Спеціальні потреби

Хокей допомагає дітям з вадами розвитку покращувати фізичні навички та знаходити друзів

  • Голос Америки

Хокей на льоді потребує неабиякої координації рухів, витривалості, потужного зору та загальної сили. Втім, як доводять на своєму досвіді деякі ентузіасти, головне – це бажання грати. Йдеться про групу людей, які координують спеціальне програму, покликану залучити до хокею дітей з певними фізичними вадами чи психічними розладами.

«Шість років тому він не вмів кататися на ковзанах. Він ніколи навіть не стояв на катку. Але, коли ми прийшли сюди, йому видали ковзани, протектори – все необхідне – і випустили на лід. Він швидко всьому навчився».
Шістнадцятирічний Деніел Сартучі не пропускає жодного тренування. Навіть у суботу він готовий прокидатися вдосвіта, щоби встигнути на гру.

«Тут дуже цікаво. Знайомишся з людьми, які хочуть з тобою приятелювати. І всі на рівних правах. Ніхто нікого не висміює», - ділиться хлопчик.

Потрапити у хокейну команду Деніелу було не легко. У всіх секціях йому відмовляли, дізнавшись, що у нього «аутизм» – психічний розлад, при якому порушуються когнітивні функції. Батьки випадково почули про існування спеціальних програм на критому катку «Кабін Джон», що у передмісті Вашингтона.

«Шість років тому він не вмів кататися на ковзанах. Він ніколи навіть не стояв на катку. Але, коли ми прийшли сюди, йому видали ковзани, протектори – все необхідне – і випустили на лід. Він швидко всьому навчився. Йому дуже сподобалося», - говорить його мати Дженіс Сартучі.

Спортивні програми для дітей з особливими потребами були започатковані 6 років тому. У той же час була створена і волонтерська програма. Сьогодні вона налічує понад 70 членів, віком від 5 до 22 років. Тренеру хокейної команди, відставному полковнику військово-повітряних сил США, щоправда трохи більше.

«Ми називаємо себе хокейною командою, але, насправді, ми є соціальною командою. Діти, які випадають з ритму сучасного життя, приходять сюди і їх негайно приймають», - каже тренер Девід Луша.

Тренер вважає хокей ідеальним спортом для дітей з відхиленнями у розвитку:

«Чому? Тому що це складний вид спорту, і якщо ці діти навчаться кататися на ковзанах і грати у хокей, вони зможуть опанувати все інше».

Тому в команді звертають увагу не тільки на техніку гри. Матері Деніела подобається, що дітей вчать відповідальності і дисципліні.

«Деніел з віком покращив гру, що дало йому змогу приєднатися до шкільної хокейної команди. А загалом це заохочує дітей цікавитися школою», - говорить Дженіс.

У хокейній команді є і свої ментори, здебільшого це учні старших класів, як Алекс Ґендолфо.

«Мені дуже подобається допомагати цим дітям. Бачиш, як вони починають краще грати, а також спостерігаеш за позитивними змінами в їх поведінці», - каже Алекс.

Хокейна команда у «Кабін Джон» - одна з 80, що входять у Спеціальну хокейну асоціацію. Щороку організація проводить чемпіонат, суть якого, каже тренер Луша, не зводиться до здобутих трофеїв:

«Насправді питання тут в участі. Ніяких трофеїв не вручають по закінченню турніру, ніяких медалей, всіх просто вітають».

А найголовніше, за словами тренера, те, що всім цікаво і всі корисно проводять час.
XS
SM
MD
LG