Спеціальні потреби

Актуально

Олексій Гончарук: для багатьох людей Зеленський — все, треба шукати щось інше

Колишній прем'єр-міністр України Олексій Гончарук

Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук планує провести наступні місяці в Сполучених Штатах. Каже, що приїхав сюди сприяти формуванню нової політики щодо України — тут у нього заплановані зустрічі із дипломатами, конгресменами, та іншими людьми, які впливають на формування дискурсу. Крім того, зараз Гончарук є почесним членом аналітичного центру Atlantic Council у Вашингтоні.

Ми поговорили з Олексієм Гончаруком про міжнародну підтримку, виклики перед українським урядом, кадрову політику влади, Арсена Авакова та наслідки місцевих виборів. Детальніше читайте в нашому ексклюзивному інтерв’ю.

Олексію, спочатку про вашу поїздку до Сполучених Штатів. Ви говорили, що у вас тут є дві цілі. Перша ціль — це репутаційна. А друга, як ви кажете, —​ сприяти формуванню нової американської політики щодо України. Яка це має бути нова політика?

Я впевнений, що наступні шість місяців у США — це вікно можливостей, щоб переосмислити ставлення Штатів до України. Через те, що певною мірою буде змінюватися політичний ландшафт — або кардинально, або менш серйозно.

І до роботи з цими новими людьми, які будуть формувати нову зовнішньополітичну повістку Сполучених Штатів, треба готуватися говорити. Я зараз готуюся, працюю над тим, щоб не з чистого аркушу паперу починати цей діалог. Тому що є дуже велика історія цього діалогу, було багато вартих уваги ініціатив. Я думаю, що США потрібен новий план по Україні — але не тільки по Україні, а по вирішенню тих проблем, прикладом яких є сьогодні Україна. Це і демократизація пострадянського простору, і глобальні виклики також.

Але ви — колишній прем’єр. Ви часто критикуєте новий уряд. Повідомлення, з яким ви сюди приїхали — “Україна може слідувати реформам, проводити антикорупційну політику, але зараз все не так добре, як би хотілося”?

Я тут не для того, щоб критикувати. Я тут для того, щоб побачити нові можливості для України і спробувати попрацювати над тим, щоб Сполучені Штати Америки адекватно знали, що відбувається в Україні, і щоб наступна політика США щодо України була адекватною. Це про майбутнє. Тобто немає жодного сенсу сидіти і розказувати, що в команді Зеленського зараз є корупція. Ну немає сенсу.

Має значення, що з цим робити. Що робити для того, щоб ці нові політики, які зараз з’являються (а всередині команди в тому числі є дуже багато хороших, сильних людей), щоб вони перемагали. Не можна сказати однозначно, що в країні все погано, або все добре. Там іде боротьба.

Те, як дискредитують ідею руху України до ЄС, як дискредитують співпрацю з міжнародними фінансовими іниституціями, оці всі казки про “соросят”, зовнішнє управління і все інше — це все створює дуже небезпечне підґрунтя і свідчить про те, що росіяни не будуть церемонитись.

Я думаю, що в Кремля багато облич. Звичайно, втіленням такої прокремлівської повістки в Україні я вважаю Медведчука.
Олексій Гончарук, колишній прем'єр-міністр України

В цьому контексті, на ваш погляд, хто є найбільш деструктивною, чи навіть небезпечною фігурою в українській політиці?

Я думаю, що в Кремля багато облич. Звичайно, втіленням такої прокремлівської повістки в Україні я вважаю Медведчука. Віктор Медведчук для мене — це такий символ проросійського наративу. Але є багато небезпечних гравців. Медведчук — це очевидний гравець, але є багато шаріїв та інших гавриків, які маскуються під проукраїнські сили, але просувають прокремлівський порядок денний. І таких, на жаль, є дуже багато.

Нещодавно відбувся саміт ЄС. Перед цим до Києва приїжджав представник ЄС з питань зовнішньої політики Жозеп Боррель. В Євросоюзі констатують, що реформи сповільнюються. На ваш погляд, чи Україна зараз здатна дотримуватись тих зобов’язань, які очікує від неї ЄС?

Що значить “чи здатна”? Навіть якщо погодитись із тим, що монобільшість — більше не монобільшість, все одно величезна частина парламенту — під особистим контролем президента. У нього точно підконтрольний уряд. В нього є всі важелі впливу для того, щоб реформувати правоохоронні органи і судову систему.

Те, що великою мірою йому морочать голову, розповідають казки і відвертають його увагу від справді важливих речей, катаючи його по регіонах і показуючи відкриті мости і ділянки доріг — це сумно, звичайно. Але в президента залишається можливість робити реформи. Тому питання не в спроможності, — вони могли б це робити. Питання в тому, що вони пріоритети зараз розставляють трохи по-іншому, що на мою думку сумно.

І незважаючи на те, що на середньому рівні в багатьох напрямках робиться велика робота, — з тим, що є найважливішим для міжнародної спільноти, в Україні сьогодні є проблеми. Антикорупційний порядок денний перш за все. Верховенство права.

Наскільки я знаю, політика абсолютно всіх наших міжнародних партнерів щодо України зараз стала дуже обережною. Кредит довіри існуюча команда вже майже втратила. На слово вже майже не вірять.
Олексій Гончарук, колишній прем'єр-міністр України

Наскільки я знаю, політика абсолютно всіх наших міжнародних партнерів щодо України зараз стала дуже обережною. Тому що той кредит довіри, який був з самого початку, існуюча команда вже майже втратила. На слово вже майже не вірять. Тепер кожен здобуток, кожен наступний крок доводиться доводити, підтверджувати свої справжні, хороші наміри.

Чим загрожує втрата цієї підтримки?

Мобілізація західних демократій на підтримку тих самих цінностей, на яких стояв Майдан, на яких ми зараз будуємо демократію в Україні, є ключовою. А мобілізувати їх тут складно, якщо всередині відбувається хаос і маячня. Вони дуже часто говорять тобі прямим текстом: “Слухай, а чого ми маємо взагалі перейматися тим, що у вас відбувається, якщо ви самі не можете дати собі раду з внутрішніми проблемами?” Я б не так гостро про це говорив, якби наслідком цього було просто більш повільне економічне зростання.

Якщо Україна втратить довіру і знову повернеться до репутації країни, в якій не лише нереформована судова система, а ще й кишеньковий Національний банк і політики-популісти, які друкують гроші, то шкода від цього буде дуже серйозна. Тому що цю репутацію доведеться відновлювати роками, знову. А в країну з такою репутацією інвестиції не приходять.

Олексій Гончарук у Верховній раді України
Олексій Гончарук у Верховній раді України

Про це також говорив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб. Він каже, що зараз кредит довіри МВФ вичерпано, і його треба будувати з нуля.

Це правда. Що треба робити, щоб довіра відновлювалась? Та адекватно себе поводити! Просто слідувати тому, що ти підписав. Все. Там є документ, під яким стоять підписи президента, прем’єра, голови НБУ, голови міністерства фінансів. І там немає ніякого космосу, там все в інтересах українських громадян. Читати і виконувати. І все! Україна за 30 років незалежності жодного разу не виконала програми МВФ. Жодного.

Чому ми живемо так, як ми живемо? Тому що постійно беремо на себе якісь зобов’язання, а потім їх не виконуємо. А потім дивуємось, чому у нас кредити під 30%. Ну звичайно, якщо ти постійно, хронічно сам береш зобов’язання, а потім від них відмовляєшся і ще й намагаєшся брехати, то на що ти можеш розраховувати? На тебе не можна покластися, з тобою не можна мати справу. І це найбільша проблема, яка була в абсолютно всіх наших старих політиків, і це хвороба, якою зараз, на жаль, хворіє команда президента.

Інша проблема, про яку відкрито говорить і президент, і чинний прем’єр — це криза кадрів. Як думаєте, в чому зараз причина цього кадрового голоду, з чим вона пов’язана?

По-перше, з об’єктивних причин, в Україні дійсно небагато людей з адекватним досвідом на високих посадах в державній службі, з необхідною освітою та підготовкою. Це дійсно так. Людей значно менше, ніж хотілося б. А ті люди, які є, часто мають таку репутацію, що краще б її не було. Одночасно це мають бути люди з нульовою толерантністю до корупції. Ну і люди, як мають знати свою справу. Ці три складові в нас в Україні дійсно дуже рідко поєднуються.

Але зараз же не про це мова. Зараз мова про те, що з існуючою командою президента, на превеликий жаль, величезна кількість людей, яких я особисто знаю, працювати просто не хочуть.

Те, яким чином приймалися кадрові рішення, дає людям чіткий сигнал: тебе просто використають і викинуть.
Олексій Гончарук, колишній прем'єр-міністр України

Чому?

Те, яким чином приймалися кадрові рішення, дає людям чіткий сигнал: тебе просто використають і викинуть. Без всяких підстав тебе просто можуть взяти і звільнити. Без пояснень, без адекватних причин і так далі — тому що якось склалися обставини. Така практика багатьом людям дає сигнал: якщо з вами зв’язатися, то немає гарантій, що післязавтра ви мене не попросите на вихід. Після того, як я умовно почну якусь боротьбу з кимось.

Тим не менш, є одна людина, яка залишається працювати в команді досить довгий час. Арсен Аваков був міністром у вашому уряді, залишається міністром дотепер. Президент каже, що він вважає Авакова одним із найефективніших міністрів. Як ви оцінюєте діяльність Арсена Авакова?

Арсен Борисович — це людина, яка вміє будувати коаліції. Він дуже добре розуміє, як балансувати інтереси. І він безумовно є союзником для президента, сильним союзником. І в політичному плані, і в плані вулиці, і в плані роботи з силовиками, і в плані пояснення ситуації. Тому очевидно, що президент не хоче втратити такого сильного союзника.

Це зрозуміло. Ви вважаєте його ефективним міністром?

Я вважаю, що в цьому міністерстві є речі, які були зроблені добре. Є багато речей, по яких був прогрес. Наприклад, пожежну службу добре вдосконалили, патрульку зробили за Авакова, щодо безпеки на дорогах була хороша програма…

Ну до патрульної поліції теж зараз виникають запитання.

Але! Є речі які є помітними. Але загалом робота поліції вона, звичайно, не витримує жодної критики. Довіра до кримінальної поліції дуже низька, і тому важко говорити про те, що ця реформа є успішною. Я вважаю, що ця реформа ще дуже, дуже, дуже далека від ідеалу. Я точно незадоволений з того, як зараз працює кримінальна поліція в Україні. А як наслідок — до Арсена Борисовича як до міністра в цьому плані точно є питання.

Чи має він залишити свій пост?

Це хороше питання. Це політичне питання до президента.

Ви як вважаєте?

Якщо б я формував уряд, Арсен Борисович не очолював би Міністерство внутрішніх справ.

Олексій Гончарук з колишньою міністеркою охорони здоров'я Зоряною Скалецькою та міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим
Олексій Гончарук з колишньою міністеркою охорони здоров'я Зоряною Скалецькою та міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим

Згідно з опитуваннями, рейтинг довіри до Зеленського впав за літо. На ваш погляд, в чому основна причина?

Я думаю, це наслідок великої кількості чинників. І помилок, і інформаційної кампанії проти Зеленського, і роботи конкурентів, і те, що зараз будуть вибори. Я б взагалі не хотів говорити в категорії рейтингів. Коли ми починали працювати, чи Андрій Богдан, чи сам президент мені сказали: “Олексій, ти не повинен взагалі зважати на рейтинги. Робіть свою роботу, ваше завдання — не бути популярними, а бути ефективними”. На мою думку, це дуже правильний підхід. Але він не спрацьовує. Тому що зрештою ти все одно маєш зважати на думку публіки, ухвалюючи те чи інше рішення.

Тобто президент на рейтинги не дивиться?

Я думаю, що він дивиться. Думаю, він навіть занадто на них дивиться і зважає у своїх рішеннях. Але це його стратегія як політика.

Якщо не помиляюсь, в одній із своїх колонок ви згадували, що зараз в Україні є ризик дострокових президентських виборів. Прагматично, без голослівності —​ наскільки дійсно є серйозним цей ризик?

Уточню. Я говорив не про дострокові вибори, я говорив про те, що якщо найближчим часом команда президента не зробить висновків з помилок, багато людей почнуть шукати, на кого опиратися. Зеленський був надією для дуже багатьох людей. Вони голосували за надію, і вони досі багато хто не хочуть розставатися з цією надією. Вони ще дають якийсь шанс. Тому підтримка президента — це зараз підтримка надії. І якщо найближчим часом не буде змін в правоохоронній системі, з судами, то люди цю надію остаточно втратять.

В моєму оточенні багато людей все частіше ставлять питання: “А що після Зеленського?” Для мене це дуже серйозний маркер того, що для багатьох Зеленський все, треба шукати щось інше.
Олексій Гончарук, колишній прем'єр-міністр України

В моєму оточенні багато людей, яких я знаю і поважаю, все частіше ставлять питання: “А що після Зеленського?” І для мене це дуже серйозний маркер того, що для багатьох Зеленський - все, треба шукати щось інше.

І що після Зеленського?

Хороше питання. Цю відповідь маємо дати всі ми, українське суспільство. Я думаю, в президента ще є час виправити помилки, але часу залишається все менше.

Думаєте, місцеві вибори якось вплинуть на це, перетасують карти?

Я думаю, що місцеві вибори матимуть серйозні наслідки, тому що легітимність місцевих органів влади буде значно вищою, ніж легітимність центральної влади. Я прогнозую, що в багатьох громадах переможуть не національні бренди, а локальні команди.

Люди будуть значно більше вірити місцевим, аніж центральним діячам. І це створює ризик, що все більше і більше громад ставитимуть питання: “Окей, а навіщо нам Київ?” В умовах, коли проти нас іде гібридна війна збоку РФ, яка може в будь-який момент спровокувати якісь сепаратистські прояви, це дуже серйозне питання.

Я вважаю, що місцеві вибори повинні показати президенту, що багато з тих людей, на яких він зараз робить ставку, є непрофесіоналами або негідниками. Не всі, але значна їх частина. І якщо президент не зрозуміє це і не зробить правильні кадрові висновки — для мене це фактично останній рубікон. Тобто якщо ти тут вже не розумієш, що відбувається, тоді ти - або частина цього неправильного і абсолютно неприпустимого процесу, або ти вже і не зрозумієш.

Країні, яка перебуває у стані війни, потрібен сильний президент, незалежно від його прізвища. Нам важливо, щоб в Україні був президент, якому вірять, на якого орієнтуються, в ідеалі — національний лідер. Це додатковий інструмент для національного піднесення, роботи з ресурсами і все інше. А слабкий президент — це можливість для маніпуляцій, хороший ґрунт для сепаратизму.

Чи ви в такому разі готові йти в опозицію?

Я точно уже в опозиції до тих неправильних дій, які сьогодні відбуваються в українському уряді. Я точно не підтримую ту політику, яка там загалом відбувається. За рідкісними виключеннями. Для мене політика — це не про персоналії. Для мене політика — це про зміст. Наприклад, якщо ти декларуєш готовність зменшувати державну частку в економіці і ти це робиш — ти мій союзник. Незалежно від того, чи я особисто тобі симпатизую, чи ні. Але так виглядає, що сьогодні в існуючому уряді людей, яких я можу назвати своїми однодумцями і союзниками, дуже мало.

Всі новини дня

На тлі повідомлень про пошкодження аміакопроводу в Україні, світові ЗМІ наводять наратив Росії про аміак як умову експорту зерна

Фото для ілюстрації: зерно в порту Ізмаїла, Україна (AP Photo/Andrew Kravchenko, File)

Неодноразові російські обстріли трубопроводу, що використовувався для транспортування аміаку з Росії через Україну, призвели до його серйозного пошкодження та витоку аміаку на Харківщині - повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Він заявив про російські обстріли аміакопроводу у Куп'янському районі: “Зафіксовано загалом 6 прильотів в район насосної станції біля с. Масютівка”.

Російський наратив про аміак як причину блокування експорту зерна

Окрім загрози довкіллю і мешканцям сіл на Харківщині, більше уваги міжнародних ЗМІ у контексті пошкодженого трубопроводу наразі зосереджено на блокуванні Росією зернової угоди. Оскільки саме відновлення транзиту аміаку Кремль висував як одну з умов роботи зернового коридору, заблокованого ним же.

Як повідомляв Голос Америки, у відповідній угоді, яку підписувала Україна з іноземними партнерами, не йдеться про аміакопровід. Таку заяву зробив заступник міністра реконструкції України Юрій Васьков. Він сказав, що Україна відмовляється транспортувати російський аміак через свою територію (з часу повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році) в обмін на повноцінну роботу зернової угоди.

Натомість, вказують ЗМІ, “транспортування аміачних добрив з Росії через Україну може мати центральне значення для майбутньої угоди про зерно”, а пошкодження трубопроводу “може ускладнити переговори навколо угоди”.

Раніше речник ООН Стефан Дюжаррік казав, що “експорт аміаку є частиною підписаної угоди”. Йшлося про домовленості поміж ООН, Росією і Туреччиною, коли Україні зокрема було запропоновано для відновлення експорт зерна “почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку”, - писав Голос Америки.

За даними джерел Reuters, зусилля ООН стосовно виконання російської умови про транзит аміаку є “взаємовигідною пропозицію” та “намаганням врятувати Чорноморську зернову угоду”, що дозволяє безпечний експорт зерна.

“ООН хоче провести паралельні переговори щодо розширення Чорноморської угоди, яка була узгоджена в липні минулого року, щоб включити більше українських портів та інших вантажів”, - повідомило джерело Reuters.

Представниця МЗС Росії Марія Захарова наполягає, що аміакопровід “був ключовим для глобальної продовольчої безпеки”, – цитує посадовицю Reuters. Російське Міноборони назвало винуватцями у пошкодженні трубопроводу “українську диверсійну групу”.

Україна заявляє про витік 134 тонн аміаку

У вівторок, 6 червня, президент України Володимир Зеленський допустив, що Україна може відновити роботу аміакопроводу Тольятті-Одеса. “В цілому, якщо говорити про аміак, якби ви запитали мене, чи можемо ми відновити цю роботу, то ми розуміємо, що так, якщо це буде потрібно”, – сказав він на прес-конференції.

Щодо пошкодження аміакопроводу, то стався витік 134 тонн аміаку, - повідомив Синєгубов. Він також озвучив дані Гідрометцентру, згідно з якими хмару з аміаком віднесло у напрямку тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.

На Харківщині місцеві органи охорони здоров’я інформують мешканців, як діяти, щоб уберегти себе від хімічного отруєння аміаком.

Аміакопровід, найдовший у світі, тягнеться приблизно 2470 кілометрів від російського Тольятті на річці Волга до трьох чорноморських портів. Він був закритий після вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року, – нагадує Reuters.

РФ шантажує світ, шантажує саме добривами.
Олексій Данілов

Секретар РНБО України Олексій Данілов в ефірі загальнонаціонального телемарафону “Єдині новини” з приводу дозволу на відновлення експорту аміаку заявив: “РФ шантажує світ, шантажує саме добривами. На превеликий жаль, у неї та Білорусі є певна монополія на певні види добрива. І питання вкрай складне. Єдине я можу сказати, що якщо будуть умови гарантовані для нашої країни країнами-партнерами, питання може розглядатися і не значить, що ми на це питання маємо давати згоду. Інше питання – ми не маємо з вами права підтримувати країну-терориста, щоб вона заробляла, користуючись нашою інфраструктурою, нашою територією”.

В статті використано матеріал Reuters.

"Оголосіть Росію державою-терористом": мітингувальники перед Білим домом після підриву Каховської дамби. Відео

6 червня перед Білим домом у Вашингтоні відбувся мітинг “Оголосіть Росію державою-терористом”. Організатори розповідали про підрив Каховської дамби та закликали американців звертатися до своїх представників у Конгресі, щоб ті голосували за визнання Росії державою-терористом.

Найбільшим внеском Китаю у встановлення миру в Україні було б переконати Росію вивести війська – посол США у Пекіні

На цьому архівному фото колишній посол в НАТО Ніколас Бернс на слуханнях у Комітеті з міжнародних відносин Сенату щодо його призначення на посаду посла США в Китаї на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні.

Найбільшим внеском Китаю у встановлення миру в Україні буде, якщо Пекін переконає Москву вивести свої війська з України та відновити її суверенітет, заявив посол США в Китаї Ніколас Бернс на заході у Вашингтоні в середу.

"Ми дуже сподіваємося, що вони зроблять правильний вибір – що Китай буде підштовхувати Росію, дотримуватись міжнародного права, вивести свої війська та відновити суверенітет і територіальну цілісність України. Цього хоче і очікує світ", – сказав американський посол у Китаї відеозв’язком з Пекіна під час конференції 2023 Global Impact Forum, недержавної організації, що підтримує американське глобальне лідерство US Global Leadership Coalition.

Ніколас Бернс звернув увагу на те, що коли півтора місяця тому Китай опублікував свою позицію щодо миру в Україні, вона включала 12 пунктів, і першим пунктом у цих пропозиціях було те, що «вони сказали, що вірять у суверенітет і територіальну цілісність будь-якої країни».

«Ось що поставлено на карту в незаконній війни Росії проти України, це – суверенітет і територіальна цілісність України», – сказав Бернс.

Він додав, що нещодавно зустрівся з послом Лі Гуеєм, посланцем Китаю, який відвідав Москву, Київ, Варшаву, Берлін і Париж, щоб побачити, чи може Китай зробити внесок у мирне вирішення.

"Я не можу передбачити, що зробить уряд Китайської Народної Республіки, але вони знають нашу позицію", – сказав Бернс.

Як повідомляв Голос Америки, спеціальний представник Китаю щодо встановлення миру в Україні Лі Гуей минулого тижня закликав західні уряди, які підтримують Україну в її збройному протистоянні російській агресії, "припинити відправку зброї на поле бою" та провести мирні переговори.

"Китай вважає, що якщо ми справді хочемо покласти край війні, врятувати життя та встановити мир, для нас важливо припинити надсилати зброю на поле бою, інакше напруженість буде тільки зростати", – сказав Лі журналістам.

Виступаючи у п’ятницю в китайській столиці, Лі Гуей дав зрозуміти, що його нещодавня місія не принесла відчутних результатів, тому Пекін розглядає можливість наступних поїздок.

Відносини між двома найбільшими економіками світу впали до мінімуму минулого року, коли тодішній спікер Палати представників США Ненсі Пелосі здійснила офіційний візит до демократично керованого Тайваню, що розлютило Китай, який претендує на острів як на свою територію.

У відповідь Пекін перервав офіційні канали зв’язку зі Сполученими Штатами, включно з військовими.

Міністр національної оборони Китаю Лі Шанфу відмовився зустрітися зі своїм американським колегою для прямих переговорів під час безпекового саміту у Сінгапурі минулого тижня, але під час виступу заявив, що КНР прагне діалогу з США, бо серйозний конфлікт або протистояння між країнами стало б “нестерпною катастрофою” для всього світу.

Шлях до перемоги України лежить через Крим, пишуть Гербст та Фрід в статті для WP

Фото 3 травня 2023 року: дим над сховищем палива поблизу Керченського мосту

Лише потужна поразка на кшталт втрати Криму змусить Росію прийняти Україну як повністю суверенну країну, вважають колишній посол США в Україні, а нині старший директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст а також екс-координатор санкційної політики Держдепу США Деніел Фрід.

У спільній статті для The Washington Post вони висловлюють переконання в тому, що саме тиск на Крим "є найшвидшим шляхом для зупинки війни на умовах, прийнятних для України". Аналітики переконують, що інтересам Києва не відповідає припинення вогню, яке б дало можливість Москві переозброїтись і поновити бойові дії в більш сприятливій для неї ситуації.

Якщо Україна зможе зруйнувати Керченський міст, або навіть утримувати міст під постійним вогнем, це створить загрози для військової та цивільної адміністрації в Криму, йдеться в статті

Гербст та Фрід вказують - українські сили можуть наблизитись до Криму на дистанцію артилерійського пострілу і створити "надзвичайні і коштовні логістичні проблеми" для Путіна, що посилить конфлікти в путінському режимі.

Якщо Україна зможе зруйнувати Керченський міст, або навіть утримувати міст під постійним вогнем, це створить загрози для військової та цивільної адміністрації в Криму, йдеться в статті.

Путін відмовився від Криму, припускає професор Джорджтаунського університету Андерс Аслунд, коментуючи руйнування дамби в Каховці. Раніше, вказує експерт, Путін намагався зберегти основну інфраструктуру України. "Тепер Путін відмовився від захоплення України, - твітує Аслунд. - Вибух на важливій дамбі в Новій Каховці є початком загального руйнування України".

Експерт наголошує - без води в Кримському каналі, Крим неможливо втримати. "Підірвавши дамбу, Путін відмовився від Криму", - додає Аслунд.

Дивіться також: Вчений-гідролог США про підрив Каховської ГЕС

Підрив Каховської ГЕС: вчений-гідролог США аналізує наслідки. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:29 0:00

Китай стурбований, Туреччина пропонує "міжнародне розслідування" - як світ реагує на підрив дамби

Затоплені вулиці Херсона після руйнування дамби, 7 червня 2023 року

США, Китай, НАТО та країни Балтії реагують на руйнування Каховської ГЕС, називають скоєне "гуманітарною трагедією" та "екологічною катастрофою" і закликають до розслідування.

Міністерка енергетики США Дженніфер Гренголм наголосила, що США стежать, як прорив дамби може позначитись на безпеці Запорізької АЕС.

“Пошкодження Каховської дамби є гуманітарною трагедією, яка розгортається. Зокрема і для енергетичної безпеки України. Енергетичні експерти та українські партнери дійшли висновку, що безпосереднього ризику для Запорізької АЕС немає. Ми продовжуємо оцінювати ситуацію. Ми - з Україною”, - написала у Twitter Міністерка енергетики США Дженніфер Гренголм.

Про те, що в Україні розгортається екологічна катастрофа, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. У середу, 7 червня, він обговорив ситуацію навколо зруйнованої дамби з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.

“Розмовляв з Дмитром Кулебою про жахливе руйнування Каховської дамби, яке призвело до переміщення тисячі людей і спричиняє екологічну катастрофу в Україні”, - пише у Twitter Єнс Столтенберг.

Генсек НАТО повідомив, що глава МЗС України Кулеба візьме участь онлайн засіданні Комісії “НАТО-Україна”, яке заплановане на четвер, 8 червня.

Напередодні у середу Китай висловив "серйозну стурбованість" через вибух на Каховській дамбі. Про це повідомило видання NBC.

“Ми висловлюємо нашу серйозну стурбованість руйнуванням дамби на Каховській ГЕС і глибоко стурбовані гуманітарними, економічними та екологічними наслідками”, — заявив речник МЗС Китаю Ван Венбін.

Китай, за словами речника МЗС країни, закликає всі сторони дотримуватися міжнародного гуманітарного права та захищати цивільних осіб та цивільну інфраструктуру.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган обговорив руйнування дамби з президентами України та Росії. Ердоган закликав Зеленського та Путіна створити міжнародну комісію для розслідування інциденту, до якої увійдуть воюючі сторони, а також Туреччина й ООН.

Прес-служба офісу Ердогана повідомила, що у розмові з президентом України турецький глава держави запропонував метод створення комісії, подібний до того, коли укладались Чорноморські зернові угоди.

“Президент Ердоган заявив, що для детального розслідування вибуху на Каховській греблі може бути створена комісія за участю експертів воюючих сторін, ООН та міжнародної спільноти, включаючи Туреччину”, — йдеться у повідомленні офісу президента Туреччини.

Українська сторона наразі не прокоментувала цієї пропозиції. При цьому президент України Володимир Зеленський заявив, що в розмові з турецьким колегою розповів йому про гуманітарні та екологічні наслідки прориву Каховської ГЕС, зокрема, про ризики для Запорізької атомної станції.

“Голос Туреччини важливий, коли йдеться про виведення окупаційних військ з української території. А також про повернення наших незаконно ув’язнених, зокрема, кримських татар, а також продовження й розширення зернової ініціативи”, - написав президент України.

Президент додав, що Україна передала Туреччині список нагальних потреб для ліквідації повеней.

Три країни Балтії - Литва, Латвія та Естонія - назвали руйнування Каховської дамби “воєнним злочином”.

Президент Литви заявив, що руйнування Каховської ГЕС є навмисним “воєнним злочином”, за який Росія має понести відповідальність, про це повідомляє видання Reuters.

“Це воєнні злочини, це злочини агресії. І я вважаю, що ті, хто дозволяє собі подібне, рано чи пізно сядуть на лаву підсудних з опущеною головою і візьмуть ту відповідальність, яку повинні понести”, - зазначив президент Науседа.

“Цей воєнний злочин призведе до екоциду, величезних економічних збитків і переміщення тисяч людей. Винні у воєнних злочинах повинні бути притягнуті до спеціального трибуналу”, — написав у Twitter міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.

“Росія є терористичною державою, і її потрібно зупинити. Ми повинні посилити підтримку України та притягнути до відповідальності воєнних злочинців”, — написав у Twitter Едгарс Рінкевичс, міністр закордонних справ Латвії, який у липні має скласти присягу президента країни.

Мінагрополітики України повідомило у середу, що руйнування Каховської дамби призведе до затоплення десятків тисяч гектарів сільськогосподарських угідь на півдні України та може перетворити щонайменше 500 тисяч гектарів землі, що залишилися без зрошення, на “пустелю”.

За даними Світового банку, Україна має загалом 33 мільйони гектарів сільськогосподарських угідь. Тож майже 2% цієї площі можуть висохнути.

Більше

XS
SM
MD
LG