Спеціальні потреби

Актуально

США готуються передати Україні гроші російських олігархів, конфісковані за кордоном – американський прокурор

Ендрю Адамс, директор оперативної групи Мін'юсту США KleptoCapturе наголосив, що російське вторгнення кардинально змінило швидкість та рівень міжнародної співпраці у розслідуваннях дій російських олігархів.

Американський прокурор, який очолює спеціальну групу, що розслідує закордонні операції найбагатших російських олігархів, заявив, що незабаром Україна може отримати майже мільярд доларів з їхніх активів.

Ендрю Адамс, директор оперативної групи KleptoCapturе, сказав у четвер, що його спеціальна оперативна група, яка протягом останніх 10 місяців займалася боротьбою з найбагатшими російськими олігархами, зібрала майже на мільярд доларів активів «набутих кримінальним шляхом», і має на меті передати ці гроші на допомогу Україні.

«Ми готові розпочати передачу конфіскованих активів на користь України. Я хочу підкреслити, що це відносно недавня зміна", – сказав Адамс.

Він зазначив, що передача коштів з Мін'юсту до Держдепу США для допомоги Україні "відбудеться в найближчі тижні та місяці, коли будуть отримані перші остаточні рішення про конфіскацію певних активів".

За словами Адамса, «зрозуміло, ці суми мізерні в порівнянні зі збитками від катастрофи, завданої Росією» Україні та українцям, але «це є внесок і це важливо».

Адамс сказав, що передача цих коштів Україні стала можливою на підставі на нового закону, ухваленого Конгресом наприкінці року та підписаного президентом. Закон про консолідовані асигнування 2023 року (Consolidated Appropriations Act of 2023) надає повноваження Міністерству юстиції спрямовувати конфісковані кошти до Державного департаменту для надання допомоги Україні.

Адамс розповів, що його група, яку прокуратура США уповноважила в березні 2022 року займатися розслідуванням російських олігархів, з небувалою швидкістю провела конфіскацію активів російських олігархів, вартістю від кількох сотень мільйонів до мільярда.

«У ці активи входили яхти, літаки, грошові рахунки, пакети цінних паперів, нерухомість, набуті незаконними шляхами. Як правило, ці активи пов’язані з відмиванням грошей, або це – доходи, отримані шляхом ухиляння від санкцій, або ухилення від експортних обмежень. Основною метою цих конфіскацій була швидка демонстрація потужності, масштабу та відданості Сполучених Штатів створенню економічної блокади людей, які надають Кремлю матеріальну підтримку», – сказав Ендрю Адамс, виступаючи на події, організованій Гудзонівським Інститутом у Вашингтоні.

За його словами, вжиття негайних заходів було спробою підштовхнути американських прокурорів та правоохоронні органи союзників США по всьому світу наслідувати приклад Америки.

«Ці негайні дії були задумані як певний однозначний сигнал для приватного сектору, що обсяг і швидкість цих розслідувань вимагатимуть швидкої реакції та безпрецедентного рівня виконання рішень», – сказав прокурор.

Адамс навів приклад швидкої взаємодії американських інституцій у випадку арешту активів, «пов’язаних з кремлівським пропагандистом Костянтином Малофєєвим» та його мережею, вибудованою для ухилення від санкцій.

«Як стверджується в обвинувальному акті, він допомагав російському режиму шляхом надання коштів і пропаганди з моменту першого вторгнення до Криму в 2014 році», – зазначив Адамс і додав, що справа стосувалася подій до створення його комісії.

Костянтин Малофєєв, голова ради директорів медіагрупи «Царьград», під час інтерв’ю агентству Reuters у Москві, Росія, 16 вересня 2021 року.
Костянтин Малофєєв, голова ради директорів медіагрупи «Царьград», під час інтерв’ю агентству Reuters у Москві, Росія, 16 вересня 2021 року.

Адамс наголосив, що російське вторгнення кардинально змінило швидкість та рівень міжнародної співпраці у розслідуваннях дій російських олігархів.

«Раніше здатність Сполучених Штатів діяти в рамках цих розслідувань і діяти за потенційними звинуваченнями були обмежені. Але незаконне, насильницьке порушення Росією міжнародного права створило умови для різких змін у цьому глобальному контексті, і через кілька днів після оголошення спеціальної групи оперативна група заарештувала банківські рахунки Малофєєва у Сполучених Штатах, та домоглася арешту посередника Малофєєва у Сполученому Королівстві, і це був приклад негайної публічної демонстрації кардинальних змін у глобальній співпраці», – сказав Адамс.

Мін’юст США закликає Конгрес полегшити арешт активів російських олігархів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:58 0:00

Ще один приклад, який навів Адамс у своєму виступі – арешт і вилучення 100-метової яхти Amadea, вартістю 325 мільйонів доларів, яка належала олігарху Сулейману Керімову. За словами Адамса, для її арешту була потрібна міжнародна співпраця, яка тривала рекордний час – яхту, яка «тікала від міжнародного переслідування з Атлантики через Панамський канал» було заарештовано «протягом тижнів, а не років».

За словами Адамса, його оперативна група також зупинила переміщення військових технологій і матеріалів до Росії, що може мати вплив на можливість Росії воювати в Україні.

Американський прокурор наголосив, що робота його групи розрахована на довгострокову перспективу і включатиме глобальну співпрацю, щоб у світі не залишилося «безпечних гаваней для грошей нелегального походження».

США вперше наклали санкції на російських олігархів та інших осіб, близьких до президента Росії Володимира Путіна, у 2014 році після вторгнення Росії в Крим. Нові санкції були накладенні у 2018 році.

Всі новини дня

"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – президент США Джо Байден про посилення атак Росії на Київ. Відео

Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.

США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу

В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік

США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.

"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.

В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.

В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.

В статті використано матеріали AFP, AP.

Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден

Архівне фото: президент США Джо Байден

Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.

"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.

На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".

Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.

Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.

Спостерігачі ОБСЄ кажуть, що вибори в Туреччині вільні, але не рівні

Фара Карімі, координаторка місії ОБСЄ на президентських виборах в Туреччині, яка нараховувала 232 спостерігачі з 31 країни.

Європейські спостерігачі на президентських виборах в Туреччині вказали на недоліки виборів, на яких президент Реджеп Таїп Ердоган здобув ще один п’ятирічний термін на посаді.

Об’єднана делегація кількох органів Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ) не ставить під сумнів результати голосування, але вказує на проблеми - зокрема на нерівність умов для кандидатів, обмеження й упередженість засобів масової інформації тощо.

...Чинний президент і далі користувався несправедливою перевагою...
Фара Карімі

Багато світових лідерів зокрема президент США, прем’єр-міністр Великої Британії, президент Франції і канцлер Німеччини привітали Реджепа Ердогана з перемогою, заявивши про готовність співпрацювати з ним.

Результати виборів визнали також чільні представники Європейського Союзу, але, вітаючи Ердогана з переобранням, вони не згадали про те, що Туреччина має статус країни - кандидата на членство в ЄС.

Процес зближення Туреччини з Євросоюзом був заморожений 2018 року на тлі застережень, що Туреччина «віддаляється від цінностей і стандартів ЄС».

У звіті з попередніми висновками спостерігачів міститься схвальна оцінка того, що другий тур голосування 28 травня в Туреччині був справжнім змаганням двох політичних суперників і підкреслено, що активність виборців була дуже високою.

«Але, як і під час першого туру упереджене висвітлення в засобах масової інформації та брак рівних умов створили несправедливі переваги для чинного (президента)», - йдеться у звіті.

Спостерігачі також вказали на те, що названо «браком прозорості і спілкування» з боку виборчих установ, хоча й визнали, що «з технічної сторони» процеси голосування були організовані добре.

Серед інших проблем під час виборів представники ОБСЄ помітили використання «обома сторонами» дискримінаційної риторики, що розпалювала ворожість разом з, як сказано, «залякуванням представників певних опозиційних партій».

«В умовах обмежень свободи висловлювань ні приватні, ні суспільні ЗМІ не забезпечили редакційної незалежності та неупередженості у висвітленні кампанії, зменшивши виборцям здатність робити поінформований вибір», - кажуть спостерігачі.

Очільниця місії ОБСЄ Фара Карімі зауважила 29 травня, що одним з важливих завдань переможця на виборах в Туреччині буде подолання розколу в турецькому суспільстві.

Чільний представник делегації Ян Петерсен також сказав, що в ОБСЄ готові допомогти Туреччині виправляти недоліки.

Угода щодо збільшення боргового ліміту США: в чому полягає компроміс? Відео

Угода щодо збільшення боргового ліміту США: в чому полягає компроміс? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:13 0:00

Джо Байден і Кевін Маккарті досягнули домовленості щодо збільшення боргового ліміту США, аби уникнути дефолту. Тепер її фінальне погодження залежатиме від голосування в Конгресі.

Більше

XS
SM
MD
LG