Спеціальні потреби

Актуально

Законослухняні нелегали мають шанс уникнути депортації зі США

Питання незаконної імміграції у США розділилось на два рівні – федеральний та місцевий. У той час, як федеральний закон вирішує імміграційну проблему жорстко, на місцевому рівні як законодавці, так і громади до нелегалів ставляться більш лояльно, принаймні до тих, хто не порушує американські закони. Так у двох містах, Балтиморі та Денвері, проводиться експериментальна програма, за якою нелегалам, які не скоїли злочинів на американській землі, дозволяють залишатися у країні, принаймні тимчасово.
У портовому місті Балтимор, штату Меріленд, та Денвері, штату Колорадо, імміграційна служба США випробовує новий підхід у розв’язанні проблеми нелегальної імміграції.

В обох містах, агенти імміграційної служби вишукують в першу чергу нелегальних іммігрантів з кримінальним минулим і негайно їх депортують. У той же час нелегальних іммігрантів, які не скоювали злочинів, поки не зачіпають, тож вони мають шанс залишитись у США

Законодавець парламенту штату Меріленд Пет Макдоноу гостро критикує цей експеримент, який триватиме до середини січня.

«Таким чином Балтимор стає магнітом для тих нелегалів, які не можуть законно перебувати в інших містах. І це матиме певні наслідки»,- говорить законодавець.

А це, за словами Макдоноу, додаткові витрати для штату для запровадження послуг перекладу, додаткове навантаження на кімнати швидкої медичної допомоги, які будуть вимушені лікувати незастрахованих незаконних іммігрантів. Він також застерігає про підвищення безробіття та погіршення стану громадської безпеки.

Американська Імміграційна та Митна Служба відмовляється коментувати ситуацію. У своїй електронній заяві керівництво служби зазначило, що американський уряд намагається направити ресурси на вирішення справ тих, хто скоїв злочини, хто нещодавно незаконно перетнув кордон та, як вони висловились, злісних порушників імміграційного законодавства.

Активісти, які захищають права іммігрантів, зазначають, що у намаганнях імміграційної служби покращити свої показники боротьби з незаконною імміграцією, а відтак отримати додаткове фінансування, депортуються забагато мирних законослухняних нелегалів. Директор базованого у Вашингтоні Центру Імміграційної політики Мері Джоваґнолі каже, що експеримент, який наразі проводиться у двох американських містах, є маленьким кроком до вирішення великої проблеми.

«Насправді добитися корінних змін дуже важко, і, як будь-яку серйозну соціальну проблему, розв’язати незаконну імміграцію миттєво неможливо. І у цьому розумінні це схоже на рух за громадянські права, право на голосування чи будь-яке інше право, на виборювання яких пішли роки. Тому що потрібно не тільки поміняти закони, але і змінити ставлення до проблеми серед людей», - каже вона.

Звіт про результати експериментальної програми у Балтиморі та Денвері буде оприлюднений у той, час коли одразу декілька штатів розглядають нові власні імміграційні законопроекти. Федеральний уряд, каже, що повинен мати ексклюзивне право у регулюванні імміграційного питання.

У кількох штатах, тим часом, нещодавно відбулись демонстрації проти зменшення кількості депортацій. Так, в Алабамі, лідери правозахисних груп провели марш, закликаючи до того, щоб не роз’єднувати родини, адже за останні кілька місяців чимало батьків-нелегалів були депортовані та розлучені зі своїми народженими в Америці дітьми.

Активісти у таких містах, як Айова Ситі, ідуть навіть далі, намагаючись зробити це студентське місто першим так званим притулком для захисту нелегалів від федерального імміграційного закону. Вже понад тридцять міст в США оголосили про проведення толерантної політики щодо нелегалів. У деяких з них, офіційним особам навіть заборонено питати людей про їй імміграційний статус. Активісти кажуть, що такий підхід економить бюджетні кошти та будує сильну громаду. Опоненти незаконної імміграції таку позицію називають обурливою.

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG