Спеціальні потреби

Актуально

Що нового розкриває звіт комітетів Сенату про Гантера Байдена та Україну? Думки сенаторів та журналістів розділились

Звіт двох комітетів Сенату США про роботу Гантера Байдена в Україні викликав у США палкі суперечки. Сенатори-республіканці Рон Джонсон (голова комітету з національної безпеки та урядових справ) та Чак Ґреслі (голова комітету фінансів), стверджують, що членство Байдена-молодшого у раді директорів української газовидобувної компанії “Бурісма” створювало конфлікт інтересів, адже у той час його батько, Джо Байден, був віце-президентом США і опікувався питаннями України.

Серед іншого документ стверджує, що фірма, пов’язана із Гантером Байденом, отримала $3,5 мільйона доларів від Олени Батуріної, дружини колишнього мера Москви Юрія Лужкова, начебто за консультаційні послуги. У звіті також йдеться про те, що Гантер Байден нібито надсилав гроші особам зі Східної Європи, які ймовірно були причетні до торгівлі людьми чи проституції.

Cенатор Рон Джонсон, один із авторів звіту, акцентує увагу на словах американського дипломата Джорджа Кента, який висловлював застереження щодо діяльності Гантера Байдена. “Присутність Гантера Байдена в раді “Бурісми” була дуже незручною для всіх американських чиновників, які просували антикорупційну повістку в Україні”, -
цитує слова Кента сенатор.

Ренд Пол, сенатор-республіканець з Кентукі у свою чергу заявив, що розслідування треба направити до Міністерства юстиції.

У штабі Джо Байдена відкинули звинувачення і розкритикували звіт, назвавши його спробою союзників Дональда Трампа втрутитися у виборчий процес.

На цьому також акцентують увагу демократи. На їхню думку, звіт є вкрай політизованим. А оприлюднення документу зараз - це намагання знову звернути увагу на скандал із “Бурісмою” за декілька днів до перших дебатів між Трампом і Байденом, які заплановані на 29 вересня, а відтак завдати політичної шкоди кандидату від Демократичної партії.

Читається так, ніби Путін написав це, а не сенатори США, каже Чак Шумер, лідер демократів у Сенаті. “Фальшиву розповідь цього “звіту”, розповсюджену російською кампанією з дезінформації, спростував кожен свідок. Всю цю ганебну аферу слід викинути на смітник історії”.

Сенатор-демократ з Коннектикуту Кріс Мерфі назвав звіт унікальним гібридом, “який рідко можна побачити від Сенату США: половина - це документ кампанії Трампа, половина - інструмент російської пропаганди. Нуль сприяння суспільному інтересу”.

Журналісти та оглядачі також відреагували на звіт по-різному. Дехто назвав його сенсаційним, натомість інші вважають, що в документі немає нічого нового.

Колумніст Washington Post Джош Рогін пише: “Навіть після отримання дезінформації від російських агентів, Джонсон і Ґреслі не змогли представити нічого нового чи цікавого про Гантера Байдена”.

Редакторка консервативного медіа The Federalist Моллі Гемінгуей звинувачує ліберальні медіа у замовчуванні новин. “Ми всі знаємо, що якби родина Трампа мала одну мільярдну частку проблем, які викладені в звіті Сенату про корупцію Байдена, медіа були б неймовірно істеричними. Ми всі це знаємо”.

Загалом звіт комітетів Сенату визнає, що достеменно невідомо, наскільки присутність сина Байдена в “Бурісмі “вплинула на політику адміністрації Обами щодо України. Проте в документі зазначають, що американські чиновники та дипломати часів Обами попереджали Білий дім про те, що участь сина віце-президента в правлінні української компанії є проблематичною.

Дивіться також: Комітет Cенату США схвалив кандидатуру Кіта Дейтона на посаду нового посла США в Україні

Всі новини дня

G-7, ЄС і Австралія далі закручують крани російській нафті й пальному

Міністерка фінансів США Дженет Єллен сказала, що санкції проти російських енергоносіїв спрямовані «на зменшення здатності Росії вести незаконну війну» проти України.

З наближенням річниці лютневого вторгнення Росії в Україну країни G-7 і Європейського Союзу розширили ембарго на російські нафтопродукти, щоб зменшити ресурси Москви для ведення війни проти України.

ЄС та G-7 і Австралія погодилися запроваджувати на міжнародному ринку цінову стелю для російських нафтопродуктів зокрема $100 для дизельного пального і $45 для мазуту.

Тим часом у Європі набрала чинності заборона на імпорт дизельного пального та інших нафтопродуктів вироблених в Росії.

«Запроваджені нами цінові стелі будуть відігравати вирішальну роль у намаганнях глобальної коаліції, спрямованих на зменшення здатності Росії вести свою незаконну війну», - сказала про це міністерка фінансів США Дженет Єллен.

США, ЄС, Велика Британія та деякі інші ще раніше відмовилися повністю або частково від купівлі в Росії вугілля й транспортованої морем нафти, а також запровадили в грудні цінову стелю для російської нафти на міжнародного ринку - $60 за барель.

Західні уряди сподіваються, що поєднання ембарго з ціновими обмеженнями означатиме, що світовий ринок буде забезпечений нафтопродуктами, але ціни на російський експорт і зменшаться, скорочуючи прибутки Москви.

Надходження від експорту енергоносіїв є життєвоважливим для російського державного бюджету, і згідно з деякими західними оцінками бажана мінімальна ціна нафти для Росії становить $70 за барель.

Загалом запроваджені проти Росії 2022 року міжнародні санкції не мали такого глибокого впливу на російську економіку, якого сподівалися деякі західні лідери, бо Росія зокрема отримала вигоду від світового стрибка цін енергію спричиненого її вторгненням в Україну.

Але агентство Reuters повідомляє, що згідно з офіційними даними міністерства фінансів Росії за минулий січень рівень місячних доходів від продажу російської нафти й газу впав до найнижчого рівня з серпня 2020 р.

Росія намагається компенсувати втрати, переспрямовуючи свій експорт енергоносіїв до таких країн як Китай, Індія та інші, які збільшили споживання російської нафти, користуючись зокрема ціновими знижками.

У Москві західні санкції називають незаконними і такими, що шкодять світовій економіці.

Дивіться також:

Європа ввела заборону на російський дизель

У неділю Європа ввела заборону на російське дизельне паливо та інші нафтопродукти у намаганнях скоротити енергетичну залежність від Москви та доходи Кремля від викопного палива через вторгнення в Україну, повідомляє агентство AP.

Раніше країни "Групи семи" погодились обмежити ціну на дизельне паливо з Росії, щоб дозволити російському дизельному паливу продовжувати надходити до таких країн, як Китай та Індія, і таким чином уникнути раптового зростання цін, яке зашкодить споживачам у всьому світі, одночасно зменшуючи прибутки, що фінансують бюджет і війну Москви.

Ціни на дизельне пальне зросли через відновлення попиту після пандемії COVID-19 та обмеження нафтопереробних потужностей, що спричинило інфляцію інших товарів у всьому світі.

Наразі, як повідомляє AP, 27 країн Європейського Союзу шукають нові поставки дизельного палива зі США, Близького Сходу та Індії, щоб замінити поставки з Росії, яка свого часу забезпечувала 10% загальних потреб Європи в дизельному паливі.

Обмеження ціни в 100 доларів за барель на дизельне пальне, авіаційне паливо та бензин має бути забезпечено шляхом заборони страховим службам і транспортним службам перевозити дизельне пальне з вищою ціною. Більшість цих страхових та транспортних компаній знаходяться в західних країнах.

Це слідує за обмеженням на російську сиру нафту, встановлене у 60 доларів за барель, яке набуло чинності в грудні.

Заборона передбачає 55-денний пільговий період для дизельного палива, завантаженого в танкери до неділі, щоб уникнути нестабільності на ринках. Офіційні особи Європейського Союзу кажуть, що імпортери мали час пристосуватися після оголошення про заборону в червні.

Тільки в грудні, повідомляє AP Росія заробила понад 2 мільярди доларів від продажу дизельного палива в Європу, оскільки імпортери, схоже, запасалися додатковими закупівлями перед вступом в дію заборони.

Європа вже заборонила російське вугілля та більшість сирої нафти, тоді як Москва припинила більшість поставок природного газу.

В матеріалі використані джерела AP

Українському студенту у США під час баскетбольної гри кричали "Росія". Команда-суперник попросила вибачень

Киянин Макс Шульга (справа) під час гри команд Utah State Aggies проти Colorado State Rams. 4 лютого 2023. Фото: Isaiah J. Downing-USA TODAY Sports/Reuters

Університетська баскетбольна команда Colorado State Rams принесла вибачення за те, що її вболівальники скандували "Росія" на адресу українця з команди-супротивника Utah State Aggies Максу Шульзі.

Вигуки лунали від "невеликої групи осіб" з трибун й вони були чутні в телевізійній трансляції гри на калані CBS, коли Шульга виходив на лінію штрафного кидка в другій половині матчу. Зрештою команда, в якій грає українець, перемогла 88 проти 79, зокрема, завдяки успішному кидку Шульги на останніх секундах.

"Від імені команди університету Colorado State ми приносимо вибачення студенту-спортсмену та команді університету Utah State, - йдеться в серії твітів. - Це є порушенням нашої непохитної віри в Політику спортивної порядності Маунтін-Вест (ліги західних американських штатів - ред.) і принципів спільноти університету".

Там додали: "Кожен учасник, студент і вболівальник повинні почувати себе бажаними на наших майданчиках, і те, що таке сталося, неприпустимо в університеті штату Колорадо".

Тренер Rams Ніко Медвед також написав вибачення у Twitter: "Я дуже поважаю (команду університету штату Юта) і Макса Шульгу. У нас чудові фанати та студенти, але це неприпустимо! Мої щирі вибачення".

Сім'я Шульги живе у Києві, сам хлопець вчився у школі в Іспанії.

Папа Римський заявив про готовність зустрітися з Зеленським та Путіним

Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск запевнив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним, пише Rai News.

«Я відкритий для зустрічі з обома президентами – Україною та Росією», – заявив понтифік під час пресконференції.

Він також додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. Але Папа зазначив, що просить про діалог.

Папа Римський Франциск 9 січня у щорічній промові перед акредитованими у Ватикані дипломатами заявив, що війни, подібні до війни в Україні, де цивільні території піддаються безладному знищенню, «є злочином проти Бога та людства».

Раніше у різдвяній промові 25 грудня папа Римський Франциск згадав про «українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни».

Як у США виготовляють артилерійські снаряди для України - репортаж NYT

Український військовик використовує американський зенітно-ракетний комплекс Stinger на Миколаївщині, 11 серпня 2022. REUTERS/Anna Kudriavtseva

Щодня у США виробляють понад 460 артилерійських снарядів, більшість з яких іде в Україну. Журналісти газети The New York Times отримали дозвіл від Пентагону відвідати заводи Міноборони США із виготовлення боєприпасів: у Скрентоні, штат Пенсильванія, виготовляють корпуси, а в Міддлтауні, штат Айова, - наповнюють їх вибуховою речовиною і пакують для відправлення.

Фабрика у Скрентоні почала виготовляти корпуси до боєприпасів іще у 1950-х роках під час Корейської війни. Там 10-метрові сталеві балки розрізають, нагрівають до понад 1000 градусів за Цельсієм і завдяки роботизованій техніці переплавляють на заготовку. "По 40 снарядів за один раз упаковують у лотки, які подають у довгу піч для чотиригодинного процесу термічної обробки, завдяки якому сталь розбивається на дрібні смертоносні шматки, коли снаряд вибухає", - йдеться у статті.

Після охолодження, токарського верстата й фарбування у Скрентоні снаряди відправляють до Айови, де "порожні болванки перетворюються на зброю". Там боєприпаси наповнюють вибуховою речовиною IMX-101 - знімати в одному з приміщень заборонено, адже будь-яка електроніка через її статичну електрику може спричинити детонацію вибухових речовин у повітрі.

Після того "рентгенівські промені виявляють будь-які порожнечі всередині снарядів, які можуть перешкоджати їхнім бойовим характеристикам. Це одна з останніх перевірок якості зброї".

Виготовлення цих снарядів на обох заводах забирає кілька тижнів, йдеться у репортажі.

Журналісти видання описують ретельний процес перевірок на багатьох етапах, після чого снаряди випробують. "Палети з 24 снарядів забирають краном і переміщуються в сусіднє приміщення, де на них чекають вагони на двох залізничних коліях. Частина снарядів буде відправлена в Юму, штат Аризона, де їх оснастять детонаторами та випробують на гаубицях. Якщо вони пройдуть тест, решта партії у десятки тисяч снарядів, виготовлених того місяця, будуть схвалені для використання та сертифіковані для бойових дій. Більшість поїде в Україну".

NYT пише, що Пентагон планує наростити виробництво на цих потужностях до 90 тисяч на місяць за два роки.

Нагадаємо, 3 лютого адміністрація президента Джо Байдена оголосила про додаткову безпекову допомогу Україні на загальну суму майже 2.2 мільярда доларів. Оголошений пакет включає критично важливі засоби протиповітряної оборони, броньовані машини піхоти та інше обладнання, включно з протитанковими ракетами Javelin, артилерійськими боєприпасами, звичайними ракетами та ракетами великої дальності для наданих раніше HIMARS.

Більше

XS
SM
MD
LG