Економічна криза, з якої США поступово вибираються, розпочалась з краху на ринку нерухомості. У результаті, на вулицях американських міст з’явилося більше бездомних. Скільки точно американців не мають власного помешкання підрахувати важко.
За різними підрахунками від понад двох до трьох з половиною мільйонів американців, на певний час, стають бездомними. Уряд та безліч приватних організації допомагають таким людям, як правило, надаючи житло, харчі та роботу. Однак, одна організація не пропонує нічого з перерахованого, натомість вона закликає бездомних бігати разом.
Тричі на тиждень, майже о шостій ранку група бездомних та волонтерів збирається разом на пробіжку в одному з районів Вашингтона. Благодійна організація «Стати на ноги» заохочує бездомних бігати разом. Тут вважають, що через біг людина здатна заново повірити в себе.
Принаймні для Елліса Ендрюса, який опинився на вулиці після розлучення з дружиною, програма працює:
«Вони ставляться до тебе з любов’ю, і ти почуваєшся бажаним. Саме тому, я щодня дякую їм за те, що вони з нами бігають. Вони могли б робити щось інше але витрачають свій час перед роботою, аби бути з нами».
Програма почала діяти влітку 2007 року у Філадельфії. Ен Махлум зустрічала бездомних на вулицях міста, і замість того аби оминати їх, запрошувала приєднатися до себе. Вона каже, що біг це примітивне заняття. Не треба цьому вчитися. Це не спорт з якимись правилами. Це природно для людини.
Енн говорить, що завдання програми - допомогти бездомним стати на правильний шлях:
«Організація ‘Стати на ноги’ приділяє увагу емоційному стану людини, розвиваючи впевненість в собі та самоповагу. Ми допомагаємо їм виховувати самодисципліну, лідерські якості, повагу до інших, працювати в колективі. Ці якості допомагають досягти успіху на роботі або у навчанні».
З Філадельфії програма поширилась країною. У Вашингтоні вона почала діяти з березня. Її місцеві учасники відразу добились символічних успіхів у традиційному забігу на п’ять кілометрів на околицях столиці.
Елліс Ендрюс переміг у своїй віковій категорії. Він розповідає, що це надало йому впевненості у своїх можливостях:
«Коли я побачив фініш, в моїй голові закрутилось мільйон думок. Я дуже радів, що зміг закінчити перегони, адже ніколи по справжньому не бігав у своєму житті».
Учасники програми, які протягом шести місяців регулярно з’являються на пробіжки і доводять, що на них можна покладатися, переходять на другий етап. Під час цієї стадії організація допомагає бездомним записатися на професійні курси, отримати фінансові поради та знайти житло. Окрім того, найкращим учасникам видаються спеціальні гранти на розбудову нового життя. Соціальні працівники, які займаються бездомними у Вашингтоні, бачать позитивні результати такого підходу.
Працівники притулків кажуть, що учасники програми покращують не лише психологічне, а і фізичне здоров’я адже чимало цих людей роками живуть на вулиці, зловживають наркотиками та алкоголем.
За короткий час існування програми, 16 її бездомних учасників змогли пробігти марафон, майже 100 отримали роботу, 50 знайшли житло і ще чимало почали відвідувати професійні курси.
