Спеціальні потреби

ЄС продовжив головні санкції щодо Росії


Москву також закликали звільнити полонених моряків, співпрацювати в розслідуванні збиття рейсу MH17 та попередили про наслідки надання паспортів на Донбасі

Лідери країн-членів Європейського союзу продовжили два пакети санкцій щодо Росії – секторальні економічні і у зв’язку з окупацією Криму. Перший із названих продовжений іще на шість місяців, другий на цілий рік. Учасники зустрічі також закликали Москву звільнити полонених українських моряків і забезпечити вільний прохід суден через Керченську протоку й висловили глибоке занепокоєння через видачу Росією своїх паспортів мешканцям сходу України. Крім того, вони в час наближення п’ятих роковин збиття авіалайнера рейсу MH17 закликали Росію співпрацювати з розслідуванням цієї трагедії, яке ведеться в Нідерландах.

Європейський союз іще на пів року продовжує свої санкції проти цілих секторів економіки Росії. Тепер вони лишаються чинними до 31 січня 2020 року, вирішили керівники країн-членів ЄС на своєму саміті – засіданні Європейської ради – у Брюсселі. Рішення було ухвалене одноголосно.

Чинність цих санкцій прив’язана до повного виконання мінських домовленостей, і наразі що пів року, оцінивши стан «виконання» Росією цих домовленостей, їх продовжують далі.

Цього разу, як повідомляли в ЄС напередодні саміту, про цей стан і про перебіг переговорів у «нормандському форматі» (які не відбувалися вже два роки через опір Москви) інших лідерів мали поінформувати двоє з учасників «нормандського формату», канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон.

За словами дипломатів ЄС, які наводять агентства, ці санкції були схвалені без значних дискусій. Одна з причин – відмова Москви прислухатися до заклику Євросоюзу звільнити полонених українських моряків і їхні кораблі в перебігу сутички в Керченській протоці в листопаді минулого року.

Офіційно це продовження вже п’ятирічних санкцій буде оформлене наступного тижня. «А 2014 року (коли вони були запроваджені – ред.) дипломати казали, що вони не протримаються й року», – зауважує кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі Рікард Юзвяк.

Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.

Але найперше, на самісінькому початку засідання, Європейська рада продовжила ще на рік, до 23 червня 2020-го, «обмежувальні заходи, запроваджені у відповідь на незаконну анексію Росією Криму і Севастополя» (місто Севастополь становить самостійну адміністративну одиницю України, окрему від Автономної Республіки Крим; російська адміністрація, яка керує окупованим півостровом нині, зберегла цей поділ).

Це означає, що фізичні і юридичні особи, що базуються в Євросоюзі, не мають права на низку різновидів діяльності: імпортувати до ЄС продукти з Криму і Севастополя, робити на півострові будь-які інвестиції (купувати майно чи компанії у Криму, фінансувати кримські компанії чи надавати пов’язані з цим послуги), надавати туристичні послуги, експортувати певні товари чи технології компаніям у Криму чи для використання у Криму (тут ідеться про транспорт, зв’язок, енергетику, пошук і видобування нафти, газу й інших природних копалин, а також надання пов’язаних із цими секторами технічної допомоги, посередницьких, будівельних чи інженерних послуг).

Це пакет санкцій зазвичай щоразу продовжується без обговорень, бо був накладений через окупацію і анексію Криму, яка наразі не припинена.

Росії пригадали полонених моряків, паспорти для Донбасу і MH17

Крім санкційних питань, Європейський союз також ухвалив стосовно Росії низку політичних заяв.

Зокрема, лідери країн ЄС закликали Москву звільнити захоплених нею українських моряків і забезпечити свободу судноплавства в Керченській протоці.

«Європейська рада повторює свій заклик до Росії звільнити полонених українських моряків без жодних умов, повернути захоплені кораблі і забезпечити вільний прохід усіх суден через Керченську протоку, відповідно до міжнародного права», – мовиться у висновках саміту.

Крім того, лідери країн Євросоюзу висловили «щонайглибше занепокоєння» через рішення президента Росії Володимира Путіна надавати російське громадянство у спрощеному порядку мешканцям непідконтрольних Києву частин українського Донбасу, яке, за словами з документа, «суперечить духові і цілям мінських домовленостей», і попередили про можливі наслідки.

«Європейська рада продовжить спостерігати за ситуацією на сході України і готова розглянути подальші можливості, включно з невизнанням російських паспортів, виданих усупереч мінським домовленостям, у тісній координації з міжнародними партнерами», – мовиться в документі.

У ЄС також закликали терміново поновити переговори в намаганні досягти виконання мінських домовленостей і вжити заходів із метою відновлення довіри між сторонами.

Також лідери країн ЄС привітали плановані перші кримінальні обвинувачення через збиття над Донбасом російськими гібридними силами 2014 року авіалайнера «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17, в якому загинули всі 298 пасажирів і членів екіпажу. Про такий результат розслідування трагедії на нинішній час повідомила попереднього дня, 19 червня, Спільна слідча група, яка готує матеріали для майбутнього суду в цій справі в Нідерландах.

«Європейська рада повторює свою повну підтримку всіх зусиль, що мають на меті встановити правду і домогтися справедливості для жертв і їхніх родичів… (Європейська рада) закликає Росію повністю співпрацювати з розслідуванням, що триває, і висловлює свою повну довіру до незалежності і професіоналізму юридичних процедур, що відбудуться в майбутньому», – мовиться у висновках саміту.

Як виникли і продовжуються санкції

Від початку березня 2014 року і протягом наступних місяців, після того, як Росія почала агресію проти України, спершу у Криму, а потім на Донбасі, Європейський союз запровадив через це кілька пакетів санкцій «у відповідь на незаконну анексію Криму і свідому дестабілізацію України», а наступними роками кілька разів розширював і посилював їх.

Крім продовжених нині секторальних санкцій і обмежень щодо Криму, це також індивідуальні обмежувальні заходи проти низки юридичних і фізичних осіб – це замороження активів у країнах ЄС і заборона на в’їзд до цих країн через дії підсанкційних, що підривають територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Наразі в цьому переліку 170 осіб і 44 компанії, установи чи інші утворення (серед них не тільки з Росії, а й із України – з окупованої частини Донбасу). Цей пакет, який продовжується що пів року, наразі чинний до 15 вересня 2019 року. При цьому під час останнього продовження цей список розширили, додавши до нього відповідальних за захоплення українських моряків у Чорному морі минулої осені.

У деяких країнах ЄС, нинішнє керівництво яких стоїть на більш проросійських позиціях, – таких, як Італія, – заявляють, що санкції щодо Росії «не спрацювали» і що їх треба скоротити чи й узагалі скасувати. Але наразі й такі країни щоразу врешті погоджувалися на чергове продовження санкцій.

Іншу позицію мають країни ЄС, які більше підтримують Україну. Зокрема, Естонія днями запропонувала, щоб щопіврічні пакети санкцій продовжувалися відразу на рік, а також щоб список для індивідуальних санкцій був далі розширений. Також Польща і Литва домагалися розширення санкцій проти Москви через надання громадянства Росії мешканцям окупованої частини Донбасу.

Найпотужніші в ЄС країни домоглися «середнього шляху». Як казала днями канцлер Німеччини Анґела Меркель після зустрічі в Берліні з новим президентом України Володимиром Зеленським (він теж закликав розширити санкції), вона виступає проти такого розширення, хоча підтримує їх продовження.

Крім того, деякі обмеження Євросоюзу були запроваджені без обмеження терміну. Серед них – дипломатичні заходи, такі, як скасування 2014 року саміту ЄС – Росія (відтоді таких самітів, раніше регулярних, більше не було), припинення переговорів із Росією про безвізовий режим і про нову угоду ЄС – Росія, виключення Москви з неформальної «Групи восьми» і повернення цього об’єднання до стану «Групи семи» без участі Росії, а також припинення переговорів про вступ Росії до Організації економічної співпраці і розвитку та до Міжнародного енергетичного агентства.

Також фактично безстроково, до окремого рішення, запроваджені деякі обмеження на економічну співпрацю. Зокрема, лідери ЄС закликали Європейський інвестиційний банк зупинити підписання нових операцій фінансування в Росії, країни-члени ЄС погодилася координувати свої зусилля в Раді директорів Європейського банку реконструкції і розвитку з тим, щоб цей банк теж зупинив фінансування нових операцій у Росії. Крім того, було переглянуте втілення програм двосторонньої і регіональної співпраці ЄС із Росією, і деякі такі програми були зупинені.

(Іще один санкційний пакет ЄС, накладений 2014 року, стосується фізичних осіб, відповідальних за розтрату державних коштів України – в цьому списку головно колишні посадовці влади часів президента Віктора Януковича; цей пакет наразі чинний до 6 березня 2020 року і продовжується щоразу на рік.)

Схожі заходи в кілька етапів запровадили проти Росії також США й інші країни «Групи семи», а крім того, ще деякі держави, серед них і Україна.

Кремль обіцяє не поступитися перед санкціями

Буквально за кілька годин до повідомлень про продовження санкцій цю тему порушив президент Росії Володимир Путін. Виступаючи в перебігу так званої «прямої лінії» з громадянами країни, він дав знати, що Кремль не поступиться своїми інтересами, хоча Росія й росіяни і потерпають від санкцій і росіянам, зокрема й через ці санкції, стало важче жити.

Заявивши, що й західні країни зазнають через ці санкції втрат, Путін сказав, назвавши свої інтереси «національними інтересами» Росії: «Якщо ми повністю здамося і наплюємо на свої національні фундаментальні інтереси, чи будуть якісь зміни? Можливо, якісь зовнішні сигнали будуть, але кардинально нічого не зміниться».

Передрук з "Радіо Свобода"

​Дивіться також: ​Рада ЄС подовжила "кримські санкції" проти Росії ще на один рік. Відео

Рада ЄС подовжила "кримські санкції" проти Росії ще на один рік. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG