Львів – 26 лютого кардиналу Української греко-католицької церкви Любомиру Гузару виповнилось 80 років. У Святоюрському соборі у Львові відбулась Архієрейська Божественна літургія з нагоди ювілею Блаженнішого Любомира, архієпископа-емерита УГКЦ, який є одним із найвпливовіших людей в Україні.
Попри будній день Святоюрський собор був ущент заповнений людьми – і тими, хто не один раз спілкувався з владикою, і тими, хто слухає і читає його мудрі роздуми і поради, поважає архієпископа Любомира Гузара за його духовність, діяльність, людяність, мудрість, принциповість.
Богослужіння очолив глава УГКЦ Святослав Шевчук, у ньому взяли участь єпископи церкви. Владика Любомир Гузар назвав день свого народження подякою Богові, наголосив, що все, що вдалося доброго йому зробити у житті – це дар Божий, як і саме життя.
«80 років тому я народився, одержав дар життя від Господа Бога і від своїх батьків. 80 років я прожив і в цьому немає ніякої моєї заслуги – це Божий дар. Сьогодні це день подяки Богові і так ми повинні шанувати нашого Творця, який обдаровує нас, хто нас любить. Нехай у такий день, як сьогодні, кожен застановиться, що йому Господь Бог дав. Сердечно дякую Вам, що Ви разом зі мною дякуєте Богові», – сказав Любомир Гузар.
Після таких слів усі присутні у храмі побажали йому «Многая літа».
Життя Любомира Гузара пройшло і через воєнні і повоєнні важкі роки, а відтак було непростим. Владика Любомир народився 26 лютого 1933 року у Львові. Тут навчався у народній школі і закінчив перший клас гімназії. У 1944 році його родина виїхала в Австрію, а через п’ять років – у США, де він закінчив середню школу, духовну семінарію. 30 березня 1958 року був висвячений на священика. Майбутній глава УГКЦ студіював богослов’я і філософію, здобув ступінь доктора богослов’я у Римі, а його дисертація була присвячена митрополитові Андрею Шептицькому. У 1977 році Любомир Гузар був висвячений патріархом Йосипом Сліпим на єпископа УГКЦ.
Залишається духовним провідником церкви
Останні 20 років владика Любомир проживає в Україні, отримав українське громадянство і всі роки присвячує себе служінню Богові і українському народові. З 2005 до 2011 років був главою УГКЦ, але склав свої обов’язки через стан здоров’я. Однак і надалі не оминає увагою жодну важливу суспільно-політичну подію в Україні, залишається моральним авторитетом для людей різних релігійних конфесій, зустрічається з молоддю, правдиво і критично оцінює ситуацію в Україні, застерігає владу і вказує їй на неправильні кроки, тобто надалі залишається духовним провідником церкви, а водночас людиною скромною і шляхетною. І це попри вік і проблеми зі здоров’ям. Таким скромним було і вшанування 80-ліття владики Любомира у Львові.
Громадська діячка Леся Крип’якевич, яка походить зі священичої родини, пригадала, що ще будучи архімандритом, Любомир Гузар у 1988 році писав листи з Риму у Львів. «Ми у Берліні вперше побачились, то десь був 1989 рік, коли наша делегація їхала у Ватикан. Він завжди для мене був батьком», – зауважила вона
Архієпископ Любомир Гузар в одній із розмов сказав: «Моє велике бажання – бути людиною. Багато зустрічаємо осіб, але мало серед них людей, у повному значенні того слова. Важко визначити, що це таке, але можна сказати, що людина – це особа, яка, якщо не під кожним, то під багатьма оглядами, робить на нас враження. Зустрівшись з такою людиною, відходимо від неї кращими». Власне після зустрічі з владикою Любомиром Гузаром у Львові у людей і було таке відчуття…
Передрук з "Радіо Свобода"
Попри будній день Святоюрський собор був ущент заповнений людьми – і тими, хто не один раз спілкувався з владикою, і тими, хто слухає і читає його мудрі роздуми і поради, поважає архієпископа Любомира Гузара за його духовність, діяльність, людяність, мудрість, принциповість.
Богослужіння очолив глава УГКЦ Святослав Шевчук, у ньому взяли участь єпископи церкви. Владика Любомир Гузар назвав день свого народження подякою Богові, наголосив, що все, що вдалося доброго йому зробити у житті – це дар Божий, як і саме життя.
«80 років тому я народився, одержав дар життя від Господа Бога і від своїх батьків. 80 років я прожив і в цьому немає ніякої моєї заслуги – це Божий дар. Сьогодні це день подяки Богові і так ми повинні шанувати нашого Творця, який обдаровує нас, хто нас любить. Нехай у такий день, як сьогодні, кожен застановиться, що йому Господь Бог дав. Сердечно дякую Вам, що Ви разом зі мною дякуєте Богові», – сказав Любомир Гузар.
Після таких слів усі присутні у храмі побажали йому «Многая літа».
Життя Любомира Гузара пройшло і через воєнні і повоєнні важкі роки, а відтак було непростим. Владика Любомир народився 26 лютого 1933 року у Львові. Тут навчався у народній школі і закінчив перший клас гімназії. У 1944 році його родина виїхала в Австрію, а через п’ять років – у США, де він закінчив середню школу, духовну семінарію. 30 березня 1958 року був висвячений на священика. Майбутній глава УГКЦ студіював богослов’я і філософію, здобув ступінь доктора богослов’я у Римі, а його дисертація була присвячена митрополитові Андрею Шептицькому. У 1977 році Любомир Гузар був висвячений патріархом Йосипом Сліпим на єпископа УГКЦ.
Залишається духовним провідником церкви
Останні 20 років владика Любомир проживає в Україні, отримав українське громадянство і всі роки присвячує себе служінню Богові і українському народові. З 2005 до 2011 років був главою УГКЦ, але склав свої обов’язки через стан здоров’я. Однак і надалі не оминає увагою жодну важливу суспільно-політичну подію в Україні, залишається моральним авторитетом для людей різних релігійних конфесій, зустрічається з молоддю, правдиво і критично оцінює ситуацію в Україні, застерігає владу і вказує їй на неправильні кроки, тобто надалі залишається духовним провідником церкви, а водночас людиною скромною і шляхетною. І це попри вік і проблеми зі здоров’ям. Таким скромним було і вшанування 80-ліття владики Любомира у Львові.
Громадська діячка Леся Крип’якевич, яка походить зі священичої родини, пригадала, що ще будучи архімандритом, Любомир Гузар у 1988 році писав листи з Риму у Львів. «Ми у Берліні вперше побачились, то десь був 1989 рік, коли наша делегація їхала у Ватикан. Він завжди для мене був батьком», – зауважила вона
Архієпископ Любомир Гузар в одній із розмов сказав: «Моє велике бажання – бути людиною. Багато зустрічаємо осіб, але мало серед них людей, у повному значенні того слова. Важко визначити, що це таке, але можна сказати, що людина – це особа, яка, якщо не під кожним, то під багатьма оглядами, робить на нас враження. Зустрівшись з такою людиною, відходимо від неї кращими». Власне після зустрічі з владикою Любомиром Гузаром у Львові у людей і було таке відчуття…
Передрук з "Радіо Свобода"
