Спеціальні потреби

Актуально

"Допомога Заходу надто повільна", - волонтери звернулись до Гельсінської комісії США 

Слухання Гельсінської комісії США про роботу волонтерів на допомогу Україні. 7 грудня 2022 р.

Представники чотирьох громадських організацій, які збирають пожертви на підтримку України, виступили перед Комісією Конгресу США з питань безпеки та співробітництва в Європі, також відомою як Гельсінська комісія США. На слуханнях 7 грудня були присутні очільники громадських організацій з України, США та Литви.

Активісти розповіли американським законодавцям про логістичні та регуляторні перепони, які можуть заважати надсилати необхідні речі на фронт. Зокрема Йонас Охман, засновник і голова неурядової організації Blue/Yellow for Ukraine, яка базується у Литві, наголосив, що допомога Заходу часто надходить надто повільно.

"Ми критично оцінюємо підтримку, яка надається із Заходу. Ми відчуваємо моральний обов'язок повідомити та спробувати обговорити ситуації, коли необхідна підтримка не надається так швидко і скоординовано, як могла би. Ми вже кілька разів піднімали це питання у Вашингтоні. Я не кажу, що система допомоги не працює, але вона надто повільна", - заявив Йонас Охман, під час свого виступу.

Йонас Охман, засновник і голова литовської громадської організації Blue/Yellow for Ukraine виступає під час слухань Гельсінської комісії США.
Йонас Охман, засновник і голова литовської громадської організації Blue/Yellow for Ukraine виступає під час слухань Гельсінської комісії США.

Прискорити купівлю і доставку необхідного обладнання може спрощення бюрократичних процедур, стверджує Тарас Чмут, голова фонду "Повернись живим". Зокрема, йдеться про вилучення України з графи "контроль над злочинністю" списку контролю за торгівлею США.

"Для нас і наших американських партнерів, це можливість прискорення закупівлі американської техніки і спорядження. Вилучення України з графи "контроль над злочинністю", списку контролю за торгівлею США дозволить значно швидше отримувати те, чого сьогодні потребує Українська армія для війни. На жаль війна і масштаби втрат настільки великі, що ні українська влада, ні західні партнери не можуть одноосібно закрити усі потреби. Саме тому для нас важливо спрощення тих чи інших процедур для прискорення роботи нашої організації та наших американських партнерів й інших волонтерських організацій з України", - пояснює Тарас Чмут.

Тарас Чмут, директор українського фонду "Повернись живим" виступає під час слухань Гельсінської комісії США.
Тарас Чмут, директор українського фонду "Повернись живим" виступає під час слухань Гельсінської комісії США.

Окрім того, волонтер та сержант резерву морської піхоти ВМСУ Тарас Чмут наголосив, що одне із головних завдань фонду "Повернись живим" - це допомогти українській державі виграти час.

"Наша робота тісно координується із головнокомандувачем Збройних сил Залужним, командуванням сил логістики, які безпосередньо відповідають за забезпечення Збройних сил. Наше завдання не замінити державу, наше завдання посилити її, там де це необхідно. Або надавати державі час, допоки вона знайде ресурси", - наголосив Тарас Чмут.

Від лютого 2022-го року "Благодійний фонд Сергія Притули" зібрав більш як на 85 мільйонів доларів пожертв на українську армію. Такі дані під час засідання Комісії навів засновник фонду, Сергій Притула.

"Ми беремо на себе велику відповідальність за гроші людей. Бо все українське суспільство жертвує у наші фонди, навіть маленькі діти. З серпня цього року і до сьогодні маленькі діти віком 5, 8 та 10 років принесли нашому фонду близько 200 тисяч доларів. Так, це щось неймовірне, і ці діти мають багато різних історій за собою. Наприклад, одна маленька дівчинка обрізала своє волосся, щоб продати його та принести гроші до нашого Фонду, щоб допомоги українській армії. І тому ми живемо з цією відповідальністю за пожертви які вносять люди", - наголосив Притула.

Сергій Притула, засновник та голова українського "Благодійного фонду Притули" під час слухань у Гельсінській комісії США.
Сергій Притула, засновник та голова українського "Благодійного фонду Притули" під час слухань у Гельсінській комісії США.

Своєю чергою, президентка американської громадської організації Razom For Ukraine, Дора Хомяк, підкреслила, що волонтери нині діють в умовах активної, повномасштабної російської війни на території України. Так, на минулому тижні актівстка Razom For Ukraine, а також штурмовичка батальйону «Айдар» та голова Жіночого ветеранського руху Андріана Сусак була тяжко поранена на фронті.

"Сьогодні до нас мала приєднатись моя колега, співзасновниця Razom, Люба Шипович. Але натомість вона перебуває в лікарні й доглядає за важкопораненою Андріаною Сусак. Я не хочу, щоб іще хтось із моєї команди, моїх колег чи друзів опинився в лікарнях. Я знаю, що американський народ підтримує українську перемогу. І усі разом ми, американці, працюємо задля цієї перемоги. Питання в тому, чи погодить Конгрес таку необхідну Україні допомогу? І чи Сполучені Штати нададуть цю допомогу вчасно?" - заявила Дора Хомяк.

Дора Хомяк, президентка американської громадської організації Razom for Ukraine під час слухань Гельсінської комісії США.
Дора Хомяк, президентка американської громадської організації Razom for Ukraine під час слухань Гельсінської комісії США.

Наразі неурядові організації постачають українській армії тактичне спорядження, комерційні дрони, оптику нічного та теплового бачення, радіостанції захищеного зв'язку та бронежилети. Часто ці організації надають більше військового спорядження певних видів, ніж уряд України, йдеться на сайті Гельсінської комісії США.

Всі новини дня

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

У Києві відубувся саміт Євросоюз-Україна. Попри повітряні тривоги та загрози обстрілів, високопосадоці вирішили приїхати до української столиці, аби запевнити у своїй непохитній підтримці. Протягом саміту президентка Єврокомісії оголосила про підготовку нового, десятого раунду санкцій проти Росії.

Пентагон - про ракети GLSDB: це дасть українцям здатність вести вогонь на більшій відстані. Відео

У США оголосили новий пакет озброєнь для України. До нього увійшли додаткові боєприпаси для HIMARS та артилерії, бронемашини із захистом від мін, Джавеліни, системи протиповітряної оборони HAWK та інше. CША вперше надають Україні ракети більшої дальності

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:44 0:00

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в битві, яку вони ведуть нині, і яка очікується у наступні тижні. Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США у інтерв'ю Голосу Америки також відповів на питання про надання Україні винищувачів та тренування українських пілотів.

Речниця Білого дому про заклик призупинити участь Росії та Білорусі в Олімпіаді. Відео

«Сполучені Штати підтримали рішення призупинити діяльність національних спортивних керівних органів Росії та Білорусі у міжнародних спортивних федераціях», – речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр

У нас вдома вбили 298 людей, ми маємо висловитися — Роман Любий про фільм «Залізні метелики»

Роман Любий, український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13»

Роман Любий — український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13», яке утворилось на початку Революції Гідності. Його фільм «Залізні метелики» дебютував цього року на фестивалі незалежного кіно "Санденс". Стрічка розповідає про пасажирський рейс MH17, збитий на Донеччині російським «Буком» у 2014 році. Тоді у катастрофі загинули всі пасажири й екіпаж — 298 людей. На місці злочину знайшли фізичні докази — осколки у формі метелика, які характерні для російської ракетної установки.

Фільм поєднує факти, архівні кадри та кінохроніку із театральними фантазійними елементами-рефлексіями; розповідає про реалії цього нападу і його вплив на ескалацію війни Росії проти України; а також досліджує механізми роботи російської пропаганди.

Журналістка Голосу Америки Марія Ульяновська поспілкувалась з режисером Романом Любим про роботу над фільмом, "Санденс" та перестороги, які транслює стрічка.

Інтерв'ю було відредаговане для плинності та ясності.

Марія Ульяновська, Голос Америки: Романе, одна з важливих тем фільму - дослідження російської пропаганди, хроніки з російських новин перегукуються з реальними кадрами подій. Розкажіть, як ви збирали матеріали.

Роман Любий: Це найбільший міжнародний воєнний злочин російсько-української війни, і Росія створила навколо нього дуже багато міфів. Нам цікаво було побачити та показати, як працює ця машина зсередини. Ми зібрали відео пропаганди й підсилили їх одне одним. [Наприклад, у фільмі є сцена, де у російських новинах говорять, що сепаратисти збили українській літак, і в наступному кадрі та сама ведуча розповідає, що літак збили українські військові - ред.]

На пресконференції для родичів загиблих в Нідерландах, коли ми вже все відзняли, мені стало цікаво подивитися, як працюють російські журналісти. Я хотів знайти, як вони перекручують контекст. І нам пощастило знайти, як інтерв’ю, яке ми бачили на власні очі, потім потрапило в ефір російських телеканалів. З усього, що сказав наш герой Робі, росіяни дали лише вирвану з контексту фразу: «Шкода, що Росія не представлена в слідчій групі». Але, якщо послухати, що він каже далі на нашому відео — зрозуміло, що щось не так.

М.У.: А як ви знайшли цього героя? Розкажіть про нього.

Р.Л.: Так ми його і знайшли [герой давав коментар російським журналістам - ред.] Згодом виявилося, що він їздив на місце падіння літака. Він - колишній військовий, музикант, дуже відкритий, і я запропонував йому взяти участь в художній частині нашого фільму. Далеко не всі родичі загиблих можуть розмовляти. А Робі може. Його племінниця Дейзі загинула в MH17, і він вважає медіаактивність своєю місією.

М.У.: Серед архівних відео у фільмі ви показуєте хроніки з місця подій, де місцеве населення радіє тому, що літак збили. Як на це реагує іноземна аудиторія?

Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації.

Р.Л.: Звичайно, нам гірко і боляче показувати це, бо ці люди — наші співгромадяни. Але я собі пояснюю таку реакцію впливом пропаганди. Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації. Тобто ці люди ніби опромінені. Ми також пояснюємо, що з початком війни з Донбасу багато адекватних людей виїхали, а ті, хто залишився — радіють збитим літакам.

Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA
Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA

М.У.: У фільмі стирається грань між ігровим і документальним кіно. Розкажіть про його художню частину.

Р.Л.: Журналістських фільмів про MH17 є дуже багато, і не хотілося робити ще один. Але мені чогось бракувало — тема не закрита, в першу чергу, для нас, українців. У фільмі є частина традиційного розслідування, але це не головне. У ньому також є поезія, яка притаманна українському кіно. Коли ми почали працювати над фільмом, було зрозуміло, що матеріали справи, доки іде судовий розгляд, будуть закриті, і ми почали працювати з відкритими джерелами. Щоб надати всьому цьому форму, я собі дозволив подумати про театр і хореографію, хоча людям це здавалося абсолютним божевіллям. Але наша команда прийняла мою ідею. Для мене це зручна форма комунікації, бо слова часто заважають, і жестом буває простіше виразити думку.

М.У.: Ці рефлексії — вони ваші особисті, чи з'явилися після розмов із жертвами?

У нас вдома вбили 298 людей і ми маємо якось про це висловитися.

Р.Л.: Коли ми розробляли цей проєкт і представляли його на міжнародних платформах, у нас часто питали: «Який ваш особистий стосунок до того, що відбулося»? Після повномасштабного вторгнення це питання пропало. Всім стало очевидно, у чому наш зв'язок із темою. У нас вдома вбили 298 людей, і ми маємо якось про це висловитися.

М.У.: Фільм майстерно показав зв’язок між трагедією MH17 і повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Які сенси ви у це вкладали?

Р.Л.: Ми почали роботу над фільмом у 2019 році, й весь час до повномасштабного вторгнення він мав функцію перестороги для міжнародної спільноти. Непокаране зло завжди ростиме, це неймовірно небезпечно. А коли відбулося повномасштабне вторгнення, то пропав сенс цієї перестороги. На деякий час я втратив сенс цього фільму і будь-яке бажання робити кіно. Згодом ми віднайшли сенс і вирішили додати епізод із 2022 року — він зв’язаний фразою голландського прокурора, який, цитуючи Солженіцина, говорить: «Насильство може бути виправдане тільки брехнею, а брехня має бути виправдана насильством. Саме тому треба розібратися у цій справі, щоб не допустити нового насильства у майбутньому». На слові «майбутнє» ми показуємо епізод евакуації цивільних з Ірпеня. У цій склейці — весь фільм.

М.У.: В одному з інтерв’ю ви казали, що фільм покликаний прояснити, хто є хто. Чи вдалося досягти цієї мети? Чи розуміє світ, хто правий, а хто неправий?

Росіяни самі прояснили, де чорне, а де біле, розпочавши вторгнення.

Р.Л.: Війна сильно змінилась. У 2014 році це була гібридна війна, у якій значення ЗМІ та збройного протистояння були однакові. Після 24 лютого інформаційна війна відійшла на другий план. Росія більше заклопотана інформаційним впливом на свою аудиторію. Вони вже самі все прояснили. Ми лише розказали свою точку зору. А вони самі, розпочавши вторгнення, прояснили, де чорне, а де біле. Тепер вже ясно, хто тут злочинець.

Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA
Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA

М.У.: Розкажіть, як сприймають фільм на "Санденсі".

Р.Л.: Прем’єра була у старому кінотеатрі. Нам не дуже сподобався звук, і аудиторія реагувала досить дивно. Це була здебільшого професійна спільнота. А пізніше був інший показ — для звичайних людей, і вони були в захваті від фільму, залишились з нами спілкуватися, питали про війну. Людей дуже надихає, що вони мають можливість поспілкуватися зі справжніми українцями.

Я думав, що дивно почуватимусь тут, бо це далеко від дому. І взагалі, це гірськолижний курорт. Ми ж приїхали з протилежної сторони реальності. Але я щиро відчуваю, що ми тут робимо свою важливу роботу. Люди надихаються зустріччю з нами, ми дякуємо за допомогу, розповідаємо, за що ми боремось, хто наш ворог, і є відчуття, що ми зараз на своєму місці.

М.У.: Останнє питання хочу поставити про сцену з меблевого магазину — вона вразила мене найбільше. Розкажіть про неї, і чому ви її включили?

Р.Л.: Це моя улюблена сцена. Архівний фільм 1960-70 років про те, як влаштована система «БУК», ми клеїмо разом із сучасним російським телесюжетом про меблеву компанію із Санкт-Петербурга, яка зробила дитяче ліжечко у формі цієї системи. Це така шизофренія. Але виробник цих меблів, у якого беруть інтерв’ю, не розуміє, що не так. Він говорить «ми не журналісти, не політики, ми не підтримуємо насильство, ми просто меблярі». Цей шматочок — діамант, він добре змальовує, як росіяни абсолютно не сприймають себе громадянами своєї країни, вони виключені від реальності.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG