Актуально
- Голос Америки
Страшніше за коронавірус: мільйонам людей в найбідніших країнах загрожує голодна смерть через пандемію та рецесію
Економічний занепад, погіршення медичного забезпечення, зростання домашнього насильства – пандемія коронавірусу примножує низку інших важливих проблем у світі. Із наближенням сезону збору врожаю експерти вказують на нову загрозу – масовий голод в Африці та Азії.
У 2020 році вперше із 1998 року рівень бідності, а заразом і голоду у світі зросте власлідок коронавірусу, прогнозують експерти. А через економічні наслідки пандемії може померти більше людей, ніж від самого вірусу.
Так вважає Девід Бізлі, виконавчий директор продовольчої програми ООН. "Якщо ми не підготуємось, не забезпечимо доступ до продовольства, щоб уникнути перебоїв у торгівлі, це може призвести у наступні місяці до голоду біблійного масштабу", - заявив він.
Ефіопія, Сирія, Афганістан, Нігерія, Гвінея, Центральноафриканська республіка – голод уже переживають мільйони людей у низці найбідніших країн Африки та Азії. Через обмеження на пересування в умовах коронавірусу люди часто не лише не можуть отримати медичну допомогу, а й працювати на полях, сіяти та збирати врожай.
Із кожним відсотком падіння світової економіки за межу бідності потрапляють додатково від 14 до 22 мільйонів людей, свідчать дані International Food Policy Research Institute (IFPRI).
Крім того, цього року східна Африка переживає найбільшу за останні 70 років навалу сарани, що загрожує голодом 25 мільйонам людей.
Чи не найгірша ситуація - в охопленому останні п’ять років громадянською війною Ємені. Це одна із найбідніших країн світу, і за прогнозами Famine Early Warning Systems Network, до 2012 року там буде 15 мільйонів людей, яким бракуватиме їжі.
За оцінками благодійної організації Save the Children, за три з половиною роки конфлікту від голоду там вже померли 85 тисяч дітей, а 2 мільйони дітей недоотримують їжу. А третина населення – 10 мільйонів людей – за оцінками ООН – перебувають за крок від голоду. В умовах практично знищеної економіки країни, кожна четверта з найбідніших родин повністю втратила джерела прибутку за останні місяці.
Коронавірус призвів до перебоїв у торгівлі продовольством між країнами, а також через пандемію низка країн-донорів припинила надавати країні гуманітарну допомогу.
Чимало людей у Буркіна Фасо – також на межі. У провінції Тюї, одному із головних аграрних регіонів країни, в останній час 40 відсотків новонароджених дітей мають недостатню вагу, їхні матері недоїдають. "Ми очікуємо, що кількість людей, які не мають їжі, зросте у два, три, п’ять разів до листопада-грудня, коли зазвичай час збирати врожай. Адже ті, хто не сіяв, нічого не пожне", - кажуть місцеві лікарі.
Зменшення виробництва їжі потягнуло за собою подорожчання продуктів. Ціни на рис, кукурудзу, зерно та інші базові харчові культури зросли на 30-60% у Нігерії, Гані, Кенії, Ліберії. А в Судані вартість їжі стала аж втричі вищою. Світові ціни на рис і зерно зросли на 15% і 12% відповідно.
При цьому, з огляду на пандемію, низка аграрних країн, серед яких Україна, Казахстан, В'єтнам та Росія, ввели тимчасові обмеження з експорту сільськогосподарських продуктів.
Найбільше недоїдання загрожує дітям: вони часто отримували їжу завдяки урядовим програмам у школах, але ті закрились на карантин. Зокрема, через це 85 мільйонів школярів у Латинській Америці та країнах Карибського басейну опинились відрізаними від державних програм харчування й надання дітям необхідної соціальної та медичної допомоги.
За даними ООН, до пандемії щороку через недоїдання гинуло 3 мільйони дітей у світі. І кожен місяць пандемії від голоду помиратиме на 10 тисяч дітей більше.
Дивіться також: Чому у США від вірусу насправді найбільше страждає народ племені Навахо. Відео
Всі новини дня
"Окупанти готуються до провокацій на ЗАЕС", – представник ГУР МО України. Відео
"Окупанти готуються до провокацій. Тобто вони збираються організувати ядерне зараження. Вони збираються використати атомну електростанцію для зараження свого особового складу, щоб потім звинуватити в цьому Україну", – про це Голосу Америки повідомив Андрій Черняк, представник ГУР МО.
"Окупанти готуються до провокацій на ЗАЕС", - Міноборони України. Радбез ООН знову розглядає ситуацію на станції
Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) стверджує, що безпекова ситуація на Запорізькій атомній електростанції продовжує залишитися загрозливою не лише для України, а й для цілого світу.
"За нашою інформацією, окупанти готуються до провокацій", - про це Голосу Америки повідомив Андрій Черняк, представник ГУР МО. За його словами, російські військові збираються організувати радіаційне зараження. Зокрема вони збираються використати атомну електростанцію для зараження свого особового складу, щоб потім звинуватити в цьому Україну.
"Для нас це не дивно. Ми знаємо їхні терористичні методи, як вони порушують норми правил ведення війни. Тому Україна до цього готова і ми зараз збираємо цю інформацію, аналізуємо її, і хочемо донести до всього світу", - пояснив він.
Про загрозу таких провокацій ГУР почав повідомляти наприкінці минулого тижня. За словами Черняка, розвідка бачила, що на ЗАЕС заїжджають вантажівки, і як "окупанти розвантажують певне майно".
"Також ми мали радіоперехоплення, де люди говорили безпосередньо про безпілотні літальні апарати, які могли на собі нести або хімічну зброю, або якісь ядерні матеріали, які могли спричинити зараження особового складу країни-агресора", - додав представник ГУР МО. І наразі, за оцінкою ГУР МО, загроза провокацій з використанням ЗАЕС абсолютно не зникла.
Ми мали радіоперехоплення, де люди говорили безпосередньо про безпілотні літальні апарати, які могли на собі нести або хімічну зброю, або якісь ядерні матеріали, які могли спричинити зараження особового складу країни-агресораАндрій Черняк, представник ГУР МО
Черняк також додав, що дії, які вчиняє зараз Росія на Запорізькій атомній електростанції, є загрозою і мирному населенні України, "і взагалі це ядерний шантаж Європи і ядерний шантаж світу".
"Тому ми попереджаємо світову громадськість про те, що ядерна загроза теж поки що не зникла", - каже він.
У вівторок за 22.00 за Києвом ситуацію, як склалася довкола захопленою російськими військами ЗАЕС, розгляне на своєму засіданні Рада Безпеки ООН. Головним доповідачем буде генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Очікується, що він надасть оновлену інформацію щодо ситуації на ЗАЕС.
Ймовірно, він вже традиційно зверне увагу на те, що триваючі військові дії впливають на засади ядерної безпеки, до яких належать фізична цілісність і надійне зовнішнє джерело живлення. До цього МАГАТЕ неодноразово зазначало, що ситуація на ЗАЕС залишається небезпечною, особливо з огляду на посилену військову присутність у регіоні. Після свого візиту на ЗАЕС наприкінці березня Гроссі заявив, що "військова активність зростає в усьому цьому регіоні", який "переживає, можливо, більш небезпечну фазу з точки зору триваючого конфлікту".
Також очікується, що у своєму виступі Гроссі згадає і про складну кадрову ситуацію на ЗАЕС і важкі умови праці для персоналу, що залишився, та їхніх сімей. У квітні МАГАТЕ визнавало, що більше третини персоналу, який обслуговував станцію до початку повномасштабного вторгнення, залишив небезпечний район. На місці залишається лише чверть обслуговуючого персоналу, що вже призвело до скорочення обсягів обслуговування ЗАЕС. Очікується, що під час виступу Гроссі також представить свою останню пропозицію щодо забезпечення безпеки найбільшої атомної електростанції в Європі.
Це вже буде четвертий брифінг Радбезу на цю тему. Попередні три скликалися за запитом Росії. Цього разу зустріч ініціювали Еквадор та Франція.
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – президент США Джо Байден про посилення атак Росії на Київ. Відео
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
- Голос Америки
США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу
США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.
"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.
В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.
В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.
В статті використано матеріали AFP, AP.
Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.
На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".
Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.
Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.
Форум