У 2020 році вперше із 1998 року рівень бідності, а заразом і голоду у світі зросте власлідок коронавірусу, прогнозують експерти. А через економічні наслідки пандемії може померти більше людей, ніж від самого вірусу.
Так вважає Девід Бізлі, виконавчий директор продовольчої програми ООН. "Якщо ми не підготуємось, не забезпечимо доступ до продовольства, щоб уникнути перебоїв у торгівлі, це може призвести у наступні місяці до голоду біблійного масштабу", - заявив він.
Ефіопія, Сирія, Афганістан, Нігерія, Гвінея, Центральноафриканська республіка – голод уже переживають мільйони людей у низці найбідніших країн Африки та Азії. Через обмеження на пересування в умовах коронавірусу люди часто не лише не можуть отримати медичну допомогу, а й працювати на полях, сіяти та збирати врожай.
Із кожним відсотком падіння світової економіки за межу бідності потрапляють додатково від 14 до 22 мільйонів людей, свідчать дані International Food Policy Research Institute (IFPRI).
Крім того, цього року східна Африка переживає найбільшу за останні 70 років навалу сарани, що загрожує голодом 25 мільйонам людей.
Чи не найгірша ситуація - в охопленому останні п’ять років громадянською війною Ємені. Це одна із найбідніших країн світу, і за прогнозами Famine Early Warning Systems Network, до 2012 року там буде 15 мільйонів людей, яким бракуватиме їжі.
За оцінками благодійної організації Save the Children, за три з половиною роки конфлікту від голоду там вже померли 85 тисяч дітей, а 2 мільйони дітей недоотримують їжу. А третина населення – 10 мільйонів людей – за оцінками ООН – перебувають за крок від голоду. В умовах практично знищеної економіки країни, кожна четверта з найбідніших родин повністю втратила джерела прибутку за останні місяці.
Коронавірус призвів до перебоїв у торгівлі продовольством між країнами, а також через пандемію низка країн-донорів припинила надавати країні гуманітарну допомогу.
Чимало людей у Буркіна Фасо – також на межі. У провінції Тюї, одному із головних аграрних регіонів країни, в останній час 40 відсотків новонароджених дітей мають недостатню вагу, їхні матері недоїдають. "Ми очікуємо, що кількість людей, які не мають їжі, зросте у два, три, п’ять разів до листопада-грудня, коли зазвичай час збирати врожай. Адже ті, хто не сіяв, нічого не пожне", - кажуть місцеві лікарі.
Зменшення виробництва їжі потягнуло за собою подорожчання продуктів. Ціни на рис, кукурудзу, зерно та інші базові харчові культури зросли на 30-60% у Нігерії, Гані, Кенії, Ліберії. А в Судані вартість їжі стала аж втричі вищою. Світові ціни на рис і зерно зросли на 15% і 12% відповідно.
При цьому, з огляду на пандемію, низка аграрних країн, серед яких Україна, Казахстан, В'єтнам та Росія, ввели тимчасові обмеження з експорту сільськогосподарських продуктів.
Найбільше недоїдання загрожує дітям: вони часто отримували їжу завдяки урядовим програмам у школах, але ті закрились на карантин. Зокрема, через це 85 мільйонів школярів у Латинській Америці та країнах Карибського басейну опинились відрізаними від державних програм харчування й надання дітям необхідної соціальної та медичної допомоги.
За даними ООН, до пандемії щороку через недоїдання гинуло 3 мільйони дітей у світі. І кожен місяць пандемії від голоду помиратиме на 10 тисяч дітей більше.
Дивіться також: Чому у США від вірусу насправді найбільше страждає народ племені Навахо. Відео
