Спеціальні потреби

Актуально

Джеймс Ґрін: Українська влада змушена врахувати думку підприємців у питанні кодексу

Ухвалений Верховною Радою України Податковий кодекс нарешті передали на підпис президенту і експертна група почала його вивчати. Тим часом на Майдані Незалежності у Києві та у інших містах України триває безстрокова акція протесту підприємців. Вони вимагають, щоб президент наклав на кодекс вето.

Українська влада вимушена рахуватися з тим, що вимагають люди і навряд чи спробує силою вирішити цей конфлікт, – вважає колишній керівник представництва НАТО в Україні Джеймс Ґрін:

«У нинішній владі є люди, які переконані, що конфлікт між суспільством і владою держави неминучий. І вони готуються до цього. Я сподіваюся, що ці люди не серед верхівки влади. Бо історія каже, що такий конфлікт є найменш бажаним варіантом розвитку подій. Я не думаю, що хтось хоче повторення 2004-го року».

Джейм Ґрін вважає, що концентруючи владу, уряд і президент стають особисто відповідальними за всі проблеми, які переживає країна: за стан доріг у райцентрах, за закриття підприємств чи подорожчання продуктів на ринках. Тому влада вагатиметься свавільно приймати рішення, якщо їх не підтримує суспільство, щоб не підірвати мандат довіри до себе.

На думку американського експерта, виступ підприємців наглядно продемонстрував, що громадянське суспільство в Україні є достатньо сформованим, аби захистити свої інтереси без втручання політичних партій:

«Реакція і мобілізація малих підприємців, які вважають, що новий Податковий кодекс або викине їх з бізнесу, або знову зажене у тінь – є несподівано сильною. Це цікаво, бо така реакція відбувається на тлі дуже слабкої опозиції. Тобто неполітична опозиція тисне на владу, а суспільство і групи інтересів у середині цього суспільства.

Всі новини дня

"Це врятує життя" - Байден підписав важливий закон щодо обігу зброї у США

Фото: президент США Джо Байден підписує закон, що посилює контроль над обігом зброї у США, 25 червня 2022 року. REUTERS/Елізабет Франц

ВАШИНГТОН (AP) — Президент Джо Байден у суботу підписав наймасштабніший за останні десятиліття закон про протидію збройному насильству. Закон підтримали обидві провідні партії США, завдяки компромісу, досягнутому на тлі масових стрілянин, що відбулись останнім часом, включаючи вбивство 19 учнів і двох вчителів у початковій школі Техасу.

"Це врятує життя", - сказав Байден у Білому домі. Наводячи слова родин жертв стрілянини, президент додав: "Їхнє послання до нас полягало в тому, щоб щось зробити. Сьогодні ми зробили".

Палата представників США остаточно схвалила закон в п’ятницю, після ухвалення Сенатом у четвер. Байден підписав закони перед тим, як поїхати з Вашингтона в Європу для участі в двох самітах.

Законодавство посилить перевірку наймолодших покупців зброї, обмежить доступ до вогнепальної зброї для винуватців домашнього насильства та допоможе штатам вилучати зброю у осіб, визнаних небезпечними.

Більшість передбачених ним коштів, обсягом 13 мільярдів доларів США, сприятиме розвитку програм психічного здоров’я та шкіл допомоги.

Байден сказав, що компроміс, досягнутий двопартійною групою сенаторів, «не досягає всього, що я хочу», але «він включає дії, до яких я давно закликав, які врятують життя».

"Я знаю, що попереду ще багато роботи, і я не збираюся здаватися, але це визначний день", - сказав президент, до якого при підписанні приєдналася його дружина Джилл, вчителька.

Байден сказав, що 11 липня вони проведуть захід для законодавців та сімей, які постраждали від насильства з використанням зброї.

Байден підписав цей закон через два дні після рішення Верховного суду, яким суд скасував закон Нью-Йорка, що обмежував можливість людей носити зброю в громадських місцях.

Хоча новий закон не включає жорсткі обмеження, за які виступають демократи, такі як заборона штурмової зброї та перевірка даних для всіх операцій з вогнепальною зброєю, це найефективніший захід проти вогнепальної зброї, розроблений Конгресом з моменту введення в дію Заборони штурмової зброї з тривалим терміном дії в 1993 році.

Чи вдасться Росії втягнути Білорусь у війну? Оглядачі реагують на ракетні обстріли України

Архівне фото: Путін та Лукашенко в Москві, лютий 2022 року

25 червня з шести бомбардувальників в повітряному просторі Білорусі, Росія випустила 12 ракет по Україні, повідомляє українська військова розвідка. В розвідці вважають - мета ударів - затягнути Білорусь у війну.

The New York Times вказує - запуск ракет з білоруського повітряного простору відбувся за лічені години до зустрічі російського президента Путіна з лідером Білорусі Лукашенком.

Білоруський опозиціонер Франак Вячорка зауважив - якщо інформація про ракетні удари підтвердиться, то такі удари продемонструють, що Росія контролює територію Білорусі. Удари прагнуть спровокувати Україну до контратаки в Білорусі, щоб залучити білорусів до війни. "Білоруське військо відмовляється воювати проти України", - написав політик у Twitter.

В NYT наводять думки західних та українських оглядачів, які вважають пряму участь Білорусі у війні не вирогідною, бо це може спровокувати внутрішні конфлікти в Білорусі.

А от новини "Вишеградської четвірки" радять не забувати про роль Лукашенка у нападах Росії проти України.

"Війна має завершитись не лише військовою поразкою Росії, але і зміною режиму Білорусі", - йдеться в дописі групи у Twitter.

Оглядачі групи вказують - поки Лукашенко при владі, залишається загроза нападів на країни Балтії та Польщу з території Білорусі, зокрема йдеться про загрозу об'єднання сил Білорусі та Калінінградської області Росії для можливого нападу на Сувальський коридор.

"Прямо із путінських сценаріїв стосовно Чечні". Так відреагував британський аналітик Семуель Рамані на повідомлення про напади а також про підготовки Росією терористичних нападів в білоруському Мазирі, щоб затягнути Білорусь.у війну.

Росія прагне переконати Білорусь вступити у війну, бо російські війська потерпають від значних втрат, вказує в коментарі Express UK аналітик Марк Войджер. В липні заплановані білоруські військові навчання і "вони викликають занепокоєння, адже, на жаль, Росія та її союзники постійно використовували військові навчання, щоб замаскувати свої агресивні дії".

Збитки російських авіакомпаній через війну перевищили спричинені пандемією COVID-19 – доповідь

Фото: літаки російського "Аерофлоту" в Шеремєтьєво, Росія, 1 березня 2022 року. (AP Photo/Павєл Головкін)

У першому кварталі 2022 року російські авіакомпанії зазнали рекордних за останні вісім років збитків. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода із посиланням на доповідь російської Асоціації експлуатантів повітряного транспорту (АЕПТ).

Згідно з документом, у травні вантажопотік скоротився на 75% у порівнянні з травнем 2021 року. Серед причин – санкції, запроваджені проти Росії через її повномасштабне вторгнення до України, а також закриті через війну аеропорти на півдні Росії.

За три місяці 2022 року сукупний збиток усіх авіакомпаній сягнув 61,1 мільярда рублів. При цьому збиток за той же період 2021 року оцінювався в 33,3 мільярда рублів, а 2020 року, коли через пандемію COVID-19 авіарейси були обмежені або скасовані, – 55,5 мільярдів рублів.

Після запровадження санкцій через напад Росії на Україну «вантажні перевезення практично зупинені, насамперед через закриття міжнародних перевезень». В АЕПТ не очікують відновлення вантажопотоку, «щонайменше до закінчення дії санкцій».

«Пасажирські перевезення також демонструють зниження обсягів, хоч і не настільки масштабне», йдеться у доповіді. На початку 2022 року фіксувалося збільшення пасажиропотоку: у січні було перевезено на 47%, а в лютому – на 30% більше пасажирів, ніж роком раніше.

Після російського вторгнення до України «ситуація діаметрально змінилася»: у березні пасажиропотік скоротився на 20%, у квітні на 28%, у травні – на 24% порівняно з минулим роком.

В АЕПТ не можуть прогнозувати, наскільки погіршиться фінансово-економічна стійкість авіакомпаній надалі, але сподіваються на підтримку російського уряду для забезпечення стабільної роботи авіатранспортної галузі країни.

Після вторгнення Росії в Україну США, Канада та більшість країн Європи закрили своє небо для російських літаків та припинили виконувати рейси до Росії. В результаті кількість прямих авіарейсів із Росії скоротилася на 62%: зараз звідти можна полетіти лише до 19 країн.

Обмежені польоти й усередині Росії. З початку війни Росавіація заборонила польоти до 11 аеропортів на півдні країни. З найпопулярніших південних напрямів зараз доступний лише Сочі.

Росія говорить неправду, коли заявляє, що санкції, а не її війна в Україні, поглибили світову продовольчу кризу 

Фото: В Румунії завантажують українське зерно. (AP Photo/Вадим Гирда)

Polygraph.info - ініціатива Голосу Америки з перевірки фактів

На нещодавньому Петербурзькому міжнародному економічному форумі президент Росії Володимир Путін намагався виправдати свою війну в Україні, виступаючи проти Заходу.

Небагато західних держав приєдналися до події, що зробило участь Китаю більш помітною. Президент Китаю Сі Цзіньпін виступив на форумі віртуально 18 червня, наголосивши на непохитній підтримці Пекіна Москві. Висвітлення звернення в китайських ЗМІ показало більше суперечливих оцінок наслідків російського вторгнення.

16 червня віце-прем’єр-міністр Росії Вікторія Абрамченко прокоментувала глобальну продовольчу кризу, яку загострила війна в Україні.

Абрамченко сказала, що пандемія COVID-19 спричинила потрясіння на світовому продовольчому ринку, і заявила, що масштабні санкції, введені проти Росії через її вторгнення в Україну, погіршили ситуацію.

На додаток до низки факторів, спричинених пандемією [COVID-19], існують додаткові фактори ризику, пов’язані з повітряною та морською блокадою [Росії]», – цитує Абрамченко китайська державна CGTN.

"Це означає, що ми не можемо постачати їжу по всьому світу в країни, які її вкрай потребують. Або ми все ще можемо доставити її, але лише за вдвічі дорожчою ціною", - додала вона.

CGTN підсумувала коментарі Абрамченка таким заголовком: "Західні санкції проти Росії погіршують глобальну продовольчу кризу: віце-прем'єр Росії".

Це неправда. Фактично, дані свідчать про те, що Росія створює продовольчу кризу, прагнучи зняти санкції. Хоча блокування вивезення продуктів харчування з Росії немає, Росія блокує експорт українського зерна і, за повідомленнями, краде його.

Росія та Україна не є найбільшими у світі виробниками пшениці, але на них припадає приблизно 20% та 10% її експорту відповідно. Експерти стверджують, що перебої в цих країнах вплинуть на глобальне постачання продовольства, а Росія робить багато, щоб перешкодити експорту українського зерна.

У травні виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі попередив - блокування російською стороною чорноморських портів України загрожує мільйонам життів у всьому світі.

"Дійсно, блокування цих портів в Одеській області буде оголошенням війни глобальній продовольчій безпеці, - сказав Бізлі. - І це призведе до голоду, дестабілізації та масової міграції по всьому світу”.

Жозеп Боррель, головний дипломат Європейського Союзу, заявив, що Росія винна у глобальній продовольчій кризі, а не санкції ЄС.

"Росія блокує український експорт, - цитує Борреля ABC News. - Не ми, а Росія руйнує порти, знищує запаси продовольства, руйнує транспортну інфраструктуру”.

Боррель сказав, що блокада Росією приблизно 25 мільйонів метричних тонн зерна, що знаходиться в українських портах, є "свідомою спробою (Росії) створити голод у світі". Він відкинув спроби Москви прив’язати продовольчу кризу до Заходу як «пропаганду».

Високі російські чиновники неправдиво стверджували, що вторгнення в Україну та морська блокада українських портів і експорт зерна не мають «нічого спільного з продовольчою кризою», як повідомляє Polygraph.info та інші.

Посол США Джим О'Браєн, голова Управління координації санкцій, також відкинув як «оманливі» твердження про те, що санкції США нібито завдають шкоди експорту продовольства.

"США не мають санкцій проти російських продуктів харчування та добрив, - сказав О'Браєн "Голосу Америки". - Росія порушила один із найпродуктивніших способів отримання зерна країнами. Раніше Україна експортувала близько 6 мільйонів тонн зерна на місяць, переважно у південні країни. А тепер це довелося припинити; у березні та квітні поставки значно скоротились".

Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс звинуватила Путіна у використанні голоду й нестачі їжі як зброї, щоб зняти санкції.

Інші аналітики поділяють думку, що Москва навмисно створює продовольчу кризу.

Виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, головний редактор Russia Today Маргарита Симонян, схоже, підтримала ідею про те, що глобальний голод допоможе Росії вийти з-під санкцій:

"На основі ідеї "люди хочуть їсти", ви знаєте, є дуже цинічний жарт, який з'явився в Москві, навіть не жарт, а просто крик. Я чула його кілька разів. Це так: «Вся наша надія на голод». Ось що це означає.

Це означає, що зараз почнеться голод, і вони схаменуться, знімуть санкції та подружаться з нами, бо зрозуміють, що з нами неможливо не дружити."

Коментар Симонян, провідної кремлівської пропагандистки, можна було б сприймати як просто риторику. Але окрім блокування українських портів, російські збройні сили націлили удари на ферми, сільськогосподарське обладнання та зерносховища в Україні.

Після того, як Росія знищила великий термінал для зберігання зерна в південному портовому місті Миколаєві на початку цього місяця, Боррель розкритикував спроби Москви перекласти провину на санкції:

"Ще один російський ракетний удар сприяє глобальній продовольчій кризі. Російські війська знищили другий за величиною зерновий термінал в Україні, в Миколаєві", - написав Боррель у Twitter.

"У світлі таких повідомлень дезінформація, що поширюється Путіним, щоб відкинути вину, стає все більш цинічною."

Супутникові знімки підтвердили попередні повідомлення про те, що Росія вкрала українське зерно та відправила його союзнику в Сирію.

Сполучені Штати стверджують, що є докази, що Росія прагне продавати награбовану пшеницю постраждалим від посухи країнам Африки, повідомляє The New York Times.

Санкції проти Росії не включають блокаду поставок зерна, яке Росія може вільно перевозити морем. За декількома винятками, санкції, запроваджені Сполученими Штатами, Європейським Союзом та іншими союзниками, не стосуються продуктів харчування, добрив і насіння.

Європейський Союз запровадив санкції на імпорт морепродуктів і лікерів (наприклад, ікри, горілки), а також деяких добрив з Росії.

Усе це не означає, що торгівля іншими товарами з Росії не постраждала.

Наприклад, хоча винятки дозволяють експортувати багато добрив з Росії, Bloomberg повідомляє що "багато перевізників вантажів, банків і страховиків" уникали торгівлі, побоюючись, що вони можуть "ненавмисно порушити правила". Це призвело до падіння експорту російських добрив цього року на 24%.

У результаті, як повідомляє Bloomberg, уряд США заохочує «сільськогосподарські та судноплавні компанії купувати та перевозити більше російських добрив».

Усе-таки подібні ускладнення є наслідками російської незаконної війни і не порівнюються з прямими атаками Росії на українське виробництво та експорт продуктів харчування.

На засіданні Ради Безпеки ООН 6 червня президент Європейської ради Шарль Мішель звернувся до посла Росії в ООН Василя Небензі.

Кремль використовує продовольство як невидиму ракету проти країн, що розвиваються, – сказав Мішель.

"Драматичні наслідки російської війни поширюються по всьому світу, і це підвищує ціни на продукти харчування, штовхає людей до бідності та дестабілізує цілі регіони. Росія несе виняткову відповідальність за цю продовольчу кризу. Тільки Росія, незважаючи на кампанію Кремля брехні та дезінформації."

8 червня Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш також попередив про жахливі наслідки російської війни.

“За оцінками Всесвітньої продовольчої програми (WFP) хвилюючі наслідки війни можуть збільшити кількість людей, які страждають від серйозної продовольчої безпеки, на 47 мільйонів у 2022 році, – сказав він. - Насправді є лише один спосіб зупинити цю наростаючу бурю: російське вторгнення в Україну має припинитися".

Гутерріш сказав, що ведеться робота, щоб допомогти «безпечному та безпечному експорту продуктів харчування українського виробництва через Чорне море та безперешкодному доступу до світових ринків російських продуктів харчування та добрив».

«Ця угода є важливою для сотень мільйонів людей у країнах, що розвиваються, у тому числі в країнах Африки на південь від Сахари», – сказав він.

Канада зможе спрямувати конфісковані активи РФ на підтримку відбудови України 

Христя Фріланд, архівне фото 2019 року POOL via REUTERS/File Photo

Канада затвердила законодавство, яке дозволяє урядові конфіскувати підсанкційні російські активи а також продавати їх із подальшим спрямуванням надходжень від такого продажу на допомогу Україні. Відповідне рішення прийняв канадський Сенат у четвер, пише Reuters.

Згідно з новим законом про бюджет, Канада може спрямовувати надходження від продажу конфіскованих активів "на компенсацію жертвам значних порушень міжнародного миру та безпеки, значних та систематичних порушень прав людини та значної корупції".

Міністр фінансів Канади Христя Фріланд напередодні прийняття закону заявила: "Дуже важливо знайти кошти та відбудову України і я не бачу кращого джерела таких коштів, ніж конфісковані російські активи".

Згідно з інформацією Канадської поліції, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і до 9 червня, Канада заблокувала активів та угод, пов'язаних з російськими діячами, які підпадають під санкції, на суму 310 мільйонів доларів.

Канада, як і інші країни, запровадила низку санкцій проти Росії, через її агресію в Україні. Вона також надає безпекову, економічну та гуманітарну допомогу Україні.

Багато західних країн заморозили російські державні активи в рамках санкцій, включаючи приблизно 300 млрд доларів російських резервів. Щодо конфіскації таких активів, країни мають різний підхід. Міністр фінансів США Дженет Єллен заявила минулого місяця, що конфіскація не відповідатиме американському законодавству.

Більше

XS
SM
MD
LG