справедливості», і що фільм «є корисним уроком щодо наслідків – це нагода подивитися і чомусь навчитися», зауважує Френсіс Меєр у рецензії у виданні The First Thing.

Рецензії на фільм також кажуть, що стрічка проливає світло на маловідому тему Голодомору 1932–33 років, коли, за нинішніми оцінками, від штучного голоду померло майже чотири мільйони українців.

«Вони не померли природнім шляхом… Той голод був цілеспрямованою політикою, запровадженою Сталіним із відбиранням врожаю й інших продуктів харчування і широкими переслідуваннями, депортаціями і навіть стратами незгодних», – пише у виданні The New Yorker Ентоні Лейн.

«Його (Сталіна) велика схема колективізації землеробства провалилася, …але ідеологічно вона не могла бути провалом. Хто краще за українців, – яким часто не довіряла й яких демонізувала Москва, – надавався на роль цапів-відбувайлів і саботажників?» – питає Лейн.

У впливовомy виданні National Review Кайлі Сміт нагадує, що для польської режисерки фільму Аґнєшки Холланд тема злочинів комуністичного режиму не є чимось віддаленим, адже вона під час придушення радянськими танками Празької весни 1968 року була заарештована комуністами.

У рецензії читаємо, що фільм постає як двобій між валлійським журналістом Ґаретом Джонсом і кореспондентом газети The New York Times у Москві Волтером Дюранті, який у позитивному світлі писав про сталінський Радянський Союз і заперечував голод в Україні.

Сміт називає Дюранті «людиною The New York Times у Москві – чи радше людиною Москви в The New York Times».

Дуже позитивний відгук у рецензентки викликає гра актора Пітера Сарсґаарда, який зіграв Дюранті і якому гарно вдаються ролі негативних персонажів у фільмах.

У рецензіях на фільм в американських виданнях цитується фраза в одній зі статей Дюранті, яка увійшла в сценарій фільму (над сценарієм працювала американка Андреа Халупа). Дюранті про перегини Сталіна говорить: «Не можна приготувати яєшні, не розбивши яєць»… Але жахлива правда полягала у тому, що розбивалися людські життя під час Голодомору.

В одній із рецензій вказується, що Росія й донині не визнає Голодомор, а Дмитро Медведєв, коли був президентом Росії, назвав Голодомор у 2008 році «так званим» і заявляв, що змалювання українців як жертв цього сталінського злочину буде «цинічним і аморальними».

В інтерв’ю кореспондентові видання New York Daily News режисерка Аґнєшка Холланд зазначила, що від падіння Залізної завіси у 1989 році «людство швидко забуває злочини комунізму».

В одній із рецензій вказується, що Росія й донині не визнає Голодомор, а Дмитро Медведєв, коли був президентом Росії, назвав Голодомор у 2008 році «так званим»

Але «деякі злочини проти людяності є нестерпними», каже режисерка, додаючи, що люди мало знають про події, які відображені у фільмі, і навіть справжня цифра жертв сталінського Голодомору досі не відома.

«Ніхто про це не говорить. Ніхто про це не знає. Відтак я подумала, що якось це навіть є обов’язком пролити світло на це», – сказала Холланд кореспондентові.

Серед тих, хто вмістив рецензію на фільм, є й газета The New York Times, московським кореспондентом якої працював Волтер Дюранті. Авторка рецензії Манола Дарґіс пише, що фільм є «політичним трилером, із непохитним, невсипущим пульсом».

«Холланд є однією з тих кінорежисерів, яка не потребує діалогів для вираження змісту, і деякі з найсильніших сцен у фільмі «Mr. Jones» є безмовними чи майже без слів. Коли Ґарет вирушає до України, фільм переноситься у все більш моторошний, ніби з інших світів, спокій. У цій застиглості є дотик небезпеки, коли інші пасажири потяга у вагоні Ґарета дивляться на нього, як він їсть, із величезною психологічною інтенсивністю», – читаємо в рецензії Маноли Дарґіс.

«На момент, коли він утік він свого супровідника, йдучи пішки через засніжену, безлюдну сільську місцевість – схоже, ніби він іде через широкий цвинтар», – пише The New York Times.

А газета The Wall Street Journal, називаючи фільм «блискучим», каже, що він допоможе впевнитись, що «ані злочини марксистського режиму, ані його жертви на тому широкому цвинтарі не будуть забуті».

Дивіться також: Як на базі ВМС США у Перські затоці дотримуються заходів стримування поширення коронавірусу?

Всі новини дня

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00

Колишній астронавт NASA Скотт Келлі відвідав дитячу лікарню «Охматдит» в Києві. Келлі є послом фандрейзингової ініціативи United24.

Генсек НАТО: Путін намагається використовувати зиму як зброю

генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ

НАТО має посилити підтримку України, щоб не дати президенту РФ Володимиру Путіну жодних шансів поставити її на коліна протягом зими, заявив генсекретар Альянсу Єнс Столтенберґ в інтерв’ю виданню Welt.

За його словами, наразі Путін реагує на поразки з «більшою жорстокістю». З початком зими РФ почала бомбардувати енергетичну систему України, щоб «поставити країну на коліна».

«Путін намагається використовувати зиму як зброю. Але він не досягне цього успіху», – переконаний Столтенберґ.

Генсекретар НАТО зазначив, що чим більше буде військових успіхів України, тим сильнішою буде її позиція в майбутніх переговорах.

«Ми можемо посилити позицію України за столом переговорів, якщо надамо країні військову підтримку. Найкращий спосіб підтримати мир – підтримати Україну», – підкреслив він.

Генсек додав, що всі партнери мають підтримувати та збільшувати допомогу Україні. Це допомогло б українцям відстояти своє право на самозахист.

У цьому контексті він наголосив на ролі Німеччини, сильна підтримка якої має, за його визначенням, вирішальне значення, адже «поставки зброї з Німеччини рятують життя». Зокрема, німецькі системи ППО допоможуть захистити будинки, школи та лікарні від російських ракет.

Столтенберґ визнав, що допомога Україні має певну ціну в західних суспільствах, адже зростання рахунків за їжу та електроенергію означає важкі часи для багатьох домогосподарств у Європі.

«Але ми маємо пам’ятати, що народ України щодня платить своєю кров’ю», – зауважив він.

Столтенберґ наголосив, що якби Путін виграв війну, він та інші деспоти продовжували б використовувати насильство для досягнення своїх цілей.

«Це може означати більше війни та більше страждань. Це зробило б наш світ ще небезпечнішим. У наших власних інтересах, щоб Україна перемогла», – підсумував генеральний секретар Альянсу.

Разом з тим, в інтервю каналу CNN координатор Державного департаменту з питань санкцій Джим О'Браєн заявив, що через американські санкції Росія не може вести в Україні війну сучасного типу.

"Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу", - сказав О'Браєн.

За словами посадовця, санкції Заходу та мужність українського народу змусили Росію відмовитись від її "імперського проекту" зі швидкого завоювання України та змінити заявлені цілі війни: "Це реальні зміни в поведінці Росії. Частково це пов’язано із санкціями, частково з експортним контролем – вони не можуть купувати види товарів, що необхідні для функціонування їхньої армії".

Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені.

Як повідомили в Генштабі СЗУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях. Через удари зникло електро- і водопостачання.

В матеріалі використані джерела CNN

Через американські санкції Росія не може вести в Україні війну сучасного типу - посадовець Держдепу

Військовики ЗСУ використовують гаубицю M777 на лінії фронту на Донеччині, 23 листопада 2022. Radio Free Europe/Radio Liberty/Serhii Nuzhnenko via REUTERS

Американські санкції проти Росії мали "суттєвий вплив" у її війні в Україні, заявив координатор Державного департаменту с питань санкцій Джим О'Браєн в інтерв'ю CNN.

"Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу", - сказав О'Браєн.

За словами посадовця, санкції Заходу та мужність українського народу змусили Росію відмовитись від її "імперського проекту" зі швидкого завоювання України та змінити заявлені цілі війни: "Це реальні зміни в поведінці Росії. Частково це пов’язано із санкціями, частково з експортним контролем – вони не можуть купувати види товарів, що необхідні для функціонування їхньої армії".

О'Браєн також підтвердив попередні заяви з Вашингтона, що Америка продовжуватиме допомогу Україні "до кінця цієї війни, поки Україна не переможе".

Нині О'Браєн разом із посолкою США в Україні Бріджит Брінк і міністром інфраструктури України Олександром Курбаковим відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи.

Як Голос Америки повідомляв раніше, Брінк зазначила, що повернулась до Одеси, щоб "побачити, як швидко українські фермери, експортери та порти працюють, що доставити мільйони тон українського зерна країнам світу в рамках програми Чорноморської зернової ініціативи".

Поки Росія використовує продовольство як зброю, Україна зменшує продовольчу небезпеку – посолка США в Україні

Посолка США в Україні Бріджит Брінк

Посолка США в Україні Бріджит Брінк, координатор Державного департаменту с питань санкцій Джим О’Браєн та міністр інфраструктури України Олександр Курбаков відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи.

«Поки Росія використовує продовольство як зброю, президент Зеленський та Україна вживають заходів, щоб зменшити продовольчу небезпеку, спричинену війною Росії. $20 млн підтримки США від USAID через Світову продовольчу програму вже допомагають доставляти зерно з України тим, хто його найбільше потребу», - написала у себе в Твіттер дипломатка.

Очільниця дипмісії зазначила, що повернулась до Одеси, щоб «побачити, як швидко українські фермери, експортери та порти працюють, що доставити мільйони тон українського зерна країнам світу в рамках програми Чорноморської зернової ініціативи».

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) виділило 20 мільйонів доларів на ініціативу "Зерно з України", оголошену президентом України Володимиром Зеленським на саміті G20.

USAID надає підтримку через Всесвітню продовольчу програму ООН для сприяння додатковим поставкам українського зерна через Чорноморську зернову угоду. USAID також "продовжує допомагати українським фермерам, які ризикують життям, щоб нагодувати світ, через Ініціативу стійкості сільського господарства в Україні", інвестувавши в неї 100 мільйонів доларів із прагненням залучити іще 150 мільйонів доларів від інших донорів, фондів та приватного сектору».

Разом ми захистимо Україну - Ріші Сунак розмістив відео на підтримку України 

Прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак

Прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак на своїх сторінках у Фейсбук та Твіттер розмістив відеоролик на підтримку України під назвою «Ми віримо в свободу».

«Разом ми ніколи не відступимо, разом ми будемо сильні, разом ми захистимо Україну», - пише у себе на сторінці у Фейсбук Ріші Сунак.

«Я вірю у свободу. Я вважаю, що ми повинні відстоювати основні права, які так важливі для всіх нас. За наш суверенітет, за наше самовизначення та за основи стабільного світового порядку, за відновлення якого ми всі боремось. Українському народу загрожують бомбардування вдень та відключення електроенергії вночі. Але ми знаємо, що наші друзі завжди будуть поруч, щоб допомогти нам пройти через це. Велика Британія – один із наших найстійкіших союзників. Вони дають зброю для нашої боротьби, обладнання, щоб ми могли зігрітися, і дружбу, щоб відновити наш дух. Ми знаємо, вони нас ніколи не підведуть, поки ми боремось за перемогу у цій війні. З вашою допомогою ми отримаємо нашу свободу. Разом ми ніколи не відступимо, разом ми будемо сильними. Разом ми захистимо Україну та свободи, які ми так цінуємо.», - йдеться у відео.

19 листопада Ріші Сунак здійснив неоголошений візит до Києва, де зустрівся з президентом Зеленським. В ході візиту він оголосив про нову оборонну допомогу від Великої Британії для України, яка включає зенітні установки, радари а також засоби боротьби з дронами. Також він заявив про розширення програми тренувань Збройних Сил України, "щоб залучити спеціалізовану експертизу британських медиків та інженерів" а також збільшення допомоги в зимовий період.

Більше

Відео - найголовніше

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00
XS
SM
MD
LG