Східне єдиноборство допомагає пораненим ветеранам подолати кризу

У Сполучених Штатах набирає популярності мистецтво самооборони Бразильський джіу-джитсу, коріння якого походять з Японії, хоча деякі історики доводять, що насправді цей вид захисту придумали ще монахи-буддисти в Індії. Бразильський варіант джіу-джитсу допомагає ветеранам із неповноправностями подолати психологічні травми і повернутись до нормального життя.

Коли сержант армії США Тайлер Андерсон почав займатися бойовим мистецтвом джіу-джитсу, він зрозумів – це те, що йому потрібно:

«Коли я почав займатися джіу-джитсу, я негайно помітив, що я дуже непоганий борець. Також і те, що у мене є більше контролю над тілом, чого не було в мене з ногою».

Тайлер втратив ногу внаслідок вибуху придорожньої міни під час служби в афганській провінції Кандагар:

«Ми вислали групу, щоб перевірити дорогу. Я тільки-но подумав – перешкод немає, і озирнувся покликати своїх, як вибухнула бомба. Мені відірвало ногу трохи нижче коліна, палець руки і лишило багато осколків з внутрішнього боку ноги».

Поранення прикуло Тайлера до інвалідного візка. Життя здавалося йому одноманітним:

«Коли перебуваєш у госпіталі з пораненням, дуже важко просто сидіти в інвалідному візку, почуваєшся відірваним від життя… Мушу признатися, що бути активним і не мати ноги це зовсім новий світ, про який ви не хочете знати. Навіть трохи страшно думати, що ти не можеш робити речі, які робив колись».

Серед родичів і друзів, які приходили відвідувати Тайлора, був і чоловік на ім’я Луїс Пантога. Тайлер каже, що знайомство з Луїсом змінило його життя:

«Луїс прийшов у лікарню, щоби запитати мене, чи я зацікавлений займатися джіу-джитсу. Я негайно погодився… Хлопці, як він, відкривають перед нами нові можливості і демонструють нам, що попри інвалідність, ми можемо робити те, що роблять усі інші».

Луїс Пантога – інструктор з джіу-джитсу. Він займається з пораненими військовослужбовцями у рамках проекту, що діє у військовому госпіталі імені Волтера Ріда у Вашингтоні:

«Я працюю з Тайлером понад 6 місяців. Він надзвичайно відданий учень, швидко хапає речі. Насправді приємно бачити поліпшення стану людей з якими займаєшся. Джіу-джитсу допомогло мені в житті. Всі мої друзі займають цим видом боротьби. Я бачу, як це впливає на людей, стимулює їх. Джіу-джитсу не тільки вид боротьби це стиль життя. Тому я зі задоволенням розпочав у госпіталі цей проект «Поранений вояка»».

Луїс каже, що заняття із неповносправними має певні відмінності:

«Я повинен добре думати як мені пристосувати мою техніку для цих хлопців, в яких зміщений баланс через, наприклад, ампутацію».

Займаючись з пораненими солдатами Пантога зрозумів, що і сам вчиться багатьом речам:

«Правдукажучи, вчу не тільки я. Я також дізнаюся багато чого від них, у нас відбувається постійний обмін ідеями. Це допомогло мені стати кращим інструктором загалом. Я навчився багато чого від цих хлопців».

Дружба з Луїсом і постійні вправи сприяли швидкій реабілітації Тайлера. Він навчився краще володіти своїм тілом після травми і почав звикати до змін у навколишньому світі. Ось що він радить іншим:

«Найважче це змусити себе почати щось робити. Не здавайтесь. Переконайте себе продовжувати цим займатися».