Спеціальні потреби

Актуально

«Я майже 10 років чекав на Нобелівську премію для Олеся Біляцького» – автор книжки про білоруського правозахисника. Інтерв'ю.

Лауреат Нобелівської премії миру за 2022 рік Олесь Біляцький (зліва) та Валерій Калиновський, автор книжки «Справа Біляцького», через два дні після звільнення правозахисника з тюрми. Радіо Свобода, Мінськ, 25 червня 2012 року.

Один з лауреатів цьогорічної Нобелівської премії миру, білорус Олесь Біляцький, нині перебуває за ґратами у Білорусі за свою правозахисну діяльність. Як зауважує його біограф, білоруський журналіст, кореспондент Білоруської служби «Радіо Свобода» Валерій Калиновський, це третій в історій премії випадок, коли її лауреат перебуває в ув’язненні.

Про те, ким є голова правозахасного центру «Весна», в якому стані перебуває правозахисний рух в Білорусі та про те, як поставилася білоруська влада до цієї нагороди, з автором книжки «Справа Біляцького» говорила кореспондентка «Голосу Америки» Наталка Чурікова.

Інтерв’ю є відредаговане заради плинності та ясності.

Я майже 10 років чекав на Нобелівську премію для Олеся Біляцького

Наталка Чурікова: Валерію, Ви написали книжку «Справа Біляцького», яка вийшла у 2012 році, під час його першого ув’язнення, Ви б могли нагадати, що це була за справа?

Валерій Калиновський: Я майже 10 років чекав на Нобелівську премію для Олеся Біляцького, тому що він вже тоді був одним із фаворитів цієї премії. Тоді його заарештували і засудили за правозахисну діяльність, за те, що він допомагав білоруським політв’язням після розгрому, після майданів, після 2010 року, коли було дуже багато репресій в країні і почалися репресії проти нього.

Валерій Калиновський, автор книги «Справа Біляцького» про лауреата Нобелівської премії Алеся Біляцького
Валерій Калиновський, автор книги «Справа Біляцького» про лауреата Нобелівської премії Алеся Біляцького

У нього була можливість поїхати десь до Литви, і звідти керувати правозахисним рухом «Весна», який він створив і який очолював в умовах репресивного режиму (президента Білорусі Олександра) Лукашенка. Але він все-таки вирішив залишитися в Білорусі, незважаючи на загрозу потрапити під кримінальне переслідування.

Коли я писав книжку про нього, мав листування з ним, він посилав відповіді на питання, а потім, коли написав книжку, то йому навіть цю книжку передали. Зараз навіть уявити собі таке неможливо.

Я з ним листуватися вже не можу. Лише дружина отримує від нього листи, але теж там дуже мало інформації про нього, про те, як він зараз перебуває в ув'язненні.

Н.Ч.: Його тоді звільнили і це був такий короткий час, коли Білорусь не мала жодного політв'язня за ґратами2015-16 рік, коли Європейський Союз зняв з Білорусі санкції, період зближення з Європейським Союзом. Що тоді сталося з білоруським правозахисними рухом? Чому знову ця ситуація повторилася і ще з гіршими наслідками?

В.К.: Тоді так, був короткий період лібералізації і налагодження зв'язків з Євросоюзом, коли Лукашенко злякався путінської агресії на Донбасі та в Криму, і почав шукати якихось доріг до порозуміння з Заходом.

Він звільнив усіх політв'язнів, і в тому числі був по амністії випущений Олесь Біляцький, який не відсидів усього терміну (Біляцького засудили у 2011 році на 4,5 роки тюрми за звинуваченням у несплаті податків з 500 тисяч євро, які були отримані з-за кордону на діяльність правозахисного центру «Весна», – ред.). Тоді, дякувати Богу, я зміг привітати його на волі.

Білорусь повертається майже до сталінських часів, коли тисячі людей за ґратами, тисячі політв’язнів

Цей процес лібералізації Білорусі тривав до 2020-го року, тому що влада була налякана агресивними діями Росі, і білоруське суспільство не хотіло допустити такого. Тому було таке співіснування влади та громадянського суспільства в розумінні спільної загрози.

Але у 2020-му році суспільство вже не захотіло Лукашенка, і щоб утриматися при владі, він зовсім інший режим почав створювати у Білорусі. І на цей момент вже створив.

Біляцький знову, як у 2010-2011 роках не емігрував і залишився разом з усіма політв’язнями, яким він багато помагав

Якщо тоді в 2015-му році його можна було назвати авторитарним, то на сьогодні це фактично тоталітарний режим, де будь-яке інакомислення, будь-які дії, неузгодженість з владою забороняються, закриваються громадські об'єднання, приватні медичні центри, приватні школи, організації національних меншин, незалежні ЗМІ. Білорусь повертається майже до сталінських часів, коли тисячі людей за ґратами, тисячі політв’язнів.

Спробували зруйнувати всю правозахисну спільноту Білорусі, і тому числі і правозахисний центр «Весна», та інші. Вони тепер можуть діяти лише з-за кордону. Але Біляцький знову, як у 2010-2011 роках не емігрував, відмовився від такої пропозиції, і залишився, щоб бути разом з усіма політв’язнями, яким він багато допомагав. Тепер важка ситуація в Білорусі і Олесь Біляцький потерпає від жорстоких репресій.

Н.Ч.: У 2015 році Нобелівську премію з літератури отримала білоруська письменниця Світлана Алексієвич. Тоді білоруська влада намагалася ігнорувати цю подію. А яка зараз реакція білоруської влади?

Офіційні засоби масової інформації, чи пропаганди, тепер можна їх так назвати, ігнорують цю подію

В.К.: Так, це друга Нобелівська премія для громадянина Білорусі. І на цей момент (розмова відбувалася вдень у п’ятницю, 7 жовтня, у день оголошення премії, – ред.) я можу сказати, що офіційні засоби масової інформації, чи пропаганди, тепер можна їх так назвати, ігнорують цю подію. Немає навіть повідомлення, чи згадок на сторінках інтернет-видань, чи в телевізійних новинах. Лише відверті пропагандисти брутально висловлюються, чи речник Міністерства закордонних справ заявив, що десь у труні перевертається Альфред Нобель через такі «політизовані», на їхню думку, рішення Нобелівського комітету.

Це така їхня позиція. І вона збігається з позицією нацистської Німеччини у 1935 році, коли Карл фон Осецький (німецький журналіст, видавець, якого Нобелівський комітет нагородив його з формулюванням «За боротьбу з мілітаризмом у Німеччині». У момент присудження премії Осецький перебував у тюремній лікарні, – ред.), чи китайський дисидент Лю Сяобо отримав Нобелівську премію 2010 році. Тоді в Китаї були обурені. Були накази, щоб про це не писали засоби масової інформації, були міжнародні скандали.

Врешті-решт Карл фон Осецький був вшанований, але вже після війни. Усі ці люди, які отримали Нобелівську премію миру, перебуваючи за ґратами, мали важку долю, але я маю надію, що доля Олеся Білецького буде кращою.

Н.Ч.: Ви знаєте його особисто, зблизька, що він за людина?

Він є дуже вмотивована білоруськоцентрична людина, борець за права людини, я сказав би, на світовому рівні.

В.К.: Я знаю його особисто багато років, тому що наші доріжки збігалися багато років на різних майдчиках, на різних справах, подіях. Я став його біографом, тому ще ближче пізнав, бо це дуже серйозна робота. Я продовжував із його родиною бути у контакті, знаю якісь приватні речі.

Я можу сказати, що це людина дуже потужна, дуже мотивована, це – діяч, який розуміє, для чого він це робить, і для чого він потерпає від переслідувань. Це йому допомагає. І того разу, під під час першого перебування в тюрмі допомагало, і зараз це йому допомагає. Він є дуже вмотивована білоруськоцентрична людина. Він великий патріот і великий борець за права людини, я сказав би, на світовому рівні.

Бо його рівень розуміння прав не лише в Білорусі, але і в нашому регіоні, у світі загалом – він стежить і висловлює свої думки на такому рівні, – можна порівняти з Сахаровим, чи іншими нобелівськими лауреатами. Це дійсно потужна особистість в Білорусі.

І цей період, який ми зараз переживаємо, буде славний тим, що в нас були такі люди, як Світлана Алексієвич і Олесь Біляцький, а не Олександр Лукашенко.

В умовах страшних репресій, заборони, арештів, утиску, вони все-таки збудували дуже міцну мережу правозахисників по всій Білорусі, яка і зараз діє

Н.Ч.: Валерію, Нобелівська премія присуджується за досягнення. Якщо говорити про досягнення, то що можна сказати про досягнення білоруського правозахисного руху і взагалі опозиції до режиму, оскільки режим залишається на місці вже майже майже 30 років?

В.К.: Це – фантастична діяльність правозахисного руху Білорусі з 1995-го року, коли до влади прийшов і укорінив свій режим Олександр Лукашенко. В умовах страшних репресій, заборони, арештів, утиску, блокування сайтів і можливостей для контактів, переслідування, вони все-таки збудували дуже міцну мережу правозахисників по всій Білорусі, яка і зараз діє.

Ми постійно маємо інформацію про те, хто і де заарештований, самі заарештовані та їхні родини мають підтримку, і матеріальну, і моральну, і юридичну. І незважаючи на всі репресивні дії, ця мережа зберігається і діє. Вона дуже ефективно показала себе у критичні моменти 2020-2021 року і навіть незважаючи на те, що шість очільників, лідерів цієї мережі - за ґратами, ця структура діє. Оперативно і якісно діє.

Вони допомогли тисячам і тисячам до 2020 року, і ще десяткам тисяч після 2020-го року. Це – фантастична робота, книжку можна писати про «Весну» і не одну.

Напевно там є багато секретів, вони допомагають емігрувати і втекти, і знайти адвоката, і якусь інформацію знайти, і взагалі дуже багато роблять для тих людей, котрі потрапили під репресії сталінського, чи брежнєвського типу. Це дійсно великий феномен.

Н.Ч.: В Україні до цьогорічної премії поставилися неоднозначно. При тому, що люди розуміють, що кожен із лауреатів – і організації і конкретні люди варті премії, той факт, що їх об’єднали в одне нагородження, сприймають як ще одне нав'язування оцієї формули «трьох братніх народів». Як ви це бачите?

Для мене те, що поєднали найкращих представників України, Білорусі та Росії, показує, що є зовсім інша альтернатива для цих народів, альтернатива в позитивних особистостях

В.К.: Я не буду зараз говорити, що братні народи, чи небратні. Зараз не час на такі розмови, зараз час війни, час серйозних випробувань для наших народів: українського, білоруського та і російського, як я розумію, випробування таким режимом, який створив Путін, та режимом, який створив Лукашенко.

Для мене те, що поєднали найкращих представників України, Білорусі та Росії, показує, що є зовсім інша альтернатива для цих народів, альтернатива в позитивних особистостях, рухах, які багато чого доброго роблять. І якби суспільство було налаштоване на них, щоб їхні принципи діяли, то не було б ніякої війни, не було б тиранії.

Для Білорусі також дуже важливо показати, що білоруси не є лише з тієї сторони, що Лукашенко не представляє Білорусь, що Білорусь представляють скоріше Олесь Біляцький і люди такого типу як він, що білоруси взагалі не хочуть, щоб був Лукашенко.

Якщо говорити про Росію, то «Меморіал» – це дуже гарна, важлива організація, яка теж виступала проти війни, за права людини, і теж тепер потерпає від тиску, від заборони, переслідувань російського сталінського типу режиму, який зараз утворився.

Тобто я на це все дивлюся саме з правозахисної точки зору. І дивлюся у майбутнє. Ми мусимо дивитися на те, що буде далі. І ми мусимо орієнтуватися і підтримувати – як це зробив і нобелівський комітет – тих особистостей і організації, які ведуть наші народи до демократичного розвитку, з повагою до миру, прав людини та законності.

Нобелівська премія миру: перші коментарі лауреатів та експертів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:48 0:00

Всі новини дня

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:15 0:00

«Я очікую, що одне із послань зустріч міністрів закордонних справ тут, у Бухаресті, це потреба в подальшому посиленні постання як систем ППО, так і запах частин, навчання та боєприпасів», – генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Треба готуватись до нових атак Росії по енергетиці України - Столтенберґ. Генштаб ЗСУ каже, що російська авіація вже напоготові

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг

Президент Росії Володимир Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України, а отже потрібно готуватись до нових атак, тому союзники по НАТО посилили підтримку України. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у Бухаресті під час прес-конференції із президентом Румунії Клаусом Йоганнісом напередодні дводенного саміту міністрів закордонних справ країн Альянсу.

Столтенберґ заявив: "Країни Альянсу надають передові системи протиповітряної оборони та різні системи, які можуть протистояти загрозам, зокрема різні типи безпілотників, а також крилаті та балістичні ракети". Генсек закликав країни НАТО посилювати поставки Києву систем протиповітряної оборони, боєприпасів і запасних частин для вже наданої військової техніки.

Йоганніс додав, що зараз існує нагальна потреба у додаткових силах оборони й стримування на східному фланзі НАТО.

"На мою думку, є потреба у збільшенні чисельності військ союзників, але цього недостатньо. [На саміті НАТО 2022 року] в Мадриді рішення [підсилити східний фланг] було досить загальним, усі погодилися, що це потрібно зробити, але [...] додатково потрібні дуже конкретні плани, щоб у разі нападу було дуже точно відомо, хто куди посилає війська, - сказав румунський президент. - Ми не можемо залишати такі рішення на останній момент, щоб потім бути заскоченими зненацька".

Внаслідок останньої масованої атаки Росії на цивільну інфраструктуру України було знеструмлено більше половини країни. Напередодні президент України Володимир Зеленський попередив про майбутні нові "намагання Росії використати холод проти людей": "Ми розуміємо, що терористи готують нові удари і поки у них є ракети – вони не заспокояться. [...] Уся держава готується. Усі сценарії опрацьовуємо, у тому числі з партнерами. [...] Робимо і будемо робити усе можливе, щоб зміцнити нашу оборону. Робимо і будемо робити усе, щоб притягти Росію до відповідальності за цю терористичну війну".

Речник Генерального Штабу Збройних Сил України Олександр Штупун нині повідомив, що зберігається загроза завдання Росією "ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури в глибині території України" і що Кремль "утримує в готовності авіаційне угруповання та кораблі-носії крилатих ракет".

У статті використано матеріали Reuters

Росія відклала обговорення зі США щодо ядерного роззброєння

Архівне фото: запуск ракетної системи в рамках тесту міжконтинентальних балістичних систем, Росія 2021 року

28 листопада (Reuters) – Росія відклала переговори щодо ядерної зброї зі Сполученими Штатами, які мали відбутися цього тижня в Каїрі, повідомив Державний департамент США в понеділок, жодна сторона не повідомила причину відтермінування.

Офіційні особи двох країн мали зустрітися в єгипетській столиці з 29 листопада по 6 грудня, щоб обговорити відновлення інспекцій у рамках Нового договору про скорочення ядерних озброєнь СНО, перемовини, яки призупинились в березні 2020 року через пандемію COVID -19.

"Російська сторона поінформувала Сполучені Штати, що Росія в односторонньому порядку відклала зустріч, і заявила, що запропонує нові дати", - йдеться в заяві речника Держдепу.

Прес-секретар сказав, що не може надати додаткової інформації, але сказав, що Вашингтон «готовий призначити дату якомога раніше, оскільки відновлення інспекцій є пріоритетом для підтримки договору як інструменту стабільності».

У МЗС Росії, у відповідь на запитання, підтвердили перенесення переговорів.

Новий Договір СНО, який набув чинності в 2011 році, обмежує кількість стратегічних ядерних боєголовок, які можуть розгорнути Сполучені Штати і Росія, а також розгортання наземних і підводних ракет і бомбардувальників для їх доставки.

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков стримано відгукнувся про можливості досягнути прорив на перемовинах, хоча переговори стали сигналом бажання обох сторін принаймні підтримувати діалог, хоча відносини між двома країнами перебувають на найнижчому рівні з часів Холодної війни.

ЄБРР: Міжнародна спільнота швидко мобілізувалась для підтримки енергетики України після атак РФ. Інтерв'ю

Директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне

США та європейські країни оголосили про надання Україні додаткової допомоги задля подолання кризи і прискорення ремонту енергомережі, після того, як масштабні обстріли минулого тижня призвели до відключення опалення та струму для мільйонів українців. Європейський банк реконструкції та розвитку схвалив фінансування підтримки на 372 мільйони євро для підтримки "Укренерго". Це допоможе швидко ремонтувати пошкодження, завдані обстрілами, а також стабілізувати роботу енергосистеми взимку, повідомили в установі.

Ми поговорили з керуючим директором ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне про те, як міжнародна спільнота може допомогти Україні. В інтерв'ю Патроне відзначив надзвичайну готовність країн допомагати, особливо після "варварських" нападів Росії, але висловив сподівання, що міжнародні зустрічі цього тижня, зокрема в рамках зустрічі "Групи семи" в Бухаресті, покращать координацію донорів у підтримці України.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Україна потерпає від масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури. Що роблять ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні в цій ситуації?

Маттео Патроне, директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу: Якщо подивитись на те, що ми робимо з початку російської агресії, ми створили програму, яка передбачає інвестиції до країни трьох мільярдів євро цього та наступного року. Зосереджуємося на підтримці реальної економіки. Ми не можем фінансувати бюджет, але можемо і повинні підтримувати реальну економіку, і наша програма стосується п’яти основних сфер.

Перше - підтримка торгівлі.

Друге – енергобезпека і, на жаль, це стає більш актуальним.

Третє – життєво важлива инфраструктура, де ми надаємо ліквідність для Укрзалізниці і працюємо з надання ліквідності меріям декількох міст.

Четверте – продовольча безпека, підтримка аграрних компаній напряму або через фінансову систему.

П'ята сфера мала бути фармацевтика, але зараз ми розширюємо підтримку іншим компаніям та галузям, включаючи енергобезпеку. Ми надали 300 мільйонів євро "Нафтогазу" і на додаток до цього в понеділок ми підписали угоду з норвезьким урядом, який дуже щедро надасть ще 200 мільйонів євро грантових грошей для "Укренерго". Тому загальний пакет для компанії буде півмільярда.

Щодо електроенергії, ми надали 500 мільйонів євро ліквідності для "Укренерго", і наше правління вчора затвердило пакет в 371 мільйони євро, що складається з 300 мільйонів євро кредиту ЄБРР та 72 мільйонів євро гранту від Нідерландів.

О.Б.: Коли ви говорите з донорами, чи є готовність підтримувати та фінансувати, чи є застереження, особливо на тлі зростання цін на енергетику власне в Європі?

У мене немає сумнівів, що це будуть успішні зусилля з подолання наслідків справді варварських дій Російської Федерації

М.П.: Ні. Особливо коли йдеться про нещодавню кризу в країні. Міжнародна спільнота мобілізувалась дуже ефективно і швидко. Є декілька платформ, і особливо одна, якою керують Сполучені Штати, щоб мобілізувати кошти та устаткування на підтримку України. Тому у мене немає сумнівів, що це будуть успішні зусилля з подолання наслідків справді варварських дій Російської Федерації. Загалом судячи з мого власного досвіду, коли ми визначили нашу стратегію підтримки України, ми побачили потужну підтримку донорів, які покривають наші ризики або дають кошти нашим партнерам в Україні. Це доказ того, як насправді мобілізувалась міжнародна спільнота на підтримку країни

О.Б.: Нещодавно український уряд сказав, що інша атака на інфраструктуру можлива за тиждень. Що з підтримкою донорів може зробити Україна, щоб підготуватись до такої атаки?

М.П.: На жаль, тут ми входимо в простір безпеки та оборони, і міжнародна спільнота може надати підтримку українській владі для підготовки, але тут, боюсь, небагато можна зробити. В цьому випадку через тиждень потрібний екстрений ремонт та відбудова електроенергетики, і коли ситуація стабілізується, потрібно провести ретельну оцінку. Міжнародна спільнота має знову зібратись і підтримати відбудову енергетичної інфраструктури.

О.Б.: Щодо співпраці з "Укренерго", коли надійдуть гроші і почнеться програма?

М.П.: 150 мільйонів євро нашої програми 2022 року вже в "Укренерго", бо це лінія на підтримку ліквідності, яка допомагає "Укренерго" підримувати діяльність. Нова частина програми схвалена вчора правлінням й буде надана, щойно влада завершить перемовини. Ми, звичайно, цілковито розуміємо, що існують нагальні пріоритети.

О.Б.: У вашій програмі передбачений екстрений ремонт устаткування. На чому, на вашу думку, має Україна зосередитись: наданні енерггенераторів, створенні центрів для обігріву в громадах чи відновленні енергомережі?

М.П.: Гадаю, й те, й інше. І думаю, влада й керівництво "Укренерго" та генеруючих компаній співпрацюють над остаточним узгодженням плану. Зараз, як на мене, зарано вказувати, на чому саме варто зосередитись, але має бути всеохопний підхід до проблеми.

Моя найбільша надія від цих зустрічей – це посилення координації між різними сторонами, які підтримують Україну, що дуже важливо і буде навіть ще більш потрібне на стадії відбудови

О.Б.: З огляду на значні пошкодження, чи можна отримати достатньо міжнародної підтримки, щоб повернутись до нормального життя в Україні, відновити струм та теплопостачання?

М.П.: Ми працюємо в цьому напрямку, я маю на увазі міжнародну спільноту і українських партнерів. Моя надія, що ми цього досягнемо і, щонайменше, зможемо полагодити те, що зірвали ці напади.

О.Б.: На тижні плануються міжнародні обговорення допомоги українській енергетиці, включаючи зсутріч "Групи семи". Чого ви очікуєте від таких зустрічей міжнародної спільноти?

М.П.: Моя найбільша надія від цих зустрічей – це посилення координації між різними сторонами, які підтримують Україну, що дуже важливо і буде навіть ще більш потрібне на стадії відбудови. Я вітаю цю низку зустрічей та подій, якщо вони йтимуть у напрямку посилення координації, і в якийсь момент - створення всеохопної та загальної координаційної платформи на підтримку держави.

РФ вважає контрнаступ ЗСУ на Херсонщині серйозною загрозою - ISW. Генерал США пояснив, чому звільняти південь буде нелегко

Евакуація цивільного населення з Херсона, 24 листопада 2022. REUTERS/Murad Sezer

Російське воєнне керівництво вважає, що українські сили можуть перетнути Дніпро й продовжити контрнаступ на Херсонщині, - про це свідчать оборонні позиції армії Росії на лівому березі, американський Інститут дослідження війни (ISW).

"З початку жовтня 2022 року російські війська рили траншеї та [обладнували] райони зосередження на сході Херсона, очевидно готуючись до відходу із західного берега Дніпра та міста Херсона. Російські війська готуються або до глибокої оборони, або до проведення операцій оперативного чи стратегічного стримування. Російські сили явно не очікують, що зможуть перешкодити українським силам переправитися через річку, і росіяни також не віддають перевагу оборонним позиціям, щоб зупинити такий перехід", - пишуть експерти ISW.

Водночас, колишній командувач армії США у Європі генерал Марк Гертлінг у серії твітів пише, що "зберегти імпульс" контрнаступу ЗСУ та продовжити звільнення українських земель від російських сил на Донбасі та на Херсонщині буде непросто. За його словами, для цього українцям на сході потрібно буде проривати лінії оборони військ РФ, а на півдні - переходити Дніпро, й обидва ці завдання будуть дуже нелегкими.

"Якщо атакувати траншеї із проривом - це найскладніша місія, то переправа через річку та продовження штурму - одразу за нею за складністю. Це те, що здебільшого доведеться зробити українцям, щоб продовжувати атаку на схід, у бік Мелітополя і далі, - пише Гертлінг. - Досі українці виявляли майстерність у наступах та перемогах над російськими військами, які окупували їхню суверенну землю. Як я вже говорив минулого тижня, четверта фаза цього бою буде важкою... Я окреслив причини. Я й досі переконаний, що Україна досягне успіху за підтримки НАТО та США".

Тим часом, британська воєнна розвідка у своїй щоденній оцінці бойових дій повідомляє, що Херсон залишається у вразливому стані через те, що перебуває "в радіусі дії більшості російських артилерійських систем, які зараз стріляють зі східного берега річки Дніпро, з тилу нещодавно зміцнених оборонних рубежів".

21 листопада міністерка України з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук закликала жителів Херсона евакуюватися до безпечніших областей на час зими. Зокрема, 26 листопада місцева влада повідомила про 39 обстрілів області, загинули дві людини, ще 10 зазнали поранень.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG