Актуально
- Голос Америки
Сім років після війни - тонкощі грузино-російських відносин
У результаті російсько-грузинської п'ятиденної війни у серпні 2008 року, Росія визнала незалежність двох грузинських регіонів - Абхазії та Південної Осетії. Усі держави світу, за винятком Росії, Венесуели, Нікарагуа і Науру вважають ці регіони територією Грузії, окупованою Росією.
Сім років минуло з часу п’ятиденної російсько-грузинської війни, після якої держави розірвали дипломатичні відносини. Однак, у кінці 2012 року Тбілісі та Москва відновили прямий діалог, щоправда лише для обговорення торгово-економічних та гуманітарних питань.
Що стосується територіальної цілісності Грузії, це питання, без відчутного прогресу, обговорюється на Женевських дискусіях з безпеки і стабільності на Кавказі, які регулярно проводяться з жовтня 2008 року за участю делегацій з Грузії, Росії, Абхазії і Цхінвальського регіону, а також представників ООН, Євросоюзу, ОБСЄ та США.
Протягом останнього року спостерігаються випадки змішання цих двох форматів і політичні питання неодноразово обговорювалися в Празі на зустрічах представників Грузії та Росії - Зураба Абашидзе і Григорія Карасіна. Празькі зустрічі були тимчасово припинені на знак протесту Тбілісі у відповідь на підписання Росією в 2014 і 2015 роках інтеграційних угод з Абхазією і Південною Осетією, які Грузія вважає кроками по анексії грузинських територій Росією. Однак, у Тбілісі вирішили поновити діалог, незважаючи на протести грузинської опозиції.
Нормалізація відносин з Росією стала передвиборною обіцянкою коаліції «Грузинська мрія», що прийшла до влади у 2012 році. Одним зі своїх головних досягнень коаліція вважає скасування Росією в 2013 році чинного з 2006 року ембарго на грузинську продукцію. Однак, після того, як нещодавно Тбілісі підтримав одну, з пакету 15 санкцій ЄС проти РФ через порушення територіальної цілісності України, Москва заявила, що не виключає повернення ембарго на грузинські товари.
Діючий уряд Грузії спробував негайно виправдатися. Прем'єр міністр країни Іраклій Гарібашвілі 6-го серпня назвав ситуацію «непорозумінням», підкресливши, що Грузія підтримала лише одну санкцію ЄС спрямовану проти експорту продукції виробленої в Криму. За його словами, Тбілісі не збирається приєднуватися до решти санкцій проти Росії і Грузія «дуже дорожить» тим, що зуміла повернути російський ринок. Москва поки не ухвалювала конкретного рішення щодо Грузії у зв’язку з цим.
Ситуацію у відносинах двох країн ускладнює те, що Росія продовжує порушувати домовленість про припинення вогню. Відповідно до угоди від 12-го серпня 2008 року, підписаної президентами РФ, Грузії та Франції, Росія повинна була відвести війська на лінію, яку вони займали до початку бойових дій, а також забезпечити доступ міжнародних спостерігачів на територію Абхазії і Південної Осетії. Досі ці умови не виконані. Згідно з квартальним звітом МЗС Грузії, всі ці роки Росія продовжує пересувати лінію окупації вглиб території, яка до війни 2008 була підконтрольна Тбілісі.
Такий підхід послабив увагу Заходу до територіальних проблем Грузії
Засновниця «Асоціації реформ Грузії» Елене Хоштарія вважає, що політика правлячої коаліції по відношенню до Росії не виправдала себе.
«Незважаючи на погіршене ситуації, ми продовжуємо стверджувати, що у нас нібито прогрес у відносинах з РФ. Головною причиною подібних дій є хибне уявлення серед правлячого кола Грузії, що якщо ми не будемо дратувати Росію, все буде добре », - поділилась своєю думкою Хоштарія в інтерв'ю «Голосу Америки».
Політолог вважає, що грузинська влада не зуміла залучити до проблематики Грузії належну міжнародну увагу. Як каже Хоштарія, коли відбулися українські події, Тбілісі не зумів адаптувати свою політику і використати нинішню ситуацію для залучення додаткової підтримки.
«Замість того щоб представляти проблеми Грузії та України в єдиному контексті, грузинський прем'єр заявляв, що це два різних сценарії. Також постійні розмови про результативність зустрічей Карасіна і Абашидзе створили ілюзію, що в російсько-грузинських відносинах нібито є прогрес, що знижує мотивацію наших західних партнерів брати участь у врегулюванні проблем Грузії. І останнє, у нас повність відсутня превентивна політика. Так, заздалегідь знаючи, що Москва планує підписати інтеграційні угоди з Сухумі і Цхінвалі, ми про це не говорили на всіх міжнародних зустрічах і форумах, як повинні були робити. Природно, такий підхід послабив увагу Заходу до територіальних проблем Грузії», - зазначила політолог.
Політику Грузії навряд чи можна назвати примиренською
Політолог Георгій Мчедлішвілі з Університету Грузії вважає, що обраний курс нинішньої грузинської влади у відносинах з Росією пов'язаний з ризиком, і тільки майбутнє покаже, чи виправдається цей ризик. Як каже Мчедлішвілі, грузинська опозиція, в першу чергу представники попереднього уряду Грузії, змальовують діюче керівництво, як уряд капітулянт, оскільки воно ініціювало діалог з Москвою. Однак, політолог застерігає від категоричних висновків.
«Зверніть увагу, після 2012 року більше жодна країна не визнала окуповані території Абхазію і Південну Осетію незалежними країнами. Грузія подала на Росію до Страсбурзького суду з прав людини і виграла його - справа стосується переслідувань грузинів у Росії в 2006 році, і зараз йде розгляд позову з виплати компенсації у розмірі 70 мільйонів євро. Тому, загалом політику Грузії стосовно Росії навряд чи можна назвати примиренською», - вважає експерт.
На погляд Георгія Мчедлішвілі, Росія й надалі намагатиметься дестабілізувати Грузію, Україну та Молдову, оскільки успіх цих країн у Кремлі бачать, як загрозу Путінському режиму. Росія робить усе, щоб зіштовхнути ці країни із західного шляху, каже політолог.
«В арсеналі Росії є чимало важелів тиску на Тбілісі, але на щастя, поки що Грузія не послабила свій західний вектор», підсумував експерт.
Всі новини дня
Чи може Дональд Трамп балотуватися у президенти США. Відео
Лава присяжних у Нью-Йорку висунула кримінальні обвинувачення Дональду Трампу. Вперше в історії колишнього президента США звинувачують в кримінальному правопорушенні. Що далі?
РФ в ООН: реакції на створення ядерної загрози та головування в Радбезі. Відео
«Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї» - в Радбезі ООН відбулось засідання щодо розміщення російської ядерної зброї в Білорусі. Що означатиме головування Росії в Радбезі ООН та чи існують юридичні шляхи недопущення цього?
«У роковини масових вбивств у Бучі Росія очолить Радбез», – представник Естонії при ООН. Відео
«Хіба це не показово, що завтра, у роковини масових вбивств у Бучі, Росія очолить Раду Безпеки ООН? Це ганебно, принизливо і небезпечно», – Рейн Таммсаар, постійний представник Естонії при ООН
Ядерні ризики для світу через дії Росії - заяви із скликаного Україною засідання Радбезу ООН
Ризик застосування ядерної зброї сьогодні вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни, а війна в Україні є найгострішим прикладом цього ризику. Такі заяви пролунали 31 березня під час засідання Ради Безпеки ООН, скликаного за ініціативою України для обговорення розміщення Росією ядерної зброї на території Білорусі.
"Триваюче ігнорування Путіним власних обіцянок"
Заступник постійної представниці США при ООН з особливих політичних питань Роберт Вуд, оцінюючи дії Росії і Білорусі, заявив, що сьогодні ризик застосування ядерної зброї “вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни”, і додав, що "ігнорування Путіним власних обіцянок своїм друзям щодо міжнародних зобов’язань Росії [зокрема зобов’язання перед лідером Китаю ефективно зменшити ризик ядерної війни, - ред.] та його готовність пожертвувати стратегічною стабільністю заради досягнення своїх цілей в Україні є ризиком для порядку денного цієї Ради щодо підтримки міжнародного миру та безпеки”, - повідомив Вуд.
Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї.Ідзумі Накаміцу
Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї, - сказала заступниця генсека ООН та верховна представниця із роззброєння Ідзумі Накаміцу. Хоча, з її слів, проблема розміщення ядерної зброї існує десятиліттями в різних регіонах світу і за різними домовленостями.
Небезпечна риторика та завуальовані погрози
З огляду на домовленість РФ з Білоруссю про розміщення на її території ядерної зброї Накаміцу заявила: “Ліквідація ядерної зброї залишається найвищим пріоритетом у сфері роззброєння ООН і метою, якій залишаються відданими держави-учасниці [...] Виконання цих зобов'язань є важливим елементом запобігання розповсюдженню та використанню ядерної зброї та її ліквідації. Це лежить в основі підтримки міжнародного миру та безпеки”.
Заради безпеки вона також повторила заклик Генерального секретаря ООН до Російської Федерації та Сполучених Штатів повернутися до повного виконання Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
Основними факторами небезпеки уповноважена з питань роззброєння назвала відсутність діалогу, руйнування архітектури роззброєння і контролю над озброєннями. А також поєднання вищезазначеного із “небезпечною риторикою та завуальованими погрозами”.
Накаміцу закликала до неухильного дотримання країнами своїх зобов’язань і виголосила прохання “негайно докласти серйозних зусиль для зменшення ядерного ризику та ескалації напруженості”.
"Бряцання ядерною зброєю"
Тим часом представник Росії в ООН Василь Небензя заявив у відповідь: “Сьогодні ми почули чимало критичних зауважень на адресу нашої країни. Загальна логіка наших колишніх західних партнерів про те, що у всіх бідах сьогоднішнього світу винна Росія нас не дивує”.
“Так, ми підтверджуємо, що у ядерній війні не може бути переможців, що було зафіксовано у спільній заяві лідерів Росії та США. Проте ми нагадаємо про динаміку та долю та долі договорів у галузі стратегічної стабільності”, - сказав Небензя, висловивши свої претензії до американської сторони стосовно озброєння. Небензя вважає, що у рамках співробітництва країн НАТО в Європі “вже може бути розміщено близько 100-150 американських тактичних ядерних бомб”, а “точне місцезнаходження американської ядерної зброї не розкривається”.
Представник України в ООН Сергій Кислиця, виступаючи на засіданні Радбезу, пояснив, що Україна ініціювала проведення цієї зустрічі після останньої заяви РФ щодо намірів розмістити тактичну ядерну зброю на території без’ядерної держави Білорусі. “Це черговий провокаційний крок злочинного режиму Путіна, який підриває основні принципи Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, архітектуру ядерного роззброєння та нерозповсюдження, а також міжнародну систему безпеки у цілому”, - сказав Кислиця.
Він нагадав, що ядерний шантаж був одним із інструментів, які Росія використовувала з самого початку свого вторгнення. "Окрім обстрілів та захоплення українських ядерних об’єктів, це також загострило ядерні загрози на глобальному рівні”, - наголосив представник України.
Кислиця також віддав шану Китаю: “Китайська сторона у дуже ввічливій формі нагадала Москві, що ядерну війну неможливо виграти, а розповсюдженню ядерної зброї необхідно запобігти. На відміну від Росії, позиція китайської сторони щодо ядерної зброї тверда і чітка”.
Критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському бряцанню ядерною зброєю та консолідувати спільні і рішучі дії.Сергій Кислиця
Український посол також нагадав присутнім, що Україна “завжди була відповідальним членом міжнародного співтовариства та зробила безпрецедентний внесок у сфері ядерного роззброєння, підписавши Будапештський меморандум 1994 року про відмову від третього у світі ядерного арсеналу”.
Кислиця також наголосив, що критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському "бряцанню ядерною зброєю" та консолідувати спільні і рішучі дії для забезпечення надійного стримування та запобігання подальшій "ерозії ядерного роззброєння та нерозповсюдження з боку Росії”.
Форум