Спеціальні потреби

Актуально

Байден їде у Брюссель на саміт НАТО. Не виключена зустріч із Зеленським 

На фото : Прес-секретарка Білого дому Джен Псакі 

Президент США Джо Байден наступного тижня відвідає Брюссель, де проведе зустріч із лідерами НАТО та Європейської комісії на тему російського вторгнення в Україну.

Про це заявила прес-секретар Білого дому Джен Псакі під час брифінгу у вівторок.

“Мета (президента США) - зустрітися особисто, віч-на-віч із нашими європейськими партнерами, обговорити, де ми є в цьому конфлікті, у вторгненні Росії в Україну”, - заявила речниця Адміністрації президента США.

Тим часом на сайті Білого дому повідомили, що Джо Байден у Брюсселі візьме участь у “у надзвичайному саміті НАТО 24 березня, щоб обговорити поточні зусилля зі стримування та оборони у відповідь на неспровокований та невиправданий напад Росії на Україну, а також підтвердили нашу залізну відданість союзникам по НАТО”.

На саміті Європейської Ради Президент Байден має намір обговорити із партнерами, серед іншого, економічні санкції щодо Росії та гуманітарну підтримку постраждалим у цій війні.

На уточнююче питання журналістів, чи відвідає Байден Польщу і має намір зустрітися із президентом Зеленським, Псакі відповіла, що наразі “немає інформації, яку ми готові оголосити”.

“Щодо зустрічі чи іншого контакту із президентом Зеленським, у цьому питанні ми ще узгоджуємо деталі візиту”, - сказала речниця Білого дому. - “Ми досі працюємо над остаточними деталями цього візиту”.

За словами Псакі, позиція президента США щодо “закритого неба” для України наразі не змінилась.

“Президент змушений ухвалювати рішення, зважаючи, що є в інтересах нашої національної безпеки та в інтересах глобальної безпеки. Він продовжує вважати, що “закриття неба” сприяло б ескалації і спричинило б війну з Росією", - заявила речниця Білого дому. - “Це має більше ризиків, ніж переваг”.

Джен Псакі також повідомила, що президент США Джо Байден слухатиме звернення президента України Володимира Зеленського до обох палат Конгресу США, що заплановане на середу, 16 березня.

Папа Римський назвав Маріуполь «містом-мучеником». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:19 0:00

Всі новини дня

Блінкен та Кулеба обговорили продовольчу безпеку та допомогу

Держсекретар США Ентоны Блінкен. (AP Photo/ Керолін Кастер)

Оборонна допомога США та світова продовольча криза. Такі питання обговорили в п'ятницю державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, повідомили в Держдепі США.

Блінкен підкреслив, що Сполучені Штати та союзники і партнери продовжуватимуть тісно координувати зусилля, "щоб підтримати Україну а також розв'язати питання наслідків війни Кремля для світу", мовиться в повідомленні.

Посадовці відзначили, що Кремль продовжує використовувати продовольство в якості зброї і поширювати неправдиві заяви щодо російських санкцій, повідомив речник Держдепу Нед Прайс.

Російські посадовці заявляють, що в зриві поставок продовольства у світі винні західні санкції. США відкидають такі звинувачення. Раніше цього тижня Прайс назвав заяви Росії про продовольчу безпеку "низкою брехні та дезінформації". "Незважаючи на ці заяви, - вказав Прайс. - Санкції США не призвели до зривів аграрного експорту з Росії. Факт полягає в тому, що санкції США розроблені так, щоб дозволити експорт аграрних товарів та добрив з Росії". Посадовець зауважив, що саме своєю війною Росія дестабілізує ринок продовольства в світі.

Ця війна має характер геноциду. Висновок звіту експертів щодо дій Росії в Україні

Жінка стоїть перед будинком, пошкодженим нападами в Ірпіні, на околиці Києва, Україна, 26 травня 2022 року.

У п’ятницю, 27 травня, був опублікований звіт Інституту New Lines і Центру з прав людини Рауля Валленберга, який мав дати відповідь на питання, чи має війна Росії в Україні характер геноциду.

У прес-релізі з приводу публікації звіту йдеться, що збирали та аналізували дані три групи експертів: юристи - експерти з геноциду, дослідники відкритих даних і лінгвісти, які змогли скористатися великою кількістю першоджерел, таких як перехоплені повідомлення та свідчення.

«У цьому звіті обґрунтовано робиться висновок, що Росія несе відповідальність як держава за порушення статті II і статті III (c) Конвенції про геноцид, - заявив д-р Азім Ібрагім, директор з особливих ініціатив інституту Newlines. - Звіт також робить висновок, що існує, безсумнівно, дуже серйозний ризик геноциду і держави зобов'язані запобігати йому, відповідно до статті I Конвенції про геноцид».

Висновки звіту базуються на свідченнях масових вбивств мирного населення, примусових депортацій та антиукраїнської риторики російських чиновників, політиків та журналістів, серед яких й слова Путіна про те, що Україна, на його думку, не має права на існування як незалежна держава.

«Доповідь вказує безпосередньо на Москву, звинувачуючи російських вищих посадовців у організації підбурювання до геноциду та закладання основи для майбутнього геноциду, неодноразово заперечуючи існування української ідентичності», - пише CNN, який отримав ексклюзивний доступ до звіту до його публікації.

За даними мас-медіа, автори надішлють копії звіту до парламентів, урядів та міжнародних організацій по всьому світу.

«Це дуже ретельне та детальне дослідження значної кількості доказів, - сказав CNN Азім Ібрагім , який відвідав Україну в березні, щоб зібрати докази для звіту. - Ми бачили, що ця війна має характер геноциду є за своєю природою, з точки зору мови та способу її проведення. Це дуже, дуже зрозуміло».

Організація пише, що це перша доповідь такого роду, але не останнє слово.

Раніше Президент Байден назвав дії Росії в Україні геноцидом, що викликало заперечення з боку Кремля.

У статті використані матеріали CNN.

Дивіться також: Енн Епплабаум: Чому Путін, як колись Сталін, так боїться України. Інтерв’ю

Енн Епплабаум: Чому Путін, як колись Сталін, так боїться України. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:20:51 0:00

Втрати серед мирного населення в Україні перевищують 4000 осіб – УВКПЛ ООН

Військовослужбовці російських військ проїжджають на танку вулицею повз зруйнований під час війни житловий будинок у місті Попасна Луганської області, Україна, 26 травня 2022 року.

З початку російського вторгнення 24 лютого в Україні було вбито понад 4000 мирних жителів, йдеться в опублікованій у п’ятницю, 27 травня, заяві Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ).

Справжня цифра, ймовірно, набагато більша, оскільки нема повної інформації щодо втрат на територіях, де йдуть інтенсивні бої, повідомляють у відомстві .

За даними УВКПЛ, яке має десятки спостерігачів у країні, загалом було вбито 4031 людина, у тому числі майже 200 дітей. Найбільших жертв зазнали підконтрольні уряду території Донецької та Луганської областей: 2145 загиблих, 2132 поранених.

Більшість зафіксованих втрат серед цивільного населення, повідомляє УВКПЛ, була спричинена застосуванням вибухової зброї з широкою зоною впливу, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та повітряні удари.

Росія називає розв’язану нею війну «спецоперацією» та заперечує напади на мирних жителів .

Дивіться також: На стінах підвалу закарбували імена померлих та розстріляних: життя с. Ягідне під окупацією. Відео

Що не так із ростом курсу рубля, розмірковують аналітики

Фото для ілюстрації: російський рубль, 2014 рік. REUTERS/Ілья Наймушин

Курс російського рубля до долара значно зріс останнім часом. Згідно з оцінками Reuters, рубль показав найкращу динаміку серед валют в світі. В березні, після введення потужних економічних санкцій, через масштабне вторгнення до України, курс рубля впав до 143 рублів за долар.

Тепер же рубль показав зростання до 63 рублів за долар.

Зростанню курса сприяли збільшення надходжень від експорту нафти та газу, вказують оглядачі. Профіцит поточного рахунку платіжного балансу Росії (різниця між експортом та імпортом) зріс до 96 млрд дол за чотири місяці на тлі підвищення цін на світові сировинні товари.

"Це надзвичайний приплив валюти для Путіна", - твітує Робін Брукс з Міжнародного інституту фінансів. Він пов'язав збільшення профіциту із зростанням цін на енергоресурси.

Водночас, згідно з даними російського уряду, міжнародні резерви російського центробанку скоротились приблизно на 60 млрд дол.

"Цифри, як на мене, не співпадають, - говорить в коментарі Голосу Америки британський аналітик Тімоті Еш. - Росія каже, що в неї все добре завдяки експорту енергоресурсів, адже ціни на нафту ростуть через санкції. Вони говорять про 96 мільярдів доларів профіциту платіжного балансу, але вони втратили 60 мільярдів валютних резервів, отже відбувається значний відтік капіталу - щонайменше 150 мільярдів доларів, може і більше".

Експерт пояснює - зазвичай валютні резерви зростають, коли є профіцит платіжного балансу, а в Росії відбувається протилежна ситуація - резерви падають, що свідчить, що гроші йдуть з Росії.

"Щось не те відбувається. Щось погано пахне", - говорить аналітик. Він наполягає - курс рубля -штучний і є "частиною російської PR кампанії, щоб показати, що санкції не працюють".

Зараз іноземці не можуть вільно продати рублі і чим далі, тим більшими будуть проблеми для Росії, адже міжнародні санкції тривають, а репутація Росії як торговельного пертнера - все гірше, говорить Еш.

Брукс також називає зміцнення курсу рубля фікцією. "Зазвичай через війну з Росії був би відтік капіталу ... Це неможливо зараз, тому рубль відображує лише половину історії - дуже потужний поточний рахунок. Сильний рубль - це фікція", - твітує аналітик.

Обмеження на рух капіталу назвав в коментарі The New York Times основною причиною зміцнення рубля Брендан МакКенна з Wells Fargo. "Зараз дуже, дуже важко купити долари і перевести рублі в долар, чи будь-яку іншу валюту в Росії", - додає він.

В статті викорастано матеріали Reuters, The New York Times

Фіксований курс та чорний ринок. Що відбувається з гривнею?

На цій ілюстрації зображено банкноти долара США та української гривні, зробленої в Києві, Україна, 31 жовтня 2016 року. REUTERS/Валентин Огіренко

З початком війни курс гривні до долара зафіксовано. В воєнних умовах жорстке регулювання дозволило уникнути масштабної валютної кризи, говорять оглядачі. Однак, така політика змусила українців згадати, що таке чорний ринок валюти. Минулого тижня Нацбанк скасував деякі обмеження, включаючи ліміт націнки на продаж валюти банками.

Це наблизило банківський курс до вуличного, але українці за кордоном, а також експортери зіткнулись з "курсовими ножицями" – вони здають валюту по офіційному курсу, 29,25 грн за долар, а купують долар значно дорожче.

В інтерв'ю Forbes.ua заступник Голови Нацбанку Юрій Гелетій пояснив рішення Нацбанку небажанням витрачати "дефіцитні міжнародні резерви для впливу на ситуацію на готівковому ринку", а зосередитись на забезпеченні життєво необхідного імпорту.

Серед перших, хто виступив з критикою теперішньої політики Нацбанку стали представники ІТ-сектору. «Ми вже маємо відрив від фіксованого реального курсу і ця ситуація вона взагалі не стимулює експорт», - говорить Любомир Остапів, фінансовий консультант, ІТ.

Він вказує, що тепер «на жаль багато IT спеціалістів шукають способи, як взагалі не заводити валюту в Україну», адже через «курсові ножиці» їхній бізнес фактічно втрачає до тридцяти відсотків заробітку.

Британський економіст Тімоті Еш зауважує – нові курсові правила – вимушений хід Нацбанку. «Це надзвичайні заходи, бо Україна має ставити пріоритети, - говорить він, - однозначно потрібно тримати курс відносно стабільним і зберігати валюту, бо треба купувати зброю і платити за основні потреби України. Це можна зрозуміти».

​Він переконаний: і Нацбанк, і Зеленський розуміють важливість ринкового курсу. Еш вірить - як Україна змусила світ повірити в можливість своєї військової перемоги, хоч спершу аналітики прогнозували швидке падіння Києва, так само Україні вдасться і зберегти власну валюту від краху під час війни.

Експерт вважає фіксований курс - вірною політикою після початку війни, але, зауважує Еш, Нацбанк має визначитись щодо курсової політики в середньостроковій перспективі.

"Гадаю, вони хочуть мати конкурентний курс валюти в середньостроковій перспективі, - вказує економіст. - Потрібен конкурентний курс, але без ризику фінансової кризи, а це складний баланс. Вони цього прагнуть і поки що це їм вдається".

Остапів же сподівається на діалог з владою. Він вказує, що згідно з останніми опітуваннями, 91% ІТ-спеціалістів роблять пожертви на Збройні сили України.

«Люди активно підтримують державу, заводили сюди свої доходи, тримали гроші в українських банках, в тому числі, в останні 3-4 місяці, активно підтримуючи фінансово оборону України».

Найбільшою проблемою, вказує Остапів, є множинний валютний курс.

«Ми всі розуміємо, що правильна відповідь - це плаваючий ринковий курс, - говорить аналітик. - На жаль, в умовах воєнного часу буде утопія зараз говорити, що Нацбанк може на нього піти, тому потрібні якісь половинчасті рішення, які будуть враховувати інтереси і експортерів, і IТ галузі, і імпортерів, які забезпечують критично необхідний імпорт для країни».

Вже незабаром Україна може отримати значну міжнародну допомогу, що означатиме приплив валюти до країни і зміцнення курсу. В США прийняли закон про 40 млрд дол допомоги Україні. З них 7,5 млрд доларів – грант в бюджет країни. Євросоюз пообіцяв виділення EUR 9 млрд макрофінансової допомоги до кінця року, а Німеччина та Канада надають приблизно по мільярду доларів через спеціальний рахунок МВФ.

Дивіться також: Курс гривні - що відбувається та чого чекати далі? Відео

Курс гривні - що відбувається та чого чекати далі? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:43 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG