Актуально
- Голос Америки
В'язня Гуантанамо передали владі Марокко на знак змін у політиці Байдена, - AP
У понеділок адміністрація президента Джо Байдена вперше передала Марокко ув'язненого, який перебував у тюрмі Гуантанамо. Іще у 2016 році Абдулатіфа Нассера було вирішено репатріювати до Марокко, але за президентства Дональда Трампа він залишався в американській в'язниці, тож рішення Білого дому свідчить про зміну політики за нового президента Джо Байдена, пише AP.
Як повідомив Пентагон, утримання Нассера в Гуантанамо, який перебував там із 2002 року, більше не є необхідним для безпеки США. Тепер влада Марокко перевірятиме його на причетність до терористичних актів, адже під час перебування в Гуантанамо, йому не було висунуто офіційних обвинувачень.
Держдеп повідомив, що уряд Байдена продовжить "ретельний процес" зі зменшення кількості утримуваних там ув'язнених, при цьому, "захищаючи безпеку США та союзників". Анонімне джерело в адміністрації також повідомило, що Байден у майбутньому хоче закрити Гуантанамо.
Як пише NBC, зараз на американській базі Гуантанамо на Кубі залишається 39 в'язнів. 10 із них відповідають критеріям для переміщення, щодо решти - питання розглядається.
Тюрма Гуантанамо була відкрита у 2002 році за президента Джорджа Буша-молодшого для допитів та ув'язнень підозрюваних у зв'язках із терористичними угрупованнями Аль-Каїда й Талібан після терактів 11 вересня. Адміністрація Барака Обами за 8 років при владі перемістила звідти майже 200 в'язнів, але уряд Трампа відмовився випускати звідти будь-кого.
У матеріалі використані джерела: AP, NBC
Дивіться також: Антиурядові протести на Кубі - які причини й що про це думають кубинці в Україні? Відео
Всі новини дня
- Голос Америки
Дві гуманітарні організації були обстріляні у Донецьку – речник ООН
Щонайменше дві гуманітарні неурядові організації були вражені під час атак на місто Донецьк, люди в будівлях не пострадждали, але одна людина була вбита поруч з будинком і одна поранена, речник ООН повідомив журналістам.
Під час щоденного брифінгу у четвер, 8 грудня, речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік повідомив про напад у підконтрольній Росії частині Донецька, який стався цього тижня.
«Наші колеги з гуманітарних організацій повідомили нам, що офіси щонайменше двох гуманітарних неурядових організацій були вражені під час атак на місто Донецьк, у частині країни, яка зараз знаходиться під контролем Росії. Ці інциденти відбулися 5 і 6 грудня, і в одну з будівель двічі вдарили два дні поспіль», – сказав Дюжаррік під час брифінгу, повідомляє кореспондентка англомовної редакції «Голосу Америки».
Як зазначив представник ООН, за словами працівників гуманітарних організацій, внаслідок обстрілів постраждали не лише об’єкти, які зазвичай використовуються для роздачі допомоги, але й транспортні засоби організацій, які там перебували.
«Співробітники гуманітарної допомоги були на місці та готували пакунки з допомогою для роздачі, коли обстріляли будівлі. Всередині будівель ніхто не постраждав, але за їхніми межами атаки призвели до загибелі принаймні одного мирного жителя та ще одного поранено», – сказав речник ООН.
Посилаючись на колег, він наголосив, що «міжнародне гуманітарне право чітко говорить про те, що атаки ніколи не повинні бути спрямовані на цивільних осіб або цивільну інфраструктуру, і необхідно вживати постійних заходів, щоб оминати їх».
Відповідаючи на питання про те, чи відомо, хто вчинив обстріл, Дюжаррік сказав, що органзація не має «ні повноважень, ні присутності, ні можливості» проводити розслідування. Він також не назвав самі гуманітарні організації, чиї приміщення постраждали від обстрілів. «Незважаючи на це, ми знаємо результат», – додав речник ООН.
Як повідомили ЗМІ на підконтрольній території Донбасу, українські сили з установок «Град» у ці дні проводили обстріли Київського та Куйбишівського районів Донецька, в результаті яких загинуло шестеро людей.
Центр стратегічних комунікацій при Міністерстві культри та інформації України заявив 6 грудня, що російській війська «вкотре обстріляли Донецьк і звинуватили Україну».
«6 грудня окупаційна влада Донецька заявила, що ЗСУ обстріляли місто та вбили шістьох людей. Але це – неправда», – мовиться у повідомленні, опублікованому на сторінці відомства у Facebook.
«Якщо звернути увагу на розташування місць прильотів, стає очевидним, що запуски відбувалися з окупованої території. ЗСУ аж ніяк не могли завдати такого удару зі своїх позицій. Адже тоді снаряду довелося би розвертатися на 180 градусів у повітрі, а це – неможливо», – мовиться у повідомленні.
«Голос Америки» не може незалежно перевірити цю інформацію.
За даними ООН, черех війну понад 14 мільйонів українців стали вимушеними переселенцями, з них 6,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні та понад 7,8 мільйона біженців, зареєстрованих по всій Європі.
Згідно зі звітом УВКПЛ ООН з прав людини, з початку вторнення Росії станом на 6 грудня в Україні постраждала 17 181 особа з числа цивільного населення, 6 702 цивільних було вбито, але представники організації кажуть, що «реальні втрати набагато більші».
Минулого місяця заступниця речника ООН на брифінгу в Нью-Йорку повідомила, що з лютого 2022 року «працівники гуманітарних організацій надали критично важливу допомогу та послуги захисту приблизно 13,5 мільйонам людей у всіх регіонах України».
«Завдання №1 – це вижити», – Сергій Притула. Відео
«Ти можеш вважати себе ким завгодно, але якщо Збройні Сили України не стримають ворога, ти будеш ніким», – Сергій Притула, засновник благодійного фонду Сергія Притули. Повне інтервʼю з Сергієм Притулою дивіться згодом на YouTube Голосу Америки Українською чи на нашому сайті.
- Голос Америки
Блінкен: Росія зруйнувала більше третини української енергосистеми
"Президент Путін намагається використати зиму як зброю. Росія зруйнували більше третини енергосистеми, зануривши найбільш вразливе населення України в холод, темряву із настанням морозів. Родини, старі, неповносправні - всі є цілями", - заявив Держсекретар США Ентоні Блінкен під час спільної прес-конференції з очільниками зовнішньополітичних відомств Швеції та Фінляндії.
Блінкен зустрівся з міністром закордонних справ Фінляндії Пеккою Гаавісто та міністром закордонних справ Швеції Тобіасом Біллстомом у Вашингтоні в четвер. Він підтвердив підтримку США членству Швеції та Фінляндії в НАТО.
Диломати також обговорили нагальні потреби України. Союзники наразі мобілізують підтримку приватного сектору для України, сказав міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто.
"Фінляндія готова підтримувати Україну стільки, скільки потрібно", - зауважив Гаавісто і додав, що країна вже затвердила 10 пакетів допомоги для України.
Сьогодні ж Міністерство енергетики США обговорює підтримку України з представниками американських компаній.
Під час прес-конференції Блінкен ще раз наголосив, що Путін зазнає провалу у війні проти України.
"Президент Путін зазнав поразки на полі бою, провалився в захопленні землі на півдні та сході, провалився в намірах стерти українські кордони, ідентичність та народ України, його стійкість", - сказав він.
Блінкен зазначив, що готовність Швеції та Фінляндії вступити до НАТО свідчить, що Путін не зміг послабити Альянс. "Він лише зробив НАТО сильнішим і більшим".
Вступ Швеції та Фінляндії до НАТО ратифікували майже всі члени Альянсу. Свої застереження висловила Туреччина. Біллстром оголосив, що незабаром поїде до Туреччини для продовження перемовин.
Під час спільної прес-конференції
Білорусь проводить «антитерористичні навчання», але навряд чи вступить у війну на боці Росії – ISW
Попри оголошення білоруської влади про перекидання військової техніки та особового складу до кордонів України для «антитерористичних навчань», західні військові експерти вважають, що спроби Росії змусити Білорусь приєднатися до війни в Україні можуть стати небезпечними для самої білоруської влади. А тому вона навряд чи погодиться вступити у війну на боці Росії.
Як вважають дослідники вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW), якщо російська влада змусить білоруську армію воювати проти України, це може викликати внутрішні тертя серед білоруських військових.
Про те, що Білорусь планує проводити «антитерористичні навчання», під час яких техніку та війська перекинуть ближче до українського кордону, повідомило у середу агентство БелТА з посиланням на Раду безпеки Білорусі. Як зазначає агентство Reuters, немає інформації про те, які регіони будуть зачеплені, або яку форму матимуть навчання.
Це повідомлення викликало побоювання, що Росія може здійснити новий напад на Україну з території Білорусі. У жовтні Лукашенко оголосив про нове розгортання 9 000 російських військових у Білорусі в рамках нового спільного військового угруповання двох країн.
Білорусь заявила, що не вступатиме у війну в Україні, але президент Олександр Лукашенко раніше дозволив розгорнути війська разом із російськими військами біля українського кордону, посилаючись на загрози Білорусі з боку Києва та Заходу.
Україна місяцями попереджала про те, що Білорусь і Росія можуть планувати нове вторгнення. Але Генштаб України 7 грудня повідомив, що білоруські військові не готові воювати в Україні, зауважують в ISW. Згідно з повідомленням Генштабу, серед військовослужбовців білоруської прикордонної служби та збройних сил зростає невдоволення своїм військово-політичним керівництвом через загрозу вступу Білорусі у війну в Україні.
Проти війни в Україні і суспільство і військо в Білорусі – експерти
Білоруські опозиційні політики та незалежні експерти вважають, що російське вторгнення в Україну не має підтримки в білоруському суспільстві. В інтерв’ю агентству Reuters радник лідера білоруської опозиції у вигнанні Світлани Тихановської Франак Вячорка, сказав, що це було б «політичним самогубством» для Лукашенка, якби він відправив білоруські війська в Україну.
«Солдати не підкоряться, еліти розколються, почнуться нові протести», – каже він. На думку Вячорки, Лукашенко знає про те, що білоруси з цим не погодяться, «і вся система розвалиться».
Також, на думку аналітика Європейської ради з міжнародних відносин (CEPA), колишнього білоруського дипломата Павла Слункіна, білоруська армія не в змозі переломити хід війни на користь Росії. Білоруські війська не можуть протистояти випробуваній у боях, модерно оснащеній та мотивованій українській армії, пише Слункін у статті, що вийшла наприкінці жовтня.
«По-перше, вона (білоруська армія) занадто мала, найбільш боєздатний сегмент не перевищує 15 тисяч військовослужбовців. Решта приблизно такі ж ефективні, як і російські новобранці, – каже дослідник. – По-друге, білоруське суспільство в переважній більшості проти участі країни у війні – понад 90 відсотків відкидають ідею вступу у війну на боці Росії».
Як зазначають експерти ISW, попри те, що минулого тижня міністр оборони Росії Сергій Шойгу зустрівся з президентом Білорусі Олександром Лукашенком і міністром оборони Білорусі Віктором Хреніним, щоб переконати їх, що Білорусь має підтримати наступальну кампанію Росії в Україні, керівництво Білорусі не готове до цього через внутрішні фактори.
На думку експертів ISW, Мінськ готовий підтримувати мілітаристську риторику Росії, але лише для того, щоб стримати частину українських військ біля білоруського кордону. Дослідники ISW продовжують вважати, що Білорусь навряд чи вступить у війну в Україні.
- Голос Америки
Розмінування України - найбільший виклик із часів Другої світової, - Держдеп
На наявність мін потрібно перевірити понад 160 тис кв км території України. Про це заявив представник Державного департаменту США, менеджер у справах Європи Майкл Тірре під час брифінгу Гельсінської комісії Конгресу США в четвер.
Він наголосив, що росіяни в Україні використовують таку ж тактику, як терористи ІДІЛу в Сирії та Іраку: «Від українських посадовців, які працюють на місці, ми знаємо, що російські солдати цілеспрямовано мінують цивільні будинки, зокрема дитячі іграшки, і навіть тіла вбитих. Жахливе використання вибухових пристроїв російськими військовими нагадує тактику бойовиків ІДІЛ в Іраку та Сирії, де терористи намагалися вбити скільки цивільних, скільки можливо, щоб люди боялися повертатися до своїх домівок».
За словами Тірре, розмінування в Україні є найбільшим викликом для саперів із часів Другої світової війни. Наразі команд для розмінування в Україні недостатньо, тож США планують посилити допомогу із підготовкою саперів та надати додаткове обладнання.
Державний департамент США виділив 91,5 млн дол на допомогу Україні з розмінуванням. Кошти спрямовують на навчання, надання обладнання з метою проведення операцій розмінування а також забезпечення роботи команд з розмінування, йдеться в повідомленні Гельсінської комісії.
Днями про допомогу України в розмінуванні на суму близько 11 млн доларів США також оголосила Канада. Під час зустрічі з міністром міжнародного розвитку Канади Харджитом Саджаном представники українського парламенту подякували за цю підтримку, йдеться на сайті Верховної Ради. Крім того, голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе відзначила важливість канадської тренінгової місії Unifier, яка допомагає в підготовці українських саперів з 2014 р.: «Ми знаємо, наскільки важливо, що ця місія далі триває і скільки наших захисників та захисниць пройшли цю тренінгову школу, яка точно дає результат і можливості їм бути більш ефективними, більш витривалими та успішними у захисті країни, у вигнанні ворога і звільненні наших територій».
Форум