Спеціальні потреби

Актуально

Які хендмейд-подарунки українські майстрині пропонують американцям до Різдва?

Хендмейд-подарунки від українських майстринь у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:06 0:00

Хендмейд-подарунки від українських майстринь у США. Відео

Дедалі частіше американців закликають купувати подарунки не у великих роздрібних мережах, а підтримувати невеликі крамниці чи майстрів, які виготовляють речі власноруч. А що користується попитом в українських митців у США?

Львів’янка Софія Огородник виготовляє елегантні дамські капелюшки на замовлення. Вона живе із родиною у Кремнієвій долині шість років. Займається писанкарством, дає майстер-класи і веде уроки з дитячої творчості. Однак домашній карантин і локдаун змусили скасувати заняття. Тож мисткиня почала робити капелюшки на продаж і в оренду – для фотосесій чи подій.

Капелюшок... ніби невелика деталь, пасує абсолютно всім... і може цікаво проявити людину, яка його вдягає

"Навіть в умовах карантину погода в Каліфорнії дуже сприяє тому, щоб проводити вечірки на відкритому повітрі у парках, що цілком дозволено, - розповідає мисткиня. - І це був один з івентів, на яких я робила велику кількість капелюшків одночасно, це було свято очікування малятка, baby-shower, яке тут дуже популярне. І його проводили у темі англійського чаювання, і всі дівчата, молоді жінки, могли скористатись таким невеличким аксесуаром".

Огородник каже, що культура носіння капелюшків була дуже поширеною в українських містах іще кількадесят років тому, але тепер занепала, - а дарма: "Ніби невелика деталь, пасує абсолютно всім, до усього спектру гардеробу, включно з джинсами. І може підкреслити, цікаво проявити людину, яка його вдягає".

Особливо коли приходять свята, нам всім хочеться чогось домашнього, свого, рідного

Щоб про українських митців більше знали, тернополянка Оксана Ізбянська у серпні запустила нову платформу UAartsy. Оксана живе неподалік Нью-Йорка вже 15 років. Вона має освіту маркетолога й сама малює картини. Навчившись продавати власні картини, вона вирішила допомогти в цьому іншим українцям.

"Особливо коли приходять свята, нам всім хочеться чогось домашнього, свого, рідного, - каже художниця. - Переважає глиняний посуд, товари, які мають вишивку: подушки, фартушки - кожна господиня хоче мати фартух, які у нас теж є в наявності, і вироби мальовані петриківським розписом. Вони, до речі, популярні і серед американців".

Ізбянська каже, що дуже тісно співпрацює із майстрами, проводить для них тренінги з ціноутворення і промоції. "Ми зараз як сім’я, дзвонимо одне одному, кажемо: ось я продала те, а я – те. І так ми спілкуємось".

Замовляють у кольорах червоно-зелений, якісь там сніжинки, тому що це асоціація з Різдвом, кокосова стружка як сніг

А от Іванна Кіщук з Івано-Франківщини, що живе у Чикаго вісім років, пропонує на зимові свята почастуватись солодощами ручної роботи. Вона виготовляє солодкі букети й подарункові коробки із полуницею в шоколаді. Це хоббі вона ось уже два роки поєднує з вихованням двох дітей. Найчастіше замовлення вона отримує на родинні свята й вечірки, а на Різдво часто виготовляє тематичні солодкі набори.

"Замовляють у кольорах червоно-зелений, якісь там сніжинки, тому що це асоціація з Різдвом, кокосова стружка як сніг, якісь зірочки. І так само замовляють на дні народження – хто в якій тематиці святкує. Якщо це морська тематика, то це щось блакитне, якщо для принцеси – рожеве", - розповідає Кіщук.

Вона додає, що дуже ретельно миє всю полуницю й загалом підходить до виготовлення замовлень так, наче робить це для своєї родини: "Я вибираю полуницю за день або того самого дня, тому що вона має бути свіжою, твердою, не пом’ятою, інакше шоколад просто сповзе, він не буде глянцевим, красивим."

Хоч би який хендмейд – капелюшок, намисто або полуницю в шоколаді – люди не обирали, вони приносять неймовірні почуття тим, хто робив це власноруч.

Ви купуєте річ у людини, і купуєте частинку її серця, і настільки її робите щасливою, що ви навіть не уявляєте

"Є, наприклад, матері, вони сидять вдома, з дітьми, зараз ковід, багато людей відчувають депресію. Коли ви в них купуєте річ, ви просто тій людині надаєте крила. Мені розказували історії, жінка одна каже: коли я сиджу вдома, і я весь час дивлюсь, чи хтось їх купив. Я готова продавати їх хоч за долар, лише заради того, щоб моя річ принесла комусь щастя", - розповідає Ізбянська.

Вона підкреслює: "Ви не думаєте, що просто купуєте річ. Ви купуєте річ у людини, і купуєте частинку її серця, і настільки її робите щасливою, що ви навіть не уявляєте".

Дивіться також: В Україні створили перший у світі додаток з українською класичною музикою. Відео

В Україні створили перший у світі додаток з українською класичною музикою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:51 0:00

Всі новини дня

"90 кораблів фактично повні зерна та готові вирушати, але не можуть цього зробити через російську блокаду", - Блінкен

Президент Європейської Ради Шарль Мішель та прем’єр-міністр України Денис Шмигаль відвідують морський порт в Одесі 9 травня 2022 року. Прес-служба Уряду України/Роздатковий матеріал через REUTERS

Державний секретар США Ентоні Блінкен переконаний, Росія використовує їжу як зброю в Україні. Про це державний секретар США заявив журналістам під час відвідування Українського інституту Америки в Нью-Йорку. «В різних частинах країни вона буквально блокує доступ до їжі та іншої гуманітарної допомоги. Вона також використовує продовольство як зброю за межами України, перешкоджаючи українським товарам потрапити на міжнародні ринки», - повідомив він.

За його інформацією, 20 млн тон зерна готові до відправки та знаходяться неподалік українських портів, але їх неможливо вивести через російську блокаду Чорного та Азовського морів. «Так само майже 90 кораблів фактично повні зерна та готові вирушати, але не можуть цього зробити», - додав він.

Аби вирішити проблему, яка загрожує голодом кільком країнам Африки, були проведені десятки зустрічі з міністрами закордонних справ. «Вимога вирішити це надходить з усього світу. Ця їжа має потрапити на ринки. І Росія має це чути голосно і чітко. Тому ми шукаємо засоби та механізми, за допомогою яких це можна зробити. Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй дуже задіяний у цьому процесі», - заявив він.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, у свою чергу, переконаний, якщо впродовж наступних двох місяців не будуть вжиті конкретні заходи з розблокування українських портів, це буде трагедія. Він також підкреслив активну залученість до вирішення цієї проблеми Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреш та інших ключових партнерів України.

В коментарі «Голосу Америки» він також додав, що ця тема надзвичайно важлива і для Сполучених Штатів. У четвер, 19 травня, в Нью-Йорку відбулися перемовини американської сторони з міністром сільського господарства України. «Це були дуже конкретні та предметні перемовини - з цифрами, обсягами, маршрутами та тарифами. Адже потрібно не просто відкрити порт, а ще й переконати перевізників йти у цю небезпечну зону і вивозити зерно в таких обсягах», - пояснив він.

За його словами, шлях через суходіл не може задовільнити ті обсяги, які готова надати Україна. До війни щомісяця країна експортувала 5 млн тон зерна. За словами Кислиці, наразі мова йде не лише про минулорічний врожай, а й осінній врожай та озимину. «І якщо цей цикл буде порушений, подолати наслідки цієї кризи буде неможливе не лише цього, а й найближчими роками», - додав він.

Високопосадовці США та Франції обговорили розширення ЄС та підтримку України

Архів: Венді Шерман, 13 лютого 2014 року. REUTERS/Denis Balibouse/File Photo

Координацію зусиль для підтримки України та її суверенітету та необхідність швидких міжнародних дій, щоб протистояти зростаючій кризі продовольчої безпеки, спровокованій російським вторгненням в Україну, обговорили у п’ятницю, 20 травня, заступниця держсекретаря США Венді Шерман та генеральний секретар МЗС Франції Франсуа Делатром.

Крім цього, йдеться у повідомленні Держдепу, високопосадовці обговорили заявк Фінляндії та Швеції на вступ до НАТО та підготовку до Мадридського саміту.

Також Шерман та Делатр підняли питання шляхів вступу до ЄС для кандидатів, «які бажають виконати важку роботу, щоб отримати право на членство». Франція головує в Раді Європейського Союзу.

У червні Європейська комісія має опублікувати звіт із оцінкою прийняття заявки України на вступ до ЄС. Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес вже висловився про те, що в його країни не буде заперечень щодо кандидатури України на членство в ЄС у разі схвальної оцінки Єврокомісії.

Деякі західні лідери висловились щодо можливого членства України. Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що заявка України на приєднання до ЄС не може бути швидко розглянута, незалежно від обставин.

«Немає короткого шляху до ЄС, – сказав Шольц під час виступу у Бундестазі. - Процес приєднання – це не питання кількох місяців чи років». За його словами, виняток для України буде несправедливим для країн Західних Балкан, Чорногорії, Сербії, Албанії, Північної Македонії, Боснії і Герцеговини та Косово, які також прагнуть приєднатися до ЄС.

Раніше президент Європейської ради Шарль Мішель запропонував розглянути питання створення нової політичної платформи європейської співпраці, відкритої для України, під час саміту лідерів ЄС наприкінці червня. Першим створити окремий формат співпраці з Україною та іншими країнами поза межами Європейського Союзу запропонував президент Франції Еммануель Макрон.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував такий формат як «сурогатний» та наголосив, що Україна розраховує на отримання статусу кандидата на членство у ЄС.

"Стратегічна двозначність щодо європейської перспективи України, якої дотримуються деякі європейські столиці останніми роками, зазнала невдачі та має припинитися. Це лише заохотило Путіна. Нам не потрібні сурогати статусу кандидата на членство, які демонструють "другосортне" ставлення до України та ображають почуття українців", - написав він у Твіттері.

У статті використана інформація УНІАН, Радіо свобода, Рейтерс.

Дивіться також: Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

Азійське турне Байдена покликане довести, що США можуть просувати декілька зовнішньополітичних пріоритетів 

Фото: президент США Джо Байден і президент Південної Кореї Юн Сук Йоль на заводі Samsung

Джо Байден розпочав свій перший візит в якості президента США до Азії. В Білому домі повідомили - візит стане сигналом для Китаю та інших країн про те, чого можуть досягнути демократії в світі, якщо вони діють спільно.

Війна Росії проти України є одним із основних міжнародних питань для адміністрації Байдена, але цей візит має підкреслити, що США звертають увагу і на інші пріоритети, зазначили в адміністрації.

"Це яскраво засвідчить, що Сполучені Штати можуть одразу вести вільний світ за собою у відповідь на війну Росії проти України і водночас прокладати курс ефективного, принципового американського лідерства та долученості в регіоні, яке визначатиме майбутнє 21-го століття", - заявив радник з національної безпеки США Джейк Салліван в середу.

Подібна заява прозвучала в четвер і від посадовця Пентагону: "Всі зосереджені на Україні і нам це відомо, але це не значить, що ми припинили працювати з союзниками та партнерами в Індо-Тихоокеанському регіоні".

5-денний візит розпочався з подорожі до Південної Кореї, де Байден відвідав сучасну фабрику мікрочіпів, компанї Samsung, яка планує побудувати подібну фабрику в Техасі.

Байден також планує відвідати Японію і взяти участь в саміті "Чотиристороннього безпекового діалогу", (Quad) в якому беруть участь США, Індія, Японія та Австралія. Очікується, що війна Росії проти України буде одним із основних питань обговорень на саміті.

Під час візиту Байден планує підписати законопроект про допомогу Україні, затверджений в американському Сенаті напередодні. Документ доставить на підпис президенту кур'єр Білого дому, повідомляють ЗМІ.

Російський гонщик і горілка – Канада запровадила нові санкції проти Росії

Президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо беруть участь у прес-конференції після зустрічі в Києві, Україна, у неділю, 8 травня 2022 року. (AP Photo/Єфрем Лукацький)

У п’ятницю, 20 травня, уряд Канади оголосив про введення додаткових санкцій проти російських олігархів і заборону імпорту та експорту певних товарів.

Згідно з офіційним повідомленням Міністерства закордонних справ Канади, нові заходи накладуть обмеження на 14 осіб, включаючи російських олігархів, членів їхніх сімей та близького оточення російського президента Володимира Путіна.

За інформацією Радіо Свобода, до цього списку увійшли гонщик Формули-1 Нікіта Мазепін і його батько-мільярдер Дмитро Мазепін, спонсор команди гонщиків, яку виключили із Формули-1 після вторгнення Росії в Україну, Олена Тимченко, дружина мільярдера-олігарха Геннадія Тимченка, Наталія Браунінг, дочка Тимченка, нафтогазовий магнат Фархад Ахмедов.

«Ці особи безпосередньо сприяли безглуздій війні Володимира Путіна в Україні і несуть відповідальність за біль і страждання народу України», - йдеться у повідомленні канадського уряду.

Також Канада запровадила заборону на імпорт російських алкогольних напоїв, морепродуктів та непромислових діамантів. Оттава заборонила експорт до Росії цільових товарів класу люкс, зокрема алкогольних напоїв, тютюну, деяких текстильних виробів, спортивного одягу, взуття, розкішного одягу та аксесуарів, ювелірних виробів, посуду та предметів мистецтва. У 2021-му році Канада поставила цих товарів до Росії на суму в 75,7 мільйона доларів.

«Ці заборони забезпечать відповідність Канади подібним заходам, запровадженим партнерами-однодумцями, включаючи Сполучені Штати та Європейський Союз, і допоможуть зменшити можливості для російських олігархів обходити обмеження на інших ринках предметів розкоші», - повідомила міністерка закордонних справ Канади Мелані Джолі.

Цієї середи, 18 травня, представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила про закриття у Москві корпункту канадської телерадіомовної корпорації CBC, скасування акредитацій та російських віз журналістів. Це рішення МЗС Російської Федерації назвало відповіддю на заборону трансляції російського телеканалу RT в Канаді.

17 травня, Канада заборонила в’їзд до країни близько тисячі росіян, повідомив у Twitter міністр громадської безпеки Канади Марко Мендічіно. Серед них - президент Росії Володимир Путін, глава російського МЗС Сергій Лавров і міністр оборони Росії Сергій Шойгу, пише Радіо Cвобода.

Від початку російського вторгнення 24 лютого Оттава ввела санкції проти понад тисячі фізичних та юридичних осіб із Росії, України та Білорусі.

У статті використано матеріали англомовної та російськомовних редакцій Радіо Cвобода.

Дивіться також: Росія змінює воєнну стратегію: як Україні та Заходу на це відповідати – думки західних експертів. Відео

«Я не хочу нікого олюднювати з того боку. Для мене це надто нелюдське» - драматургиня Наталія Ворожбит

Наталія Ворожбит, драматургиня, фото із соціальних сторінок Ворожбит

12 травня у нью-йоркському театрі La MaMa (Театр Еллен Стюарт) пройшла читка п'єси української драматургині Наталії Ворожбит «Погані дороги». Ця п'єса лягла в основу однойменного фільму, присвяченого війні в Україні. Як сприймається цей фільм зараз, у розпал повномасштабної війни Росії проти України? І що зрозумів світ про Україну за ці три місяці? Про це Наталія Ворожбит розповіла в інтерв'ю журналістці Російської служби Голосу Америки Ксенії Турковій. Оригінальне інтерв’ю було опубліковано російською мовою тут.

К.Т.: Зараз у багатьох країнах проходять читання твоєї п'єси «Погані дороги», написаної за мотивами подій 2014-2015 років. Як ти думаєш, західний глядач розуміє, про що йдеться?

Н.В.: Я не знаю, що розуміє західний глядач, адже це справді застаріла п'єса. Я тоді хотіла показати, що немає чорного та білого. Мої персонажі там — усі українці, я спеціально не почала описувати «поганих росіян». Для мене була важливіша трагедія окремої людини на тлі війни, неважливо, хто вона. А зараз усе інакше. Зараз на блок-посту у Попасній не треба пояснювати, хто свій, а хто чужий. Взагалі всі ці назви типу Попасної це для мене не порожній звук. Ми прожили із цими людьми вісім років, допомагаючи, відбудовуючи ці міста. А зараз їх вдруге знищують.

У той же час західний глядач сприймає події з «Поганих доріг» так, наче це зараз відбувається. Хоча головне вони таки розуміють: що в Україні війна і що зло — воно відбувається тут і зараз. Тоді моє завдання було достукатися, розповісти світові про те, що відбувається: «Будь ласка, почуйте - це загроза не лише Україні». На жаль, тоді цього не було почуто. Тоді фільм отримав нагороду на Венеціанському кінофестивалі, але про нього говорили, що він надто антиросійський. Хоча там навіть персонажів-росіян нема.

К.Т.: Як ти дивишся на цей фільм зараз, на тлі цієї війни 2022 року? Що б там ти змінила?

Н.В.: Зараз би я не церемонилася з росіянами. Тоді я була ще надто політкоректною, у мене ще були ілюзії щодо «хороших росіян», як заведено зараз говорити. Бо ось ці наші всі сюсюкання до цього й призвели. Ми не вірили в те, що саме таке можливо. У нас останні роки взагалі риторика змінилася, про війну говорили мало.

К.Т.: У фільмі "Погані дороги" є такий діалог: "Я не хочу дивитися російське телебачення!" - "А іншого у нас немає". Мені здається, ці реалії зараз йдуть, але як свідчення це важливо. Ця фраза дає зрозуміти, наскільки людей навіть в Україні було отруєно російською пропагандою.

Н.В.: Звичайно. Якби до 2014 року хоча б років із п'ять не було російського телебачення, ситуація була б іншою. Не було б війни, я просто певна.

К.Т.: Ти говорила, що фільм ще тоді називали антиросійським. Але я знаю, що його також всередині України критикували. Ти говорила, що рефлексуєш про неприємні речі щодо українців. Чи можлива така саморефлексія зараз?

Н.В.: Можлива. Але чи це доцільно? І чи хочеться мені про це писати? Той випадок, коли краще не писати. Ти знаєш, нам завжди нудно чорно-біле. Нам хочеться показати всі фарби, ми починаємо аналізувати вчинки поганих людей, починаємо їх олюднювати. Думаємо: "А чому ж він зґвалтував п'ять жінок? Напевно, він бідний-нещасний". Коротше, письменники починають займатися дурницями. А, може, не треба зараз цим займатися? Я не хочу нікого олюднювати по той бік. Для мене це надто нелюдське. Ось такий у мене зараз настрій.

Можна олюднювати і німецьких нацистів, але тільки після того, як вони були засуджені та покарані. Ось тоді можна і розбиратися, і знімати фільми про те, як вони, можливо, теж любили та страждали. Але тільки після того, як усім народом було прийнято відповідальність за ці злочини.

К.Т.: А ти віриш у те, що російський народ колись прийме на себе відповідальність?

Н.В.: Я не вірю. Але я хотіла б, щоб я помилялася.

Дивіться також: Кирило Говорун - про роль РПЦ в розпалюванні війни в Україні, майбутнє «депутінізації» свідомості росіян. Інтерв’ю

К.Т.: Ти спілкуєшся з російськими колегами?

Н.В.: Майже ні. Буквально на пальцях перерахувати. Навіть ті, хто виїхав і відкрито висловлює свою позицію, щось бояться зі мною спілкуватися. А іноді писали слова підтримки у такій дивній формі, що навіть не хотілося відповідати.

К.Т.: Які питання тобі ставлять в Австрії про Україну?

Н.В.: Жодних питань не ставлять. Австрія вкрай нейтрально намагається поводитися, намагається не висловлюватися гостро на ці теми. "Ми все розуміємо, але не ламайте наш бізнес" - приблизно так. Я дуже вдячна австрійцям, але, звичайно, то не Польща, не Велика Британія, не країни Балтії, де просто неймовірна підтримка. Тобі співчувають, дивлячись на тебе, плачуть, відчиняють тобі всі двері. А тут постійно говорять про діалог культур, влаштовують заходи, на які звуть росіян. Якось не дуже відчувають, чи не розуміють, чи що? Хоча географічно Австрія недалеко. Мені здається, це їхня багаторічна політика, побудована на дружбі з Росією.

Тут зустрічаються українські прапори на вулицях, але коли я поїхала до Вільнюса, я просто отетеріла — там просто кожне третє вікно, прапори на машинах, скрізь.

К.Т.: Що світ зрозумів про Україну за ці майже три місяці війни?

Н.В.: Знаєш, якщо ти запитаєш людей, які залишилися в Україні, вони скажуть, що нарешті всі побачили, які українці сильні, мужні та незалежні. А у світі я болісно все сприймаю, мені весь час здається, що нас недостатньо зрозуміли, недостатньо зрозуміли масштаб зла та масштаб нашої та світової трагедії. До того ж усі втомлюються від війни. Усім хочеться, щоб ми якось швидко перемогли, а коли все затягується, починаються ось ці розмови про діалог культур.

К.Т.: Хто для тебе герой цієї війни?

Н.В.: Безумовно всі, хто воюють. Безперечно «Азов» у Маріуполі. Безперечно люди, які сидять зараз в окупації, не приховуючи своєї позиції. Це взагалі найстрашніше, що можна собі уявити. Багато героїв зараз. І президент у нас герой, і уряд героїчний. Так, час героїв. Ми живемо у героїчний час. Але якою ціною?

Дивіться також: Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

Більше

XS
SM
MD
LG