Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду схвалила чотирирічну кредитну програму для України на суму 15,6 мільярдів доларів. Позика, як сказано у прес-релізі МВФ, надається за новою Програмою в рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility) для України як частина загального пакету підтримки обсягом 115 мільярдів доларів США для підтримки економіки країни на фоні боротьби з вторгненням Росії.

Перша заступниця директора-розпорядника МВФ Ґіта Ґопінат, заявила, що вторгнення Росії в Україну продовжує мати руйнівні економічні та соціальні наслідки.

«Економічна активність різко скоротилася минулого року, велика частина основних фондів країни була знищена, в той час як зростає бідність. Незважаючи на це, владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки майстерній політиці та значній зовнішній підтримці», – наголосила висока представниця МВФ.

Рішення дозволяє негайну виплату близько 2,7 мільярда доларів США.

Президент України Володимир Зеленський привітав рішення МВФ

Президент України Володимир Зеленський сказав, що кредит МВФ є важливою допомогою у боротьбі з російською агресією.

Як він написав він у Twitter, «разом підтримуємо українську економіку. І йдемо вперед до перемоги!»

Міністр фінансів США Джанет Єллен, яка протягом минулого року активно наполягала на підтримці України з боку МВФ і у лютому 2023 року їзидла до Києва, заявила, що пакет допоможе українській державі продовжувати знадвати життєво важливі послуги, та тримати відкритими школи і лікарні, але також закладе основу для довгострокової реконструкції.

У своїй заяві від 21 березня, коли було оголошено про досягнення домовленості між Україною та МВФ, вона наголосила, що нові гроші від МВФ пізтримають також реформу урядування та зменшення ризику корупції. Вона наголосила, що США будуть підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно».

Дивіться також:

США та союзники збільшують вимоги до прозорості корпорацій, щоб Путін та інші клептократи не могли ховати статки на Заході - Єллен

Термін допомоги розширено на випадок, якщо війна триватиме довше

Кредитна програма також включає додаткові гарантії від деяких членів МВФ на випадок, що війна триватиме і після середини 2024 року, термін, на який МВФ розраховував раніше.

«Якби конфлікт продовжився до 2025 року, це збільшило б фінансові потреби України зі 115 мільярдів доларів до приблизно 140 мільярдів доларів», - цитує Голос Америки керівника місії МВФ в Україні Ґевіна Ґрея.

Очікується, що слідом за схваленням цієї розширеної програми (EFF) надійде масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів і партнерів України для підтримки стабільності воюючої країни.

Це вперше пакет фінансування такого масштабу схвалюється МВФ для країни, що бере участь у масштабній війні, інформує Reuters.

За інформацією агентства, попередню довгострокову програму МВФ для України на 5 мільярдів доларів було скасовано в березні 2022 року, коли фонд надав 1,4 мільярда доларів екстреного фінансування. Також було надано ще 1,3 мільярда доларів у рамках ініціативи "подолання продовольчого шоку", яку започаткував МВФ, щоб, як повідомляв Голос Америки, допомогти країнам, що постраждали від війни Росії проти України.

За інформацію МВФ, у 2022 році економіка України скоротилася приблизно на 30 відсотків, значна частина основних фондів країни була знищена, а бідність зростає.

Дивіться також:

Домовленість України з МВФ є сигналом і для Росії - експерт Тімоті Еш

У суботу, 1 квітня, Росія розпочинає місячне головувати у Раді Безпеки – так само як очолювала Раду у лютому 2022, коли розпочала війну.

Ані десятки тисяч задокументованих воєнних злочинів, скоєних російськими силами у війні проти України, ані ордер Міжнародного кримінального суд на арешт президента РФ Володимира Путіна не стали причиною призупинення членства Росії в Радбезі ООН або хоча б її головування.

Однак, правова процедура, яка могла б відсторонити Росію від головування у Раді безпеки існує, кажуть експерти. Але країни-учасниці наразі не готові її застосувати, кажуть фахівці з міжнародного права у програмі "Час Time" Української служби Голосу Америки.

«Абсурдом і аномалією» назвали російське головування у Радбезі представники України, а також низка країн-учасниць ООН, які обурення цим фактом напередодні. Постпред України при ООН Сергій Кислиця назвав «безпрецедентною за всію історії ООН ганьбою» факт головування Росії в Радбезі ООН. за його словами, він “стане ще одним яскравим свідченням тієї глибокої кризи, в якій перебуває Рада Безпеки”.

Критику дій Росії не раз висловювали і представники США в ООН. Але щодо самого виключення Росії з членів Ради Безпеки вони були обережніші.

«На жаль, Росія є постійним членом Ради Безпеки, і не існує міжнародно-правового шляху, щоб змінити цю реальність», – прокоментували ситуацію у постійному представництві США при ООН, повідомляв Голос Америки.

Відмовилися коментувати це питання на камеру і усі шість постійних представництв, які отримали запити Голосу Америки.

У постійному представництві США при ООН лише повідомили - сподіваються, що Росія буде поводитися професійно, щоб Радбез міг продовжувати свою роботу щодо забезпечення миру у світі.

Відсторонення: процедедура існує

Натомість представники академічної спільноти, до яких звернулася Українська служба Голосу Америки, кажуть, що вихід є і наводять можливі варіанти вирішення ситуації.

Томас Ґрант, доктор юридичних наук, професор Кембриджського університету переконаний: питання головування Росії є принциповим для світової спільноти. Адже ця країна наполегливо порушує Статут ООН з 2014-го року.

Ґрант переконаний, що насправді існує процедура, яка може відсторонити Росію від засідань Ради Безпеки – це процедурне положення, яке дозволяє заборону на присутність певного представника.

«Ця процедура повноважень не використовувалася в минулому для фактичного відсторонення представника від участі. Але вона є і вона доступна, - каже професор Ґрант. - Це працює просто. Будь-який член Ради маоже висунути заперечення щодо присутності того чи іншого представника країни на засіданні. Рада має обов’язково розглянути це питання».

Для позитивного рішення, за словами Ґранта, потрібно дев’ять голосів. Далі Рада голосує за процедурне рішення і право вето на нього не поширюється.

Проте, цей мехнізму жодного разу ще не був використаний. Ґрант пояснює це небажанням країн застосувати такий рішучий крок проти одного із постійних членів Радбезу, щоб не створювати прецеденту, який може бути використаний у майбутньому проти них самих.

До дискусії щодо членства Росії в Радбезі та її головування долучилися й інші науковці. Професор Єльського університету Джеффрі Сонненфельд написав вже дві статті на цю тему для журналу Time.

«Ми провели багато досліджень щодо російських компаній, а також щодо краху російської економіки. І ми першими майже рік тому заявили, що Росія програла на економічному фронті і більше не є економічною наддержавою. Тож це дуже ефективно. Зараз ми взялися за дипломатичний фронт, коли зрозуміли, що Росія вдруге головуватиме в Раді Безпеки 1 квітня. Цей день у багатьох країнах світу є Днем гумору. І це здається сумним і трагічним жартом, що країна-агресор, яка повинна була би взяти самовідвід, буде головувати в Раді Безпеки», - каже Сонненфельд.

За його словами, світова спільнота навіть не здогадується, що Росія отримала членство в ООН та місце постійного члена Радбезу саме як спадкоємиця Радянського Союзу. І процесуально це рішення не було окремо ухвалене Генеральною Асамблеєю.

«Найбільше дипломатичне шахрайство ХХ століття» – Кулеба

Про це неодноразово говорили і представники України. Так, присутність Росії в Радбезі ООН є наслідком найбільшого дипломатичного шахрайства ХХ століття, - сказав днями міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи на віртуальній дискусії аналітичного центру Четем Гаус у Лондоні.

«Не було жодної хвилини дискусії про це [процедура отримання Росією членства в ООН - ред.], це було порушення статуту Організації Об’єднаних Націй, – каже Сонненфельд – Це дозволяє Росії висміювати ООН. Основна місія цієї організації – не друкувати брошури, щоб дати дітям читати в школі, а підтримувати мир. Але вона не змогла цього зробити впродовж минулого року, незважаючи на те, що 145 членів ООН проголосували за засудження дій Росії”.

Сонненфельд визнає: аби зрушити це питання з місця у США, потрібна політична підтримка як демократів, так і республіканців, щоб посилити тиск на американський уряд.

Юридичний глухий кут

Заступник міністра закордонних справ Литви Мантас Адоменас, своєю чергою, додає: минулий рік показав фундаментальні слабкості ООН.

«Росія, як спадкоємиця Радянського Союзу, зараз користується цією позицією, щоб використати свій імунітет постійного члена Ради Безпеки, щоб порушувати статут ООН. Ми є в юридичному глухому куті, оскільки на будь-які зміни Росія накладе вето», - каже Адоменас.

Проте, наголошує посадовець, якщо країни-члени хочуть зберегти довіру до ООН, вони повинні ініціювати реформування Ради Безпеки, у тому числі, за рахунок розширення Радбезу і, таким чином, обмеження можливостей Росії маніпулювати та експлуатувати цей орган.

Папа римський Франциск повернувся до Ватикану в суботу вранці після триденного перебування в лікарні, де він лікувався від бронхіту. Біля лікарні його зустріли вірні та численні журналісти.

На запитання, як він почувається, папа, відомий своїм почуттям гумору відповів: «Та ще живий», повідомляє кореспондент телеканалу CNN у Ватикані.

86-річний Франциск покинув лікарню Policlinico A. Gemelli в Римі близько 10:30 ранку. Його госпіталізували в середу вдень. Після виходу з лікарні Франциск пішов до базиліки Святої Марії Великої, де помолився перед іконою Діви Марії, йдеться у заяві речника Ватикану. Понтифік подякував усім «за близькість і молитву».

«Я доручаю Марії хворих, особливо наймолодших, як тих, яких я зустрів в онкологічному відділенні в Gemelli. Молімося за тих, хто страждає від втрати близьких, і за тих, хто працює в лікарнях. Це вимагає сміливості. Я захоплююся ними», – сказав папа Франциск у твітері.

Госпіталізація старіючого понтифіка, який переніс серйозну операцію в 2021 році і тепер часто користується ціпком або інвалідним візком через проблеми з колінами та радикуліт, викликала занепокоєння щодо того, чи він зможе продовжувати своє служіння.

Перед госпіталізацією папа просив молитися за «багатостраждальну Україну»

Перед тим, як потрапити до лікарні, папа Франциск провів загальну аудієнцію в середу, 29 березня. На публічній загальній аудієнції на площі Святого Петра у Ватикані він просив бути «витривалими в молитві та в близькості з багатостраждальною Україною», повідомляють Новини Ватикану.

Дещо раніше, вітаючи паломників з Польщі, папа знову відзначив їхню солідарність із ближніми в сусідній країні. «Надалі підтримуйте ваших страждаючих братів і сестер в Україні, у мученицькій Україні», – закликав папа Франциск.

Дивіться також:

Папа Франциск: молімося за народ України, що страждає від воєнних злочинів