Спеціальні потреби

Актуально

"Я - українець": історії переселенців з Криму і Донбасу

Півтора мільйона біженців, три історії українців. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:54 0:00

Півтора мільйона біженців, три історії українців. Відео

20 червня відзначають день біженців. З початком російської агресії це явище стало відомим і в Україні. За офіційними даними, їх близько півтора мільйона – вимушених переселенців з окупованих Криму і Донбасу. "Голос Америки" розповідає історії трьох українців родом із Судака, Севастополя і Донецька

Лєда, переселенка з Криму
Лєда, переселенка з Криму

Лєда не любить слова «біженка». Хоч з анексованого Криму їй таки довелося бігти. «Я українка, в першу чергу. Те, що я кримчанка – я колись цього не обирала в дитинстві. Я українка. Крим – це частина України, все», - каже вона. ​Судак, де народилась і виросла, – маленьке місто, усі всіх знають, а вона своїх проукраїнських поглядів не ховала. Тож у безпеці відчула себе лиш тоді, коли з чоловіком і сином залишила окупований Росією півострів.

коли ми переїхали цей умовний кордон, я дістала жовто-блакитну стрічку і зав’язала на люстерко в машині

"Було таке відчуття свободи. Перше, що я зробила, коли ми переїхали цей умовний кордон, це я дістала жовто-блакитну стрічку і зав’язала на люстерко в машині і помахала рукою снайперу на вишці. Це було прекрасне відчуття – виїхати і зрозуміти, що тобі нічого не загрожує", - згадує вона той день, коли довелося залишити Крим.

Лєда з російськомовної родини. Вона каже – українськість у неї з книг, а ще від улюбленої вчительки в школі. На українську мову перейшла вже після переїзду до Києва. Працювала спершу в музеї історії, відтак в інституті книги. А зараз починає власну справу – заснувала піар-агенцію для малих бізнесів. Допомагатиме таким, як сама, переселенцям створити бізнесовий бренд та "розкрутитися" у соцмережах.

"У мене завжди буде особливе ставлення до людей, які опинилися в тому самому стані, що і я. Ветерани, переміщені особи, просто кримські татари на території материкової України, всі рідні мені зрозумілі по духу люди", - ділиться Лєда почуттями із "Голосом Америки.

Михайло Джамаль
Михайло Джамаль

Михайло Джамаль – вимушений переселенець із Севастополя. В 2014-ому році він протестував проти захоплення Криму Росією, потрапив у «чорні списки» ФСБ, мусив терміново виїхати. Залишив на півострові весь свій бізнес і нерухомість. Тут під Києвом нове життя він починав практично з нуля. У селі Крюківщина за декілька кілометрів від столиці він збудував комплекс таунхаусів, який назвав «Кримський квартал».

Кримський квартал
Кримський квартал

Він каже, що споруджене його компанією житло - це унікальна маркетингова пропозиція. Джамаль вирішив не продавати нерухомість прихильникам "руского міра". Розповідає, що насамперед фільтрує претендентів на Фейсбуці, а потім ще й проводить співбесіду. Недавно відмовив покупцю, який був підписаний на одіозного проросійського блогера, і ще одному, що постив фотки з відпочинку в окупованому Криму, і священикові Московського патріархату.

«Я підбирав собі сусідів, з якими мені буде приємно і комфортно жити. Тут виключно проукраїнське середовище, тут немає жодної людини, яка не брала участь у якихось волонтерських движах", - хвалиться бізнесмен.

Я українець. І я не хочу, не можу і не буду жити в окупації


Навіть назви вулиць в його містечку нагадують про минуле життя. "Це в мене Кримська вулиця. Отам далі є Севастопольська вулиця, а ось ця перпендикулярна це в нас вулиця Балаклавська. Поки я не маю можливості відвідувати Крим, я хочу створювати навколо себе щось своє рідне", - розповідає Михайло.

Він, каже, що й думки для себе не допускав залишитися на анексованому Росією півострові: "Я українець. І я не хочу, не можу і не буду жити в окупації".

Михайло Глубокий
Михайло Глубокий

Майже такі ж слова каже й інший вимушений переселенець колишній донеччанин Михайло Глубокий: "Відчуваю себе українцем і завжди відчував. І до війни, і зараз також". До війни Михайло робив мистецькі й освітні виставки на території Донецього заводу ізоляційних матеріалів. Проект називався «Ізоляція». Коли почалася війна, "Ізоляцію" захопили бойовики, перетворивши арт-простір на концтабір з катівнею.

"В липні 14 року на територію «Ізоляції» зайшли озброєні люди з папірцем, на якому було написано, що тепер ця територія належить їм, і вони будуть її використовувати для зберігання російської гуманітарної допомоги. Ми потім бачили, яка це допомога", - згадує події Михайло.

Усією командою «Ізоляція» перебралася до Києва. Не мали з собою нічого, крім наплічників. Але Михайло вважає – їм пощастило, бо переїхали разом із роботою. Відтоді свій арт-проект роблять тут на Київському суднобудівному заводі. Привертають увагу до подій, що відбуваються на Донбасі, організовують протести, працюють із такими, як самі, переселенцями зі Сходу.

зараз ми відчуваємо себе просто громадянами своєї країни

З іронією ставиться, коли їх із земляками у Києві називають "донецькими". "Ми про це жартуємо, звісно. Але зараз ми відчуваємо себе просто громадянами своєї країни, і ми відчуваємо себе вдома, де б ми не були", - із посмішкою каже Михайло.

Всі новини дня

Чого очікувати від виступу Байдена у Конгресі "Про стан справ у країні"?

Звернення президента США Джо Байдена із промовою "Про стан справ у країні" 1 березня 2022. Shawn Thew/Pool via AP, File

Президент США Джо Байден виступить у вівторок із традиційною промовою "Про стан справ у країні". Трансляцію промови о 9 вечора за Вашингтоном (3 ночі за Києвом) вестиме українська служба Голосу Америки.

Серед тем, про які, ймовірно, говоритиме Байден - стан економіки, соціальні видатки та російська війна в Україні. Зазвичай промова "Про стан справ у країні" готується тижнями за участі багатьох спічрайтерів і посадовців адміністрації. Торік промова Байдена прозвучала лише через кілька днів після вторгнення Росії в Україну і була зосереджена на поясненні відповіді США.

Звернення до виборців

Лише три місяці тому республіканці взяли контроль над Палатою представників, й ця промова може ознаменувати неофіційний початок сезону президентської кампанії 2024 року, адже за очікуваннями Байден може оголосити про свої плани змагатись за переобрання найближчими тижнями.

Ця промова може надати Байдену доступ до найбільшої телевізійної аудиторії за весь рік. За даними Nielsen, торік цю промову на американському телебаченні дивилося приблизно 38,2 мільйона людей.

Виступ також дасть президенту можливість заручитись більшою підтримкою серед демократів, деякі з яких стурбовані зокрема його віком. У листопаді Байдену виповнилося 80 років, а в разі переобрання йому буде 82 на початку другого терміну.

Присутні на виступі

Промову виголошують під час спільного засідання Конгресу. Запрошують всіх представників Сенату, контрольованого зараз демократами, і Палати представників, контрольованої республіканцями. Також присутні урядовці з кабінету Байдена, представники Пентагону та Верховного суду.

Президент запрошує й інших гостей, які сидять у ложі першої леді. Їхня присутність може посилити тезу, яку він висловлює у своїй промові. Серед них цього року - посолка України у США Оксана Маркарова "на знак визнання постійної підтримки США з боку України майже через рік після того, як Росія почала свій неспровокований напад", повідомляє Білий дім.

Серед інших, у ложі першої леді буде вокаліст гурту U2 Боно, активіст у боротьбі з ВІЛ/СНІДом і бідністю. "Працюючи разом з іншими активістами, він відіграв ключову роль у формуванні громадської та двопартійної політичної підтримки для створення PEPFAR (Надзвичайного президентського плану допомоги хворим на СНІД), програми, оголошеної президентом Бушем у його промові "Про стан справ у країні" двадцять років тому, яку просував тоді ще сенатор Байден".

Представники Конгресу також запрошують своїх гостей. Зокрема голова Комітету Палати представників у закордонних справах Майкл МакКол повідомив, що він запросив Рою Рахмані, яка була першою посолкою Афганістану в Сполучених Штатах, щоб надіслати сигнал жінкам Афганістану.

"Черговий наступник"

Єдина людина з уряду, яка не прийде на виступ, - це так званий "черговий наступник" (designated survivor), представник або представниця кабінету Байдена. Цю людину розміщують у безпечному місці, і їй буде доручено взяти на себе управління країною, якщо у Конгресі станеться катастрофа, що забере життя чи зашкодить здоров'ю президента та іншим його наступникам за Конституцією - віце-президенту й спікеру Палати представників.

Відповідь республіканців

За традицією, після виступу президента "Про стан справ у країні" слово дається представникам опозиції для короткого звернення. Цього року республіканці обрали для відповіді губернатора Арканзасу Сару Гакабі Сандерс, яка була прес-секретаркою Білого дому при Дональді Трампі.

Росія намагається відновити великий наступ в Україні від початку січня - розвідка Міноборони Британії

Українські військовослужбовці ведуть вогонь з реактивної системи залпового вогню БМ-21 "Град" по російських позиціях на передовій поблизу міста Мар'їнка, Донецька область, Україна, 7 лютого 2023 року. REUTERS/Marko Djurica

Росія, ймовірно, намагається відновити великі наступальні операції в Україні з початку січня 2023 року, зазначено нині в оцінці стану бойових дій в Україні розвідки Міноборони Британії.

Британські експерти вважають, що оперативна мета Кремля "майже напевно полягає в захопленні решти контрольованих Україною частин Донецької області".

При цьому "російським військам вдалося отримати лише кілька сотень метрів території на тиждень. Це майже напевно тому, що Росії зараз не вистачає боєприпасів і маневрених одиниць, необхідних для успішного наступу. Старші командири, ймовірно, розробляють плани, які вимагають від недоукомплектованих, недосвідчених підрозділів досягати нереалістичних цілей через політичний і професійний тиск", - зазначено у повідомленні розвідки.

Тим часом нині представник опозиційної Лейбористської партії Джон Гілі закликав Лондон розробити нову стратегію для нарощування військового виробництва та перегляду закупівель, щоб краще підтримувати Київ і дати сигнал Москві, що ситуація може стати тільки гіршою.

"Те, що зараз вимагається від британського уряду... це не просто ситуативні оголошення про військову допомогу... а довгостроковий план, який веде нас до 2023 року і далі для військової, дипломатичної, економічної, гуманітарної допомоги, яку ми готові надати Україні", – сказав Гілі Reuters.

Якщо Китай допоможе Росії обходити санкції, це матиме наслідки - Держдеп США

Лідери Китаю і Росії у Пекіні, 8 червня 2018 року. Фото: AP Photo/Alexander Zemlianichenko

США уважно стежать за діями Китаю і вживатимуть заходів, якщо Пекін допомагатиме Росії обходити західні санкції або надаватиме зброю для війни проти України. Про це під час брифінгу у Вашингтоні 6 лютого заявив речник Державного департаменту Нед Прайс.

“Наше повідомлення до КНР було дуже простим: ми уважно стежимо за ситуацією, і якщо бачитимемо спроби допомогти Росії обійти санкції, які десятки країн у всьому світі запровадили проти Кремля й президента Путіна за агресію проти України, а також якщо надаватимуться смертоносні матеріали, які Росія могла б використати проти мирного населення та України, то це матиме свою ціну та наслідки”, - сказав речник Держдепу США.

За його словами, так звана “нейтральна позиція” Китаю щодо жорстокої війни РФ проти України насправді є наданням росіянам політичної підтримки.

Щодо стосунків США і Китаю Прайс зауважив: “Ми є великими прихильниками діалогу та дипломатії”, - та додав, що діалог між високопосадовцями обох країн триває, попри скасований напередодні політ держсекретаря Ентоні Блінкена до Китаю через повітряну кулю-шпигунку Китаю у повітряному просторі США.

Посадовець також згадав співпрацю Росії та Ірану й наголосив про санкції, що, як повідомляв Голос Америки, були нещодавно накладені на виробників іранських дронів.

Напередодні США також попередили Туреччину про неприпустимість обходу санкцій щодо Росії.

​​​​​​​Московський патріарх «працював на КДБ» ще в 1970-х, кажуть у Швейцарії

У швейцарській пресі опубліковані матеріали поліції Швейцарії, які вказують на співпрацю теперішнього патріарха Російської православної церкви Кірілла з КДБ (Комітет державної безпеки СРСР), коли він з 1971 до 1974 року був представником Московського патріархату в організації Світова рада церков у Женеві.

Увага до глави Російської православної церкви зараз особливо велика з огляду на те, що він фактично підтримує російське вторгнення в Україну, а російські священики благословляють армію на війну та обіцяють опрощення гріхів російським солдатам.

Тижневики Sonntagszeitung та Le Matin Dimanche повідомляють, що отримали доступ до матеріалів поліції в національному архіві Швейцарії.

В публікаціях йдеться, що патріарх (світське ім’я Володимир Гундяєв), під кличкою «Міхайлов» працював для КДБ, зокрема виконуючи пропагандистську роль, відкидаючи звинувачення про утиски релігійних свобод комуністичною владою у тодішньому СРСР.

Москва також використовувала участь в міжнародних організаціях і зокрема у Світовій раді церков для критики західних держав і зокрема США.

Le Matin Dimanche подає коментарі родича патріарха Кірілла Міхаїла Ґундяєва, який зараз працює представником Московського патріархату в Женеві.

Міхаїл Ґундяєв визнав, що його дядько перебував «під суворим контролем КДБ», але стверджував, що той не був агентом.

Велика Британія і Канада влітку 2022 внесли московського патріарха до санкційних списків за його ідеологічну роль в російської агресії проти України.

Європейський Союз також хотів накласти санкції на патріарха Кірілла, але приязний до Росії уряд Угорщини, посилаючись на захист релігійних свобод, домігся, щоб його ім’я було вилучене.

Патріарх Кірілл, повторюючи твердження президента Путіна, каже, що Росія, воюючи в Україні, буцімто захищається від зовнішніх намагань її знищити, або насадити росіянам інші цінності.

У січні Кірілл сказав у проповіді, що неназвані зовнішні сили хочуть «нав’язати їм (людям в Росії) якісь цінності, які навіть і цінностями назвати неможливо, щоб вони були як всі і підпорядковувалися тим, у кого є сила контролювати більшу частину світу».

Він також наголошував на тому, що Росія налаштована на перемогу над ворогами.

Папа Римський Франциск на початку теперішнього російського вторгнення в Україну застерігав патріарха Кірілла, щоб він не був «вівтарним хлопчиком (прислужником) Путіна».

Франциск розповів італійському часопису Corriere della Sera, що під час 40-хвилинної телефонної розмови з російським церковним лідером у березні 2022 року, московський патріарх більшу частину спілкування витратив на виправдовування війни проти України.

Дивіться також:

Київський кінно-реабілітаційний центр запросив бійців з передової на сеанс іпотерапії. Відео

Психологічна реабілітація - один з базових елементів відновлення бійців на ротації. Нещодавно Київський кінно-реабілітаційний центр запросив бійців з передової на сеанс іпотерапії.

Більше

XS
SM
MD
LG