Спеціальні потреби

Актуально

Сім років після війни - тонкощі грузино-російських відносин

У результаті російсько-грузинської п'ятиденної війни у серпні 2008 року, Росія визнала незалежність двох грузинських регіонів - Абхазії та Південної Осетії. Усі держави світу, за винятком Росії, Венесуели, Нікарагуа і Науру вважають ці регіони територією Грузії, окупованою Росією.

Сім років минуло з часу п’ятиденної російсько-грузинської війни, після якої держави розірвали дипломатичні відносини. Однак, у кінці 2012 року Тбілісі та Москва відновили прямий діалог, щоправда лише для обговорення торгово-економічних та гуманітарних питань.

Що стосується територіальної цілісності Грузії, це питання, без відчутного прогресу, обговорюється на Женевських дискусіях з безпеки і стабільності на Кавказі, які регулярно проводяться з жовтня 2008 року за участю делегацій з Грузії, Росії, Абхазії і Цхінвальського регіону, а також представників ООН, Євросоюзу, ОБСЄ та США.

Протягом останнього року спостерігаються випадки змішання цих двох форматів і політичні питання неодноразово обговорювалися в Празі на зустрічах представників Грузії та Росії - Зураба Абашидзе і Григорія Карасіна. Празькі зустрічі були тимчасово припинені на знак протесту Тбілісі у відповідь на підписання Росією в 2014 і 2015 роках інтеграційних угод з Абхазією і Південною Осетією, які Грузія вважає кроками по анексії грузинських територій Росією. Однак, у Тбілісі вирішили поновити діалог, незважаючи на протести грузинської опозиції.

Нормалізація відносин з Росією стала передвиборною обіцянкою коаліції «Грузинська мрія», що прийшла до влади у 2012 році. Одним зі своїх головних досягнень коаліція вважає скасування Росією в 2013 році чинного з 2006 року ембарго на грузинську продукцію. Однак, після того, як нещодавно Тбілісі підтримав одну, з пакету 15 санкцій ЄС проти РФ через порушення територіальної цілісності України, Москва заявила, що не виключає повернення ембарго на грузинські товари.

Діючий уряд Грузії спробував негайно виправдатися. Прем'єр міністр країни Іраклій Гарібашвілі 6-го серпня назвав ситуацію «непорозумінням», підкресливши, що Грузія підтримала лише одну санкцію ЄС спрямовану проти експорту продукції виробленої в Криму. За його словами, Тбілісі не збирається приєднуватися до решти санкцій проти Росії і Грузія «дуже дорожить» тим, що зуміла повернути російський ринок. Москва поки не ухвалювала конкретного рішення щодо Грузії у зв’язку з цим.

Ситуацію у відносинах двох країн ускладнює те, що Росія продовжує порушувати домовленість про припинення вогню. Відповідно до угоди від 12-го серпня 2008 року, підписаної президентами РФ, Грузії та Франції, Росія повинна була відвести війська на лінію, яку вони займали до початку бойових дій, а також забезпечити доступ міжнародних спостерігачів на територію Абхазії і Південної Осетії. Досі ці умови не виконані. Згідно з квартальним звітом МЗС Грузії, всі ці роки Росія продовжує пересувати лінію окупації вглиб території, яка до війни 2008 була підконтрольна Тбілісі.

Такий підхід послабив увагу Заходу до територіальних проблем Грузії

Засновниця «Асоціації реформ Грузії» Елене Хоштарія вважає, що політика правлячої коаліції по відношенню до Росії не виправдала себе.

«Незважаючи на погіршене ситуації, ми продовжуємо стверджувати, що у нас нібито прогрес у відносинах з РФ. Головною причиною подібних дій є хибне уявлення серед правлячого кола Грузії, що якщо ми не будемо дратувати Росію, все буде добре », - поділилась своєю думкою Хоштарія в інтерв'ю «Голосу Америки».

Політолог вважає, що грузинська влада не зуміла залучити до проблематики Грузії належну міжнародну увагу. Як каже Хоштарія, коли відбулися українські події, Тбілісі не зумів адаптувати свою політику і використати нинішню ситуацію для залучення додаткової підтримки.

«Замість того щоб представляти проблеми Грузії та України в єдиному контексті, грузинський прем'єр заявляв, що це два різних сценарії. Також постійні розмови про результативність зустрічей Карасіна і Абашидзе створили ілюзію, що в російсько-грузинських відносинах нібито є прогрес, що знижує мотивацію наших західних партнерів брати участь у врегулюванні проблем Грузії. І останнє, у нас повність відсутня превентивна політика. Так, заздалегідь знаючи, що Москва планує підписати інтеграційні угоди з Сухумі і Цхінвалі, ми про це не говорили на всіх міжнародних зустрічах і форумах, як повинні були робити. Природно, такий підхід послабив увагу Заходу до територіальних проблем Грузії», - зазначила політолог.

Політику Грузії навряд чи можна назвати примиренською

Політолог Георгій Мчедлішвілі з Університету Грузії вважає, що обраний курс нинішньої грузинської влади у відносинах з Росією пов'язаний з ризиком, і тільки майбутнє покаже, чи виправдається цей ризик. Як каже Мчедлішвілі, грузинська опозиція, в першу чергу представники попереднього уряду Грузії, змальовують діюче керівництво, як уряд капітулянт, оскільки воно ініціювало діалог з Москвою. Однак, політолог застерігає від категоричних висновків.

«Зверніть увагу, після 2012 року більше жодна країна не визнала окуповані території Абхазію і Південну Осетію незалежними країнами. Грузія подала на Росію до Страсбурзького суду з прав людини і виграла його - справа стосується переслідувань грузинів у Росії в 2006 році, і зараз йде розгляд позову з виплати компенсації у розмірі 70 мільйонів євро. Тому, загалом політику Грузії стосовно Росії навряд чи можна назвати примиренською», - вважає експерт.

На погляд Георгія Мчедлішвілі, Росія й надалі намагатиметься дестабілізувати Грузію, Україну та Молдову, оскільки успіх цих країн у Кремлі бачать, як загрозу Путінському режиму. Росія робить усе, щоб зіштовхнути ці країни із західного шляху, каже політолог.

«В арсеналі Росії є чимало важелів тиску на Тбілісі, але на щастя, поки що Грузія не послабила свій західний вектор», підсумував експерт.

Всі новини дня

Олександра Матвійчук: Нобелівська премія миру – відзнака всьому українському народу. Відео

«В першу чергу (Нобелівська премія миру) - відзнака всьому українському народу, який у цій війні з Росією бореться за свободу і за право мати демократичний вибір, як такий. І ми зараз платимо за це досить високу ціну», - заявила голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Путін поговорив з президентом Туреччини про Україну та «останні події» 

Президент Туреччини Ердоган та президент Росії Путін під час зустрічі у Самарканді

Президент Туреччини Таїп Ердоган провів телефонну розмову з російським колегою Володимиром Путіним про покращення двосторонніх відносин. Ердоган ще раз підкреслив готовність Анкари зробити свій внесок у мирне вирішення війни в Україні, повідомили в офісі Ердогана в п'ятницю, 7 вересня.

За даними Управління комунікацій Туреччини, у розмові також обговорювалися останні події в Україні після вторгення Росії на початку цього року.

Зокрема, на свої сторінці Twitter, Управління комунікацій Туреччини оприлюднило коментар президента Ердогана щодо телефонної розмови з Путіним, з яким він виступив після п’ятничної молитви. "Він зокрема подякував за наше посередництво та сказав: "Я вітаю з успішним посередництвом", - прокоментував Ердоган.

Туреччина, яка є членом НАТО, має тісні стосунки як з Україною, так і з Росією. Наразі Туреччина намагається збалансувати обидва напрямки відносин під час війни, не приєднується до західних санкцій проти Москви, одночасно критикує російське вторгнення та поставляє Києву військові безпілотники.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, у заяві, яку МЗС Туреччини видало у суботу, 1 жовтня, мовиться, що Анкара відкидає російську анексію.

Разом з ООН, Туреччина виступила посередником у липневій угоді щодо розблокування експорту українського зерна з чорноморських портів, що досі залишається єдиним значним дипломатичним проривом у семимісячному конфлікті.

Відносини Туреччини з Росією є складними, оскільки дві країни тісно співпрацюють у постачанні енергоресурсів, водночас перебуваючи у суперечках щодо Сирії, Лівії та Азербайджану.

В статті використано матеріали Reuters.

"Відзнака всьому українському народу" - в "Центрі громадянських свобод" відреагували на Нобелівську премію

Українську правозахисну організацію «Центр громадянських свобод» відзначили Нобелівською премією миру 2022 року.

"Це було доволі неочікувано для мене і для нашої команди отримати Нобелівську премію миру", - каже Олександра Матвійчук, Голова "Центру громадських свобод" в коментарі Мирославі Гонгадзе, Голос Америки.

"Ми розцінюємо це не просто як відзнаку правозахисної роботи «Центру громадянських свобод», яку ми ведемо в Україні і в усьому регіоні. В першу чергу (розцінюємо це) як відзнаку всьому українському народу, який у цій війні з Росією бореться за свободу і за право мати демократичний вибір як такий. За право жити і будувати країну, в якій права кожної людини захищені, влада підзвітна, правосуддя незалежне, а поліція не розганяє мирні студентські демонстрації. І ми зараз платимо за це досить високу ціну", - додала Матвійчук.

Центр здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам дотримання прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо, пише "Радіо Свобода".

Нагороду також отримали білоруський правозахисник Алесь Беляцький та російська правозахисна організація «Меморіал». У Нобелівському комітеті вказують: «Лауреати Нобелівської премії миру 2022 року представляють громадянське суспільство у своїх країнах. Вони протягом багатьох років пропагували право критикувати владу та захищати основні права громадян. Вони доклали видатних зусиль, щоб задокументувати військові злочини, порушення прав людини та зловживання владою. Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії».

В статті використано матеріал "Радіо Свобода".

Установа ООН призначила слідчого з порушень прав людини в Росії

Архівне фото: Зала засідань Ради з прав людини ООН

ЖЕНЕВА, 7 жовтня (Reuters) – У п’ятницю правозахисний орган ООН проголосував за призначення нового незалежного доповідача щодо ймовірних порушень прав людини в Росії, звинувативши Москву у створенні «атмосфери страху» через репресії та насильство.

17 членів проголосували «за», шість «проти», 24 утрималися. Цей крок є першим випадком, коли Рада з прав людини, яка існує 16 років, призначила спеціального експерта для перевірки дотримання прав людини одним з членів так званої «п’ятірки», які займають постійні місця в Раді Безпеки. «Ми хочемо, щоб сьогодні було ясно, що ми не забули тих, хто бореться за свободу вдома, у той час як (президент Росії Володимир) Путін чинить репресії проти російського народу та за кордоном», – посол Великої Британії при ООН у Женеві Саймон Менлі, сказав Reuters відразу після голосування.

Майже 50 країн подали позов, включаючи Великобританію, країни ЄС, за винятком Угорщини, а також Сполучені Штати, Україна, Японія та Колумбія. Проти проголосували Китай, Венесуела, Куба, Еритрея, Болівія та Казахстан

Цей крок є наслідком цьогорічного посилення російських законів щодо покарання людей, які, на думку Москви, дискредитують збройні сили або поширюють фейкову інформацію, а також примусового закриття правозахисних груп, зокрема «Меморіалу», який у п’ятницю отримав Нобелівську премію миру.

Посол Росії в ООН у Женеві Геннадій Гатілов заявив, що позов містить «потік неправдивих звинувачень».

"Цей проект резолюції є ще одним прикладом того, як західні країни використовують цю раду для досягнення своїх політичних цілей", - сказав він.

Посланник Китаю Ян Чжилунь звинуватив західні країни, які внесли проект, у подвійних стандартах щодо прав людини, вказавши на проблеми з расизмом і мігрантами вдома.

Рада, що складається з 47 членів, глибоко розділена, де зростає хор країн на чолі з Росією та Китаєм, які виступають проти будь-яких дій проти конкретних країн, що, на їх думку, є політичним втручанням.

П'ятнична перемога стала полегшенням для західних країн після провалу рішення стосовно Китаю в четвер.

Росія хоче, щоб голосування резолюції ООН з осудом анексії було таємним

Посол Росії в ООН Небензя голосує проти проекту резолюції РБ ООН з осудом анексії окупованих Росією територій, 30 вересня 2022 року

Організація Об’єднаних Націй (AP) — Росія закликала наступного тижня провести таємне голосування щодо резолюції, яку підтримують західні країни і яка засуджує «спробу незаконної анексії» Росією частини чотирьох українських областей і вимагає від Москви негайно скасувати це. Росія, очевидно, сподівається отримати більше підтримки у Генеральній Асамблеї, якщо голоси 193 країн не будуть публічними.

Росія наклала вето на юридично обов'язкову резолюцію Ради Безпеки 30 вересня, де засуджуються референдуми про анексію в чотирьох областях України, міститься визнання їх недійсними та заклик до всіх країн не визнавати будь-яку анексію території, на яку претендує Москва.

Сполучені Штати та Албанія, які виступили авторами резолюції, пообіцяли винести це питання на розгляд усіх членів ООН у Генеральній Асамблеї, де немає права вето, але резолюції не є юридично обов’язковими.

«Якщо міжнародне співтовариство не відреагує, — сказав у середу посол Європейського Союзу в ООН Улоф Скуг, — можна буде сказати, що на претензії ніхто не звертає уваги, і це карт-бланш для інших країн робити те ж саме або визнати те, що робить Росія".

Генеральна Асамблея оголосила, що екстрена спеціальна сесія щодо України відновить роботу в понеділок, коли буде представлено проект резолюції. Дипломати заявили, що очікують, що виступи країн-членів продовжаться у вівторок, а голосування за резолюцію, ймовірно, відбудеться в середу.

Голосування за резолюції в ООН традиційно є публічними і його результати висвічуються різним кольором на табло з назвою кожної країни.

Але посол Росії в ООН Василь Небензя заявив у листі, який має АР, на шести сторінках до всіх інших послів в ООН, що юридичний радник ООН підтвердив, що Генеральна Асамблея може використовувати таємне голосування «під час ухвалення рішень».

Окрім вимоги до Росії скасувати анексію Луганська, Донецька, Херсона та Запоріжжя, проект резолюції заявить оголошуватиме, що дії Москви порушують суверенітет і територіальну цілісність України та є «несумісними» з принципами Статуту ООН.

У запропонованій резолюції також сказано, що анексії «не мають чинності згідно з міжнародним правом і не є підставою для будь-якої зміни статусу цих областей України».

Вона вимагає, щоб Росія «негайно, повністю і беззастережно вивела всі свої війська з території України в межах міжнародно визнаних кордонів, щоб забезпечити мирне вирішення конфлікту, шляхом політичного діалогу, переговорів, посередництва та інших мирних засобів".

Заклик Росії до таємного голосування резолюції є останнім кроком у ескалації протистояння між Москвою та Сполученими Штатами та їхніми європейськими союзниками через вторгнення РФ в Україну 24 лютого.

Вето Росії в Раді Безпеки минулої п’ятниці відбулося через кілька годин після пишної церемонії в Кремлі, на якій президент Володимир Путін підписав договори про анексію окупованих Росією українських регіонів, заявивши, що вони тепер є частиною Росії і Москва їх “захищатиме”.

Путін підписав у середу остаточні документи щодо анексії чотирьох регіонів, і його речник Дмитро Пєсков заявив, що «певні території будуть повернуті".

Президент України Володимир Зеленський відреагував на анексію, оголосивши про прискорену заявку України на вступ до НАТО. В указі, опублікованому у вівторок, він також виключив переговори з Росією, заявивши, що дії Путіна унеможливили розмову з російським лідером.

У своєму листі до країн-членів ООН російський посол Небензя назвав спробу США та їхніх союзників змусити Генеральну Асамблею засудити референдуми «очевидно політизованою та провокаційною подією, спрямованою на поглиблення розколу» між країнами-членами ООН.

Він стверджував, що дії Заходу не мають нічого спільного із захистом міжнародного права та Статуту ООН, а спрямовані лише на «переслідування власних геополітичних цілей», стверджуючи, що Захід дотримувався «подвійних стандартів», підтримуючи проголошення незалежності Косова від Сербії в 2008 році без референдуму.

На відміну від Косово, зазначив Небензя, чотири українські регіони "зараз піддаються реальній екзистенційній загрозі з боку України".

Російський посол сказав, що Москва розуміє «величезний тиск», який Сполучені Штати та їхні союзники чинитимуть на інші країни, щоб вони підтримали резолюцію, і «ми також розуміємо, що за таких обставин може бути дуже важко, якщо публічно висловити позицію». Тому, за його словами, Росія пропонує таємне голосування і закликає країни-члени підтримати цю ініціативу.

На запитання про реакцію на дії Росії посол США Лінда Томас-Грінфілд відповіла: «Без коментарів».

Поки Рада Безпеки не може вжити заходів щодо України, через право вето Росії, Генеральна Асамблея схвалила три резолюції.

2 березня вона проголосувала 141 проти 5, а 35 утрималися за вимогу Росії негайно припинити вогонь, вивести всі свої сили та захистити всіх цивільних. 24 березня вона проголосувала 140 проти 5, а 38 утрималися щодо резолюції, яка звинувачує Росію в гуманітарній кризі в Україні та закликає до негайного припинення вогню та захисту мільйонів мирних жителів, а також будинків, шкіл і лікарень.

Але 7 квітня Асамблея проголосувала з набагато меншою перевагою за виключення Росії з провідного правозахисного органу організації, Ради з прав людини в Женеві, через звинувачення в тому, що російські солдати в Україні порушують права людей. Голосування було 93-24, 58 - утрималися.

Більше

XS
SM
MD
LG