Спеціальні потреби

Актуально

США хочуть повернення до переговорів щодо ядерної угоди з Іраном - пояснюємо про що йдеться

Президент США Джо Байден

США заявили, що зацікавлені у переговорах щодо угоди укладеної з Іраном у 2015 році, з якої Вашингтон вийшов за часів адміністрації Трампа.

Прагнення Вашингтона привітав генсек НАТО, який звернув увагу на те, що Іран прагне отримати і ядерні боєголовки і засоби доставки їх до цілі.

Що таке "Ядерна угода з Іраном"?

Спільний комплексний план дій, або JCPOA, був сформований у липні 2015-го року. П'ять постійних членів Ради Безпеки ООН (Великобританія, Китай, Франція, Росія та США), а також Німеччина домовились з Іраном про знакову угоду з метою недопустити створення Тегераном ядерної зброї. В обмін на це скасосувались певні міжнародні санкції, які роками діяли проти Ірану.

Послаблення санкцій призвело до отримання Іраном мільярдів доларів, які раніше були заморожені, і дозволило країні відкрити свої ринки для іноземних інвесторів.

Укладенню угоди передували роки перемови, і вона була схвалена резолюцією Ради Безпеки ООН, яка закріпила її як міжнародний закон. Вона набула чинності у січні 2016 року.

Інспектори з організації ООН зі спостереження за ядерними розробками, Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) відповідають за контроль за дотриманням Іраном вимог.

Яким є підхід Байдена?

У четвер державний секретар Ентоні Блінкен заявив, що адміністрація Байдена відновить переговори щодо JCPOA з Іраном та іншими країнами, які вели переговори про первісну угоду.

"Сполучені Штати приймуть запрошення від Верховного представника Європейського Союзу взяти участь у засіданні P5 + 1 та Ірану для обговорення дипломатичного шляху вперед щодо ядерної програми Ірану", - заявив речник Держдепартаменту Нед Прайс.

Зустріч ще не організована, але, як очікується, про неї буде оголошено після зустрічі Блінкена та його французьких, німецьких та британських колег.

Байден, який був віце-президентом, коли адміністрація Барака Обами вела переговори щодо угоди в 2015 році, під час своєї кампанії вказав, що він буде прагнути повернутися до угоди.

Яким був підхід Трампа?

Під час президентської кампанії Дональда Трампа він неодноразово гостро критикував ядерну угоду з Іраном. У 2018 році він виконав зроблену ним раніше обіцянку вивести США з угоди та відновити санкції проти Ірану.

Коли Іран збільшив збагачення урану, адміністрація Трампа посилила санкції. У вересні 2020 року адміністрація наклала санкції на 27 фізичних та юридичних осіб, які, за її словами, були пов'язані з іранською програмою ядерної зброї.

Яким є міжнародний підхід?

Франція, Німеччина та Великобританія вітали перспективу повторного вступу Сполучених Штатів до угоди під час зустрічі міністрів закордонних справ у четвер.

Але всі країни усвідомлюють, що попереду чимало викликів, бо Іран наразі порушує умови угоди.

Оскільки Трамп покинув угоду і Іран почав збагачувати більше урану, ніж дозволено угодою JCPOA, країни стикаються з посиленням тиску з боку Ірану, щоб забезпечити більше стимулів для стримування його ядерного збагачення.

Що на кону?

Американські чиновники заявили, що, хоча вони відкриті для обговорення JCPOA з іноземними партнерами, вони усвідомлюють, що Іран порушує угоду.

Іран холодно відреагував на оголошення зроблене у четвер. Міністр закордонних справ країни Джавад Заріф заявив у своєму твіті, що Вашингтону доведеться скасувати санкції, перш ніж Тегеран розгляне можливість зміни поточних процесів збагачення.

На якій стадії у ядерній розробці сьогодні знаходиться Іран?

З моменту запровадження Трампом економічних санкцій Іран порушує JCPOA. За останні місяці Іран збагатив уран до 20%, що значно перевищило межу в 3,67%, встановлену в угоді 2015 року, хоча все ще значно менше рівня у 90% для використання у збройній програмі.

Іран заявив, що збагачений уран призначений для цивільного використання, але західні держави заявляють про відсутність шляхів використання для цивільних потреб урану збагаченого на 20% .

Дивіться також: Демократи у Конгресі представили масштабний імміграційний закон

Демократи у Конгресі представили масштабний імміграційний закон. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:48 0:00

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG