Спеціальні потреби

Актуально

Толерантність американців до ісламу - дослідження

Американці відзначили дев’яту річницю події, яка назавжди змінила устрій їх життя. 11 вересня 2001 року терористи-самогубці здійснили серію терористичних актів, жертвами яких стало майже три тисячі людей в Нью-Йорку, біля Вашингтона та у Пенсильванії. У Нью-Йорку терористи зруйнували символ американської фінансової могутності – хмарочоси Світового торговельного центру.

Цього року, в американському суспільстві розгорнулась гостра суперечка навколо планів побудувати ісламський центр за два квартали від місця зруйнованих веж близнюків. Навколо цього питання виникла дискусія щодо толерантності американців до ісламу.

Як встановили на власному досвіді два молодих мусульманина, загалом, країна ставиться позитивно до їх релігії. За 30 днів хлопці відвідали 30 мусульманських громад у 30 штатах країни.

Аман Алі зростав у провінційному американському містечку у штаті Огайо. Він говорить:

«Я не просто був єдиним мусульманином – я був єдиним представником національної меншини. Мені доводилось не лише пояснювати, що таке мусульманин, а й ще, що я не афроамериканець».

Басам Тарік виростав у пакистанській громаді в штаті Техас з відчуттям, що застряг поміж двох світів.

«Ти і не звідсіля, і не звідтіля. Ти начебто застряг по середині», – каже Басам Тарік.

Доля звела цих двох молодих людей у Нью-Йорку, місті яке опинилося у центрі загальнонаціональної суперечки навколо планів побудувати мусульманський центр неподалік зруйнованих терористами веж близнюків.

Суперечка також викликала дискусію щодо релігійної толерантності в країні та привела цих хлопців до мечеті на околицях Чикаго.

Авто-подорож під час Рамадану, для Алі та Таріка
розширення їх проекту, за яким вони відвідали 30 мечетей в минулого року в самому Нью-Йорку. Тепер це було, як говорить Тарік: «30 днів, 30 штатів, 30 мечетей».

Хлопці прагнуть змінити негативний імідж, який надбали мусульмани після терактів 11 вересня. Аман Алі каже:

«Що викликає у мене розчарування, так це те, що після 11 вересня про мусульман говорять, коли мова йде про расову дискримінацію чи безпеку в аеропортах. А зараз – у зв’язку з протестами проти будівництва центру. Це все важливі питання, але це не ті речі, які нас характеризують».

На своїй веб-сторінці www.30mosques.com Алі та Тарік протягом подорожі розповідали про мусульманські громади, які вони відвідали проїхавши 18 тисяч кілометрів.
Вони кажуть, що на власні очі переконалися наскільки мусульмани вписалися в американське життя і не побачили негативного ставлення до своєї релігії.

«Ми не зустріли жодної громади, у якої були б проблеми з сусідами. Насправді, ми побачили протилежне», – говорить Басам Тарік.

«Люди в інших країнах, мають враження, що тут мусульман пригнічують. Я не хочу применшувати випадки нападів, спричинених ненавистю, але це не характеризує наше життя тут», – каже Алі Аман.

Авто подорож країною, дозволила хлопцям остаточно визначитися, де їх батьківщина.

«Подорожуючи мусульманською Америкою і побачивши наскільки люди толерантно ставляться як до мусульман, так і не до мусульман, я відчуваю, що знаходжусь вдома», – каже Басам Тарік.

Відвідавши 30 штатів, Алі та Тарік закінчили свою подорож в Нью-Йорку, в останній день місяця Рамадан, який цього року припав на 11 вересня.




Всі новини дня

«Я просто писала день – і що жива»: розповідь Валерії з Маріуполя про 3 місяці в окупації. Відео

Маріупольчанка Валерія пробула в зоні бойових дій, а потім в російській окупації понад сто днів, найгірші з яких виживала сама.

Як повернути тепло та світло в оселі українців: що робить ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні. Інтерв’ю

Про допомогу Україні в енергетичній сфері Оксана Бедратенко поговорила з директором ЄБРР у країнах Східної Європи Маттео Патроне.

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:42 0:00

Треба готуватись до нових атак Росії по українській енергетиці, президент Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України. Про це заявив Єнс Столтенберг, перебуваючи в Бухаресті, де у вівторок почнеться дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Посол США в НАТО роз'яснила позицію США щодо визнання Росії державою-терористом

Посолка США в НАТО Джуліанн Сміт

США наразі не вважають корисним визнання Росії в якості держави-спонсора тероризму, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень. Про це посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила під час брифінгу для преси в понеділок.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні в тому, що це насправді наразі непотрібно, і, насправді, може бути контрпордуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Сміт зауважила, що з цієї причини, "Сполучені Штати зосереджені на тому, щоб із багатьма партнерами та союзниками в світі працювати над санкціями і визначати шляхи запровадження додаткових санкцій, щоб збільшувати тиск на Путіна та його уряд, режим в Москві, а також тиснути на економіку та фактично забороняти російському війську просуватись і створювати нові спроможності в цій війні. Тому зовсереджуємося на поєднанні санкцій, експортних обмежень та іншого".

Минулого тижня 494 голосами "за" Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. 58 депутатів проголосувало "проти", а 44 "утрималось". Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Сміт спілкувалась з пресою напередодні початку засідання НАТО в Бухаресті. В понеділок державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Сили ЗСУ на лінії фронту на Донеччині, 24 листопада 2022. (AP Photo/Roman Chop)

Державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

"Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, - сказав Столтенберґ. - Це покаже авторитарним лідерам у всьому світі, що вони можуть досягти своїх цілей, використовуючи військову силу - і зробить світ більш небезпечним місцем для всіх нас. Підтримувати Україну в інтересах нашої безпеки".

У нараді міністрів НАТО візьме участь і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Раніше Голос Америки повідомляв, що ця зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

У статті використано матеріали AP, Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG