Актуально
Я б сказала Росії: "Будьте обережні!" - помічниця держсекретаря США Донфрід
США зосереджені на тому, щоб найшвидше доставляти Україні зброю, якої вона потребує. Про це в інтерв'ю журналісту Албанської служби Голосу Америки Арманде Меро сказала заступниця Держсекретаря США Карен Донфрід. Вона додала, що зараз багато уваги приділяється поставкам важкої техніки, зокрема танків, а також наданню артилерійських систем та боєприпасів.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Арманд Меро: Що світ вивчив за цей час, коли ми наближаємося до річниці вторгнення Росії до України?
Карен Донфрід: Вражає, що до річниці війни Росії проти України залишилося менше місяця. Я б зазначила три уроки [які ми отримали]. По-перше, ми багато дізналися про Україну. І я думаю, що всіх нас надихнула хоробрість і стійкість українців, які протистояли цьому неспровокованому та жорстокому вторгненню Росії. Вони надихнули всіх нас.
По-друге, ми дізналися більше про Росію. Ми бачили її підходи раніше в Грузії, в Україні у 2014 році. Але побачити, що Росія робить зі своїм сусідом, не тільки на полі бою, але цими атаками проти української цивільної інфраструктури, енергетичної інфраструктури, намагаючись занурити країну із 44 мільйонів громадян у темряву і холод в люту зиму – це просто невимовний жах.
І третій урок – те, що ми дізналися про нас самих, про єдність союзників і партнерів, коли ми разом долаємо цей виклик. Ми, американці, албанці, інші члени НАТО, ЄС, Японія, Південна Корея, список країн можна продовжувати і продовжувати - усі ми сказали: “Це неправильно! І ми допоможемо Україні захиститися від жорстокої агресії Росії”.
А.М.: Чи це вторгнення повертає світ до ери "холодної війни"?
К.Д.: Це не "холодна війна". Це не конкуренція мі США і Росією. Президент Байден прямо сказав це, а також наголосив, що це не змагання і не війна між Росією і НАТО. Я думаю, що ми повинні бути дуже чіткими щодо того, що сталося в Україні. 24 лютого Путін прийняв рішення розпочати повномасштабне вторгнення до свого більш слабкого суверенного сусіда та спробував захопити всю країну. Завдяки хоробрості українців і їх вмінню дуже ефективно використовувати зброю, яку багато хто з нас постачав їм, вони зуміли протистояти російському вторгненню і відтиснути Росію назад. Зараз ми бачимо, що бойові дії зосереджені на південному сході країни.
Одна людина розпочала цю війну, і ця одна людина – Володимир Путін – може вирішити закінчити її завтра
Але насправді йдеться про те, що Україна захищає саме своє існування, а також про те, що ми всі підтримуємо Україну в цьому та відстоюємо цінності, у які ми віримо, цінності, закріплені в Статуті ООН, зокрема, повагу до суверенітету та територіальної цілісності.
Одна людина розпочала цю війну, і ця одна людина – Володимир Путін – може вирішити закінчити її завтра. Але пам'ятаймо, якщо Росія припинить воювати - не буде війни, а (як часто каже мій керівник, держсекретар Блінкен) якщо Україна припинить воювати - не буде України.
А.М.: Майже всі війни закінчуються перемовинами. Чи є зараз можливості для цього або що повинно для цього статися?
К.Д.: Я б побилася об заклад, що немає на світі країни, яка була б більш зацікавлена в мирі в Україні, ніж сама Україна. І ми бачили, як президент України Зеленський “поклав на стіл” свій план миру. З іншого боку, ми чули від президента Путіна, що він може бути готовий до переговорів, коли Україна визнає “територіальні реалії”. Немає ознак того, що президент Путін зацікавлений у щирих переговорах. І президент Зеленський дуже красномовно говорить про необхідність справедливого і міцного миру в Україні. Як ми казали - нічого про Україну без України. Тож ми поділяємо прагнення України до справедливого та міцного миру та намагаємось забезпечити її нашою безпековою допомогою, щоб Україна була в найсильнішій позиції, коли сідатиме за стіл переговорів.
А.М.: Українські військові кажуть, що їм потрібно понад 200 танків. Чи США і партнери готові надати таку кількість танків Україні і коли вони можуть надійти?
К.Д.: Так багато країн допомагають Україні захищатися - це дуже важливо. Тому що замість зацікавленості Москви у мирних переговорах ми чуємо, на жаль, що Росія планує новий наступ. І тому ви бачите ці зусилля щонайменше 50 країн у допомозі Україні захиститися. І ви бачили упродовж останнього року як змінилася безпекова допомога, щоб допомогти Україні впоратися з викликами, що стоять перед нею. Коли Росія розпочала обстріл цивільної інфраструктури, ми намагалися посилити постачання в Україну засобів ППО.
Коли ми думаємо про міцний мир в Україні, то також хочемо переконатися, що українці матимуть можливість захищати себе і в майбутньому
Ви також бачите це довгострокове зобов’язання перед Україною щодо допомоги у сфері безпеки. Свідченням цього є рішення США надати Україні системи Patriot у грудні. Бо коли ми думаємо про міцний мир в Україні, то також хочемо переконатися, що українці матимуть можливість захищати себе і в майбутньому. Тож я вважаю, що комплекс безпекової допомоги є дійсно важливим, бо відображає, як змінюється війна. Це й надалі буде відчутно. Протягом усього минулого року було докладено суттєвих зусиль, щоб якомога швидше доставити обладнання в Україну. І це правда, що Росія планує подальший наступ. Тож я думаю, що протягом минулого року ви побачили стійку відданість [інтересам захисту України], і це актуально й надалі.
А.М.: Ми бачимо прогрес у перемовинах щодо постачання винищувачів до України. Чи можете підтвердити, що США розглядають таку можливість?
К.Д.: Як я вже зазначила, зброя, поставлена в Україну, справді мала відповідати бойовим завданням, які були актуальними на той момент. На початку конфлікту ми надсилали багато “Джавелінів” і протитанкової зброї. І ця допомога розвивалася з часом. Зараз увага зосереджена на важкій зброї, як от танки, а також ми досі зосереджені на артилерії та боєприпасах. Якщо ви проаналізуєте допомогу, яка була надана минулої п’ятниці під час зустрічі контактної групи з оборони України, то зможете добре зрозуміти, яку зброю просить Україна у своїх партнерів, щоб якнайкраще підготуватися до наступного етапу на полі бою.
А.М.: За вашою інформацією, Росія планує ще більше інтенсифікувати воєнні дії?
Кожен український воїн і населення в цілому – це надзвичайна сила! Я думаю, що Росія мусить брати це до уваги.
К.Д.: Так. Спираючись на заяви Росії, ми очікуємо російського наступу, і це безпосередньо пов’язано з тим, чому ми так зосереджені на якомога швидшій поставці зброї, яку зараз надаємо, на поле бою. Знову ж таки, хочемо переконатися, що Україна має найкращі позиції для захисту себе та захисту своєї суверенної території. Ми бачили, як протягом року Україна ефективно використовувала надану нами зброю. Разом із постачанням наступної техніки триває і навчання українських військових. І я думаю, що поєднання зброї та тренувань є безцінним. Додайте до цього хоробрість і стійкість українців, і я б сказала Росії: будьте обережні! Ця країна бореться за захист власного існування, а тутешній моральний дух вражає. Кожен український воїн і населення в цілому – це надзвичайна сила! Я думаю, що Росія мусить брати це до уваги.
А.М.: Вторгнення Росії в Україну було у топі пріоритетів для США упродовж року і зараз. Є й інші конфлікти, які вимагають уваги, наприклад, Косово та Сербія. Чи не здійснює США занадто сильний тиск на пошук рішень у цьому регіоні?
К.Д.: Дякую за це запитання, тому що насправді війна Росії проти України та ситуація на західних Балканах та в Албанії – усе це пов’язано. Імовірно, на початку я мала згадати ще один урок цієї війни – наскільки відчутною стала невідкладність ситуацій. Іноді ми думаємо, що час на нашому боці. Часом важкі рішення, які ми повинні прийняти, відкладаємо “на завтра”. Що ж, зараз ми бачимо, що іноді трапляються речі, яких ми не очікуємо.
Якби мене перед нинішньою посадою спитали, чи думаю я, що Росія здійснить повномасштабне вторгнення в Україну, я б сказала – ні, не думаю, що це станеться. І я б помилилася. Отже, важко передбачити майбутнє. Для країн Західних Балкан я бачу зараз можливість суттєво просунутися вперед на шляху євроатлантичної інтеграції. Така можливість є для Сербії та Косова. Обидві є суверенними країнами. Ви знаєте, США та ЄС не можуть нав’язувати їм рішення. Ми намагаємося бути силою добра. Глибоко вірю, що громадяни Косова та громадяни Сербії бачать своє майбутнє у євроатлантичній спільноті. ЄС роками веде відповідний діалог і США підтримують цей діалог, тому що ми віримо, що є шлях для Косово та Сербії стати повноправними членами євроатлантичної спільноти. Чи Косово і Сербія повинні прийняти важкі рішення? Абсолютно. Чи будемо ми поруч, щоб підтримати їх, коли вони прийматимуть ці важкі рішення? Абсолютно. Але ми не можемо нав’язати це їм, вони повинні самі бажати такого майбутнього. І бути готовими виконувати важку роботу та приймати рішення, які часом можуть здатися болючими – якщо це майбутнє, якого вони хочуть. І, знову ж таки, ми будемо поруч з ними, щоб допомогти на цьому шляху. Але Косово та Сербія повинні самі виконати цю важку роботу.
Всі новини дня
- Голос Америки
Блінкен свідчить в Конгресі США: «Стан американської дипломатії». Наживо з перекладом українською
Державний секретар США Ентоні Блінкен свідчить перед Комітетом із закордонних справ Палати Представників Конгресу США. Тема слухань: «Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав». Очікується дискусія стосовно подальшої допомоги Україні, політики США щодо Росії та кроків зі стримування Китаю. Дивіться наживо з перекладом українською у четвер, 23 березня, о 16:00 за Києвом (10:00 за Вашингтоном).
- Голос Америки
Під час першого візиту у Канаду Байден і Трюдо говоритимуть про безпеку, екологію та Україну
Джо Байден у четвер здійснить свою першу поїздку до Канади як президент США. Американський глава зустрінеться із прем'єр-міністром Джастіном Трюдо, а також його політичним опонентом, очільником Консервативної партії Канади П'єром Полієвом.
Також у п'ятницю Байден за традицією своїх попередників звернеться до канадського парламенту. На порядку денному візиту, що триватиме добу, - питання оборони, безпеки, міграції, а також "зелені" інвестиції.
Перша леді США Джилл Байден приєднається до президента та матиме власну програму разом із Софі Трюдо, дружиною прем'єр-міністра.
"Дві демократії крокують у відповідь на виклики"
Як повідомив представник Ради безпеки США Джон Кірбі, Байден і Трюдо говоритимуть про те, як "дві демократії крокують у відповідь на виклики нашого часу".
"Це включає конкретні кроки для збільшення видатків на оборону, сприяння глобальному прагненню до чистої енергетики та розбудові процвітаючої та інклюзивної економіки", - розповів Кірбі, і додав, що лідери країн говоритимуть про "підтримку зусиль щодо стабільності на Гаїті і, звичайно, продовження підтримки України".
Вінсент Рігбі, колишній радник Трюдо з питань національної безпеки та розвідки, а нинішній старший радник CSIS, сказав CNN, що з огляду на те, що Байден їде до Оттави з "думкою про світ", поточна геополітична ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні та Східній Європі означає, що внесок Канади в безпеку стане ключовою темою двосторонньої зустрічі в п'ятницю.
У той час як Канада оголосила про витрати в розмірі 3,8 мільярда доларів на допомогу в модернізації об'єднаної системи аерокосмічної оборони Північної Америки NORAD і нещодавно придбала американські винищувачі F-35, загальний відсоток ВВП Канади, витрачений на оборону, залишається значно нижчим за 2%, до чого закликають країни НАТО, зауважує CNN.
Традиція першого візиту
Як вказує Reuters, новообрані президенти США традиційно здійснюють свою першу міжнародну поїздку до Канади як найближчого союзника, але візит Байдена було відкладено, зокрема через COVID-19.
Хоча Байден провів свою першу двосторонню віртуальну зустріч на посаді президента саме із Трюдо, станом на зараз глава Білого дому уже відвідав майже 20 інших країн, включаючи Україну, й "канадці взяли це до відома", сказала NPR Лаура Доусон, колишня радниця з економічних питань посольства США в Канаді. "Важливо мати особистий візит президента, щоб переконати канадців, що ці відносини все ще дуже важливі для Сполучених Штатів", - підкреслила вона.
Байден і Трюдо разом працювали над підтримкою України й тісно координували роботу на початку цього року, коли у повітрі над США і Канадою було виявлено китайський аеростат, який у США вважають засобом для шпигування, нагадує NPR.
Видання також зазначає, що колишній президент Дональд Трамп не відвідував Оттаву під час свого перебування на посаді, зупинившись у Канаді лише один раз на зустрічі G-7 у Квебеку, а Трамп і Трюдо "не мали порозуміння".
У статті використано матеріали Reuters
- Голос Америки
Країни сходу Європи мають бути в керівництві НАТО та ЄС, каже прем'єрка Естонії - Politico
Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, яка проводить перемовини про створення коаліційного уряду в країні, після перемоги на виборах, висловила переконання, що країни Східної Європи мають отримати керівні посади в НАТО та ЄС.
"Ми 19 років входимо до НАТО та Європейського Союзу", - сказала Каллас в інтерв'ю Politico.
"Ми маємо бути на радарі на керівні посади. Ми довели свою роль в обох цих організаціях", - додала вона.
Заява прозвучала перед самітом ЄС, що відбувається в четвер і де лідери блоку, зокрема обговорюють можливості збільшення поставок боєприпасів до України.
Каллас закликала НАТО готуватись до тривалої війни Росії. "Росія готова до довготривалої конфронтації і ми повинні бути також готові. Естонія значно збільшила оборонний бюджет, який досягне 3% ВВП до 2024 року. 2% ВВП на оборонні витрати має бути нижня позначка, не вища", - твітує посадовиця.
Україні потрібно $411 млрд на відновлення та відбудову - Світовий банк
Потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів, трохи більше ніж через рік після повномасштабного вторгнення Росії, повідомив Світовий банк у середу.
Оцінка, зроблена спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, більше, ніж 349 мільярдів доларів, які оприлюднили в оцінках у вересні.
Остання оцінка передбачає, що у 2023 році Києву знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції в реконструкцію та відновлення.
Згідно з оцінкою, для задоволення цих потреб знадобиться фінансування на суму 11 мільярдів доларів, що перевищує те, що уряд України вже вказав у своєму бюджеті на 2023 рік.
Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило переміщення мільйонів людей, а світові ціни на продовольство та енергоносії різко зросли через наслідки війни.
«Енергетична інфраструктура, житло, критична інфраструктура, економіка та гуманітарне розмінування — це п’ять наших пріоритетів на цей рік», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Він додав, що частину робіт з реконструкції вже виконано.
Але Шмигаль попередив, що «сума збитків і потреби у відновленні наразі не включають дані про втрату інфраструктури, житла та бізнесу на окупованих територіях».
Коли сили оборони їх звільнять, влада почне відновлювальні роботи на цих територіях, сказав він.
Але необхідні 411 мільярдів доларів у 2,6 рази перевищують розрахунковий валовий внутрішній продукт країни на 2022 рік.
Найвищі очікувані потреби в транспорті, потім житло та енергія.
Відбудова України "займе кілька років", заявила віце-президентка Світового банку з Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде.
Вона додала, що підтримку державних інвестицій також необхідно «доповнити значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для реконструкції».
У звіті, опублікованому в середу, говориться, що оцінки «слід розглядати як мінімум, оскільки потреби зростатимуть, поки триває війна».
Але збиток не зріс так сильно, як міг би, частково тому, що найгірший конфлікт обмежився територіями, які вже зазнали значної шкоди.
Деякі потреби країни також задовольняє уряд України за підтримки своїх партнерів.
Союзники поспішили надіслати допомогу в країну з початку конфлікту.
Війна призвела до бідності 7,1 мільйона людей, зруйнувавши 15 років прогресу в розвитку та посиливши нерівність, йдеться в оцінці.
Пряма шкода будівлям та інфраструктурі становить понад 135 мільярдів доларів США, додається.
Десантіс уточнює позицію щодо України і називає Путіна «воєнним злочинцем»
Впливовий американський політик губернатор штату Флорида Рон Десантіс в інтерв’ю британській телепрограмі уточнив свою позицію щодо російської війни в Україні після того, як його попередні оцінки викликали критику зокрема від його однопартійців у Республіканської партії США.
Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці.
Десантіс, відповідаючи на запитання тележурналіста Пірса Морґана про те, що він раніше назвав російсько-українську війну далекою від сфери інтересів Америки «територіальною суперечкою», тепер сказав, що його оцінки «були неправильно охарактеризовані».
У тих попередніх оцінках, які політик надав американському тележурналісту Такеру Карлсону з каналу Fox News 14 березня, Десантіс розкритикував те, що він назвав «необмеженим чеком» адміністрації Байдена на допомогу Україні.
Раніше: МЗС України запрошує Десантіса в Україну, а політики в США просять його не ставати “зброєю Путіна”
Оцінки Десантіса підштовхнули дискусії стосовно того, яку політику мають вести США щодо Росії й Путіна, і якою має бути позиція Республіканської партії, в час, коли починається процес визначення претендентів на змагання за президентську посаду на виборах 2024 року.
Тепер Рон Десантіс в оприлюднених 22 березня уривках інтерв’ю для телепрограми «Пірс Морґан без цензури» гостріше скритикував Росію.
«Очевидно, що Росія вторглася - це було неправильно. Вони вторглися в Крим і захопили його 2014 - це було неправильно», - сказав він.
Вторгнення Росії в Україну Десантіс назвав великим прорахунком Путіна, який дорого коштуватиме.
Десантіс підкреслив, що російський президент «ворожий до США», і заявив, що Путіна треба притягати до відповідальності за злочини війни в Україні.
«Я вважаю, що він воєнний злочинець», - сказав Десантіс, зауваживши, що США не член договору щодо Міжнародного кримінального суду.
Далі у витягах з інтерв’ю Рон Десантіс також зауважує: «Я просто не думаю, що для нас є достатній інтерес, щоб розвивати більше залучення. Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці».
Дивіться також:
Форум