Актуально
Україна покращила позицію в "Індексі миролюбності країн світу"

Австралійський Інститут економіки і світу (Institute for Economics and Peace) опублікував 15-й щорічний "Індекс миролюбності країн світу". Рейтинг, до якого увійшли 163 держави, складений на основі 23 показників: в їх числі витрати на військово-промисловий комплекс, ступінь терористичної загрози, участь у військових діях, відносини з сусідніми державами, обсяги імпортованих озброєнь, наявність зброї масового ураження, рівень злочинності, доступ населення до вогнепальної зброї та інші.
Найбезпечнішим регіоном світу, як і в минулі роки, визнана Європа. Саме європейські країни (а також Нова Зеландія і Канада) склали першу десятку рейтингу. Найбільш миролюбною країною другий рік поспіль визнана Ісландія.
Україна опинилась у рейтингу на 142-й позиції. Це покращення на 6 щаблів у порівнянні із минулорічним індексом, і найбільше покращення серед усіх учасників рейтингу. Як відзначається, в Україні, поруч із Індією, спостерігалось найбільше покращення щодо такого індикатора як "внутіршній конфлікт". Україна також має покращення за індикатором "політична нестабільність".
При цьому у регіоні Росії та Євразії, Україна опинилась на передостанньому, перед Росією, місці щодо миролюбності, поступившись, наприклад, Білорусі та Азербайджану.
"Хоча Україна мала найбільше покращення у миролюбності, зберігається занепокоєння щодо можливості сплеску конфлікту у майбутньому. Росія накопичила війська на кордоні з Україною на початку 2021-го року, і відвела їх наприкінці квітня", - відзначає дослідження, - "Попри відведення від прикордонного регіону, у близькому майбутньому напруга імовірно лишатиметься високою".
Сполучені Штати зайняли 122 рядок рейтингу, опустившись на дві позиції в порівнянні з минулим роком. Як відзначають укладачі рейтингу, на це вплинуло зростання кількості вбивств і масових заворушень (головною подією, що вплинула на оцінку, став напад на Капітолій з боку прихильників Дональда Трампа 6 січня 2021 року).
Росія залишилася на тій же позиції в порівнянні з минулим роком: вона знаходиться на 154 місці між Суданом і Центральноафриканській Республікою. Низьку позицію Росії в рейтингу укладачі рейтингу пояснюють, в тому числі, великим числом політичних демонстрацій, багато з яких були жорстоко придушені правоохоронними органами, а деякі з них учасників - затримані.
"Росія та Україна - єдині країни у регіоні, де понад 10% людей називають насильство найбільшим ризиком", - відзначає дослідження.
Білорусь опустилася відразу на 19 позицій порівняно з минулим роком, опинившись на 117 місці. Більша «падіння» в рейтингу продемонструвала лише Замбія, яка опустилася відразу на 24 строчки.
Всі країни, що знаходяться нижче 151-го рядка названі державами з «вкрай низьким» ступенем миролюбності. Серед них, окрім Росії, - Північна Корея, Венесуела, Лівія, Демократична Республіка Конго, Сомалі, Ірак і Південний Судан. Замикають рейтинг Сирія, Ємен та Афганістан.
Дивіться також: Десятки артистів, тони фарби: у Джерсі-сіті провели фестиваль муралів
Всі новини дня
- Голос Америки
Новий президент Латвії Едгарс Рінкевичс назвав Україну, США та національну оборону пріоритетами на найближчі 4 роки

Парламент Латвії обрав президентом країни Едгарса Рінкевичса, який обіймав посаду міністра закордонних справ Латвії.
Як повідомляє Reuters, Рінкевичс представлятиме Латвію на саміті НАТО у Вільнюсі в липні.
Напередодні в інтерв’ю латвійському виданню Ir Едгарс Рінкевичс відповідав на питання, якими будуть його пріоритети на посаді президента країни. “У найближчі чотири роки ми маємо досить непередбачувану ситуацію з російською агресією проти України”, - сказав Рінкевичс.
Він також наголосив, що Україна отримуватиме постійну підтримку “всіма можливими способами”.
Рінкевичс додав, що важливе значення матимуть і результати виборів президента Сполучених Штатів.
Із найбільш важливих завдань для президента Рінкевичс додав фінансування національної оборони та інші питання, що стосуються оборонного блоку.
Рінкевичс є послідовним прихильником підтримки України та різким критиком Кремля.Bloomberg
"Рінкевичс є послідовним прихильником підтримки України та різким критиком Кремля", - пише американське видання Bloomberg.
В інтерв'ю для Голосу Америки Едгарс Рінкевичс, будучи міністром закордонних справ Латвії, торік заявляв, що хотів би постійної присутності НАТО на східному фланзі Альянсу, у країнах Балтії.
Президент України Володимир Зеленський привітав нового президента Латвії, зокрема написав у Twitter: “Щирі вітання справжньому другові України з обранням президентом Латвійської Республіки. Налаштований на продовження тісної й партнерської співпраці на благо наших народів, заради спільної перемоги цінностей свободи та демократії, миру для України та Європи”.
Минулого місяця Едгарс Рінкевичс побував у США. Як політик розповів в інтерв'ю Грузинській службі Голосу Америки, усі зустрічі стосувалися у тому числі України: "Основні теми, які ми обговорюємо з усіма людьми, з якими я тут зустрічаюся, це агресія Росії проти України і те, як краще допомогти Україні. Я думаю, що нас чекає рік, який [виявиться - ред.] дуже вирішальним".
"Наша позиція полягає в тому, що ми повинні надати Україні всю зброю та боєприпаси, які вони просять. Тоді, звичайно, потрібні санкції проти Росії та Білорусі", - наголошував Рінкевичс.
Едгарс Рінкевичс здобув освіту на історико-філософському факультеті Латвійського університету, має ступінь магістра політології, свого часу починав кар'єру журналістом Латвійського радіо.
Рінкевичс послідовно виступає за правове регулювання для усіх видів партнерських відносин та, перебуваючи на посаді очільник МЗС Латвії, у 2014 році повідомляв у Twitter про власну гомосексуальну орієнтацію.
Дивіться також:
- Голос Америки
- Reuters
Говорити про Україну і не тільки, до Вашингтона їдуть прем'єр-міністри Данії та Великої Британії

Питання допомоги Україні обговорить прем’єр-міністра Великобританії під час зустрічі із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні наступного тижня.
Ріші Сунак прибуває до американської столиці у середу, 7 червня. У Вашингтоні в нього заплановані зустрічі з американським президентом, членами Конгресу та бізнес-лідерами.
Про що говоритимуть на зустрічі Сунак з Байденом, повідомив напередодні речник британського уряду:
“Візит стане можливістю продовжити розмову, яку прем’єр-міністр Сунак та президент Байден вели в останні місяці про посилення співпраці та координації між Великою Британією та США щодо економічних викликів, які визначатимуть наше майбутнє. … Також буде можливість обговорити питання, зокрема нашої підтримки України", - розповів речник Ріші Сунака.
Про те, що питання підтримки України буде серед тем обговорення двох лідерів, повідомила також прес-секретарка Білого дому Карін Жан П’єр.
“Під час візиту лідери розглянуть низку глобальних питань, зокрема нашу спільну підтримку України в час, коли вона захищається від жорстокої агресивної війни Росії, а також подальші дії щодо зміцнення енергетичної безпеки та подолання кліматичної кризи”, - розповіла під час брифінгу речниця Адміністрації президента США.
За день до візиту Сунака, Байден у Вашингтоні зустрічатиметься із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. У Білому домі повідомляли, що сторони обговорять “зусилля НАТО для зміцнення трансатлантичної безпеки та економічного процвітання”, а також “непохитну підтримку України перед обличчям жорстокої загарбницької війни Росії”.
Данія та Велика Британія входять до міжнародної коаліції, яка тренує українських пілотів літати на F-16. Напередодні візиту Фредеріксен у Вашингтон Данія повідомила, що збільшує розмір військової допомоги Україні практично до розміру свого оборонного бюджету (до понад 3,5 млрд доларів).
Для Ріші Сунака це буде перший візит до Вашингтона на посаді прем’єр-міністра Великої Британії.
У Чорному морі через війну могло загинути 50 тисяч дельфінів. Відео
У Чорному морі через війну могло загинути близько 50 тисяч дельфінів, ще сотні - зазнали травм, кажуть у національному парку “Тузлівські лимани”. Через снаряди та міни вода в морі поступово може стати отруйною. Подробиці – в сюжеті Ірини Шинкаренко.
- Голос Америки
Державний департамент США відповів на заяву прем'єр-міністра Грузії про те, що причиною війни було бажання України вступити у НАТО

Державний департамент США нагадав, що це Росія і президент Володимир Путін обрали шлях війни, тоді як Америка пропонувала «шлях діалогу та дипломатії».
Відповідаючи на прохання Грузинської служби Голосу Америки прокоментувати заяву прем’єра країни Іраклія Гарібашвілі, який сказав, що причиною війни було бажання України вступити в НАТО, представник Державного департаменту нагадав, що російська агресія проти України почалася не в 2022 році, бо повномасштабна агресія 2022 року є «продовженням незаконного захоплення Росією Криму та частин Луганської та Донецької областей у 2014 році».
«У рамках наших зусиль зі стримування президента Путіна від початку повномасштабного вторгнення на суверенну територію України 24 лютого 2022 року Сполучені Штати постійно говорили про два шляхи, які може обрати Росія: діалог і дипломатія або ескалація та масштабні наслідки. Ми доклали справжніх і щирих зусиль, щоб досягти першого, чому ми дуже віддавали перевагу, але Путін вибрав війну», – мовиться у заяві Державного Департаменту.
«Росія використовує кампанії дезінформації – цілеспрямовану, навмисну неправду або навмисне спотворення правди – щоб допомогти виправдати цю війну та підірвати демократичні інститути в усьому світі», – додав речник Держдепу.
У вівторок, на безпековому форумі Globsec, що проводився у Братиславі, столиці Словаччини, керівник уряду Грузії заявив, що бажання України приєднатися до НАТО є однією з причин, чому Росія розв'язала проти неї повномасштабну війну.
"Я не хочу спекулювати, я не хочу цитувати заяви російського уряду. Але однією з причин було бажання України стати членом НАТО. Тому ми бачимо наслідки", - сказав Гарібашвілі.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина висловила розчарування заявами грузинського прем’єра і нагадала, що донедавна сама Грузія активно прагнула вступу до НАТО.
"Для України дуже прикро чути зараз такі меседжі. Нам дуже шкода Грузії, яка зараз опинилася в ситуації, коли найвищі урядовці можуть робити такі заяви. Ми є з грузинським народом. Ми знаємо, що все ще є великі можливості для трансформації та прискорення руху Грузії європейським шляхом», – сказала Ольга Стефанішина.
В Державному департаменті додали, що позиція США щодо прагнень Грузії вступити до НАТО не змінилася.
«Грузія є стійким партнером НАТО, який служив разом з американськими та іншими військами НАТО. Сполучені Штати підтримують прагнення Грузії вступити в НАТО», – сказав речник Держдепу.
Він додав, що адміністрація президента Джо Байдена прагне забезпечити, «щоб двері НАТО залишалися відкритими для претендентів у євроатлантичному регіоні, коли вони будуть готові та здатні виконувати зобов’язання щодо членства та робити внесок у безпеку в регіоні».
Він наголосив, що Сполучені Штати продовжують працювати з Грузією над розбудовою її оперативної сумісності з НАТО. Державний департамент закликає грузинських офіційних осіб просувати життєво важливі демократичні реформи, необхідні для вступу до НАТО, мовиться у заяві.
Як повідомляв Голос Америки, напередодні липневого саміту НАТО у Вільнюсі, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав три умови його успішного проведення.
“Посилювати інституційні зв'язки та допомогу у форматі “Україна - НАТО”. Зробити крок вперед для членства України. Надати гарантії з безпеки на шляху України до НАТО”, - сказав Кулеба своїм колегам із 31 країни НАТО напередодні їхньої зустрічі в Осло у вівторок.
Українські студенти промотують демократію і розказують американцям про війну. Відео
Про ціну свободи на власному прикладі розповідають американцям учасники програми послів глобальної демократії. Українці беруть участь у програмі, заснованій шеф-кухарем Хосе Андресом, російським опозиціонером Гаррі Каспаровим і колишнім військовим – Александром Віндманом.
Форум