Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес сказав, що наступного тижня у Пекіні він у розмовах з китайським керівником Сі Цзіньпінем говоритиме про те, як покласти край російській війні в Україні.

Також президент Франції Еммануель Макрон раніше оголосив, що поїде до Китаю на початку квітня і зокрема переконуватиме Сі Цзіньпіня у потребі тиску на Росію, щоб Москва припинила агресивну війну.

Ці візити розглядають як пожвавлення намагань європейських лідерів запобігти скочуванню Китаю до активнішої підтримки Росії, після того, як Сі Цзіньпінь продемонстрував ідейну солідарність з Путіним, здійснивши 20-22 березня державний візит у Москву.

Ще на початку російського вторгнення в Україну 2022 року Європейський Союз наголошував Китаю на «спільній відповідальності» за «відновлення миру й стабільності в Україні».

Педро Санчес сказав 23 березня у Брюсселі, де він перебував на саміті ЄС, що важливо «з перших вуст дізнатися» про позицію Сі Цзіньпіня щодо миру для України, «а також сказати йому, що самі українці встановлять умови для початку такого миру».

Керівники 27 країн ЄС в той день схвалили спільну заяву, в якій засудили дві країни: Іран і Білорусь за «продовження військової підтримки агресивної війни Росії».

Досі європейські, а також американські представники казали, що Китай фактично виправдовує російську агресивність, але наголошували, що зараз нема ознак надання прямої китайської військової допомоги Москві.

Еммануель Макрон минулого місяця заявив: «Той факт, що Китай зобов'язується долучитися до намагань досягти миру - це добре. Я сам поїду до Китаю на початку квітня. Нині очевидно, що Китай повинен допомогти нам тиснути на Росію, щоб вона ніколи не використовувала хімічну чи ядерну зброю і Китай це вже зробив, але також, щоб вона припинила агресію до переговорів».

До теми:

Відправляючи Сі Цзіньпіна додому, Росія знову бомбардувала Україну

Офіційні представники у Пекіні підкреслюють, що Китай - нейтральний і прагне миру, «дотримуючись мети та принципів Статуту ООН і поваги міжнародних законів».

Але Сі Цзіньпінь у Москві не закликав Росію поважати суверенітет України і українську територіальну цілісність, а натомість називав Путіна «любим другом» та говорив про «поглиблення всеосяжного партнерства і стратегічної взаємодії».

Коментарі

Часопис Politico.eu пише, що «твердіше партнерство між Китаєм і Росією загрожувало б розростанню української війни в конфлікт між урядами НАТО і Пекіном, як також і з Москвою».

«Також є загроза військового зіткнення між Пекіном і Вашингтоном через Тайвань, який на думку західних коментаторів опинився під зростаючою загрозою вторгнення китайських військ», - застерігає Politico.eu.

Співробітниця аналітичного центру Carnegie Europe Джуді Демпсі вважає, що «Путін і Сі перетворюють війну в Україні на глобальне протистояння».

Вона пише, що «російський напад на Україну роздирає старий світовий порядок. В цьому контексті Сі, навіть більше ніж президент Владімір Путін, налаштований впливати на новий порядок, якщо не очолити його».

«Ця війна також кидає виклик єдності Заходу. Досі він тримається. Повільно починають розуміти, чому така важлива зустріч Сі і Путіна, оскільки результатом цієї війни буде те, хто встановлюватиме політичні й економічні правила на наступні десятиліття», - пише Джуді Демпсі.

Дивіться також:

"Ми не хочемо, щоб Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала - через рік, два чи три роки" - Блінкен 

Посолка України у США Оксана Маркарова вручила диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» очільниці Національної академії наук США (NAS) Марши Макнат.

Президентка Національної академії наук США Марша Макнат отримала ступінь почесного доктора Національної академії наук України за «значний внесок у розвиток науки та міжнародне наукове співробітництво». Макнат була нагороджена разом з Єжи Душинським, президентом Польської академії наук у листопаді минулого року, а диплом отримала з рук української посолки Оксани Маркарової у четвер, 23 березня, в посольстві України у Вашингтоні.

Посолка України наголосила на великій допомозі, яку українським вченим у партнерстві з Академією наук Польщі надає Академія наук США. Особливо посолка України відзначила, що завдяки допомозі західних колег українські вчені можуть продовжувати наукову діяльність і під час війни, перебуваючи як в Україні, так і за кордоном.

Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, який долучився до церемонії завдяки віртуальному зв’язку, сказав, що за допомогою колег українська наука може не лише вижити, але і продовжити свій розвиток.

Доктор наук Марша Макнат є геофізиком за фахом, колишня Президентка Американського геофізичного союзу, з 2016 року вона очолює Національну академію наук США.

За словами Марши Макнат, наука і науковці не могли бути пріоритетом для українського уряду в той час, коли Україні потрібно було захищатися від російської агресії, але наука буде мати ключове значення для післявоєнної відбудови України.

«Ми скористалися можливістю допомогти Польській академії наук, яка надавала підтримку колегам з України, тому що ми розуміли, що уряд буде зосереджений на завданнях оборони, і не буде кому подбати про довготерміновий добробут України, подбати про те, що буде збережена її наука», – сказала Марша Макнат.

У березні минулого року після початку широкомасштабної російської агресії Національна академія наук США започаткувала Фонд безпечного проходу (Safe Passage Fund) для підтримки Польської академії наук, яка почала допомагати українським вченим-біженцям та їхнім родинам, які переїжджали до Польщі та сусідніх країн.

На початку березня 2022 року Академія наук України уклала угоду з польською академією, яка запропонувала допомогу для українських науковців, але фінансування, доступне через польську академію, було вичерпано за кілька днів.

Програма, до якої приєдналася Академія наук США, не лише поєднала вчених з України – тих, що залишилися, і тих, що виїхали з країни, з колегами зі США та інших країн світу, але і допомогла зібрати внески від окремих осіб і фондів, щоб фінансово підтримати українських дослідників.

Серед них – Фонд Девіда та Люсіль Паккард, Фонд Альфреда П. Слоуна, Фонд Уолдера, Фонд Саймонса, Фонд Шурла та Кей Керчі, Фонд Премії Прориву. Нещодавно до них долучилося Американське хімічне товариство.

За словами Марши Макнат, на початковому етапі було зібрано 7 мільйонів доларів на програму, яка має охопити декілька сотень науковців, і розрахована на три роки.

Планується розширити програму допомоги і зосередити її переважно у Східній Європі, щоб українські учені мали можливість залишитися недалеко від дому і бажання повернутися назад.

За даними Міністерства освіти і науки України, перед війною в Україні було 60 000 науковців, більшість з яких залишилися в Україні. Багато з них є внутрішньо переміщеними особами через те, що їхні робочі місця пошкоджені, зруйновані або неможливі для роботи через брак електроенергії.

Міністерство вважає, що близько 6 тисяч науковців зараз перебувають за межами країни через війну.

За даними міністерства, станом на січень постраждало понад 90 науково-дослідних та вищих навчальних закладів, а з них 4 повністю знищені. Близько 228 залишилися неушкодженими. Серйозно постраждав відомий Харківський фізико-технічний інститут та найбільший у світі радіотелескоп декаметрової довжини хвилі, який належить Інституту радіоастрономії в Харкові.

Дивіться також:

Звіт Держдепартаменту про права людини: які проблеми бачать в Україні