Спеціальні потреби

Актуально

Костянтин Єлісєєв: «Якщо президент щирий у прагненні до НАТО, має подати заявку на ПДЧ»

Український дипломат в інтерв’ю «Голосу Америки» прокоментував переговори, які провели у Києві президент України Володимир Зеленський і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ

Голос Америки: Президент Володимир Зеленський на переговорах з Генсеком НАТО Єнсом Столтенберґом запропонував особливий, розширений формат співпраці України з Альянсом. Як сприймати цю пропозицію – як новий крок назустріч НАТО чи, навпаки, свідчення того, що у форматі власне членства Україна тепер менш зацікавлена?

Ми можемо вигадувати і «креативити» будь-які формати. Але є тільки один інструмент – План дій щодо членства в НАТО


Єлісєєв: Дуже важливо, що Україну відвідав Генеральний секретар НАТО. Дуже важливо, що йому надали платформу для виступу у Верховній Раді. Але при цьому усі дивилися на одне: що скаже і президент Зеленський, і Столтенберґ стосовно ключового питання – то чи дадуть Україні План дій щодо членства в НАТО?

Костянтин Єлісєєв
Костянтин Єлісєєв

Ми можемо вигадувати і «креативити» будь-які формати. Можемо вживати будь-які вислови на кшталт «інтенсифікація, активізація, посилення». Але є тільки один інструмент, який від початку цього століття допоміг набути членства понад десятку країн, передусім Європейського континенту. І цей інструмент – План дій щодо членства в НАТО. Це як компас, і саме завдяки йому багато країн успішно виконали умови і приєдналися до Альянсу.

ПДЧ – це гарантія для нас, що двері є відкритими. І це також зобов’язання з боку НАТО: якщо Україна виконає певні критерії, дати нам членство.

І тут не треба, як правильно сказав у Києві Генсек НАТО, озиратися на Москву і Росію. На жаль, поки що деякі країни Альянсу озираються на Кремль, і тому їм не вистачає політичної волі заявити: «Так, Україна заслуговує на План дій щодо членства в НАТО».

Ми реалісти. Ми розуміємо, що завтра нам не дадуть членства. Але принаймні якщо маємо цей інструмент, то маємо обопільну гарантію, що ми будемо в НАТО.

А на сьогодні, хто б що не казав, немає альтернативи членству в НАТО як безпековому механізму. Питання – чи напав би Путін на Донбас чи захопив би Крим, якби Україна була членом НАТО? Я думаю, це питання риторичне.

Голос Америки: Яке у Вас склалося враження від зустрічі Зеленського і Столтенберґа? Який сигнал ви почули з боку президента України стосовно НАТО: радше так, чи радше ні?

Якщо це дійсно щире прагнення президента, воно б мало матеріалізуватися у спільній або декларації, або заяві трьох гілок влади


Єлісєєв: Маємо одну позитивну новину – що президент Зеленський підтвердив важливість Плану дій щодо членства в НАТО. І я думаю, якщо це дійсно щире прагнення президента, воно б мало матеріалізуватися у спільній або декларації, або заяві трьох гілок влади: президента, прем'єр-міністра і парламенту, в якій містилося б підтвердження прагнення України отримати ПДЧ. Це був би дійсно промовистий сигнал, особливо напередодні грудневого саміту НАТО у Лондоні.

Чому це важливо – тому що всі розуміють: помінялися і парламент, і президент, і прем'єр-міністр, уряд. Отож країни-члени НАТО хотіли б почути, чи є беззаперечна підтримка членства в НАТО.

Тим більше, що у нас суспільство виступає на користь членства. Я думаю, треба очолити цей процес і підтвердити ПДЧ.

Зрозуміло, що заявка чинна з 2008 року, коли її подали, але зараз потрібно просто підтвердити намір це отримати, крапка.

Я думаю, що це не важко зробити. Але політичні наслідки для України були б дуже позитивними.

Голос Америки: Сполучені Штати завжди найбільш послідовно підтримували Україну в нашому прагненні приєднатися до Альянсу. Чи нинішній політичний скандал у США, пов'язаний з Україною, змінив ситуацію, послабив цю підтримку?

Єлісєєв: Те, що відбувається в українсько-американських відносинах, не є добре ні для Вашингтона, ні для Києва. Як наслідок виграє третя сторона – Російська Федерація, яка зараз, особливо останніми тижнями, розправила плечі.

Українсько-американське стратегічне партнерство перебуває на етапі випробування на міцність. Зараз - момент істини. Нам треба зробити ривок і відновити це партнерство.


Подивіться, тепер усі їдуть до Москви – відбувся візит прем'єр-міністра Угорщини, ідуть зустрічі з Генеральним секретарем ОБСЄ, президент Чехії прийняв якихось незрозумілих людей з окупованого Криму. Будується "Північний потік 2"; Данія після багатьох місяців спротиву дала дозвіл на реалізацію через свою територію цього сумнозвісного проекту.

Вершки знімає одна сторона – Кремль. І в цих умовах українсько-американське стратегічне партнерство перебуває на етапі випробування на міцність. Зараз - момент істини. Нам треба зробити ривок і відновити це партнерство.

Адже Сполучені Штати завжди були рушійною силою проукраїнської міжнародної коаліції. Саме завдяки США було посилено санкції проти Росії, і слідом за Америкою, ЄС теж запровадив економічні і секторальні санкції. Саме американська сторона надала нам першою летальну зброю. Саме американці нині допомагають з низкою економічних проектів, з реформами. І я думаю, що нам треба зараз кинути всі сили, весь свій український дипломатичний хист для того, щоб відновити довіру у відносинах і, найголовніше, відновити двопартійну підтримку з боку американської сторони.

Що ж до підтримки Америкою наших прагнень до НАТО – головне, щоб зараз ми самі підтвердили це прагнення.

ПДЧ для України – це була б найкраща санкція з боку міжнародної спільноти проти Кремля


Знову-таки усі три гілки влади повинні виступити із заявою про бажання отримати План дій щодо членства. Я вважаю, на зустрічі зі Столтенберґом президент уже дав сигнал, що це треба робити. І я дуже сподіваюся, що ближчими днями це все-таки відбудеться. Це було б дуже позитивно сприйнято партнерами. І дезавуювало б настрої скептиків.

На мою думку, ПДЧ для України – це була б найкраща санкція з боку міжнародної спільноти проти Кремля.

Дивіться також: Підсумки візиту генерального секретаря НАТО до Києва. Відео

Підсумки візиту генерального секретаря НАТО до Києва. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

Всі новини дня

Глава Пентагону у Конгресі назвав Росію "гострою загрозою" і запевнив у продовженні підтримки України  

За президентства Джо Байдена, США згуртували світ, щоб допомогти Україні боротися з неспровокованим і невиправданим вторгненням Росії - заявив Ллойд Остін. Фото: Amanda Andrade-Rhoades/Pool via REUTERS

Міністр оборони США під час представлення бюджетних пропозицій у Палаті представників США назвав Росію “гострою загрозою” і наголосив на важливості колективної роботи в рамках НАТО.

У вступному слові до законодавців Ллойд Остін вкотре повторив позицію Вашингтона, що США продовжуватимуть підтримувати Україні стільки, скільки буде потрібно. Він також нагадав, що Стратегія національної оборони США визначає Росію під управлінням Путіна “гострою загрозою”.

“Під проводом Байдена, США згуртували світ, щоб допомогти Україні боротися з неспровокованим і невиправданим вторгненням Росії. Наші союзники та партнери активізувалися, щоб надати важливу безпекову допомогу, яку координує контактна група з питань оборони України, яку я очолюю. Ми підтримуватимемо оборону України стільки, скільки буде потрібно”, - заявив міністр оборони США Ллойд Остін.

Глава Пентагону заявив, що НАТО стало значно сильнішим, зокрема й тому, що Росія вирішила піти війною проти свого сусіда. Остін наголосив на важливості “об’єднаного НАТО”.

“Після вторгнення Росії в Україну ми ще більше зміцнили захист і стримування НАТО на східному фланзі. А лідерство Конгресу в Європейській ініціативі стримування — і наші інвестиції з 2014 року — допомогли нам швидко й сміливо відреагувати на жорстоку війну, яку обрала Росія, та зробили наше стримування ще сильнішим”, - зазначив глава Пентагону.

Очільник Пентагону назвав бюджет на наступний рік стратегічним кошторисом, “який обумовлений серйозністю нашої стратегічної конкуренції з Китайською Народною Республікою”.

Пріоритетами Пентагону Ллойд Остін назвав: захист нації, турбота про людей та успішна командна робота. Остін наголосив на необхідності фінансування модернізації трьох ланок ядерної тріади США та посилення стратегічного стримування.

Блінкен свідчить в Конгресі США: «Стан американської дипломатії». Наживо з перекладом українською

Державний секретар США Ентоні Блінкен свідчить перед Комітетом із закордонних справ Палати Представників Конгресу США. Тема слухань: «Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав». Очікується дискусія стосовно подальшої допомоги Україні, політики США щодо Росії та кроків зі стримування Китаю. Дивіться наживо з перекладом українською у четвер, 23 березня, о 16:00 за Києвом (10:00 за Вашингтоном).

Під час першого візиту у Канаду Байден і Трюдо говоритимуть про безпеку, екологію та Україну

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо і президент США Джо Байден під час двосторонньої зустрічі на саміті лідерів Північної Америки в Мехіко, 10 січня 2023. REUTERS/Kevin Lamarque

Джо Байден у четвер здійснить свою першу поїздку до Канади як президент США. Американський глава зустрінеться із прем'єр-міністром Джастіном Трюдо, а також його політичним опонентом, очільником Консервативної партії Канади П'єром Полієвом.

Також у п'ятницю Байден за традицією своїх попередників звернеться до канадського парламенту. На порядку денному візиту, що триватиме добу, - питання оборони, безпеки, міграції, а також "зелені" інвестиції.

Перша леді США Джилл Байден приєднається до президента та матиме власну програму разом із Софі Трюдо, дружиною прем'єр-міністра.

"Дві демократії крокують у відповідь на виклики"

Як повідомив представник Ради безпеки США Джон Кірбі, Байден і Трюдо говоритимуть про те, як "дві демократії крокують у відповідь на виклики нашого часу".

"Це включає конкретні кроки для збільшення видатків на оборону, сприяння глобальному прагненню до чистої енергетики та розбудові процвітаючої та інклюзивної економіки", - розповів Кірбі, і додав, що лідери країн говоритимуть про "підтримку зусиль щодо стабільності на Гаїті і, звичайно, продовження підтримки України".

Вінсент Рігбі, колишній радник Трюдо з питань національної безпеки та розвідки, а нинішній старший радник CSIS, сказав CNN, що з огляду на те, що Байден їде до Оттави з "думкою про світ", поточна геополітична ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні та Східній Європі означає, що внесок Канади в безпеку стане ключовою темою двосторонньої зустрічі в п'ятницю.

У той час як Канада оголосила про витрати в розмірі 3,8 мільярда доларів на допомогу в модернізації об'єднаної системи аерокосмічної оборони Північної Америки NORAD і нещодавно придбала американські винищувачі F-35, загальний відсоток ВВП Канади, витрачений на оборону, залишається значно нижчим за 2%, до чого закликають країни НАТО, зауважує CNN.

Традиція першого візиту

Як вказує Reuters, новообрані президенти США традиційно здійснюють свою першу міжнародну поїздку до Канади як найближчого союзника, але візит Байдена було відкладено, зокрема через COVID-19.

Хоча Байден провів свою першу двосторонню віртуальну зустріч на посаді президента саме із Трюдо, станом на зараз глава Білого дому уже відвідав майже 20 інших країн, включаючи Україну, й "канадці взяли це до відома", сказала NPR Лаура Доусон, колишня радниця з економічних питань посольства США в Канаді. "Важливо мати особистий візит президента, щоб переконати канадців, що ці відносини все ще дуже важливі для Сполучених Штатів", - підкреслила вона.

Байден і Трюдо разом працювали над підтримкою України й тісно координували роботу на початку цього року, коли у повітрі над США і Канадою було виявлено китайський аеростат, який у США вважають засобом для шпигування, нагадує NPR.

Видання також зазначає, що колишній президент Дональд Трамп не відвідував Оттаву під час свого перебування на посаді, зупинившись у Канаді лише один раз на зустрічі G-7 у Квебеку, а Трамп і Трюдо "не мали порозуміння".

У статті використано матеріали Reuters

Країни сходу Європи мають бути в керівництві НАТО та ЄС, каже прем'єрка Естонії - Politico

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас під час виборів в країні. Архівне фото

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, яка проводить перемовини про створення коаліційного уряду в країні, після перемоги на виборах, висловила переконання, що країни Східної Європи мають отримати керівні посади в НАТО та ЄС.

"Ми 19 років входимо до НАТО та Європейського Союзу", - сказала Каллас в інтерв'ю Politico.

"Ми маємо бути на радарі на керівні посади. Ми довели свою роль в обох цих організаціях", - додала вона.

Заява прозвучала перед самітом ЄС, що відбувається в четвер і де лідери блоку, зокрема обговорюють можливості збільшення поставок боєприпасів до України.

Каллас закликала НАТО готуватись до тривалої війни Росії. "Росія готова до довготривалої конфронтації і ми повинні бути також готові. Естонія значно збільшила оборонний бюджет, який досягне 3% ВВП до 2024 року. 2% ВВП на оборонні витрати має бути нижня позначка, не вища", - твітує посадовиця.

Україні потрібно $411 млрд на відновлення та відбудову - Світовий банк 

Будинок зруйнований через ракетний удар у Львівській області, 9 березня 2023 року

Потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів, трохи більше ніж через рік після повномасштабного вторгнення Росії, повідомив Світовий банк у середу.

Оцінка, зроблена спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, більше, ніж 349 мільярдів доларів, які оприлюднили в оцінках у вересні.

Остання оцінка передбачає, що у 2023 році Києву знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції в реконструкцію та відновлення.

Згідно з оцінкою, для задоволення цих потреб знадобиться фінансування на суму 11 мільярдів доларів, що перевищує те, що уряд України вже вказав у своєму бюджеті на 2023 рік.

Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило переміщення мільйонів людей, а світові ціни на продовольство та енергоносії різко зросли через наслідки війни.

«Енергетична інфраструктура, житло, критична інфраструктура, економіка та гуманітарне розмінування — це п’ять наших пріоритетів на цей рік», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Він додав, що частину робіт з реконструкції вже виконано.

Але Шмигаль попередив, що «сума збитків і потреби у відновленні наразі не включають дані про втрату інфраструктури, житла та бізнесу на окупованих територіях».

Коли сили оборони їх звільнять, влада почне відновлювальні роботи на цих територіях, сказав він.

Але необхідні 411 мільярдів доларів у 2,6 рази перевищують розрахунковий валовий внутрішній продукт країни на 2022 рік.

Найвищі очікувані потреби в транспорті, потім житло та енергія.

Відбудова України "займе кілька років", заявила віце-президентка Світового банку з Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде.

Вона додала, що підтримку державних інвестицій також необхідно «доповнити значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для реконструкції».

У звіті, опублікованому в середу, говориться, що оцінки «слід розглядати як мінімум, оскільки потреби зростатимуть, поки триває війна».

Але збиток не зріс так сильно, як міг би, частково тому, що найгірший конфлікт обмежився територіями, які вже зазнали значної шкоди.

Деякі потреби країни також задовольняє уряд України за підтримки своїх партнерів.

Союзники поспішили надіслати допомогу в країну з початку конфлікту.

Війна призвела до бідності 7,1 мільйона людей, зруйнувавши 15 років прогресу в розвитку та посиливши нерівність, йдеться в оцінці.

Пряма шкода будівлям та інфраструктурі становить понад 135 мільярдів доларів США, додається.

Більше

XS
SM
MD
LG