Актуально
Родини жертв збитого літака МАУ в Ірані подають позов до Міжнародного кримінального суду. Допомогло підписання Україною Римського статуту
Минуло понад два з половиною роки з того часу, як в небі над Тегераном було збито літак «Міжнародних авіаліній України» (МАУ) з 176 пасажирами та членами екіпажу на борту. Але родичі загиблих говорять, що досі не можуть домогтися справедливості від уряду Ірану, який перешкоджає розслідуванню загибелі рейсу 752, збитого вранці 8 січня 2020 року двома іранськими зенітними ракетами.
Не знайшовши інших можливостей добитися справедливості, у середу, 14 вересня, вони подали запит до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) про початок розслідування збиття рейсу PS752 як потенційного воєнного злочину та злочину проти людяності.
Про те, що спонукало родини загиблих звернутися до міжнародного правосуддя, вони розповіли на зустрічі, яку організував американський дослідницький центр «Атлантична рада», який провів онлайн-дискусію з деякими з членів «Асоціації сімей жертв рейсу PS752» та їхніми юристами.
Як кажуть адвокати родичів загиблих, збиття літака відбулося після удару американського безпілотника, внаслідок якого 3 січня 2020 року було вбито іранського генерала Касема Сулеймані. Через п'ять днів після цього був ракетний удар Ірану по базах США в Іраку. Таким чином, у заяві до МКС стверджується, що на той час існував міжнародний збройний конфлікт, і тому збиття літака було воєнним злочином.
У поданні до МКС родини наполягають, що літак PS752 був навмисно збитий, незважаючи на те, що уряд Ірану знав про те, що це пасажирський лайнер. Але керівництво Ірану вирішило тримати небо відкритим і не попереджати авіакомпанії про небезпеку, щоб стримати атаки США, бо Тегеран використовував цивільних пасажирів і екіпаж як живий щит.
Родичі загиблих вважають, що Іран покриває злочинців, які здійснили «умисне вбивство, навмисний напад на цивільне населення або цивільні об’єкти, посягання на особисту гідність і грабіж, а також злочини проти людяності у вигляді вбивства та «інших нелюдських дій».
«Я втратив на борту цього літака свою матір, доктора Неду Садегі, вона жила з нами в Торонто. І з цього моменту моє життя, життя інших сімей жертв цієї катастрофи було зруйновано», – говорить дорослий син лікарки-оптометристки, громадянки Канади іранського походження, Альборз Садегі.
Як член юридичного комітету «Асоціації сімей жертв рейсу PS752», він каже, що родини загиблих мають моральне зобов’язання вимагати справедливості, бо якщо винні у збитті літака не будуть покарані, подібна катастрофа може повторися знову.
Серед 176 загиблих 11 членів екіпажу були громадянами України, серед пасажирів – були 82 іранці, 63 канадці, десять шведів, четверо афганців і троє британців. Після катастрофи Канада, Україна, Швеція та Велика Британія сформували міжнародну групу координації та реагування для переговорів з Іраном щодо справедливості та відшкодування, але її діяльність поки не принесла результатів.
Тому «Асоціація сімей жертв рейсу PS752» звернулася безпосередньо до Міжнародного кримінального суду, який розташований у Гаазі, в Нідерландах, та є установою, що діє постійно на підставі Римського статуту. Асоціація подала запит до МКС відповідно до статті 15 Римського статуту, яка створює механізми для подання не лише державними органами, але і недержавними організаціями і навіть окремими жертвами, пояснюють юристи.
Як кажуть оглядачі, це унікальна ситуація, коли потерпілі звертаються до МКС напряму, бо в інших випадках зі збиттям літаків, проводилися міжнародні урядові розслідування. Наприклад, збиття літака «Малайзійських Авіаліній» російською ракетою в небі над Донбасом в Україні в 2014 році, розслідувала міжнародна слідча група, яку координували Нідерланди.
У цьому ж випадку, єдиною країною, яка проводила офіційне розслідування, була Україна, під прапором якої літав авіалайнер, але поступу розслідування завадив спочатку Covid, а потім російська агресія наприкінці лютого цього року.
Звернення до МКС стало можливим саме через те, що літак був українським. Як пояснює Гіссу Нія, директорка проекту стратегічних судових процесів «Атлантичної ради», хоча Іран і не є державою-учасницею Римського статуту МКС, юрисдикція суду на нього поширюється, оскільки збитий був український літак, а Україна визнає юрисдикцію Суду щодо злочинів, скоєних на її території, з 21 листопада 2013 року.
«Якщо судно, морське, чи повітряне, несе прапор країни, що визнає юрисдикцію МКС, то юрисдикція суду поширюється на злочини, вчинені з цим судном», – пояснює американська юритска.
Крім того, Україна вже надала згоду, щоб МКС розслідував воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні на її території після листопада 2013 року, і з юридичної точки зору збиття українського авіалайнера потрапляє до цієї категорії, бо він вважається національною територією.
Що сталося вранці 8 січня 2020 року в небі над Тегераном?
Вранці 8 січня 2020 року рейс 752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» був збитий двома іранськими ракетами «земля-повітря» через кілька хвилин після вильоту з аеропорту Тегерана.
Іранська влада спочатку намагалася заперечити відповідальність своїх збройних сил. Лише через три дні під міжнародним тиском Корпус вартових Ісламської революції визнав, що збив рейс PS752 своїми ракетами, але докази – рештки збитого літака на місці його падіння було знищено бульдозерами.
Врешті Іран провів розслідування, яке звинуватило в катастрофі незначну людську помилку, але це розслідування має мало довіри в країні, де режим, в особі керівного органу, Корпусу вартових Ісламської революції, контролює суди, каже Гіссу Нія, директорка проекту стратегічних судових процесів «Атлантичної ради».
За словами Хайді Дейкстал, адвокатки, яка готувала справу до подання в МКС, матеріали справи містять сотні сторінок доказів того, що іранська влада не лише здійснила злочин, але і покривала злочинців та перешкоджала розслідуванню. А потім ще і знущалася та переслідувала родичів жертв катастрофи.
Навіть до тіл загиблих не було виявлено належної поваги – коли тіла нарешті повертали, то, як кажуть родичі, їх часто змішували з останками інших жертв, особисті речі померлих грабували, у деяких випадках витягали картки пам’яті з мобільних телефонів, чим позбавляли родини цінних родинних спогадів про загиблих.
Після катастрофи літака Іраном прокотилася хвиля протестів з вимогою справедливості, але вони були частково придушені режимом. За спроби додитися справедливості, багато родичів зазнали нападів, переслідувань і погроз, розповіли рідні загиблих під час розмови, організованої «Атлантичною радою».
Родини жертв вимагали допомоги Канади, куди прямували їхні загиблі родичі, і чиїми громадянами була значна частина з них.
У травні 2021 року Верховний суд правосуддя канадської провінції Онтаріо в рамках цивільного позову з боку родичів пасажирів PS752 визнав, що збиття літака в Ірані було міжнародним актом тероризму .
Згідно з повідомленням іранської служби «Радіо Свобода», до суду в Онтаріо подала позов проти Ірану щодо збиття свого лайнера і авіакомпанія МАУ. Позов, який містить вимоги компенсації від Ірану, датований січнем 2022 року і в ньому Іран і Корпус вартових ісламської революції вказані відповідачами.
У розмові, організованій «Атлантичною радою», родичі загиблих говорили про те, що іранська влада пропонувала багатьом з них компенсацію. Але вони вважали такі гроші зрадою пам’яті своїх рідних, адже їхня ціль – дізнатися правду, знайти справжніх винуватців цієї трагедії та запобігти її повторенню в майбутньому.
Всі новини дня
Байден та Нетаньягу обмінялись різкими заявами щодо судової реформи в Ізраїлі
ЄРУСАЛИМ (AP) — Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу в середу відхилив припущення президента Джо Байдена про те, що прем’єр «відмовиться» від суперечливого плану реформи правової системи, заявивши, що країна приймає власні рішення.
Обмін заявами став рідкісним публічним свідченням розбіжностей між двома близькими союзниками та сигналізує про зростання тертя між Ізраїлем та США через судову реформу Нетаньягу, які він відклав після масових протестів.
На запитання журналістів у вівторок увечері, що він сподівається, що прем’єр-міністр зробить із законодавством, Байден відповів: «Я сподіваюся, що він від нього відмовиться». Президент додав, що уряд Нетаньягу «не може йти цим шляхом» і закликав піти на компроміс щодо плану, який викликав хвилю протестів у Ізраїлі. Президент також обережно відреагував на припущення посла США Томаса Найдеса про те, що Нетаньягу незабаром буде запрошено до Білого дому, сказавши: «Ні, не найближчим часом».
Нетаньягу відповів, що Ізраїль є суверенним і «приймає рішення волею свого народу, а не ґрунтуючись на тиску з-за кордону, в тому числі з боку найкращих друзів».
Пізніше в середу Нетаньягу у більш примирливому тоні сказав, що хоча «Ізраїль та Сполучені Штати час від часу мали розбіжності», альянс між ними «непорушний».
"Ніщо не може цього змінити", - сказав він у своєму виступі на саміті Державного департаменту США за демократію.
Обмін різкими заявами стався через день після того, як Нетаньягу закликав зупинити розгляд законопроектів свого уряду, щоб «уникнути громадянської війни» після двох днів масових протестів, коли десятки тисяч людей вийшли на вулиці Ізраїлю.
"Сподіваюся, що прем’єр-міністр діятиме так, щоб спробувати знайти якийсь справжній компроміс", – сказав Байден журналістам, покидаючи Північну Кароліну та повертаючись до Вашингтона.
Ізраїльські організатори протесту закликали до демонстрації на підтримку Байдена біля будівлі посольства США в Тель-Авіві в четвер, тоді як союзники Нетаньягу подвоїли свою критику.
Ітамар Бен-Ґвір, близький соратник Нетаньягу та міністр поліції, сказав армійському радіо Ізраїлю, що Ізраїль «не ще одна зірка на американському прапорі».
"Я очікую, що президент США зрозуміє цю тезу", - сказав він.
У розмові з громадським радіо Kan міністр освіти Йоав Кіш сказав, що «друг не може намагатися нав’язати іншому політику щодо внутрішніх проблем».
Нетаньягу мав кілька публічних суперечок із тогочасним президентом США Бараком Обамою щодо політики Ізраїлю щодо палестинців та іранської ядерної проблеми. У 2015 році він без координації з Білим домом виступив проти планів ядерної угоди між світовими державами та Іраном.
Німрод Горен, старший науковий співробітник Інституту Близького Сходу, зазначив, що відносини США та Ізраїлю раніше мали кризові точки – наприклад, через недіючу угоду про обмеження ядерного потенціалу Ірану. Навпаки, за його словами, зараз Білий дім, схоже, «ставить під сумнів компетентність Нетаньяху як прем’єр-міністра, а також те, чи він надійний і відповідальний».
Нетаньягу та його релігійні та ультранаціоналістичні союзники оголосили про судову реформу в січні всього за кілька днів після формування свого уряду, найбільш правого в історії Ізраїлю.
Ця пропозиція спровокувала в Ізраїлі найгіршу внутрішню кризу за десятиліття. Керівники бізнесу, провідні економісти та колишні керівники служби безпеки виступили проти плану, кажучи, що він штовхає країну до диктатури.
Це також викликало критику з боку прихильників Ізраїлю в США, зокрема американських єврейських організацій, а також членів Конгресу від Демократичної партії. Опитування Pew, опубліковане в травні минулого року, виявило зростання розколу між сторонами щодо Ізраїлю та палестинців, причому демократи, особливо молоді виборці, дедалі частіше висловлювали прихильне ставлення до палестинців.
Цей план надасть Нетаньягу, якого судять за звинуваченнями в корупції, та його союзникам останнє слово у призначенні національних суддів. Це також дало б парламенту, який контролюється його союзниками, повноваження скасовувати рішення Верховного суду та обмежило б можливість суду переглядати закони.
Критики кажуть, що закон зосередить владу в руках коаліції в парламенті та порушить баланс стримувань і противаг між гілками влади.
Нетаньягу сказав, що він «прагне отримати широкий консенсус» на переговорах з лідерами опозиції, які почалися у вівторок.
Яір Лапід, лідер опозиції в ізраїльському парламенті, написав у Twitter, що Ізраїль був найближчим союзником США протягом десятиліть, але «найрадикальніший уряд в історії країни зруйнував це за три місяці».
- Голос Америки
США непокоїть можлива участь спортсменів з РФ та Білорусі у Олімпійських іграх
США занепокоєні, через можливість участі спортсменів з Білорусі та Росії в Олімпійських іграх, заявив речник Держдепу США Ведант Пател на брифінгу для преси у вівторок.
"Ми продовжуємо консультуватись з Олімпійським та паралімпійським комітетами США та іншими країнами, які поділяють наші переконання, і розглядаємо рекомендації МОК міжнародним федераціям щодо можливої участі російських, або білоруських спортсменів", - сказав Пател у відповідь на прохання прокоментувати позицію МОК, щодо можливої участі спортсменів цих країн в міжнародних змаганнях.
"Нас продовжують серйозно турбувати прямі зв'язки олімпійських та паралімпійських спортсменів з військом і органами безпеки Росії та Білорусі, а також механізми втілення рішення МОК, які не було озвучено в сьогоднішній новині", - додав речник.
У вівторок президент МОК Томас Бах рекомендував міжнародним федераціям та організаторам змагань допустити спортсменів з російськими та білоруськими паспортами в якості нейтральних спортсменів. Він, однак, зазначив, що ця рекомендація не стосується Олімпійських ігор 2024 року і відповідну рекомендацію буде видано окремо. Бах у своїй заяві від імені МОК засудив вторгнення Росії до України і назвав його "зухвалим порушенням Олімпійського перемир'я, яке діяло на той момент, та Олімпійського статуту".
Україна та низка інших країн виступають проти участі російських та білоруських спортсменів в міжнародних змаганнях. Олімпійський комітет розкритикував рекомендацію МОК і назвав її "днем ганьби". Російський Олімпійський комітет назвав рекомендацію МОК дискримінаційною.
«США дійсно розуміють - якщо вони припинять нам допомагати, то ми не переможемо», Зеленський в інтерв’ю АР
Президент України Володимир Зеленський підкреслив вирішальне значення міжнародної підтримки і особливо допомоги Сполучених Штатів для успіху української протидії російській агресії.
Володимир Зеленський скористався інтерв’ю американському інформаційному агентству Associated Press (AP), щоб наголосити зокрема на важливості захисту міста Бахмут в Донецькій області, де зараз відбуваються запеклі бої.
На думку українського президента Москва використала б захоплення міста для переконування міжнародної спільноти у тому, що Україна мусить йти на «неприйнятні» компроміси.
«Це буде для нього (Путіна) перемога. Він її продаватиме. Він продасть ту перемогу Заходу, своєму суспільству, Китаю, Ірану, всім іншим країнам, Бразилії, Латинській Америці», - цитує AP Володимира Зеленського.
Агентство також передає, що Зеленський в інтерв'ю сказав про його стурбованість тим, що на хід війни можуть вплинути «пересування політичних сил у Вашингтоні».
«Сполучені Штати дійсно розуміють, якщо вони припинять нам допомагати, то ми не переможемо», - сказав президент.
У зверненні до українців напередодні Володимир Зеленський окремо дякував активістам в різних країнах, які сприяють міжнародній підтримці України.
«Я хочу сьогодні подякувати кожному й кожній, хто за покликом свого серця у різних країнах, на різних майданчиках, різними словами, але однаково чесно й сильно нагадує світу, що російська агресія може закінчитися значно швидше, ніж про це іноді говорять. Швидше, якщо світ буде швидшим, якщо світ буде рішучішим», - сказав президент 28 березня.
AP повідомляє, що інтерв’ю з українським президентом відбувалося у потязі в дорозі з міста Суми до Києва.
У викладі інтерв’ю агентство зауважує, що у Києві очевидно знають, що серед американських політиків є діячі, які висловлюють сумніви щодо доцільності надання масштабної допомоги Україні.
В статті підкреслено, що «Зеленський не згадав ім’я Трампа, чи будь-кого з інших політиків - республіканців, з якими йому можливо довелося б мати справу, якби вони перемогли б на виборах 2024 року», але сказав, що він «турбується».
Агентство згадує про ймовірного суперника Дональда Трампа, губернатора штату Флорида Рона Десантіса, який нещодавно назвав російську війну проти України «територіальною суперечкою», що не має вирішального значення для інтересів США.
Десантіс згодом сказав, що його висловлювання «були неправильно охарактеризовані» і підкреслив, що вважає російську війну вторгненням, а президента Путіна назвав «ворожим до США» і «воєнним злочинцем».
Володимир Зеленський окремо наголосив, що прагне розмовляти з китайським президентом Сі Цзіньпінем, який нещодавно здійснив триденний державний візит до Москви, який називають виявом підтримки Путіна.
«Я хочу розмовляти з ним (з Сі Цзіньпінем). Бо у мене були з ним контакти до повномасштабної війни. Але увесь цей рік, більше року, я не мав. І я справді чекаю, коли наші команди знайдуть вирішення», - сказав український президент.
Міжнародний Саміт за демократію у Вашингтоні – Україна у центрі уваги. Відео
Сполучені Штати, Нідерланди, Південна Корея, Замбія і Коста-Ріка цього тижня спільно проводять вже другий Саміт за демократію. У наступні кілька днів на віртуальні засідання зберуються лідери, представники громадянського суспільства і приватного сектору 120 країн світу.
- Голос Америки
План Ґроссі для ЗАЕС: захищати «об'єкт, а не територію» і вивести російську зброю з території станції
Керівник агенції з ядерної енергетики ООН планує запропонувати новий підхід до створення безпечних умов для роботи Запорізької атомної електростанції. Розмовляючи з агентством Reuters напередодні своєї поїздки до окупованого російськими військами Запоріжжя, гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі сказав, що його спроба досягти згоди щодо ЗАЕС “все ще жива”.
«Я впевнений, що можна встановити певну форму захисту, можливо, не наголошуючи стільки на ідеї зони, скільки на самому захисті: що люди повинні робити або не повинні робити, щоб захистити (завод) мати територіальну концепцію», – сказав Ґроссі у розмові, яку записала з ним агенція Reuters.
Він наразі не оприлюднює повного тексту угоди щодо захисту окупованої Росією Запорізької АЕС, але коригує її відповідно до позиції України, сказав гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі.
“Я в жодному разі не здаюся. Я думаю, навпаки, нам потрібно примножувати наші зусилля, нам потрібно продовжувати”, - цитує інформагентство Рафаеля Ґроссі.
Дипломати, на яких посилається Reuters, кажуть, що остання пропозиція Гроссі більше не включає визначений радіус навколо заводу для позначення “зони безпеки”, оскільки Україна не хоче угоди, що фактично визнала б чи дозволила російську військову присутність на станції.
Інші елементи плану Гроссі включають відсутність вогневих ударів “з чи по” ЗАЕС, а також виведення важкого озброєння з території навколо станції.
Як повідомляв Голос Америки, Ґроссі цього тижня планує відвідати найбільшу в Європі атомну електростанцію ЗАЕС.
Перебуваючи у понеділок у Запоріжжі, він зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Ґроссі заявив, що Україна «має цілковиту підтримку МАГАТЕ».
У своєму твітер-повідомленні МАГАТЕ повідомляє, що Ґроссі побував і на Дніпровській ГЕС, яка «є важливою складовою ядерної безпеки на Запорізькій атомній електростанції».
Агентство Reuters цитує слова президента Зеленського, який сказав, що «без негайного виведення російських військ і персоналу із Запорізької АЕС і прилеглих районів будь-які ініціативи щодо відновлення ядерної безпеки приречені на провал».
Ґроссі назвав ситуацію на заводі «дуже небезпечною» і дуже нестабільною. З моменту вторгнення Росії станція 6 разів втрачала зовнішнє джерело живлення, змушуючи персонал запускати аварійні дизельні генератори для охолодження реакторів.
За словами Ґроссі, загрозлива ситуація склалася з водопостачанням через окупацію росіянами Нової Каховки, де розташована Каховська ГЕС, адже воду з водосховища використовують для охолодження реакторів.
Форум