Російські ракети обстрілювали українську енергомережу взимку, а через атаки дронів мільйони людей залишались без світла та тепла. Загалом – 255 ударів по об’єктах енергетики за рік нарахували дослідники UAWar. Росіяни намагались повністю знищити українську енергоінфраструктуру, кажуть в українському уряді, і хоча 50% енергоінфраструктури зруйновано, Росії не вдалось заморозити Україну.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Стійкість українського народу, працівників енергетики надзвичайно вразила Джеффрі Паєтта, помічника держсекретаря США. Паєтт, який був послом США в Україні з 2013 по 2016 роки, згадує, як відвідував Україну в грудні, вже після початку повномасштабного вторгнення Росії, в день, коли відбувся найбільший на той час російський ракетний удар. Паєтт переконує: навіть зараз, з приходом весни, союзники не збавляють темпи підтримки України. А от Росія вже ніколи не поверне собі репутацію надійного постачальника енергоресурсів. «Цією війною Росія завдала значної шкоди собі і нафтогазовій галузі, яка була рушієм її економіки», - каже він.

Про це, новий пакет допомоги в енергосфері, а також про те, як Україна може стати «джерелом динаміки» для європейської енергетики, помічник держсекретаря США з питань енергоресурсів Джеффрі Паєтт розповів в інтерв'ю Голосу Америки.

Інтерв'ю відредаговане для ясності й плинності

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Енергетика – в центрі війни Росії проти України. Ми бачили, як Росія атакує енергоінфраструктуру України, намагаючись позбавити українців ресурсів. Водночас Росія залежить від нафтових надходжень, щоб фінансувати війну. Тепер, через рік, що можна сказати про російську енергетичну війну?

Джеффрі Паєтт, помічник держсекретаря США: Гадаю, найважливіше, що нам тепер відомо – це надзвичайна стійкість українського народу, працівників української енергетики, які так багато зробили, щоб спроби Путіна перетворити зиму на зброю не досягли успіху. Коли я був в Києві в грудні, в день найбільшої на той час хвилі ракетних ударів, мене надзвичайно вразило, як швидко працівники Укренерго відновлювали спроможності. Для мене було честю бути в складі делегації з різних установ уряду США – Держдепу, Агентства міжнародного розвитку, Міністерства енергетики – які разом працювали, щоб українці могли забезпечити свої нагальні потреби.

Багато зруйновано, потрібно багато працювати, щоб відбудувати енергосистему. Але нас також вразило те, що ми почули від віце-прем’єр-міністра Кубракова про прагнення побудувати більше стійку, більш європейську енергосистему, на яку так заслуговує народ України.

О.Б.: Україна пережила складну зиму. Значну частину інфраструктури зруйновано. Але і прибувала значна міжнародна допомога, зокрема зі США. Прийшла весна, чи є ще відчуття нагальної необхідності підтримувати українську енергетику?

Дж.П.: Абсолютно. Ми, Сполучені Штати та наші партнери в «Групі семи» повністю віддані цьому. Кожні два тижні я проводжу відео дзвінок з партнерами в «Сімці», щодня працюють співробітники Держдепу, Агентства міжнародного розвитку, Міністерства енергетики з партнерами у світі та в Києві, щоб визначити необхідні вимоги і замовити виробництво необхідного спорядження, яке потребує часу. Сполучені Штати минулого року надали 53 мільйони доларів на додаткову допомогу з устаткуванням для енергомереж. Зараз ми закуповуємо більше обладнання на 125 мільйонів для нагальної підтримки енергетики.

І ми щойно подали запит до Конгресу, щоб ще 250 мільйонів доларів коштів уряду США було виділено на нові трансформатори для обладнання, щоб підвищити надійність енергомережі України, побудувати систему, яка менше залежить від нафти та газу і більше фокусується на відновлюваних джерелах енергії, вітровій та сонячній енергії, які потрібні Україні.

Коли війна скінчиться, коли Україна переможе, я маю всі підстави очікувати, що Україна відновить позиції великого експортера енергії. Як ви добре знаєте, Україна має надзвичайні ресурси, і ми хочемо переконатись, що робимо все можливе, щоб допомогти урядові України, як сказав мені прем’єр-міністр, коли я був там у грудні, «відбудувати на краще».

О.Б.: Ви були послом США в Україні. Добре знаєте країну. Яку роль може відіграти Україна в європейській енергобезпеці та в переході Європи на зелену енергію?

Дж.П.: Україна має одні з найбільших ядерних потужностей в Європі і до авіаційних ударів та атак в жовтні Україна все ще експортувала електроенергію до решти Європи. Я багато з цього бачив сам. Багато цих об'єктів зараз – на окупованих територіях на узбережжі Азовського моря України.

Україна віддана переходу на гідроген, використанню біомаси, а також значних ресурсів нафти та газу.

Багато з цього можна використовувати ефективніше завдяки сучасним технологіям видобутку та вловлювання вуглецю, зменшення викидів метану в повітря. Сполучені Штати та наші європейські партнери прагнуть провести ці інвестиції разом з Україною. Як я сказав, в довгостроковій перспективі, Україна має стати основним джерелом динаміки для європейської енергосистеми.

Україна також має значні газосховища. Гадаю, очевидно, що із закінченням війни Європа вже ніколи не дозволить собі потрапити в залежність від постачань газу, що йде з Росії через трубопроводи. Тому ці газосховища дуже цінні і, гадаю, Україна багато в чому поверне собі центральну роль для європейської енергетики і Сполучені Штати, а я спілкуюсь з нашими компаніями, хочуть бути частиною цього, бо це відповідає ширшому прагненню, про яке заявив президент Байден – бути з народом України стільки, скільки буде потрібно.

О.Б.: Чи ви чули вже від американських компаній, що вони зацікавлені інвестувати в українську енергетику?

Дж.П.: Я говорив з багатьма компаніями американського енергосектору, які хочуть працювати в Україні. Очевидно, вони спостерігають за подіями на війні. Вони спостерігають за тим, як відбуваються ракетні обстріли з Росії. Однак вони також бачать можливості. Вони бачать спроможності та ресурси, які має Україна. Вони також бачать відданість і фінансові зобов’язання американського народу та уряду США щодо участі в процесі відбудови та відновлення України після кінця війни.

О.Б.: Хочу повернутись до того, що ви сказали про новий пакет допомоги на 250 мільйонів. Які строки його надання?

Дж.П.: В Конгресі зараз процес правового повідомлення. І я наголошую: обидві партії США – республіканці та демократи – потужно підтримують дії Америки в Україні. Я щоразу це бачу, коли їжджу по країні і говорю з людьми поза Вашингтоном. Я говорив із працівниками Сенату і не почув жодних істотних зауважень. Тому я очікую, що 250 мільйонів буде схвалено Конгресом, як і у минулі рази. Коли це станеться, ми працюватимемо з нашими колегами в Агенції з міжнародного розвитку США, Міністерства енергетики і з нашими партнерами в Києві, щоб якомога швидше визначити, що необхідно придбати, щоб одразу зробити дві речі: відновитись від надзвичайної шкоди, якої Володимир Путін завдав українській енергомережі з жовтня, а також допомогти поставити Україну на шлях сучасної європейської енергосистеми – ціль, яку поставив перед собою український уряд.

О.Б.: Міжнародна громадськість багато робить, щоб обмежити торгівлю енергоресурсами з Росією. Однак, режим санкцій все ще не універсальний. Китай та Індія не приєднались до санкцій. Ви нещодавно відвідували Індію, яка там позиція щодо торгівлі енергоресурсами з Росією?

Дж.П.: Найважливіше, що після лютого 2022 року ніхто у світі вже не бачитиме в Росії надійного постачальника енергоресурсів. Подивіться на висновки Міжнародної енергетичної агенції, яка вважає, що до 2030 року надходження Росії від нафти та газу впадуть на 50%, що стане надзвичайним ударом і дуже сумною подією для Росії та російського суспільства. Однак, це наслідок дій Путіна і того, що він перетворив нафтогазові ресурси на зброю. Вже з січня по грудень надходження Росії зменшились на 38%.

Це гігантський дефіцит, про який зараз публічно повідомляє Росія, а справжні цифри, ймовірно, ще більші. Цією війною Росія завдала значної шкоди собі і нафтогазовій галузі, яка була рушієм її економіки. Ми дуже чітко спілкуємося з нашими партнерами в таких країнах, як Індія про подвійну мету коаліції «Групи семи», що запровадила цінове обмеження на нафту – це мінімізувати надходження Росії від експорту нафти та газу, ресурси, які вона використовує для війни проти України, а також утримати російські нафтопродукти на світовому ринку. Бо ми хочемо уникнути потужної дестабілізації ринку, який і так вже нестабільний.

Це обмеження ціни на нафту та нафтопродукти працює і це видно, наприклад зі знижки, яку отримала Індія від звичайної ціни на нафту «брент». Ми дуже, дуже потужно працюємо, щоб ця війна, в усіх значеннях цього слова, для Володимира Путіна була лише стратегічною поразкою і щоб Росія ніколи не могла знову використовувати нафту та газ як зброю проти решти міжнародної спільноти.