Спеціальні потреби

Актуально

Гербст закликав США надати Україні аналог Джавелінів для берегової охорони і прокоментував рішення про воєнний стан

Джон Гербст

Напад на українські кораблі цими вихідними – є ескалацією тиску Кремля на Україну, який вже приніс значні збитки українському Донбасу. На цьому наголосив Джон Гербст, директор Євразійського центру Atlantic Council в інтерв'ю Українській Службі "Голосу Америки".

Тепер "навіть найбільш слабкодухі європейці на можуть казати, що немає доказів російської агресії"
Джон Гербст

"Ще в квітні "вони почали інспектувати кораблі, які йшли до Бердянська та Маріуполя і звідти, в результаті чого поставки з цих двох портів впали на дві третини, що принесло значні економічні витрати для Донбасу. Вони це роблять вже більше шести місяців і тепер провели ескалацію напавши на військові кораблі", - наголосив він.

Ескалація цими вихідними зачепила дві сфери, за оцінкою Гербста:

  • Посилення тиску на Азовському морі і на економіку українського Донбасу
  • Вперше з часу, початку агресії Москви проти України, що почалась із захоплення Криму, - звичайні збройні сили Росії при світлі дня і за уваги громадськості напали на українські сили, наголосив експерт.

Напад був таким явним, що Тепер "Навіть найбільш слабкодухі європейці на можуть казати, що немає доказів російської агресії", - наголошує аналітик.

Гербст закликав Захід швидко і рішуче реагувати на дії Росії.

"Це – ескалація агресії Москви, - наголосив Гербст. - Захід має відреагувати потужно і змусити Кремль платити високу ціну за те, що при світлі дня, їх військові атакували військових України. Це неспровокований розвиток агресії".

(Нові) санкції можуть бути проти російських перевезень, це можуть бути санкції проти російського банку, можливо "Сбєрбанк", чи "ВТБ"
Джон Гербст

Нові заходи, на думку аналітика, можуть включати запровадження нових санкцій, зокрема, проти російських банків, надання ракет для захисту з берега, збільшення присутності НАТО в Чорному морі.

"Я переконаний, що доречними будуть додаткові санкції проти Москви. Ці санкції можуть бути проти російських перевезень, це можуть бути санкції проти російського банку, можливо "Сбєрбанк", чи "ВТБ".

"Також, Захід і особливо США, які вже за адміністрації Трампа надали ракети Джавелін, мають надіслати ракети, що вражають кораблі з берега Україні. Це виконає ту саму функцію, що і Джавеліни проти російських кораблів, якщо вони будуть вчиняти акти агресії, подібно до того, що вони щойно провели проти українських кораблів", - заявляє аналітик.

"Захід також має розглянути можливість надіслати більше кораблів, військових кораблів до Чорного моря, щоб збільшити присутність НАТО біля російських територіальних вод Чорного моря, щоб продемонструвати, що збільшення агресії в Чорному морі проти України призвела до погіршення їхньої безпеки".

Гербст назвав раціональним рішення України про можливе запровадження воєнного стану, однак, наголосив, що обмеження свободи слова та протестів зараз не на часі.

Директор Євразійського центру Atlantic Council Джон Гербст - про воєнний стан в Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:39 0:00

"Думаю, воєнний стан не є нераціональною реакцією. Насправді, дехто в Україні, включаючи серйозних політиків, які роками критикували уряд Порошенка за те, що він не запроваджував воєнний стан, бо насправді, набагато більш потужний сусід веде війну проти України. Водночас, ми не знаємо, що означатиме цей воєнний стан на практиці, якщо його затвердять. Наскільки мені відомо, Рада унормувала воєнний стан декілька років тому. І там йшлося про різні речі, які може передбачати воєнний стан".

"Дещо з цього має сенс, наприклад, здатність направляти зусилля на захист безпеки країни. Інші речі можуть бути недоцільними, наприклад, припинення політичних демонстрацій, або згортання свободи слова, тому треба подивитись, який вигляд матиме цей закон", - наголосив він.

Дивіться також: Порошенко запропонує Раді ввести воєнний стан на 30 днів

Порошенко запропонує Раді ввести воєнний стан на 30 днів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG