Спеціальні потреби

Актуально

Яка доля очікує дітей іммігрантів у США?

У Сполучених Штатах вже кілька років тривають запеклі дебати щодо долі приблизно 11 мільйонів людей, які перебувають на території країни незаконно. Ще складніше вирішити, що робити з дітьми, які прибули до США нелегально разом з батьками. На минулому тижні нижня палата Конгресу прийняла так званий «закон-Мрію», який дозволяє таким іммігрантам, за певних умов, легалізуватися. Однак назбирати необхідні голоси у Сенаті демократам буде складно. Республіканці, і частина самих демократів, наляканих програшем на виборах у листопаді, називають закон амністією для нелегалів.

Ів Ґомс зараз навчається у Мерілендському університеті, але виглядає, що навчання йому доведеться покинути і залишити Америку.

«Я хотів би продовжити навчання в коледжі і мати нагоду піти вчитися в медінститут», – каже студент-нелегал.

Ів – один з кількох тисяч нелегальних іммігрантів, які виросли у США і здобувають тут освіту. Йому, як і багатьом іншим, тепер загрожує депортація. Іва можуть відправити до Індії – країни, яку він залишив разом з батьками, коли йому було 14 місяців. Батьків депортували понад рік тому. Ів Ґомс каже:

«Якщо я повернуся в Індію, це означатиме, що все було дарма. Тут я хоча би навчаюся в коледжі».

Імміграційне питання є давньою темою запеклих дебатів у США, що не дивно беручи до уваги, що в країні мешкає близько 11 мільйонів нелегалів. Найскладніше вирішити долю тих, які прибули до США у віці до 16 років. Запропонований свого часу законопроект давав їм шанс отримати легальний статус за умови, якщо вони провчаться два роки у коледжі чи відслужать в армії.

Мелані Шварц – студентка Техаського університету є проти амністії нелегалів. Вона каже:

Незаконні іммігранти отримають легкий шлях до громадянства у той час, як люди, які прибули сюди легально не матимуть цієї можливості».

Інших турбує вплив законопроекту на економіку. Аналітик Центру імміграційної політики Джон Фірі говорить:

«Зараз у США дуже високе безробіття. Уже чимало легальних іммігрантів, які шукають роботу».

Однак прихильники законопроекту, – як наприклад, політолог Рауль Інагоса – кажуть, що добре освічені іммігранти тільки сприятимуть зросту економіки:

«Позбавлення цих людей можливості робити внесок в економіку означає не лише втрату фінансових інвестицій, які вже зробили у цих молодих людей, але й втрату потенційних трильйонів доларів, беручи до уваги їх бажання і готовність розвивати економіку США».

Саме про це мріє Ів Ґомс – закінчити університет і стати лікарем. Якщо законопроект не пройде у Конгресі, мрії багатьох студентів-нелегалів будуть втрачені, каже він:

«Вони вчаться у Гарварді та інших найкращих університетах. Перед ними чудове майбутнє. Але через існуючу систему, вони будуть змушені повернутися в країну, якої навіть не знають».

Лізет Кіньоніс прибула до США з Колумбії, коли їй було 10 років. Тепер їй – 24. Вона закінчує навчання за спеціальністю комп’ютерна графіка, і переживає, що не знайде роботу, оскільки немає документів:

«Я ніколи не будую планів більше ніж на тиждень, тому що ніколи не впевнена, де прокинуся наступного ранку у в’язниці чи у Колумбії».

10 років минуло з часу, коли законопроект був вперше поданий на розгляд Конгресу. Ів Ґомс сподівається, що цього разу документ буде схвалений. Тоді він зможе закінчити навчання у США і стати повноправним американським громадянином.

Всі новини дня

NYT: У розвідці США кажуть про причетність України до загибелі Дугіної. Київ відкидає звинувачення

Російській ультраправий ідеолог Олександр Дугін під час поховання доньки Дар'ї, Москва, 23 серпня 2022. REUTERS/Maxim Shemetov

Спецслужби США вважають, що вибух автомобіля, в результаті якого загинула донька російського ультраправого ідеолога Олександра Дугіна, був санкціонований окремими представниками українського уряду, напередодні написала газета The New York Times із посиланням на неназваних посадовців.

За даними джерел журналістів, Сполучені Штати не брали участі в підготовці нападу, не знали про нього і виступили б проти, якби з ними проконсультувалися. У матеріалі йдеться, що досі незрозуміло, хто погодив вбивство, і чи вважає американська розвідка, що президент України Володимир Зеленський знав про цю операцію.

У відповідь виданню радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заперечив причетність Києва до вибуху, пояснивши, що вбивство Дугіної не мало б для України "тактичної або стратегічної" мети.

Речник Державного департаменту Нед Прайс 22 серпня не назвав ймовірних замовників чи виконавців нападу і заявив, що США однозначно засуджують навмисні напади на мирних жителів будь-де. Посадовці Держдепу, Ради з нацбезпеки, Пентагону й ЦРУ відмовились коментувати повідомлення, пише NYT.

У своїй статті NYT також підкреслює, що в останні дні Вашингтон вкотре наголосив на підтримці України. "Голос Америки" повідомляв про телефонну розмову президентів Байдена і Зеленського.

Нині російські медіа повідомили, що Кремль "позитивно відреагував" на публікацію NYT. "Хочеться вірити, що визнанням причетності України до вбивства Дугіної США не намагаються відхреститись від майбутніх злочинів Києва", - сказав речник Дмитро Пєсков. ФСБ Росії 22 серпня звинуватила у вбивстві громадянку України, яка нібито виїхала до Естонії.

Олександр Дугін – один із ідеологів "руського міра", він виступав за введення російських військ в Україну та окупації практично всієї її території. Вважається, що ідеї Дугіна впливають на політику Кремля. Дар’я Дугіна поділяла ідеї батька і займалася громадською діяльністю. Припускають, що малось на меті вбивство не Дугіної, а її батька, пишуть медіа.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", The New York Times, "Українська правда"

Генпрокурор України: «В Маріуполі можуть бути десятки тисяч вбитих мирних жителів». Відео

«Зокрема в Маріуполі ми не знаємо точної кількості загиблих мирних жителів під час активної фази війни та під час окупації. Ми розуміємо, що це можуть бути десятки тисяч цивільних осіб. Росіяни спалюють тіла вбитих і закатованих людей», - заявив генпрокурор України Андрій Костін.

"Світ потребує амбітної відповіді" на виклики, спричинені війною РФ в Україні та пандемією - міністр фінансів США

Архівне фото: міністр фінансів США Дженет Єллен

"Шок від пандемії та російської війни струсонув світову економіку, але зараз не час відступати, світ потребує амбітної відповіді на всі наші проблеми", - заявила міністр фінансів США Дженнет Єллен.

Війна призвела до різких коливань цін на продукти харчування, енергресурси та добрива далеко поза межами регіону, зауважила Єллен у промові в американському Центрі глобального розвитку в четвер.

"Раніше цього року президент Путін розв'язав жорстоку війну проти України, - заявила посадовиця. - Людські жертви - надзвичайні. Шахрайська спроба Путіна анексувати суверенну територію України - останній приклад його повної зневаги до Статуту ООН і мирних країн усюди".

Єллен закликала країни об'єднати зусилля, щоб допомогти стримувати основні виклики, включаючи зростання цін на енергоресурси, ризики для продовольчої безпеки, боргової кризи та інше.

Серед заходів із стримування цін на енергоресурси Єллен назвала намір "Групи семи" та ЄС встановити "цінову стелю" на російську нафту, що обмежить можливості торгувати російською нафтою за ціною вище встановленої, і, за задумом союзників, не дозволить Путіну отримувати надприбутки від нафтоторгівлі.

"Мета цього заходу - дозволити нафті йти на глобальні ринки за більш низькою ціною, що створить переваги для країн з малим і середнім доходом, а також обмежить надходження, які використовує Путін в своїй незаконній війні", - додала Єллен.

Відмова від викопного палива здатна як вирішити проблему завищених цін на енергоресурси, так і сприяти подоланню зміни клімату.

Єллен також оголосила про надання позики обсягом 950 мільйонів доларів у Фонд чистих технологій, який має прискорити перехід країн з вугілля на більш екологічно чисті енергоресурси.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованих на наступний тиждень.

В статті використано матеріали Reuters, AP.

На тлі контрнаступу ЗСУ, Росія кидатиме на утримання Херсона ВДВ і мобілізованих - британська розвідка

Нацгвардія України використовує гаубиці D-30 для ударів по позиціях російських сил, Харківщина, 5 жовтня 2022. REUTERS/Vyacheslav Madiyevskyy

Від початку контрнаступу на Херсонщині 2 жовтня ЗСУ вдалось просунути лінію фронту ще на 20 км, але вони поки не загрожують основним російським оборонним позиціям. Про це повідомляє у Twitter розвідка Міноборони Великої Британії.

"Російські командири, ймовірно, вбачатимуть зростаючу загрозу для напрямку Нової Каховки як одну з найбільш актуальних проблем. Пошкоджена переправа через Дніпро в цьому районі залишається одним із небагатьох доступних для них шляхів поповнення сил", - йдеться в оцінці британських експертів.

"Росія стоїть перед дилемою: відведення бойових сил за Дніпро робить оборону решти Херсонщини більш надійною; але політичний імператив буде залишатися, - пишуть автори звіту розвідки. - Для оборони Херсона Росія направила більшу частину своїх ВДВ із значною нестачею особового складу. Тому Росія наразі має небагато додаткових високоякісних сил швидкого розгортання для стабілізації фронту: вона, ймовірно, має на меті відправити туди мобілізованих резервістів".

Тим часом, американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляє, що продовження контрнаступу українських сил на півночі й півдні, ймовірно, змусить Кремль надавати пріоритет обороні одного району операцій за рахунок іншого, потенційно збільшуючи ймовірність успіху України на обох напрямках.

"Контрнаступ України на півночі Харкова ще не завершився після місяця успішних операцій, і зараз просувається до заходу Луганської області. 5 жовтня українські війська захопили Греківку і Макіївку на заході Луганської області (приблизно за 20 кілометрів на південний захід від Сватового)", – цитує повідомлення "Радіо Свобода".

"Російським військам не вдалося утримати береги річок Оскіл і Сіверський Донець і використати їх як природні рубежі, щоб запобігти просуванню українських військ на вразливі частини окупованої Росією північно-східної України. Місцевість на заході Луганщини придатна для такого типу швидкої маневрової війни, яку українські сили ефективно використовували на сході Харківської області на початку вересня, і з відкритих джерел немає жодних ознак того, що російські військові суттєво укріпилися на західній Луганщині", – додали в ISW.

Дослідники також вказують на те, що посилення внутрішньої критики російської "часткової мобілізації", ймовірно, спонукає президента РФ Володимира Путіна перекласти провину за це на російське Міністерство оборони і, зокрема, на міністра Сергія Шойгу.

Напередодні голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай повідомив про звільнення шести населених пунктів на Луганщині, але не назвав їх.

В угрупованні "ЛНР" заявили про "роботи з укріплення Кремінної" та "очікування" атак ЗСУ з напрямку Сватова.

Водночас, карта бойових дій, яку 4 жовтня показало Міністерство оборони РФ, свідчить про відступ російських військ майже на 30 кілометрів на Херсонщині.

Тим часом в російський ставленик на окупованій Херсонщині звинуватив "бездарних воєначальників" у відступі російських військовиків: "Багато хто говорить, що міністр оборони, який допустив до такого стану справ, міг би, як офіцер, застрелитися".

Свою повномасштабну війну в Україні від 24 лютого Москва й досі називає "спецоперацією".

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у розмові з президентом Володимиром Зеленським відзначив ЗСУ за "вражаючий прогрес" у звільненні українських територій.

Деякі американські експерти вважають, що перемоги України на полі бою зумовлені, зокрема, стали можливими завдяки успішному використанню ЗСУ західного озброєння.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода"

Польща готова розмістити у себе ядерну зброю, але у США кажуть, що такого запиту не отримували - медіа

Американські солдати на польській авіабазі Повідз під час візиту до Польщі міністра оборони США Ллойда Остіна, 18 лютого 2022. REUTERS/Kacper Pempel

Польща відкрита до ідеї розміщення там ядерної зброї й обговорювала це зі США, заявив президент Анджей Дуда в інтерв'ю Gazeta Polska. Журналісти запитали польського лідера щодо ідеї "ядерного обміну" НАТО, коли країни, які не мають власної ядерної зброї, пише Notes from Poland.

"Ми говорили з американськими лідерами про те, чи США розглядають таку можливість. Питання відкрите", - сказав Дуда. Він пояснив, що у такому випадку це "не буде ядерна зброя під контролем Польщі". Журналісти запитали Дуду, чи він прагне, аби Польща мала власну ядерну зброю. він відповів, що це питання "далекого майбутнього".

Водночас, як повідомляє The Guardian із посиланням на високопосадовця США, Білий дім поки не отримував відповідного запиту від Варшави: "Ми не в курсі того, що це питання піднімається, й радимо звернутись до уряду Польщі".

Видання зауважує, що Дуда говорив про "потенційну можливість", і що йдеться про програму навчання місцевих пілотів літати на американських ядерних бомбардувальниках, які розміщені на території цієї країни.

The Guardian пише, що розміщення ядерної зброї США на території Польщі порушило б Договір про нерозповсюдження ядерної зброї та договір між НАТО та Росією 1997 року, однак Росія вже порушувала свої зобов'язання за цими договорами.

Федерація американських науковців (FAS) оцінює, що після закінчення Холодної війни у Бельгії, Німеччині, Італії, Нідерландах і Туреччині залишилось близько 100 ядерних об'єктів. Зараз лише три країни НАТО мають власну ядерну зброю - США, Велика Британія й Франція.

Від початку повномасштабного воєнного вторгнення РФ до України 24 лютого, яке у Кремлі досі називають "спецоперацією", Польща почала посилювати свої оборонні можливості, витрачаючи 3% свого ВВП на оборону, це один із найвищих показників в Альянсі, пише Notes from Poland.

А міністр оборони Польщі заявив, що країна матиме "найпотужніші наземні сили у Європі". Крім того, союзники по НАТО оголосили про посилення своєї безпекової допомоги Варшаві, зокрема президент США оголосив про розміщення там своєї постійної бази.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, наприкінці вересня заступник секретаря Радбезу Росії Дмитро Медведєв заявив, що Росія "має право" використати ядерну зброю проти України.

Днями радник з нацбезпеки США Джейк Салліван зауважив, що зараз ознак невідворотного застосування ядерної зброї немає, але США і союзники активно слідкують за ситуацією. У Північноатлантичному альянсі зазначили, що не побачили "змін у ядерних настроях Росії, але НАТО й союзники залишаються пильними".

В РНБО України заявили, що це "чергова стадія інформаційного тероризму, влаштованого РФ, щоб схилити Україну до перемовин на умовах Кремля".

У статті використано матеріали Gazeta Polska, Notes from Poland, The Guardian

Більше

XS
SM
MD
LG