Спеціальні потреби

Актуально

Війну в Україні обговорюватимуть на засіданні ООН щодо ядерного роззброєння

Штаб-квартира ООН в Нью-Йорку

Засідання ООН щодо знакового Договору про нерозповсюдження ядерної зброї мало відбутись в 2020 році. Відкладена через пандемію конференція нарешті розпочинається в понеділок.

Війна Росії в Україні реанімувала побоювання щодо ядерного протистояння та посилила нагальність спроб зміцнити договір 50-річної давнини.

«Це дуже, дуже важкий момент», — сказала Беатріс Фін, виконавчий директор Міжнародної кампанії за скасування ядерної зброї, яка отримала Нобелівську премію миру.

Вторгнення Росії, яке супроводжується зловісними посиланнями на її ядерний арсенал, "є настільки значущим для договору та справді чинить на нього сильний тиск, - сказала вона. - Те, як уряди реагують на ситуацію, сформує майбутню ядерну політику".

Чотиритижнева зустріч має на меті досягти консенсусу щодо наступних кроків, але очікування щодо домовленості невеликі.

Тим не менш, президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс, прем’єр-міністри Японії Фуміо Кісіда та Фіджі Френк Баінімарама, а також понад десяток міністрів закордонних справ є серед учасників з щонайменше 116 країн, за словами офіційного представника ООН, який говорив за умови анонімності, оскільки він не мав права виступати публічно перед конференцією.

Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, який діє з 1970 року, виконується найкраще з усіх угод про контроль над озброєннями. 191 країна приєдналася до цього договору.

Країни, які не мають ядерної зброї, пообіцяли не здобувати її, тоді як ядерні країни Британія, Китай, Франція, Росія (тоді Радянський Союз) і Сполучені Штати погодилися вести переговори про ліквідацію своїх арсеналів. Усі підтримали право кожного розвивати мирну атомну енергетику.

Індія та Пакистан, які не підписали, продовжували розробляти бомбу. Так само зробила Північна Корея, яка ратифікувала пакт, але пізніше оголосила про вихід з нього. Вважається, що Ізраїль, який не підписав, має ядерний арсенал, але не підтверджує і не спростовує цього.

Проте Договір про нерозповсюдження допоміг обмеєити кількість нових країн у ядерній галузі (президент США Джон Ф. Кеннеді одного разу передбачив до 1975 року 20 держав, які матимуть ядерну зброю) і слугує основою для міжнародної співпраці у сфері роззброєння.

Загальна кількість ядерної зброї в усьому світі скоротилася більш ніж на 75% порівняно з піком середини 1980-х років, головним чином завдяки завершенню холодної війни між США та колишнім Радянським Союзом. Але, за оцінками експертів, у всьому світі залишається приблизно 13 000 боєголовок, переважна більшість у США та Росії.

Зустрічі для оцінки того, як працює договір, мають відбуватися кожні п’ять років, але конференція 2020 року неодноразово відкладалася через пандемію коронавірусу.

Проблеми тим часом лише зросли.

Розпочинаючи в лютому війну в Україні, президент Росії Володимир Путін попередив, що будь-яка спроба втручання призведе до «наслідків, яких ви ніколи не бачили», і підкреслив, що його країна є «однією з найпотужніших ядерних держав». Кілька днів потому Путін наказав привести російські ядерні сили в стан підвищеної бойової готовності, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш назвав «страшним».

"Перспектива ядерного конфлікту, яка колись була немислимою, тепер знову стала реальною", - сказав він.

Події в Україні створюють складний вибір для майбутньої конференції, сказала Патриція Льюїс, колишній співробітник ООН з питань роззброєння, яка зараз працює в аналітичному центрі з міжнародних справ Chatham House у Лондоні.

«З одного боку, щоб підтримати договір і те, що він означає, урядам доведеться звернути увагу на поведінку та загрози Росії, — сказала вона. - З іншого боку, це ризикує розділити учасників договору».

Ще одна незручна динаміка: війна посилила побоювання деяких країн щодо відсутності ядерної зброї, особливо тому, що колись Україна розміщувала, але відмовилася від радянської ядерної зброї.

Україна — чи не єдина гаряча тема.

Схоже, Північна Корея нещодавно готувалася до першого випробування ядерної зброї з 2017 року. І розмови про відновлення угоди, яка має на меті утримати Іран від розробки ядерної зброї, знаходяться в підвішеному стані.

США та Росія мають лише один договір про обмеження ядерної зброї та розробляють нові технології. Минулого року Велика Британія підняла обмеження на свої запаси. Китай каже, що він модернізує — або, як стверджують США, розширює — третій за величиною ядерний арсенал у світі.

Посол США Адам Шейнман, спеціальний представник президента з питань нерозповсюдження ядерної зброї, сказав, що Вашингтон сподівається на «збалансований» результат, який «встановлює реалістичні цілі та просуває інтереси нашої національної та міжнародної безпеки».

АР надіслала запит до російської місії в ООН щодо цілей Москви щодо конференції: але не отримала негайної відповіді.

У Пекіні речник Міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь заявив, що його країна хоче працювати над покращенням глобального ядерного управління та підтримкою міжнародного порядку та «твердо захищатиме законні інтереси та права безпеки та розвитку Китаю та країн, що розвиваються».

Якщо світ не може говорити одним голосом, прихильники роззброєння кажуть, що рішуча заява великої групи країн може надіслати значуще повідомлення.

Останніми роками розчарування Договором про нерозповсюдження ядерної зброї стало каталізатором іншого пакту, який прямо забороняє ядерну зброю. Його ратифікували понад 60 країн, він набув чинності минулого року, хоча жодна держава, яка не має ядерної зброї, не мала участі.

На нещодавній зустрічі у Відні країни-учасниці засудили «будь-які ядерні загрози» та підписали тривалий план, який включає розгляд створення міжнародного трастового фонду для людей, постраждалих від ядерної зброї.

Фін, чия група в Женеві виступала за угоду про заборону ядерної зброї, сподівається, що активність у Відні послужить натхненням — або сповіщенням — для країн щодо досягнення прогресу на конференції ООН.

«Якщо не зробити цього тут, — сказала вона, — ми продовжимо в іншому місці».

Всі новини дня

Українці у в’єтнамській війні – в Україні набуває популярності книжка «Ми були солдатами... і молодими». Відео

Як подолати на війні страх? Як розкрити свій потенціал в бою? Деякі воєнні практики, якими користуються сьогодні ЗСУ, напрацьовувались на війні у В'єтнамі. Зокрема, і солдатами українського походження.

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:55 0:00

Канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з Владіміром Путіним і закликав його вивести російські війська з України. Тим часом Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Деталі - від Богдана Цюпина.

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:15 0:00

Дипломати Євросоюзу остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Обмеження вводять щодо тієї нафти, яку транспортують морем. Заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо раніше привітав таку домовленість.

У Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. Відео

В американському Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. В разі ухвалення ініціативи, Державний департамент буде зобов'язаний включити "Групу Вагнера" до переліку терористичних організацій.

«Немає сенсу укладати фальшивий мир з Росією» – Блінкен

Президент Франції Еммануель Макрон під час державного обіду з держсекретарем Ентоні Блінкеним (праворуч) у четвер, 1 грудня 2022 року. Вашингтоні, США. Жаклін Мартін/через REUTERS/

США мають прямий контакт з Москвою, але він використовується тільки для запобігання серйозним загрозам, бо президент Росії Володимир Путін не готовий до переговорів, вважає державний Секретар Ентоні Блінкен.

В інтерв’ю французькому телеканалу France 2 він заявив, що Вашингтон і Москва мають прямі контакти, які використовуються у разі серйозних загроз, зокрема, коли були побоювання, що Росія застосує ядерну зброю.

«Наприклад, був контакт з Росією, тому що було побоювання, що вони можуть застосувати ядерну зброю, що було б катастрофою», – сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання журналіста Томаса Сотто про те, чи це були реальні побоювання, Блінкен відповів, що у США «не бачили конкретного руху з цього приводу, але все одно є страх надзвичайної ситуації».

Попри ці контакти, за словами Блінкена, США та Росія не ведуть переговори щодо війни в Україні, бо це рішення - за Україною, і як наголошує державний секретар, президент України Володимир Зеленський, «чітко дав зрозуміти, що в кінці будуть потрібні переговори, дипломатія».

Як каже Блінкен, час для прямої розмови настав би, «якби ми побачили, що Путін серйозно ставився до дипломатії та діалогу». Але поки що російська сторона не проявляє готовності до переговорів, сказав Блінкен.

«Що зараз робить Путін? Хоча він іноді каже, що готовий до дипломатії, він атакує цивільну інфраструктуру в Україні, – каже Блінкен. – Проблема в тому, що він робить навпаки. Зараз він підбурює до ескалації ситуації».

За словами Блінкена, США хочуть уникнути розширення конфлікту.

«Ми не хочемо війни з Росією. Ми не хочемо третьої світової війни», – каже Блінкен. Але з іншого боку, він додає, що «мир має бути не тільки на папері».

«Потрібен мир, але він має бути справедливим, відповідно до принципів статуту ООН. І він має бути стійким, тому що в певному сенсі немає сенсу укладати фальшивий мир, який дуже швидко буде відкинутий і Росія знову вступить у війну», – вважає Блінкен.

Він переконаний, що слід уникати думки, що цей конфлікт можна заморозити, бо «Росія в цьому контексті ніколи не буде вести переговори про захоплені силою території, і про самі території має домовлятися лише Україна.

Говорячи про майбутнє Росії, Блінкен сказав, що не так важливо, хто буде на чолі країни, як те, якої політики буде дотримуватися Росія.

Блінкен нагадав слова прехидента Джо Байдена, який сказав, що «президент Путін дуже сильно прорахувався щодо України».

«Усе, чого він намагався уникнути, він прискорив. На Заході ми не розділені. Навпаки, ми єдині та єдині. Україна єдина як ніколи. Те, що ми бачимо в Росії, є катастрофою для Росії. Понад мільйон росіян виїхали. Це може бути добре для Путіна, тому що саме люди можуть бути проти нього, але це катастрофічно для Росії», – сказав Блінкен, якого цитує прес-служба Державного департаменту.

Інтерв’ю для французького телеканалу France 2 було записано французькою мовою і відбувалося на тлі державного війзиту президента Франції Еммануеля Макрона до Вашингтона.

Як писав «Голос Америки», під час двосторонньої зустрічі в Білому домі з президентом Макроном у четвер, президент США на спільній прес-конференції заявив, що російських президент Путін може завершити війну «забравши свої війська з України», однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "

Макрон заявив, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців, бо лише вони можуть визначити умови такого миру.

Дивіться також:

Державний візит Еммануеля Макрона до Вашингтона. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG