Спеціальні потреби

Історія успіху шеф-кухаря з України: від львівського гуртожитку до власного ресторану у США


Шеф-кухар з України дивує Філадельфію модерною українською кухнею: історія успіху. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:16 0:00

Шеф-кухар з України втілив свою американську мрію – відкрив український ресторан «Роял Пасаж» у Філадельфії

Голубці, деруни, холодець, сало - це лише кілька страв з "Козацького" меню українського бенкетного залу у Філадельфії. Шеф-кухар Тарас Жемелко вже три роки годує мешканців міста як класичними українськими, так і авторськими вишуканими блюдами з українським колоритом. Починав вчитися готувати Тарас у львівському гуртожитку студентів ветеринарного інституту, де доводилось виявляти неабияку винахідливість. Історією свого професійного життя та планами на майбутнє Тарас поділився з журналістами "Голосу Америки".

Вареники з ананаса і з кремом марскапоне - фірмова страва ресторану «Роял Пасаж». Цей рецепт, як і багато інших, створив головний кухар та співзасновник закладу Тарас Жемелко. Чоловік родом із Жидачева Львівської області. Готувати їсти його навчила скрута в студентські роки. "Ми жили в гуртожитку, і всі знають, що вкінці тижня вже нема що їсти і, як то кажуть, готували зупу з сокири. Хто має шматок цибулі, шматок моркви. І мені сподобалось експериментувати", - ділиться спогадами шеф-кухар.

Репутацію кухаря та пізнаване ім’я він здобув під час роботи у Великій Британії. "Починав працювати в ресторанчику "Ліндсі Гаус" в центрі Лондона, який мав одну зірку, - пригадує він. - Пізніше мій товариш мене закликав у японський ресторан "Нобу" - дуже відомий ресторан. Затримався там на п’ять з половиною років. Починав з самого малого, а коли я вже звідти йшов, я був помічником шеф-кухара, су-шефом", - розповідає нам Тарас Жемелко, який тепер є співвласником ресторану "Роял Пасаж" у Філадельфії.

Амбіції Тараса виправдали себе - його запросили на посаду шеф-кухаря в мережі швейцарських ресторанів. Утім погодився він не відразу, адже для нової посади потрібно було переїжджати з Лондона у Росію. Шеф-кухар розповів нам як це було: "Мене запросив один француз, Жан-Мішель. Це була швейцарська компанія, 5-зірковий готель. Вони відкривали новий ресторан, і взяли мене як шеф-кухаря. Я зразу відмовив, бо знав, що Росія - то нестабільно. Але потім поговорив зі своїм шеф-кухарем, він сказав: "не бійся щось міняти". І я поїхав".

Саме в Росії Жемелку вдалось заощадити достатньо коштів, аби в майбутньому втілити свою заповітну мрію – відкрити власний ресторан. Та на перешкоді стала війна. "Між Україною та Росією почався такий конфлікт, що не захотілось там лишатись просто", - каже Тарас. Він лишає Санкт-Петербург і подається на візу для обдарованих людей у Сполучених Штатах. За кілька місяців він вже у Штатах, шукає партнерів для відкриття свого першого українського ресторану.

Співвласниця ресторану "Роял Пасаж" Оксана Назарук пригадує як зустріла Тараса Жемелка: "Тарасик прийшов зі своєю сестрою. Ми познайомилися, і він каже мені: "пані Оксано, мені мій друг підказав звернутись до вас, що ви підкажете, як відкрити ресторанний бізнес". Ця розмова вже через кілька місяців переросла у справжнє партнерство. Пані Оксана, її син Юрій та Тарас Жемелко відкривають у Філадельфії перший український ресторан бенкетного типу "Роял Пасаж".

"Я їхав сюди з однією метою - відкрити ресторан. Тому що Америка - то дійсно країна можливостей, тут набагато легше почати свій бізнес, ніж в Україні, ніж в Росії. Немає підводних каменів, тут легше, простіше" - каже Тарас. Пані Оксана спочатку думала, що вони не спрацюються, "бо у нього свої поняття, в мене - свої". Але виявилося, що в них "одні поняття, і ми спрацювались", - каже вона.

Вони відкрились три роки тому і вже майже повернули кошти, вкладені в обладнання та ремонт. Близько 80% їхніх клієнтів - українські емігранти.

"У Філадельфії дуже багато українців, під 100 тисяч. Всі вони святкують дні народження, весілля, хрестини, українці люблять погуляти і попоїсти", - каже шеф-кухар.

Для українців тут є спеціальне меню - "Козацьке". Нерідко доводиться виконувати спецзамовлення – готувати страви, яких немає ні в меню, ні в магазинах. "У нас є українські страви - вареники, борщ, деруни, українське сало. Часто просять холодець. У нас в меню його нема, але ми робимо на замовлення", - каже Тарас.

У ресторані чітко прописані обов’язки кожного. Працівники кажуть: їхній бос Тарас, попри свій молодий вік, серйозний і вимогливий. Постановниця музичного шоу та співачка Анджелі Роуз розповідає: "Я знаю, що на кухню краще не заходити, якщо він готує їсти. Тому що він – фанат чистоти, перфекціоніст. Жодних мобільних телефонів під час роботи. Він хоче, щоб все було вчасно готове для клієнтів. Якщо мова йде про його роботу і про приготування їжі - він дуже серйозний". Менеджер Альберт Баньой каже, Тарас - людина висококваліфікована. "Все, що подається на стіл, проходить через його очі, через його серце, через його руки", - каже він.

При цьому, працівники ресторану називають свій колектив родиною. Співачка Анджелі Роуз демонструє нам свою вишиванку. "Чудова, правда? Бос Тарас купив її для мене, бо він хотів, щоб я почувалась тут як частина цієї сім’ї" - каже вона.

Тарас зізнається, на сьогодні робота – це все його життя. "Я також неодружений. Деколи на кухні, в ресторані проводиш 12-14 годин в день", - ділиться він.

Крім роботи, він намагається також брати участь в громадському житті української діаспори, влаштовує безкоштовні обіди для волонтерів та українських солдатів, які приїжджають у Філадельфію лікуватися. Задіяний в українських культурних заходах. "Ми завжди беремо участь в українських подіях. Деколи передаємо їжу безкоштовно на різні українські заходи, наприклад, коли збирають гроші для солдата, який потребує операції", - розповідає Тарас Жемелко. На питання, що його мотивує волонтерити тоді, коли часу на відпочинок й так обмаль, Тарас відповідає: "Тому що ми українці і допомагаємо один одному".

Про те, що вони – українці, свідчить декорування ресторану. А співачка Анджелі Роуз, яку вчила співу матір самої Вітні Г’юстон, у цьому ресторані вперше заспівала українською. "Мої керівники – Юрій Назарук і наш Тарас – запитали: чому б тобі не спробувати заспівати українську пісню?" Було важко вимовляти слова українською мовою. В, б, м, всьо. Для мене це було дуже важко зрозуміти. Але коли я навчилась їх вимовляти, тоді співати стало легко", - розповідає вона. В концертному шоу ресторану як українські, так і естрадні пісні.

Та найважливіші українські слова, зізнається співачка, вона навчилась у гостей ресторану: "Слава Україні!" Я знаю, що цю фразу всі кажуть. І ще "дякую".

«Роял Пасаж» для Тараса – це перший крок в його американській кар’єрі. Вже за 5 років він планує відкрити ще один український ресторан. "У мене є мрія відкрити ресторан української кухні, але не простої, а модерної, щоб вона не була схожа на звичайні страви", - ділиться він задумами.

У своєму майбутньому ресторані він мріє готувати вареники різних кольорів та форм, салати із коренеплодів та борщі різної консистенції. Бути добрим кухаром, переконаний Тарас, це не боятись експериментувати. І як виглядає, це те, чо в нього виходить найкраще.

Дивіться також: Яловичий язик з пюре та грибами: рецепт від українського шеф-кухара у США

  • 16x9 Image

    Ярина Матвійчук

    Приєдналася до команди «Голосу Америки» у 2014 році. Перед тим працювала в американському журналі National Geographic та на «Радіо Свобода» ведучою та редактором програми «Ранкова Свобода». У Києві волонтерила на «Радіо Марія» та в кіностудії Cinema House Group, у Гавані доглядала за хворими українськими дітьми в рамках проекту «Україна – Куба». Своїм найбільшим хобі вважає 3-річну доньку Марійку та подорожі з родиною. Розповідає, що любить книжки і поважає добре почуття гумору. Рецептом свого життя називає «Похвалу глупоті» Е. Роттердамського. Мріє покататися на всіх видах транспорту та спробувати їжу різних народів світу.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG