Спеціальні потреби

Актуально

Голова НБУ Кирило Шевченко: після перемовин з МВФ повертаюсь до України з консервативним оптимізмом

Голова Національного банку України Кирило Шевченко

Поки в Україні намагаються вирішити ситуацію довкола Конституційного суду та домовитись про бюджет на 2021-й рік, голова Національного банку України Кирило Шевченко у Вашингтоні вів перемовини з Міжнародним валютним фондом. Від домовленостей про те, коли до України прибуде місія МВФ, буде залежати питання наступного траншу. Якщо спільної мови не вдасться знайти, то, за словами Володимира Зеленського, в бюджеті України “буде діра”.

Ми зустрілись із Кирилом Шевченком у Вашингтоні й поспілкувались про результати переговорів з МВФ, а також про кадрову політику Національного банку та бюджет України на 2021 рік. Більше — в нашому ексклюзивному інтерв’ю.

Вітаю, пане Кириле. МВФ перейшов на звужену програму кредитування України, через безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив. Це відбулося ще в травні. Що говорять вам зараз?

Добрий день. Ви знаєте, звуженість програми жодним чином не впливає на можливість її реалізації. Навпаки, ми сьогодні маємо чіткі меседжі. Дуже багато речей, які ми обговорювали протягом цього візиту, дають нам конкретнішу визначеність в тому, що Україна має зробити для того, аби далі просуватись в межах цієї програми, і щоб прискорити роботу місії МВФ в Україні.

І про що саме йдеться?

Можу сказати, що загалом ми обговорюємо три основних блоки питань. Зрозуміло, що у МВФ виникли занепокоєння в зв’язку з останніми рішеннями щодо антикорупційної інфраструктури в Україні. Є питання щодо бюджету на 2021 рік. І є питання, які ми обговорюємо в межах моєї відповідальності — щодо роботи Національного банку. Це три блоки питань, які ми відпрацьовуємо сьогодні з МВФ. В нас є робочий діалог і ми відчуваємо прогрес в наших перемовинах.

Які в МВФ є вимоги і претензії щодо цих трьох основних напрямків?

Ви знаєте, у нас немає претензій. У нас є робочий діалог щодо цих питань і шляхів їхнього відпрацювання. Зрозуміло, що найбільше занепокоєння свого часу викликало рішення Конституційного суду. Але Володимир Зеленський був чіткий і передбачуваний у своїй реакції на такі виклики. Я сам особисто брав участь в засіданні РНБО після того рішення Конституційного суду. І такі чіткі меседжі, які надав президент, показали, що Україна буде докладати всіх зусиль для того, щоб надалі підтримувати антикорупційну інфраструктуру.

Україна очікувала місію МВФ до кінця року. Але потім склалась ситуація з Конституційним судом. Президент Зеленський казав, що в таких умовах місія під загрозою, і що з МВФ були сигнали, що місії може не бути. Яка зараз ситуація — місія буде?

Сьогодні ми тут, у тому числі, працюємо для того, щоб місія була якнайшвидше в Україні. Питання антикорупційної інфраструктури є поза межами мандату Національного банку, тому я фізично не є учасником цих перемовин. Але я можу запевнити, що такі перемовини є, і я сподіваюсь, що вони будуть дуже ефективні для обох сторін.

Якась конкретика є? Якісь дати, обіцянки, сигнали?

Поки що трохи зарано говорити, бо для того, щоб з’явились конкретні дати, треба досягнути прогресу в усіх блоках питань.

Я особисто в цьому питанні є оптимістом — в України є всі шанси отримати місію МВФ до кінця цього року.
Кирило Шевченко, голова Національного банку України

Тобто це вже буде відомо після повернення до України. Якщо будуть виконані зміни, на яких наполягає МВФ.

Так, якщо шляхи вирішення питань будуть напрацьовані, й ми з обох сторін почнемо по них рухатись, то я особисто в цьому питанні є оптимістом — в України є всі шанси отримати місію МВФ до кінця цього року.

В одному із своїх попередніх інтерв’ю ваш заступник Дмитро Сологуб казав, що довіру МВФ зараз фактично треба відбудовувати з нуля. Як ви збираєтесь це робити?

Я працюю в Національному банку майже чотири місяці. І за цей час ми вже всіх переконали, що політика Національного банку залишається незмінною. А це найголовніше. Ми працюємо в тому напрямку, в якому незалежні центральні банки мають працювати. Наша монетарна політика залишилась незмінною. Наш курс на таргетування інфляції залишився незмінним.

Багато хто очікував, що почнуться якісь різкі зміни, пов’язані з відсотковими ставками, з обліковою ставкою Нацбанку. Ми вже всі переконались, і МВФ у тому числі, що в нас нема змін у політиці Національного банку. Це стосується політики плаваючого курсу. Це стосується наглядових політик Національного банку. Занепокоєння щодо зміни голови Національного банку пройшли. Тому мені здається, що зараз це питання вже не на часі.

Які у вас стосунки з вашими заступниками Дмитром Сологубом і з Катериною Рожковою?

Робочі стосунки. Ми працюємо разом.

Це єдині двоє людей, які залишились у правлінні з попередньої команди. На фоні новин про догани ради НБУ Рожковій і Сологубу, на фоні новин про те, що Рожковій скоротили повноваження, може скластися враження, що є проблеми у стосунках, і що ви намагаєтесь вижити їх із НБУ.

Ну почнемо з доган. Так зване питання One Voice Policy (Політика єдиного голосу - прим. ГА) є принциповим для роботи будь-якого центрального банку. Ви не побачите жодного центрального банку в світі, який говорить різнонаправленими меседжами. Чому? Тому що різнонаправлені меседжі можуть призвести до дестабілізації на ринках. І політика єдиного голосу Національного банку України не є виключенням.

Я вважаю, що дійсно ця політика єдиного голосу була порушена. І це стосується не виключно Рожкової або Сологуба, я не коментую прізвища. Ми говоримо про всіх членів команди. Це стосується будь-якого з членів правління. В нас немає місця для порушення будь-якої політики. Це стосується і комунікаційної політики, і монетарної політики, це абсолютно неприпустимо в комунікаціях Національного банку.

А щодо скорочення повноважень?

В нас не було скорочення повноважень. Згідно з тими практиками, які, до речі, є погоджені з міжнародними партнерами, відбувся перерозподіл повноважень. І це зовсім не одне і те саме. Ми відокремили методологічний блок. Це абсолютно слушна практика.

Не може бути, що в одному блоці опрацьовується методологія нагляду за банківськими або небанківськими фінансовими установами, а потім цей самий блок спостерігає за виконанням напрацьованих у себе методологій, і після цього застосовує заходи впливу. З точки зору всіх кращих практик, в центральному банку воно не може так працювати. Методологія має бути відокремлена від тих, хто потім слідкує за виконанням цих методологічних рекомендацій.

Ви сказали, що зміни в політиці НБУ не відбулося. Але є певні зміни в кадровій політиці, перестановки в команді. І на фоні тих новин, про які я згадав, у міжнародних партнерів, у МВФ і в Сполучених Штатів у тому числі виникають занепокоєння щодо незалежності Національного банку і про довіру до НБУ. Вас це не турбує?

З моменту мого приходу в Національний банк я розумів, що буду працювати, знаєте — я можу це порівняти з тим, коли ти стоїш на арені, і на тебе світять всі прожектори. Я розумів, що увага з боку міжнародних партнерів буде підвищена. І будь-яке звичайне або маленьке зрушення буде обговорюватись, і будуть шукати, що стоїть за цими рухами. Оце все і є те, про що ви говорите. Тому що зміни в команді Національного банку, які відбувались — всі ті люди, які прийшли, вони дуже відомі міжнародним партнерам. Абсолютно відомі.

Я розумів, що буду працювати, знаєте — я можу це порівняти з тим, коли ти стоїш на арені, і на тебе світять всі прожектори.
Кирило Шевченко, голова Національного банку України

Якщо ми вже говоримо про прізвища, хоча це не є моя улюблена тема... До команди НБУ приєднався пан Юрій Гелетій (один із заступників голови НБУ, — прим. ГА), який до цього працював заступником міністра фінансів з питань європейської інтеграції. Це людина відома нашим міжнародним партнерам? Абсолютно відома. Пан Ярослав Мотузко (один із заступників голови НБУ, — прим. ГА), який був керівником юридичного напрямку в Приватбанку після його націоналізації. Це людина, яка безпосередньо була на передовій у захисті інтересів держави щодо Приватбанку. Людина відома? Абсолютно відома.

Питання не в прізвищах. Питання в тому, що наші іноземні партнери абсолютно чітко зрозуміли, що Національний банк дотримується всіх своїх політик, і його незалежності нічого не загрожує.

В МВФ піднімали це питання?

У нас розмови з МВФ сьогодні перебувають на більш робочому рівні. Питання незалежності Національного банку є абсолютною константою для стосунків з МВФ. Якщо б в МВФ були занепокоєння щодо незалежності Національного банку, в нас просто не було б зараз діалогу.

Давайте поговоримо також про бюджет України. Ви згадали, що МВФ це також турбувало. Згідно з теперішнім проектом, надходження від НБУ в ньому збільшились на 12 мільярдів гривень. Замість 33 мільярдів заклали 45. НБУ і з попереднім числом не погоджувався і вважав, що це надто багато. Як ви взагалі оцінюєте новий проект бюджету, який ухвалили в першому читанні?

Прогноз НБУ щодо дефіциту бюджету навіть більш консервативний, ніж у МВФ. На наступний рік ми прогнозували дефіцит бюджету на рівні 4%. Що стосується перевищення доходів над видатками НБУ — це перекликається з питанням незалежності. Тому що незалежність центрального банку полягає і у фінансовій незалежності.

Тому нас, м’яко кажучи, трохи здивувало збільшення цієї цифри з 33 до 45 мільярдів. Але я хочу сказати, що для Національного банку ключовою є та сума, яка виникне після того, як міжнародні аудитори підтвердять звітність Нацбанку. І одразу ж після того, як ми побачили число 45, ми про це повідомили і профільний комітет Верховної ради, і міністерство фінансів. Позиція Нацбанку в цьому питанні залишається незмінною: згідно із законом ми можемо перерахувати в бюджет виключно ту суму, яка вийде в результаті підтвердження нашими аудиторами. Попередньо ця сума була заявлена 22,6 мільярдів гривень.

Який тоді вихід із цієї ситуації?

Вихід із ситуації дуже простий. У проекті закону про бюджет ми пропонуємо міністерству фінансів спиратись на ті цифри, які дав Національний банк України, і які є реалістичними.

В бюджеті на наступний рік закладений дефіцит у 270 мільярдів гривень. Деякі аналітики турбуються, що уряд, можливо, піде на крок друкування грошей, щоб закрити цю діру. Чи НБУ розглядає такий варіант?

Фінансування дефіциту бюджету за рахунок емісії заборонено Законом про Національний банк. Це стаття 54, пункт 2. Я настільки часто цю статтю цитую, що дуже добре пам’ятаю її номер та назву.

Фінансування дефіциту бюджету за рахунок емісії заборонено Законом про Національний банк. Це стаття 54, пункт 2. Я настільки часто цю статтю цитую, що дуже добре пам’ятаю її номер та назву. 
Кирило Шевченко, голова Національного банку України

Більше того: згідно з цією статтею, там заборонене не тільки пряме фінансування дефіциту державного бюджету, а з використанням будь-яких державних структур. Тому немає підстав для розмов, що Національний банк України буде друкувати гроші з метою фінансування дефіциту бюджету. Ні. Ми знову-таки повертаємось до питання незалежності Національного банку.

Підсумовуючи нашу розмову — з яким меседжем від МВФ, з чим ви повертаєтесь назад до України?

Усі наші зустрічі, всі наші перемовини носять абсолютно конструктивний характер. Я б все-таки у відповіді на ваше питання залишався більш консервативним. Я не хочу і не можу зараз коментувати результати, тому що не все лежить в площині роботи Національного банку, за який я відповідаю. Я б сказав так: наразі в мене є консервативний оптимізм.

Дивіться також: Голова НБУ проводить переговори з МВФ у Вашингтоні

Голова НБУ проводить переговори з МВФ у Вашингтоні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:29 0:00

Всі новини дня

«Вступ України в НАТО треба починати» - Борис Джонсон також навернувся до прихильників

Українські солдати на навчанні в Запорізькій області 23 січня 2023р.

Колишній британський прем’єр-міністр Борис Джонсон додав свій голос до тих, хто закликає західні країни відмовитися від двоякої позиції щодо членства України в НАТО і закликав негайно почати процес залучення Києва в альянс «заради стабільності і миру».

Джонсон в американській газеті Washington Post визнав суперечливість і навіть нещирість багаторічних заяв західних лідерів, які з одного боку твердили, що дотримувалися принципу «відкритих дверей» НАТО і визнавали право України на вступ в організацію, але насправді задовольняли вимоги Росії, яка заперечує права українців.

Українцям треба надати все потрібне, щоб якнайшвидше покласти край цій війні, а також ми повинні почати процес прийому України в НАТО, і почати це зараз.

«Результатом стала найгірша війна у Європі за 80 років», - стверджує Борис Джонсон, вказуючи, що «російський президент Владімір Путін зруйнував безліч життів, надій і мрій. Він також знищив найменші підстави співчувати йому, чи потурати його параної».

«Разом з цим він розвіяв доводи проти членства України в НАТО», - вважає Джонсон.

Заклик британського політика додався до щораз ширшого кола авторитетних голосів, які доводять потребу членства України в Альянсі задля майбутнього миру і стабільності у Європі.

99-річний Генрі Кіссінджер, колишній держсекретар США і представник так званих «реалістів» у міжнародній політиці нещодавно також визнав, що війна Путіна змінила і його думку.

«До війни я виступав проти членства України в НАТО, бо я побоювався, що воно розпочало б саме той процес, який ми бачимо зараз. А тепер, коли той процес досяг даного рівня, ідея нейтральної України в даних умовах більше не має сенсу», - сказав Генрі Кіссінджер у доповіді на Світовому економічного форуму у Давосі.

Чітко про роль НАТО як стримувача агресора заявляє і Санна Марін прем’єр-міністерка Фінляндії, яка разом зі Швецією почала процес вступу в альянс під впливом російської війни проти України.

«Я впевнена. Якби Україна вже була членом НАТО, то зараз війни в Україні не було б», - сказала Санна Марін у Давосі, пояснивши, що вважає одним з НАТО гарантів дотримання міжнародних законів, які захищають менші країни від агресивних більших держав.

«Доводи про критерії вступу України в НАТО тепер лунають безглуздо»

«Аргументи, що Україна не готова до членства в НАТО випарувалися», - сказав, коментуючи розвиток дискусій довкола України і Альянсу, старший співробітник Естонського інституту закордонної політики і позаштатний співробітник британського Королівського інституту міжнародних відносин Джеймс Шерр.

Тепер питання полягає в тому, чи прем’єр-міністр Ріші Сунак прилюдно висловиться за це.
Джеймс Шерр

Він зауважив у розмові з «Голосом Америки», що «навіть з огляду на шок війни» буде нелегко змінити позиції низка членів Альянсу щодо перетворення України на союзника, якого вони мали б захищати згідно з 5 пунктом договору НАТО.

Борис Джонсон також зізнався, що він сам тривалий час вважав, що членство України в НАТО неможливе і, що «в деяких європейських столицях цей наслідок виглядатиме неперетравним», але додав, що «від логіки сховатися неможливо».

На думку Джеймса Шерра і далі залишаються «дуже могутні, але менш чітко висловлені причини того, чому деякі члени НАТО в минулому були проти і будуть надалі проти членства України в НАТО, бо пріоритетом деяких тих союзників залишається бажання в довготерміновій перспективі включити Росію в європейську систему».

«Зараз просто сказати, що Україна ще не відповідає критеріям членства в НАТО - це просто безглуздо», - каже аналітик і припускає, що тим державним діячам, які і досі проти українського членства в Альянсі «треба буде виступити з чіткішими заявами, яких вони досі уникали».

Він припускає, що «ця брехня з благими намірами і нечесність» буде тривати, і що аргументів лише урядів східні Європи і окремих політиків та інтелектуалів буде не досить.

«Тепер питання полягає в тому, чи прем’єр-міністр Ріші Сунак прилюдно висловиться за це. Бо Британія щодо цього перебуває в більш вигідній позиції, і до її голосу прислухалися би у Вашингтоні», зауважив Джеймс Шерр.

Дивіться також:

Байден відповів "Ні" на питання, чи США нададуть Україні літаки F-16 

На запитання журналістки "Голосу Америки" Юлії Ярмоленко, чи нададуть США винищувачі F-16 Україні, президент Байден  відповів ""Ні" . 

Президент США Джо Байден коротко відповів "ні" на запитання про можливість постачання літаків-винищувачів F-16 для України.

На запитання журналістки "Голосу Америки" Юлії Ярмоленко, чи нададуть США винищувачі F-16 Україні, президент Байден відповів "Ні". Жодних інших деталей він не додав.

Раніше в Білому домі заявляли, що обговорюють питання щодо постачання додаткових озброєнь для України, в тому числі, винищувачів F-16.

“Не дивно, що українці просять надати винищувачі, а саме F-16, це не новий запит... Вони очевидно хочуть мати стільки можливостей, скільки можливо. Скажу лише, що ми постійно обговорюємо, розмови з українцями відбуваються майже щодня - про їхні потреби", - сказав напередодні Джон Кірбі, координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США.

Деякі європейські країни, зокрема, Нідерланди та Польща, також заявляли, що не проти надати Україні зі своїх арсеналів американські винищувачі.

«Захищати сім’ю, дітей і Україну». Історія журналіста, який став мінометником. Відео

З початку повномасштабної агресії Росії журналіст Петро Шевченко пішов на фронт і став мінометником. Його відправили на Донецький напрямок, де зараз точаться одні з найгарячіших боїв. Про життя на передовій він розповів Анні Костюченко та Павелу Суходольському.

Українські танкісти прибули до Великої Британії для навчання на танках Челленджер-2. Відео

Українські танкісти прибули до Великої Британії для навчання на танках Челленджер-2. Екс-прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон розповів, що Путін перед вторгненням в Україну у лютому натякав йому про можливість ракетного удару по Британії. Деталі - від Богдана Цюпина.

МОК відкидає звинувачення у пропаганді війни Росії в Україні

Олімпійські кільця на тлі Ейфелевої вежі у Парижі після того, як Франція отримала право проводити Олімпійські ігри 2024. 16 вересня 2017. REUTERS/Benoit Tessier

Міжнародний олімпійський комітет відкинув звинувачення з боку України в розпалюванні війни і назвав заяви українських посадовців наклепом, повідомляє Reuters.

У понеділок радник глави Офісу президента Михайло Подоляк написав у Твіттер, що МОК фактично став промоутером війни, убивств та руйнувань: «Міжнародний Олімпійський комітет із задоволенням спостерігає, як Росія знищує Україну, а потім пропонує Росії платформу для пропаганди геноциду та подальших вбивств. Очевидно, що російські гроші, за які купують олімпійське лицемірство, не пахнуть українською кров'ю», - зазначив Подоляк.

Свою чергою, Міжнародний олімпійський комітет назвав такі заяви наклепом. «МОК рішуче відкидає цю та інші наклепницькі заяви. Вони не можуть слугувати основою для будь-якої конструктивної дискусії», - йдеться в повідомленні комітету, яку цитує Reuters.

Напередодні президент України Володимир Зеленський у традиційному вечірньому зверненні засудив імовірні наміри МОК про допуск російських спортсменів до участі в Олімпійських іграх, і повідомив, що звернувся з відповідним листом до президента Франції Еммануеля Макрона.

«Намагання Міжнародного олімпійського комітету повернути російських спортсменів на змагання та Олімпійські ігри – це намагання сказати всьому світу, ніби терор може бути чимось прийнятним. Ніби можна заплющити очі на те, що Росія робить із Херсоном, із Харковом, із Бахмутом та Авдіївкою», - наголосив президент України.

Водночас міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у повідомленні у Twitter пригадав, що під час літніх Олімпійських ігор у Токіо росіяни завоювали 71 медаль. При цьому 45 із них виграли спортсмени, які є членами Центрального спортивного клубу російської армії. Тому, наголосив міністр, абсолютно неприпустимо дозволяти участь росіян у міжнародних змаганнях. "Армії, яка чинить звірства, вбиває, ґвалтує і грабує. Ось кого несвідомий МОК хоче виставити під білим прапором і допустити до змагань", – зазначив Кулеба.

Президент Національного олімпійського комітету, міністр спорту України Вадим Гутцайт не відкидає, що Україна може бойкотувати Олімпійські ігри, якщо в них братимуть участь спортсмени з Росії й Білорусі. Про це він написав у Facebook 26 січня. "Наша позиція незмінна: допоки в Україні триває війна, російських і білоруських спортсменів не повинно бути на міжнародних змаганнях! Безперечно, наші національні спортивні федерації мають посилити комунікацію з міжнародними федераціями, аби заборона лишилася в силі,” - зазначив Гутцайт.

Польща разом з іншими країнами може висунути ультиматум керівництву Міжнародного олімпійського комітету, якщо росіян і білорусів допустять до Олімпійських ігор 2024 року. Про це 27 січня заявив міністр спорту Польщі Каміль Бортничук, повідомляє Polskie Radio.

"Ми вдаємося до низки заходів на міжнародній арені. Ідеться про міністрів спорту 40 країн, які підписували звернення, щоб створити певний тиск на керівництво Міжнародного олімпійського комітету. Тут має бути створення ефективної коаліції країн, без яких організація Ігор була б неможливою", – зазначив Бортничук.

Міжнародний олімпійський комітет закликав спортивні федерації допустити російських та білоруських спортсменів на змагання у нейтральному статусі, про це йдеться в заяві комітету від 25 січня.

"Спортсмени можуть брати участь у змаганнях як «нейтральні» і жодним чином не представляти свою державу чи будь-яку іншу організацію у своїй країні... Лише спортсмени, які повністю дотримуються Олімпійської хартії, можуть брати участь у змаганнях. Це означає, що, по-перше, змагатися можуть лише ті, хто не виступав проти миротворчої місії МОК, активно підтримуючи війну в Україні", – ідеться в заяві організації.

Міністерство закордонних справ Росії заявило, що будь-яка спроба витіснити Москву з міжнародного спорту приречена на провал.

Більше

XS
SM
MD
LG