Спеціальні потреби

У Сан-Франциско будують годинник, який має нагадати людям: треба думати про майбутнє

  • Голос Америки

У Сан-Франциско будують годинник, який має нагадати людям про те, що треба думати не про цю хвилину, а про далеке майбутнє

Є певні проблеми, які можна вирішити, лише думаючи про майбутні покоління чи навіть у довшій перспективі
виконавчий директор фундації Long Now Александер Роуз

Кожна шестірня у цьому 150-метровому годиннику має бути досконалою. Адже, за замислом творців, часомір має відпрацювати 10 тисяч років. Стрілка рухатиметься лише один раз на рік, куранти битимуть раз на століття, і раз на тисячу років – вилітатиме зозуля. Проект цей коштує 42 мільйони доларів і передбачає не лише побудову годинника.

"Наша мета – кардинально вплинути на відповідальність у довготерміновій перспективі і думати про майбутнє", - каже виконавчий директор фундації Long Now Александер Роуз.

У перекладі з англійської назва неприбуткової організації Long Now означає «довге тепер». Вона ставить собі за завдання змінити світогляд «швидше-дешевше» на «повільніше-краще».

"Є певні проблеми, як зміни клімату чи освіта, які можна вирішити, лише думаючи про майбутні покоління чи навіть у довшій перспективі. Тож мета Long Now – показати проекти у такому масштабі", - розповідає виконавчий директор фундації Long Now Александер Роуз.​

Чорноногий тхір – у центрі уваги одного з таких проектів. Фахівці з відродження видів міркують над тим, як генетично модифікувати ДНК цього ссавця, якому загрожує зникнення, щоб протистояти чумі. А ще науковці вивчають вимерлих тварин, як косматий мамут. "Не лише щодо окремих видів тварин, а як можна допомогти довкіллю", - додає Александер Роуз.

Організація також взяла участь у проекті «Розетта» Європейської космічної агенції. Там створили металевий диск, на якому зберігається 13 тисяч сторінок тексту, написаного тисячею різних мов. Прочитати його можна лише під мікроскопом. Диск зроблено з нікелю, що не руйнується тисячі років. Це допоможе зберегти мови, які зникають. Наприклад, мову корінних американців племені Апарахо.

"Треба зберегти нашу мову, бо це наша ідентичність", - каже представник племені Апарахо Вільям Кейгер.

Організація також спонсорує виступи та подкасти з такими відомими людьми, як професор Лері Брілліант. Він - лікар-епідеміолог, гіппі у минулому, філантроп, який допоміг ООН викорінити віспу. Його промова надихає аудиторію.

Допомагаючи людям дбати, мріяти й діяти, фундація Long Now планує зробити наш світ кращим для майбутніх поколінь.

Дивіться також: Яким чином американські вчені повертають до життя паралізованих

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG