Спеціальні потреби

Актуально

Фільм «Ціна правди» (Mr. Jones) про Голодомор викликає бурхливе обговорення у США

Прем’єра фільму "Ціна правди" у передмісті Вашингтона у 2019-му році

«Голод був одним із найгірших злочинів 20-го століття. Він має увійти в глобальну свідомість у такий спосіб, який би відображав його масштаб і наслідки тієї трагедії»

Фільм режисерки Аґнєшки Холланд «Ціна правди» (оригінальна назва в світовому прокаті – «Mr. Jones») зараз доступний на платформі Amazon та інших платформах після прем’єри у США навесні цього року. В західній пресі з’являється останнім часом усе більше рецензій на фільм, що допомагає і самій стрічці в плані набуття ширшої авдиторії, а також і проливає світло на маловідому трагічну сторінку світової історії, якою є український Голодомор.

Як повідомяла Українська служба "Голосу Америки", прем'єра фільму відбулася минулого року у передмісті Вашингтона.

У Вашингтоні - прем’єра фільму про Голодомор “Ціна правди”. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:15 0:00

Сайт дослідницького центру «Атлантична рада» у США вміщує статтю гарвардського історика Сергія Плохія під назвою «Фільм «Mr. Jones» викриває кампанію фейкових новин довкола українського геноциду Сталіна».

Ніхто про це не говорить. Ніхто про це не знає. Відтак я подумала, що якось це навіть є обов’язком пролити світло на це
Режисерка фільму

На думку Плохія, фільм є важливою новою історичною драмою з дуже сучасним контекстом. Він проливає світло на один із найгірших злочинів Сталіна, «водночас слугуючи нагадуванням, що сьогоднішні розмови про фейкові новини не є, власне, чимось новим».

«Із фокусом на журналістську дуель щодо контролю над наративом довкола сталінського голоду, фільм перегукується з багатьма темами, які визначають сьогоднішнє інформаційне поле битви. В нинішній ері фейкових новин та альтернативних фактів «Mr. Jones» показує, що попередні покоління також поставали перед подібними викликами. Він ілюструє смертельну відповідальність ЗМІ передавати події точно, в той самий час показуючи незмінний авторитарний імпульс щодо приховування і викривлення», – пише Сергій Плохій.

Важливість фільму і в тому, як зазначає гарвардський професор, що він проливає світло на сталінський Голодомор, вперше показуючи міжнародній аудиторії український Голод 1932–33 років.

Wall Street Journal, називаючи фільм «блискучим», каже, що він допоможе впевнитись, що «ані злочини марксистського режиму, ані його жертви на тому широкому цвинтарі не будуть забуті»

«Голод був одним із найгірших злочинів 20-го століття, але він все ще має увійти в глобальну свідомість у такий спосіб, який би відображав його масштаб і наслідки тієї трагедії», – читаємо на сайті «Атлантичної ради».

Те довге відбілювання сталінського Голоду в Україні, чим займався московський кореспондент газети The New York Times Волтер Дюранті, виявилось зручним для міжнародної авдиторії, зазначає Плохій. На його думку, тоді світ більше переймався приходом Гітлера до влади в Німеччині і економічними наслідками Великої депресії – тому було мало попиту на конфронтацію з Кремлем на початку 1930-х.

«Не може бути щасливого кінця в голлівудському стилі у фільмах про Голодомор, але, принаймні, врешті (фільм) розповів історію», – зазначає Плохій.

У впливовій газеті The Wall Street Journal журналіст Джеймз Фріман зібрав рецензії в американській пресі на фільм «Ціна правди», зокрема, цитуючи видання The First Thing: «Словами «маєте подивитись» гротескно зловживають у рецензіях на фільми, але у цьому випадку вони є вдалими».

У багатьох рецензіях на фільм «Ціна правди» (Mr. Jones) кінокритики теж зауважують, що він є особливо актуальним у нинішній «час, коли брехня, цькування і насильство, схоже, повертаються замість прогресу, рівності й справедливості», і що фільм «є корисним уроком щодо наслідків – це нагода подивитися і чомусь навчитися», зауважує Френсіс Меєр у рецензії у виданні The First Thing.

Рецензії на фільм також кажуть, що стрічка проливає світло на маловідому тему Голодомору 1932–33 років, коли, за нинішніми оцінками, від штучного голоду померло майже чотири мільйони українців.

«Вони не померли природнім шляхом… Той голод був цілеспрямованою політикою, запровадженою Сталіним із відбиранням врожаю й інших продуктів харчування і широкими переслідуваннями, депортаціями і навіть стратами незгодних», – пише у виданні The New Yorker Ентоні Лейн.

«Його (Сталіна) велика схема колективізації землеробства провалилася, …але ідеологічно вона не могла бути провалом. Хто краще за українців, – яким часто не довіряла й яких демонізувала Москва, – надавався на роль цапів-відбувайлів і саботажників?» – питає Лейн.

У впливовомy виданні National Review Кайлі Сміт нагадує, що для польської режисерки фільму Аґнєшки Холланд тема злочинів комуністичного режиму не є чимось віддаленим, адже вона під час придушення радянськими танками Празької весни 1968 року була заарештована комуністами.

У рецензії читаємо, що фільм постає як двобій між валлійським журналістом Ґаретом Джонсом і кореспондентом газети The New York Times у Москві Волтером Дюранті, який у позитивному світлі писав про сталінський Радянський Союз і заперечував голод в Україні.

Сміт називає Дюранті «людиною The New York Times у Москві – чи радше людиною Москви в The New York Times».

Дуже позитивний відгук у рецензентки викликає гра актора Пітера Сарсґаарда, який зіграв Дюранті і якому гарно вдаються ролі негативних персонажів у фільмах.

У рецензіях на фільм в американських виданнях цитується фраза в одній зі статей Дюранті, яка увійшла в сценарій фільму (над сценарієм працювала американка Андреа Халупа). Дюранті про перегини Сталіна говорить: «Не можна приготувати яєшні, не розбивши яєць»… Але жахлива правда полягала у тому, що розбивалися людські життя під час Голодомору.

В одній із рецензій вказується, що Росія й донині не визнає Голодомор, а Дмитро Медведєв, коли був президентом Росії, назвав Голодомор у 2008 році «так званим» і заявляв, що змалювання українців як жертв цього сталінського злочину буде «цинічним і аморальними».

В інтерв’ю кореспондентові видання New York Daily News режисерка Аґнєшка Холланд зазначила, що від падіння Залізної завіси у 1989 році «людство швидко забуває злочини комунізму».

В одній із рецензій вказується, що Росія й донині не визнає Голодомор, а Дмитро Медведєв, коли був президентом Росії, назвав Голодомор у 2008 році «так званим»

Але «деякі злочини проти людяності є нестерпними», каже режисерка, додаючи, що люди мало знають про події, які відображені у фільмі, і навіть справжня цифра жертв сталінського Голодомору досі не відома.

«Ніхто про це не говорить. Ніхто про це не знає. Відтак я подумала, що якось це навіть є обов’язком пролити світло на це», – сказала Холланд кореспондентові.

Серед тих, хто вмістив рецензію на фільм, є й газета The New York Times, московським кореспондентом якої працював Волтер Дюранті. Авторка рецензії Манола Дарґіс пише, що фільм є «політичним трилером, із непохитним, невсипущим пульсом».

«Холланд є однією з тих кінорежисерів, яка не потребує діалогів для вираження змісту, і деякі з найсильніших сцен у фільмі «Mr. Jones» є безмовними чи майже без слів. Коли Ґарет вирушає до України, фільм переноситься у все більш моторошний, ніби з інших світів, спокій. У цій застиглості є дотик небезпеки, коли інші пасажири потяга у вагоні Ґарета дивляться на нього, як він їсть, із величезною психологічною інтенсивністю», – читаємо в рецензії Маноли Дарґіс.

«На момент, коли він утік він свого супровідника, йдучи пішки через засніжену, безлюдну сільську місцевість – схоже, ніби він іде через широкий цвинтар», – пише The New York Times.

А газета The Wall Street Journal, називаючи фільм «блискучим», каже, що він допоможе впевнитись, що «ані злочини марксистського режиму, ані його жертви на тому широкому цвинтарі не будуть забуті».

Дивіться також: Як на базі ВМС США у Перські затоці дотримуються заходів стримування поширення коронавірусу?

Всі новини дня

Лідери G7 назвали обстріл Кременчука «огидним»

Рятувальники та військовослужбовці працюють на місці торгового центру, в який влучив у російський ракетний удар, у Кременчуці на Полтавщині, Україна 27 червня 2022 року. Знімок зроблений 27 червня 2022 року. REUTERS/Анна Войтенко

Лідери країни Групи семи різко засудили російський ракетний обстріл переповненого українського торгового центру, назвавши його «огидним» воєнним злочином.

У заяві, яку лідери країн G7 зробили у понеділок, перебуваючи на саміті у Німеччині, мовиться, що президент Росії Володимир Путін і винні в нападі будуть притягнуті до відповідальності.

«Невибіркові напади на невинних мирних жителів є військовим злочином», – йдеться у заяві G7.

Як повідомляють українські агентства, за даними на вівторок 28 червня, загинуло 20 людей, 59 були поранені від удару двох ракет по Кременчуку. Одна з ракет вдарила по торгово-розважальному центру в момент найбільшої його наповненості.

«Ми разом з Україною оплакуємо невинних жертв цього жорстокого нападу», – заявили лідери.

Президент США Джо Байден також наголосив на притягненні до відповідальності винних за удар по Кременчуку. Він назвав удар Росії по торговому центру в Кременчуку «жорстоким» і висловив солідарність з українцями.

«Напад Росії на мирних жителів у торговому центрі є жорстоким. Ми солідарні з українським народом.

Як було продемонстровано на саміті G7, США разом із нашими союзниками та партнерами продовжуватимуть притягувати Росію до відповідальності за такі звірства та підтримуватимуть оборону України», – написав президент США у своєму твіттер-акаунті.

Президент Франції Еманюель Макрон видав окрему заяву українською мовою, в якій він назвав обстріл торгового центру «підлістю» та «повним жахом».

«Обстріл Росією торгового центру у Кременчуці – це повний жах. Ми поділяємо біль сімей жертв. І гнів перед лицем такої підлості», – мовиться у заяві президента Макрона.

Україна звинуватила Росію у навмисному нападі на мирних жителів. У своєму виступі ввечері в понеділок президент Володимир Зеленський назвав цей напад «одним із найбільш зухвалих терористичних актів в історії Європи».

У вівторок президент Зеленський у своєму твіттер-акаунті повідомив про розмову з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, в якій він «наголосив на важливості потужної ПРО для України для запобігання російським терактам».

Представник Міністерства оборони Росії підтвердив, що удар по Кременчуку був, але назвав цей обстріл «ударом високоточною зброєю по складу боєприпасів зі США та Європи».

«27 червня в місті Кременчук Полтавської області ВКС Росії завдано удару високоточною зброєю повітряного базування по ангарах з озброєнням і боєприпасами, що надійшли від США і європейських країн, в районі Кременчуцького заводу дорожніх машин», – заявив речник міністерства оборони Росії Ігор Конашенков на брифінгу у вівторок.

За словами Конашенкова, удар було завдано по складу, а детонація боєприпасів призвела до пожежі «в розташованому поруч з територією заводу торговому центрі, що не функціонував».

За його словами, боєприпаси були призначені для постачання українським військовим для ведення бойових дій на Донбасі.

Українські солдати показали, як використовують американські Хаймарси. Відео

Українські солдати показали, як використовують американські Хаймарси. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:39 0:00

Американська ракетна артилерійська система HIMARS вже в Україні. На відео наданому Міністерством оборони України видно запуск шести реактивних ракет залпового вогню на фронті.

“Перенавчатися на сучасні винищувачі потрібно вже зараз”, - українські авіатори у Вашингтоні

Командир авіаційної ланки ВПС України із позивним “JUICE”, під час візиту до американської столиці. Вашингтон, США, 25 червня, 2022 р.

Представники Повітряних Сил України закликають законодавців США надати Україні системи протиповітряної і протиракетної оборони та в майбутньому включити до пакету допомоги американські винищувачі та вертольоти.

"Ми можемо скоротити терміни навчання для забезпечення початкових функцій, які нам потрібні просто тут і просто зараз. Але потрібно враховувати, що навчання потребують не лише льотчики, але й технічний персонал, наземний персонал. Тож цей законопроект дуже перспективний для нас".
Командир авіаційної ланки ВПС України, із позивним “JUICE”

У суботу, 25-го червня, українські авіатори завершили кількаденний візит до столиці США, Вашингтону. Представники ПС ЗСУ зустрілися із американськими посадовцями в Держдепі, Пентагоні, членами Палати представників та Сенату.

“У нас критична ситуація із загрозами російських ракетних ударів. Зокрема йдеться про крилаті ракети, які продовжують тероризувати наші міста, а також російську тактичну авіацію на сході та на півдні України. Як приклад, в ніч на 25-те червня було випущено 51-ну крилату ракету по українським містам. На жаль, українські військові змогли перехопити лише 4-ри із них. Тобто, ми намагаємось зберігати українські міста, зберігати життя наших громадян, але не маючи сучасних засобів ППО в достатній кількості, це практично, неможливо. Наразі, це наш перший приорітет”, - розповів у ексклюзивному коментарі для “Голосу Америки” командир авіаційної ланки ВПС України із позивним “JUICE”, під час візиту до американської столиці.

Наступним пріоритетом після ППО делегація Повітряних Сил України у Вашингтоні називає надання сучасних, багатофункціональних американських винищувачів четвертого покоління.

“На жаль, із радянськими літаками вкрай складно ефективно боротися проти авіації РФ. Звісно, наші льотчики та наземний персонал роблять усе можливе, але зі старими радарами, зі старими ракетами, наша ефективність дуже низька. Такі винищувачі, як F-35, - це поки що нереально для нас. Тож ми просимо винищувачі, які вже перевірені в бою, яких можна отримати в достатній кількості і які ми можемо обслуговувати. На які ми можемо швидко перенавчитися”, - наголошує “JUICE”.

17-го червня в Палаті представників внесли законопроект про тренування українських військових на F-16 та F-15. Авторами документу виступили - республіканець Адам Кінзінґер та демократка Крісті Хулаган. Конгресмени уточнюють, що наразі не йдеться про надання самих винищувачів, однак вони закликають вже зараз розпочати тренування українських авіаторів на сучасних літаках. Українські пілоти називають цю ініціативу чудовим першим кроком.

“Такі літаки як F-16, F-15 або FA-18 вони є по суті, ровесниками наших МІГ-ів та СУ-шок. Це таке саме 4-те покоління. Тобто, ці літаки схожі та опанувати їх пілотування не буде великою проблемою для наших льотчиків із величезним досвідом. Але інша справа - це новітні системи озброєння, новітні радари, ракети, західні тактики їхнього ефективного застосування в бойових умовах”, - розповідає Голосу Америки український пілот.

За словами українських авіаторів, в умовах мирного часу перенавчання на сучасні винищувачі із радянських може зайняти один рік. Процес також залежить від конкретного літака та попереднього досвіду. Однак в умовах активної війни з РФ, ПС ЗСУ розраховують максимум на 6-ть місяців тренувань. Відповідний термін є спільним прогнозом української сторони та представників військово-повітряних сил США. “Принаймні для перших, найдосвідченіших груп”, - наголошують авіатори.

“Якщо ми кажемо про багатофункціональний винищувач, ми можемо поставити в пріоритет протиповітряну оборону. Підготувати льотчиків до дій повітря-повітря. А потім вже навчати іншим функціям, таким як прорив ворожої ППО, атаки наземних цілей і т.д. Тобто, ми можемо скоротити терміни навчання для забезпечення початкових функцій, які нам потрібні просто тут і просто зараз. Але потрібно враховувати, що навчання потребують не лише льотчики, але й технічний персонал, наземний персонал. Тож цей законопроект дуже перспективний для нас”, - пояснює “JUICE”.

Окрім озвучення нагальних потреб та актуальної ситуації на полі бою, у Вашингтоні українські авіатори також поділися власним досвідом ведення війни з РФ.

За словами командира авіаційної ланки ВПС України, із позивним “JUICE”, в першу чергу делегація хотіла висловити подяку, як американському народу так і американському уряду за їхню підтримку. Це стосується “як надання зброї, так і гуманітарної, економічної допомоги Україні, без якої ми, мабуть, не змогли би тримати оборону, як ми робимо це зараз”, - підсумовує український льотчик в ексклюзивному коментарі для Голосу Америки.

Дивіться також: Джо Байден: "Весь світ відчуває вплив жорстокої війни Росії в Україні, зокрема, на наші енергетичні ринки".

"Технічний дефолт" Росії: як це вплине на життя росіян та що означає для іноземних інвесторів. ЕКСПЛЕЙНЕР

Архів. Штаб-квартира Центробанку в Москві, Росія, 11 лютого 2019 року. REUTERS/Максим Шеметов

Західні ЗМІ повідомляють, що Росія вперше за більше ніж сторіччя виявилася неспроможною розплатитися за боргами в іноземній валюті зі своїми закордонними кредиторами. Дефолту Росія припустилася через західні санкції, які були накладені на неї у зв’язку з широкомасштабним нападом на Україну. Москва заперечує, що йдеться про дефолт і заявляє, що має кошти для покриття будь-яких рахунків.

Як це сталося?

Опівночі 26 червня закінчився пільговий період із виплати близько 100 мільйонів доларів прострочених платежів за державними облігаціями Російської федерації. Несплата боргу до кінця цього пільгового періоду визначається як дефолт, зазначає агентство Bloomberg.

Як учасниця світового ринку цінних паперів з репутацією надійного боржника, Росія продавала облігації іноземним інвесторам в доларах та євро для фінансування поточних потреб своєї економіки. Але після того, як вона напала на Україну в лютому, цього року, Сполучені Штати та Європа заморозили доступ країни до активів в іноземній валюті, які зберігаються за кордоном. Таким чином вони намагалися позбавити Росію можливості фінансувати війну проти України за рахунок зовнішніх запозичень.

Протягом кількох місяців Росія знаходила шляхи, як обійти санкції та продовжувала сплачувати свої борги з національних валютних резервів. Однак у травні Міністерство фінансів США заблокувало і ці перекази американським інвесторам.

Росія каже, що має гроші на виплату боргів і називає дефолт «фарсом»

У понеділок Кремль назвав оголошення дефолту незаконним. Міністр фінансів Росії Антон Силуанов назвав «фарсом» застосування у цьому випадку терміна «дефолт», оскільки у країни є гроші і вона намагається заплатити за борговими зобов’язаннями.

Наприклад, Росії ще минулого тижня вдавалося обходити санкції тим, що Москва переказувала рублі через свої банки, які не були під санкціями, і пропонувала кредиторам конвертувати ці гроші в євро чи долари самим.

А цю ситуацію, за його словами, штучно створив Захід своїми санкціями.

«Технічний дефолт» – інвестори в очікуванні

Як пише агентство Bloomberg, санкції означають, що існує величезна невизначеність щодо того, що буде далі, і щодо того, як інвестори зможуть отримати свої гроші.

Однак офіційне оголошення дефолту малоймовірно. Експерти говорять, що Росія має достатньо коштів для покриття боргів, особливо через те, що ціни на енергоносії – основний продукт, який приносить Росії надходження в твердій валюті - зросли. Хоча, деякі експерти припускають, що частина інвесторів вимагатиме своїх грошей через суд. Інші вважають, що інвестори не зацікавлені у створенні негативної медійної хвилі.

«Оскільки Росія виграє від високої ціни на експорт енергоресурсів, вона, безсумнівно, має як засоби, так і бажання сплатити свій зовнішній борг, багато інвесторів будуть хотіти почекати», – сказав Джайлз Коглан, головний аналітик HYCM Group, якого цитує агентство Bloomberg.

Політичні наслідки і реальний вплив на життя росіян

Рейтингові агентства вже знизили кредитний рейтинг Росії. Але дефолт поки має лише символічний характер і мало що означає для росіян. Проте, як пояснює NPR, американське громадське радіо, якщо ситуація зміниться, це лише зіграє на руку президенту Володимиру Путіну. Він від самого початку війни намагається довести, що санкції Заходу стосуються не його дій в Україні, а є продуктом західної політики, метою якої є нашкодити росіянами всіма можливими способами.

США та Європа, зі свого боку, стверджують, що фінансова доля Росії є повністю в її власних руках, і вона може позбутися санкцій, якщо зупинить війну в Україні.

Після запровадження санкцій з Росії пішли відомі західні компанії – McDonald's, Starbucks, Nike, IKEA та низка інших.

Росія потрапляє до дедалі більшої економічної ізоляції. Але, як кажуть аналітики, готуючись до війни проти України, Кремлю вдалося штучно підняти курс рубля і утримувати його на найвищому рівні за останні сім років.

Які дефолти Росія пережила у минулому?

Останнього разу Росія пережила суверенний дефолт у 1998 році. Наслідком був фінансовий колапс країни та девальвація рубля. Тоді Росія під керівництвом президента Бориса Єльцина відмовився від виплати 40 мільярдів доларів боргу в рублях, а також пропустила платежі за доларовими облігаціями, випущеними державним Внєшекономбанком.

Але і тоді Росія уникла дефолту за своїми іноземними єврооблігаціями, нагадує Bloomberg.

Останнього разу Росія не виплатила свій міжнародний борг у 1918 році після перемоги більшовицької революції.

У статті використана інформація агентства Bloomberg, NPR.

Щонайменше 46 людей знайшли мертвими у вантажівці в Техасі

Правоохоронці працюють на місці події, де людей знайшли мертвими всередині вантажівки-причепа в Сан-Антоніо, штат Техас, США 27 червня 2022 року. REUTERS/Кейлі Грінлі Біл

Влада південного американського штату Техас у понеділок знайшла тіла 46 мігрантів у вантажівці з причепом.

Начальник пожежної охорони Сан-Антоніо Чарльз Гуд повідомив журналістам, що ще 16 людей були доставлені до лікарні для лікування спричинених спекою травм, у тому числі четверо дітей.

Вантажівка була знайдена біля залізничних колій у віддаленому районі на південній околиці Сан-Антоніо. Висока температура в місті в понеділок перевищила 39 градусів за Цельсієм із високою вологістю.

Поліція Сан-Антоніо заявила, що поки не може сказати, звідки були люди у вантажівці. Розслідуванням займалися федеральні органи.

Міністр закордонних справ Мексики Марсело Ебрард написав у Твіттері, що, за словами мексиканського консула, який відвідав цей район, серед тих, кого доставили до лікарні, було двоє гватемальців.

Ебрард сказав, що трейлер мав американські номерні знаки, і що інцидент, швидше за все, справа рук торговців людьми.

Мер Сан-Антоніо Рон Ніренберг заявив, що ця ситуація "не що інше, як жахлива людська трагедія".

"Це трагічно", - сказав Ніренберг журналістам. «Нам відомо про 46 людей, які більше не з нами, у яких були сім’ї, які, ймовірно, намагалися знайти краще життя».

У 2017 році 10 мігрантів загинули, потрапивши в тракторний причеп, який поліція Сан-Антоніо виявила на автостоянці Walmart. Водія цієї вантажівки засудили до довічного ув’язнення за участь у контрабанді.

Деяка інформація для цієї статті надійшла з Associated Press і Reuters.

Більше

XS
SM
MD
LG