Спеціальні потреби

Українець допомагає створити бездвигунний вертоліт в університеті Мериленду

  • Наталія Дмитроченко

М’язовий вертоліт, який піднімається в небо виключно за рахунок сили людини, випробовують у американському університеті штату Мериленд. Ентузіасти-інженери, серед яких, до речі, є й українець, прагнуть не лише слави, а й сподіваються виграти приз у чверть мільйона доларів від фонду піонера авіабудування Ігоря Сікорського. Фонд Сікорського оголосив конкурс на бездвигунний вертоліт ще 30 років тому, але досі виконати всі його умови не вдавалося нікому.

Він зовсім не схожий на традиційний вертоліт. Гвинтокрил «Гамера», названий на честь літаючого героя японських мультфільмів, сконструйований з двох перехрещених рам. На вістрі кожної – пропелер. Чотири гвинти, за розрахунком конструкторів, зможуть підняти «Гамеру» у повітря.

Приз у чверть мільйона доларів команда студентів отримає, лише якщо їхня конструкція підніметься у повітря на три метри і потримається там 60 секунд.

Щоб підняти вертоліт у повітря студентка-пілот Джуді Векслер крутитиме педалі руками та ногами. Джуді – професійна велогонщиця, до того ж важить усього 48 кілограм. Перед польотом і без того тендітній дівчині довелося сісти на дієту. Для успіху експерименту, вага – це все. Адже і сам гелікоптер важить не більше Джуді.

«Я сьогодні намагалася не їсти багато. Я легко поснідала і випила чашку кави», – каже Векслер.

Поки Джуді розминається – студенти-інженери перевіряють кожне з’єднання. У залі навіть вимкнули кондиціонер, аби ніщо не завадило польоту. Як і інші ентузіасти, українець Володимир Ставничий не спав усю ніч і дуже хвилюється. До США хлопець потрапив, коли йому було десять років. Нині ж він без п’яти хвилин дипломований аерокосмічний інженер.

«Я один з тих, хто працює над структурою. Все, що тримає ці лопасті, буде передавати всю силу і підніматиме людину і цілу систему – я зробив із своєю командою – ще трьома іншими людьми», – зазначає Володимир.

Джуді – отримує команду старт. І зала завмирає в очікуванні. Але вертоліт, наче приклеєний до землі. Перша спроба – невдала. Володимир та інші студенти-інженери поспішають усунути недоліки. Тестування тривають цілий день, а потім і наступний. Аби зменшити вагу «Гамери», інженери знімають навіть частину сидіння пілота. Джуді знову щосили крутить педалі і «Гамера» таки відривається від підлоги та зависає в повітрі на чотири секунди.

Тріумф святкують з шампанським. Сьогодні команда зробила перший крок до призу Сікорського. Утім, попереду ще місяці роботи. Адже треба так вдосконалити вертоліт, аби він тримався в повітрі не менше хвилини. Раніше за приз Сікорського уже змагалися інженери з Каліфорнії та навіть Японії, але безуспішно.

Головний інженер компанії «Сікорський» Метью Тарасіо визнає, що завдання не з простих: «Це дуже, дуже складне завдання. Головне, прибрати усю зайву вагу з машини. Вертоліт має бути якомога легшим аби отримати цей приз».

Цікаво те, що університет Мериленду вже витратив на «Гамеру» більше грошей, ніж власне сам приз. Тож здобути його – скоріше справа честі.

Інше за темою

XS
SM
MD
LG