Актуально
"Російські танки, які горять в Україні, були призначені для вторгнення в НАТО", - глава МЗС Естонії. Інтерв'ю
Країни Балтії з самого початку повномасштабного вторгнення були та залишаються союзниками та захисниками інтересів України. Естонія послідовно виступає за збільшення військової допомоги та лобіює вступ України до НАТО та ЄС. Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу неодноразово був у Києві та зустрічався з українських президентом та іншими високопосадовцями.
Минулого тижня він був присутній на засіданні надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН, а також Ради Безпеки, аби вчергове продемонструвати підтримку та підсилити позиції партнерів України у цій структурі, де вплив Росії досі залишається помітним. Проте, коли Путін опиниться на лаві підсудних, та що потрібно, щоб Україна перемогла вже цього року Урмас Рейнсалу розповів в інтерв'ю Голосу Америки.
Інтерв'ю відредаговане для ясності й плинності
Ірина Соломко, Голос Америки: Естонія від самого початку була серед тих країн, які допомагали Україні. У тому числі з вашою підтримкою Україна створила так звану танкову коаліцію, зараз нове завдання – надання літаків. На вашу думку, наскільки ця мета – реальна?
Урмас Рейнсалу, міністр закордонних справ Естонії: Насправді я не бачу альтернативи цьому, враховуючи той факт, що Росія має таку перевагу у повітрі. Тому абсолютно логічно було би постачати також і такі типи зброї, які вкрай необхідні для захисту наших поставок озброєння. Отримати танки та не мати підтримки з повітря немає сенсу. Тому розумно не залишатися в психологічних ваганнях щодо переходу до інших систем озброєння.
Росія використовує всю можливу традиційну зрою без жодних застережень. У них – повний набір. І нам також не варто вагатися та потрібно змінити парадигму підтримки України. Ми повинні дати таку кількість зброї, яка потрібна Україні, аби виграти війну цього року. Головне послання президента Зеленського на Мюнхенській конференції з безпеки було в тому, що ми можемо виграти цю війну цього року, але це залежить від західних країн, чи здатні вони проявити політичну рішучість та надати ту зброю, яка потрібна.
І.С.: За минулий рік сприйняття, що можна та треба надати Україні, кардинально змінилося. Це забрало багато часу та зусиль. Що, на вашу думку, було вирішальним у цьому процесі, коли прийшло розуміння, що потрібно більше допомагати Україні та не боятися Росії?
У.Р.: Я вважаю, що вирішальним елементом у психологічному та політичному сприйнятті була битва за Київ. Це було минулої весни. Українці перемогли лише зі своєю зброєю. На той момент допомоги практично не було, значна частина зброї ще не була доставлена. Це і був вирішальний момент.
І якщо брати оцінку перебігу війни, є один позитивний елемент – це об’єднання західних країн та України. Але це відбувалося дуже поступово та занадто повільно. І мій заклик змінити цю парадигму. Західні країни – ЄС та США – надали зброї та боєприпасів на суму близько 50 мільярдів євро. І цього недостатньо, нашою метою має бути надання Україні такої кількості нашого військового потенціалу, щоб Україна могла мати перевагу на фронті.
І.С.: Але наскільки я розумію, аргументи проти надання Україні військових літаків не змінилися – загроза з боку Росії. Чи зараз в цьому ховається щось інше?
У.Р.: Незалежно, чи хтось вважає, що це може загострити ситуацію та призвести до сценарію "кінця світу", - це не так, хоча Росія систематично погрожує цим, особливо західним столицям.
Інший елемент полягає в тому, що використовуються певні ідеї-"зомбі", які виникають знову і знову. Наприклад, минулої весни говорили про те, що українські солдати не здатні добре керувати складними західними системами озброєння або потрібно занадто багато часу, щоб навчити їх. Ми не можемо змінити минуле, але ми можемо започаткувати новий підхід до прийняття рішень просто зараз, сьогодні. І я думаю, що ці рішення необхідно ухвалити. І Естонія буде непохитно цього вимагати.
Ми також запропонували певний загальноєвропейський механізм закупівель, щоб дати Україні 1,155 мільйона боєприпасів. Тому що є великий дефіцит, в тому числі і виробничих потужностей військової промисловості. Я буквально п’ять хвилин тому говорив з цього приводу з високим представником ЄС Жозепом Боррелем, і він пообіцяв, що переважна більшість країн підтримує цю ідею.
І.С.: Я як раз хотіла питати вас про це. Україна потребує дуже багато амуніції, і чи мають країни-партнери її достатньо вже зараз?
Різниця у використанні снарядів між Росією та Україною - 10 до 1. І якщо порівняти теперішнє виробництво снарядів ЄС з тим, скільки використовує Росія, ви побачите, що європейські військові заводи виробляють стільки ж снарядів, скільки Росія використовує за деньУрмас Рейнсалу, міністр закордонних справ Естонії
У.Р.: Якщо подивитися на пропорції, то різниця у використанні снарядів між Росією та Україною це 10 до 1. І якщо порівняти теперішнє виробництво снарядів ЄС з тим, скільки використовує Росія, ви побачите, що європейські військові заводи виробляють стільки ж снарядів, скільки Росія використовує за день. Це абсурдна ситуація, і нам потрібно її змінити.
Хороша новина полягає в тому, що якщо буде політична воля і достатні гарантії, надані військовій промисловості, ми зможемо модернізувати та збільшити наше виробництво приблизно в сім разів.
І.С.: Як я вже зазначала, Естонія – одна з тих, хто підтримав Україну з самого початку та віддав багато власної амуніції та зброї. В той же час загроза наступу на вашу країну з боку Росії нікуди не поділася, наскільки Естонія почувається зараз у безпеці?
У.Р.: Тут кілька моментів. Ми усвідомлюємо той факт, що ці російські танки, які зараз горять в Україні, були призначені для широкомасштабного вторгнення у країни НАТО, включно з Естонією. В той же час, ми активно проводимо закупівлі нової зброї, збільшили наш оборонний бюджет з 2 до 3%. Також ми маємо військову присутність союзників на нашій території, включаючи американські HIMARS та британських солдатів. Тож ми підтримуємо нашу безпеку на високому рівні, реагуючи на можливі непередбачувані дії з російської сторони.
Але те, що ми даємо більше, аніж 1% на ВВП на допомогу Україні зброєю та боєприпасами, безсумнівно, це наша практична допомога і водночас - елемент дружнього тиску на союзників. Я закликав своїх колег на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО: встановімо, що кожна країна надасть військову допомогу Україні у розмірі 1% ВВП. Це гарантуватиме в рази більше того, що вже було надано протягом цього року, і це буквально змінить ситуацію. І ця зміна гри була би історичною. І, звісно, Естонія повинна була показати приклад, інакше це просто – риторика.
І.С.: Тобто Естонія потужно готується протистояти Росії, якщо вона ризикне це зробити?
У.Р.: Абсолютно, ми відповідально працюємо над цим. Бо під час останньої російської окупації, яка тривала майже два покоління, демографічні втрати склали 1/5 нашого населення. Тому, якщо ми би не спостерігали за Росією та не готувалися, це означало би екзистенційну загрозу для добробуту та майбутнього нашої держави та нації. Нам треба боронити кожен сантиметр нашої землі. І ми обізнані з намірами росіян.
І.С.: Естонія має таку ж проблему, що і Україна до війни – значний відсоток російськомовного або проросійько налаштованого населення. Чи змінила війна в Україні внутрішньо-політичну ситуацію у вашій країні?
У.Р.: У цілому є громадська підтримка України та розуміння російської загрози, також ж і консенсус щодо опору цим планам Росії. Але всередині російськомовної спільноти, як показують опитування, деякі люди підтримують російську версію розвитку подій. Але ми дуже чітко заявили, що російські громадяни не можуть жити в Естонії.
Нещодавно ми також прийняли законопроект у парламенті, за яким викладання у школах повністю переходить на естонську мову. Також символічно, що ми зараз прибираємо старі радянські пам’ятники. До того ж ми ухвалили закон, який забороняє громадянам третіх країн володіти зброєю.
І.С.: Ми зараз в ООН, очікувалося, що уже у лютому Генасамблея проголосує за резолюцію щодо створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Цього не сталося. Чи є це свідчення того, що вплив Росії в ООН досі сильний?
У.Р.: Я вважаю, що ця резолюція щодо створення міжнародного трибуналу є надзвичайно важливою. Сьогодні вранці на зустрічі з колегами ми обговорювали, як охопити і країни глобального Півдня у цьому питанні.
Альтернативи щодо створення трибуналу немає. Тут питання не у тому, що Росія може змінювати текст резолюції або впливати на процес, тут є ще багато "домашнього завдання", яке має бути виконане. Наразі немає чіткого консенсусу, який би дозволив рухатися далі. І найсильніші друзі України працюватимуть, щоб досягнути цього.
І.С.: Є інформація про те, що деякі країни ЄС насправді дуже обережні щодо трибуналу та виступають за створення гідридного трибуналу, де будуть як українські, так і міжнародні судді та прокурори.
У.Р.: Зараз поки немає чіткого консенсусу. Усі країни погоджуються, що не повинно бути жодних лазівок для Росії у цьому питанні. Але як цього досягнути? Попереду ще багато роботи. І Естонія, разом з багатьма країнами, непохитно стоїть на думці, що трибунал має бути започаткований мандатом Генеральної Асамблеї ООН. Він має бути всеосяжним, це означає позбавлення недоторканності не лише Путіна і Лаврова, а й інших високопосадовців, бо інакше це буде лише ілюзія.
У своєму виступі на Генеральній Асамблеї я чітко заявив, що Путін належить до цього трибуналу і буде сидіти там на його лаві підсудних. І ми маємо прискорити вирішення цього питання. Це непросте питання з точки зору міжнародного права, але я переконаний, що воно як раз може допомогти і переформатувати міжнародні норми.
І.С.: Чи можна розраховувати, що Україна після перемоги стане членом ЄС та НАТО?
У.Р.: Я думаю, що цьому немає альтернативи. Естонія, безперечно, виступає за те, щоб після війни Україна стала повноправним членом НАТО, а також членом ЄС. Деякі країни більше вагаються. Але якщо навіть Генрі Кіссінджер сказав, що Україна буде членом НАТО, це буде.
І.С.: Ви вірите, що цього року війна закінчиться та Україна переможе, і як це змінить світоустрій?
У.С.: Це в цілому змінить світовий порядок, і це також дуже важливо для принципів європейської безпеки, а особливо для країн нашого регіону, які мають кордон з Росією. І тут, по-перше, не повинно бути сірих зон, і це означає, що Україна матиме змогу обрати свою систему безпеки. По-друге, агресор має заплатити репарації.
І.С.: Але ви вірите, що перемога буде цього року?
У.Р.: Я вірю президенту Зеленському, але для цього нам треба більш рішуче діяти у питанні постачання зброї Україні. Це умова, яка надасть Україні перевагу на землі та можливість виграти цю війну вже цього року.
Всі новини дня
- Голос Америки
«Нагадайте росіянам про Ягідне». Посол США в ОБСЄ про російські злочини і «денацифікацію» українців
Посол США в ОБСЄ заявив, що США вважають, що Росія здійснювала воєнні злочини в Україні і закликав Організацію з безпеки і співпраці в Європі використати можливості організації для того, щоб притягнути винних до відповідальності.
Під час виступу перед Постійною радою ОБСЄ у Відні у середу, 23 березня, посол Майкл Карпентер нагадав про останній звіт слідчої комісії ООН щодо України, у якому зазначається, що «російська влада вчинила широкий спектр порушень міжнародного права в галузі прав людини та міжнародного гуманітарного права в різних регіонах України, багато з яких становлять воєннні злочини».
«Сполучені Штати погоджуються з тим, що кілька категорій злочинів, скоєних Російською Федерацією в Україні, справді кваліфікуються як злочини проти людяності. Докази таких злочинів зараз каталогізовано численними НУО, урядами та міжнародними організаціями, включно зі, звичайно, ОБСЄ, а тепер також і ООН», – сказав посол.
Посол заявив, що недостатньо «звіту слідчої комісії ООН та того, що Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової за їхню відповідальність за незаконне переміщення або депортацію українських дітей, що було б кваліфіковано як військові злочини».
«Ми повинні продовжувати висвітлювати варварські дії Росії», – сказав Карпентер.
Він сказав, що ОБСЄ має задіяти інструменти організації, такі як Московський механізм, «щоб продовжувати викривати та документувати злочини Російської Федерації в Україні – а їх багато».
Згідно з положеннями ОБСЄ, в рамках Московського механізму, який затверджений 1991 року, експертні комісії надсилаються до держав-учасниць, щоб допомогти їм у вирішенні проблеми, пов'язаної з захистом прав людини.
Як повідомляв Голос Америки, "Московський механізм" було задіяно декілька разів з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
У рамках "Московського механізму" були розслідуванні способи ведення Росією війни та фіксації серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та порушень прав людини в Україні, а також готувався огляд ситуації з правами людини в самій Росії.
«Ми не можемо мовчати» – посол Карпентер
Посол наголосив, що США міжнародна спільнота «не може мовчати» про ті злочини, які Росія скоює в Україні.
Карпентер нагадав про звіт Human Rights Watch, у якому «задокументовано те, що сили Російської Федерації зробили минулого року в маленькому селі Ягідне», на Донбасі, де російські сили зібрали 350 жителів громади, у тому числі 70 дітей, і загнали їх у підвал школи. Через тиждень, протягом якого людей не випускали з підвалу, «майже всі захворіли», а «десятеро літніх полонених померли».
За словами Карпентера, коли представники Росії говорять про «денацифікацію», їм потрібно нагадати про цей звіт.
«Наступного разу, коли російський делегат тут буде говорити про денацифікацію, згадайте про Ягідне, згадайте про це, щоразу, коли він використовує цей термін», – сказав посол.
Посол США нагадав і про удар про вокзалу в Краматорську, по драмтеатру в Маріуполі та про численні задокументовані випадки катувань, гендерного насильства, «відомими жертвами якого були жінки, чоловіки, хлопчики та дівчата віком від чотирьох до 82 років».
За словами посла, комісія дійшла висновку, що «такі систематичні тортури цілком можуть бути прирівняні до злочинів проти людяності».
Сенатори США відреагували на обстріли Запоріжжя та обіцяють більше підтримки Україні
Черговий обстріл російськими військами мирного населення України є ще одним свідченням порушення російським президентом Путіним норм міжнародного права, тож США продовжать підтримувати Україну фінансово та озброєнням. Про це в коментарі Голосу Америки заявили сенатори від обох провідних партій США.
Сенаторка-демократка Джин Шагін, коментуючи обстріли Запоріжжя, заявила, що підтримка України - в інтересах усього світу: “Що більше звірств ми бачимо від Путіна та росіян, то більше Захід відданий ідеї припинити ці звірства. Зокрема країни на нашому східному фланзі, такі як країни Балтії, Польща та Румунія, – усі вони дуже хвилюються, що якщо ми не зупинимо росіян в Україні, то ці держави будуть наступними. Тому це в інтересах нашої національної безпеки США та в інтересах Європи зупинити Путіна зараз”.
Сенатор-республіканець Піт Рікеттс зазначив, що Росія регулярно вчиняє такі злочини, намагаючись деморалізувати український народ. "Але це не спрацює. Українці знають, що вони воюють за свою країну, і вони продовжуватимуть боротися за свою країну. Їх не залякати бомбардуванням цивільного населення, бо знають, що поставлено на карту", – сказав Рікеттс в інтерв'ю Голосу Америки.
Продовження підтримки України в боротьбі з Росією сенатори обіцяють продемонструвати у бюджеті США на 2024 рік, слухання щодо якого проводить Комітет Сенату з асигнувань в четвер.
"Ми лише починаємо розгляд нового бюджету. Я є членом Комітету з міжнародних відносин та Комітету з питань збройних сил. Я думаю, що ви побачите продовження дуже надійної бюджетної підтримки США для України. Україні зокрема потрібна підтримка для реконструкції та інших заходів, але основна підтримка буде здійснюватися через Комітет збройних сил та Комітет з асигнувань", - зазначив сенатор-демократ Тім Кейн.
Водночас представники республіканців запевнили у широкій підтримці в Сенаті США надання Україні більшої кількості озброєння якомога швидше. "Ми бачимо широку підтримку в Сенаті щодо продовження пошуку зброї, необхідної для захисту України. Що ми можемо зробити зараз, – це швидше доставляти зброю в Україну. Ми взяли на себе зобов’язання, які ми повільно виконуємо. Треба пришвидшити цей процес. Ми повинні швидше доставити їм танки. Ми повинні швидше доставити їм літаки. Ми повинні швидше діставати усі види боєприпасів, щоб українці могли захищатися", - наголосив сенатор-республіканець Піт Рікеттс.
Під час слухань щодо державного кошторису США 22 березня державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що у проекті бюджету США на 2024 рік збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України.
У середу, 22 березня, російські війська обстріляли Запоріжжя. Голова Запорізької ОВА Юрій Малашко повідомив, що по місту випустили шість ракет, які влучили у два дев’ятиповерхові житлові будинки у спальному районі. Відомо про одну загиблу особу та 33 постраждалих, із них троє дітей віком 5, 7 та 9 років, які перебувають у лікарні.
- Голос Америки
Глава Пентагону у Конгресі назвав Росію "гострою загрозою" і запевнив у продовженні підтримки України
Міністр оборони США під час представлення бюджетних пропозицій у Палаті представників США назвав Росію “гострою загрозою” і наголосив на важливості колективної роботи в рамках НАТО.
У вступному слові до законодавців Ллойд Остін вкотре повторив позицію Вашингтона, що США продовжуватимуть підтримувати Україні стільки, скільки буде потрібно. Він також нагадав, що Стратегія національної оборони США визначає Росію під управлінням Путіна “гострою загрозою”.
“Під проводом Байдена, США згуртували світ, щоб допомогти Україні боротися з неспровокованим і невиправданим вторгненням Росії. Наші союзники та партнери активізувалися, щоб надати важливу безпекову допомогу, яку координує контактна група з питань оборони України, яку я очолюю. Ми підтримуватимемо оборону України стільки, скільки буде потрібно”, - заявив міністр оборони США Ллойд Остін.
Глава Пентагону заявив, що НАТО стало значно сильнішим, зокрема й тому, що Росія вирішила піти війною проти свого сусіда. Остін наголосив на важливості “об’єднаного НАТО”.
“Після вторгнення Росії в Україну ми ще більше зміцнили захист і стримування НАТО на східному фланзі. А лідерство Конгресу в Європейській ініціативі стримування — і наші інвестиції з 2014 року — допомогли нам швидко й сміливо відреагувати на жорстоку війну, яку обрала Росія, та зробили наше стримування ще сильнішим”, - зазначив глава Пентагону.
Очільник Пентагону назвав бюджет на наступний рік стратегічним кошторисом, “який обумовлений серйозністю нашої стратегічної конкуренції з Китайською Народною Республікою”.
Пріоритетами Пентагону Ллойд Остін назвав: захист нації, турбота про людей та успішна командна робота. Остін наголосив на необхідності фінансування модернізації трьох ланок ядерної тріади США та посилення стратегічного стримування.
- Голос Америки
Блінкен свідчить в Конгресі США: «Стан американської дипломатії». Наживо з перекладом українською
Державний секретар США Ентоні Блінкен свідчить перед Комітетом із закордонних справ Палати Представників Конгресу США. Тема слухань: «Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав». Очікується дискусія стосовно подальшої допомоги Україні, політики США щодо Росії та кроків зі стримування Китаю. Дивіться наживо з перекладом українською у четвер, 23 березня, о 16:00 за Києвом (10:00 за Вашингтоном).
- Голос Америки
Під час першого візиту у Канаду Байден і Трюдо говоритимуть про безпеку, екологію та Україну
Джо Байден у четвер здійснить свою першу поїздку до Канади як президент США. Американський глава зустрінеться із прем'єр-міністром Джастіном Трюдо, а також його політичним опонентом, очільником Консервативної партії Канади П'єром Полієвом.
Також у п'ятницю Байден за традицією своїх попередників звернеться до канадського парламенту. На порядку денному візиту, що триватиме добу, - питання оборони, безпеки, міграції, а також "зелені" інвестиції.
Перша леді США Джилл Байден приєднається до президента та матиме власну програму разом із Софі Трюдо, дружиною прем'єр-міністра.
"Дві демократії крокують у відповідь на виклики"
Як повідомив представник Ради безпеки США Джон Кірбі, Байден і Трюдо говоритимуть про те, як "дві демократії крокують у відповідь на виклики нашого часу".
"Це включає конкретні кроки для збільшення видатків на оборону, сприяння глобальному прагненню до чистої енергетики та розбудові процвітаючої та інклюзивної економіки", - розповів Кірбі, і додав, що лідери країн говоритимуть про "підтримку зусиль щодо стабільності на Гаїті і, звичайно, продовження підтримки України".
Вінсент Рігбі, колишній радник Трюдо з питань національної безпеки та розвідки, а нинішній старший радник CSIS, сказав CNN, що з огляду на те, що Байден їде до Оттави з "думкою про світ", поточна геополітична ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні та Східній Європі означає, що внесок Канади в безпеку стане ключовою темою двосторонньої зустрічі в п'ятницю.
У той час як Канада оголосила про витрати в розмірі 3,8 мільярда доларів на допомогу в модернізації об'єднаної системи аерокосмічної оборони Північної Америки NORAD і нещодавно придбала американські винищувачі F-35, загальний відсоток ВВП Канади, витрачений на оборону, залишається значно нижчим за 2%, до чого закликають країни НАТО, зауважує CNN.
Традиція першого візиту
Як вказує Reuters, новообрані президенти США традиційно здійснюють свою першу міжнародну поїздку до Канади як найближчого союзника, але візит Байдена було відкладено, зокрема через COVID-19.
Хоча Байден провів свою першу двосторонню віртуальну зустріч на посаді президента саме із Трюдо, станом на зараз глава Білого дому уже відвідав майже 20 інших країн, включаючи Україну, й "канадці взяли це до відома", сказала NPR Лаура Доусон, колишня радниця з економічних питань посольства США в Канаді. "Важливо мати особистий візит президента, щоб переконати канадців, що ці відносини все ще дуже важливі для Сполучених Штатів", - підкреслила вона.
Байден і Трюдо разом працювали над підтримкою України й тісно координували роботу на початку цього року, коли у повітрі над США і Канадою було виявлено китайський аеростат, який у США вважають засобом для шпигування, нагадує NPR.
Видання також зазначає, що колишній президент Дональд Трамп не відвідував Оттаву під час свого перебування на посаді, зупинившись у Канаді лише один раз на зустрічі G-7 у Квебеку, а Трамп і Трюдо "не мали порозуміння".
У статті використано матеріали Reuters
Форум