Спеціальні потреби

Актуально

Економіст Назар Холод про пенсійну реформу в Україні

Слідом за податковою та адміністративною реформами українська влада збирається найближчим часом провести і пенсійну реформу. За словами Віктора Януковича, зволікання у цій справі може спровокувати соціальну кризу. Що саме пропонує влада змінити у пенсійному законодавстві і як це може позначитись на економічному становищі країни - у студії «Голосу Америки» розповів експерт Інституту міжнародної економіки імені Пітерсона, що у Вашингтоні, доктор економічних наук Назар Холод.

Ширша аналітика з приводу інформаційних повідомлень українських урядовців щодо пенсійної реформи - в статті Назара Холода:

Однією з найважливіших реформ, про які заявила теперішня влада в Україні є пенсійна реформа. Її важливість важко переоцінити, ця реформа вкрай потрібна країні і зволікати з її проведенням не можна. В Україні про проведення пенсійної реформи говорили роками, однак ніяких реальних кроків у цьому напрямку зроблено не було. У проведенні пенсійної реформи, як і багатьох інших, Україна суттєво відстає від наших сусідів, яка ці реформи провели наприкінці 1990-х – початку 2000-х років.

Нарешті теперішній уряд рішуче взявся за реалізацію пенсійної реформи. І хоча про пенсійну реформу говорять упродовж останніх кількох місяців, чіткого уявлення про те, що вона передбачає у громадян так і не сформувалося. Основна проблема влади полягає у тому, що вона не хоче чи не може проводити діалог із суспільством. Суперечливі висловлювання урядовців посилюють невпевненість громадян у майбутньому, а не небажання чиновників відкрито обговорювати заплановані свої дії призводять до значних соціальних і економічних втрат. Проаналізуємо інформаційні повідомлення урядовців щодо пенсійної реформи в Україні.

Після переформатування Кабінету Міністрів Прем’єр-міністр Микола Азаров призначив віце-прем’єр-міністра і міністра соціальної політики Сергія Тігіпка відповідальним за проведення пенсійної реформи. Азаров також зобов’язав провести «серйозну роз'яснювальну та консультаційну роботу із залученням представників громадських організацій». Під час зустрічі з адміністратором програми розвитку ООН, керівником групи розвитку Гелен Кларк Тігіпко оголосив, що закон про пенсійну реформу буде подано до Верховної ради 13 грудня 2010-го року.

І справді, проект «Закону про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за номером 7455 був зареєстрований на сайті Верховної Ради 13 грудня 2010-го року. Однак самого тексту законопроекту на сайті не було. Не з’явився він і в наступні дні. Не було цього законопроекту на сайті Міністерства соціальної політики. Про інформаційний супровід наших органів влади не варто і говорити. Новини сайту міністерства у рубриці «Пенсійний фонд» закінчуються у жовтні 2009-го року. Якщо поглянути на інформацію у рубриці «Пенсійна реформа» на сайті Пенсійного фонду України, то новини також закінчуються у жовтні 2009-го року. Відтак жодної офіційної інформації про стан і напрямки пенсійної реформи в Україні отримати неможливо.

Єдине, на що можна покладатися при дослідженні намірів уряду щодо пенсійної реформи так це Програма економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», яка була напрацьована Комітетом з економічних реформ при Президентові України і була представлена Віктором Януковичем 2 червня 2010-го року. У цій програмі серед заходів стабілізації солідарної пенсійної системи наголошено на необхідності: «підвищити мінімальну тривалість страхового стажу для одержання пенсії за віком з поточних 5 до 15 років; стимулювати більш пізній вихід на пенсію шляхом підвищення нормативної тривалості стажу з 20/25 років до 30/35 років; вирівняти пенсійний вік для жінок і чоловіків (поступово, з кроком по 6 місяців щороку протягом 10 років)». Отже, Президент у своїй програмі економічних реформ наголосив на необхідності підвищення пенсійного віку жінок (зрозуміло, щоб зрівняти пенсійний вік для жінок і чоловіків потрібно підвищити його для жінок: ніхто не подумає, що пенсійний вік для чоловіків може знизитися).

Другим важливим джерелом інформації про про плани щодо пенсійної реформи є Меморандум про економічну і фінансову політику з Міжнародним валютним фондом. 16 липня 2009-го року ці документи за підписом Прем’єр-міністра Миколи Азарова, міністра фінансів Федора Ярошенка і голови Національного банку України Володимира Стельмаха були направлені МВФ. Наведемо дослівно текст, що стосується пенсійної реформи: «Для вирішення структурних проблем системи пенсійного забезпечення ми до кінця вересня 2010-го року подамо на розгляд до Верховної Ради законопроект, який планується ввести у дію до кінця грудня 2010-го року (структурний маяк), що передбачатиме:

• підвищення мінімального необхідного страхового періоду з 5 до 15 років;
• поступове підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років, із щорічним підвищенням на 6 місяців кожного року, починаючи з 2010-го року, маючи на меті вирівняти пенсійний вік для усіх працюючих;
• подовження на 10 років робочого стажу, необхідного для отримання пенсійних виплат у повному обсязі».

З цього стає абсолютно зрозуміло, що уряд буде підвищувати пенсійний вік жінок з 55 до 60 років. Зрозуміло чи не зрозуміло? Як для кого - наприклад Азарову незрозуміло. В офіційному повідомленні, що опубліковане 5 листопада на сайті уряду сказано: «Ні Президент, ні Прем‘єр-міністр ніколи не говорили про те, що з 2011-го року буде підвищений пенсійний вік. Навіщо ми ведемо дискусію про ті питання, які ніколи не стояли у порядку денному?».

Чи Азаров не читав Програми економічних реформ Президента? Чи Азаров не читав тексту листа до МВФ, якого він підписав? Якщо він не читав що підписував, тоді це не професійно. Якщо він це читав, але каже що не читав, тоді він брехун. Яка відповідь вам подобається більше? У будь-якому разі ми маємо вибір між непрофесіоналом і брехуном.

Віце-прем'єр Сергій Тігіпко відмовився назвати основні положення законопроекту і підкреслив, що громадське обговорення законопроекту буде проводитися паралельно з розглядом його в парламенті. Тобто обговорення буде тоді, коли будемо голосувати? Таке ставлення до надзвичайно чутливої теми може спровокувати хвилю соціального неспокою. Невже прийняття Податкового кодексу нічого не навчило наших урядовців? Саме небажання влади обговорювати і пояснювати свої дії призвело до Майдану підприємців. Невже для того, щоб влада почала чесно розказувати про свої плани потрібний ще й Майдан пенсіонерів?

Всі новини дня

ЄС погодив восьмий пакет санкцій проти РФ

Belgium, Brussels, EU Flag

Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про приєднання до РФ.

«Комісія вітає ухвалення Радою восьмого пакета суворих санкцій проти Росії за її агресію проти України. Цей пакет, який був тісно погоджений із нашими міжнародними партнерами, є відповіддю на ескалацію і незаконну війну Росії проти України, що триває, зокрема шляхом незаконної анексії української території на основі фіктивних «референдумів», мобілізації додаткових військ та відкритих ядерних погроз», – йдеться у повідомленні Єврокомісії.

У пакет санкцій потрапила заборона на транспортування нафти вище за встановлену стелю цін, обмеження на імпорт сталевої продукції, деяких видів пластмас та хімікатів. Росіянам буде заборонено користуватися європейськими криптогаманцями. Європейським компаніям забороняється надавати Росії IT- та юридичні послуги, розробляти архітектурні та інжинірингові проєкти, йдеться на сайті Ради Європи.

У Росію буде заборонено експорт цивільної зброї та військового транспорту та розширеного списку продукції, що використовується в авіаційній галузі.

Зазначається, що санкції позбавляють російську армію та її постачальників додаткових конкретних товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на території України. Пакет також закладає основу необхідної правової бази реалізації обмеження ціни на нафту, передбаченого G7.

Єврокомісія 28 вересня запропонувала новий пакет санкцій проти Росії через проведені нею псевдореферендуми на окупованих українських територіях.

Перший саміт Європейської політичної спільноти, в якій нема місця Росії Путіна

Жозеп Боррель

Представники 44 країн Європи зібралися у Празі на перший саміт Європейської політичної спільноти - нового об'єднання практично усіх держав Європи, крім Росії.

Український президент Володимир Зеленський братиме участь у саміті з допомогою відеозв’язку.

Неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна...

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель назвав ідею Європейської політичної спільноти (ЄПС) одним з наслідків війни Росії проти України і частиною «переосмислення і реформування ширшого європейського порядку понад роботою ЄС і НАТО».

Боррель наголосив, що «Росія залишається географічним сусідом і членом міжнародної системи, але зараз європейці вимушені будувати Європейську політичну спільноту без путінської Росії».

«У найближчому майбутньому і можливо допоки Путін залишається при владі неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна, яка поважала б спільні принципи», - сказав посадовець напередодні саміту.

Жозеп Боррель окремо застеріг, що «ЄПС не може бути альтернативою для розширення ЄС (тобто ерзацом, або заміною повного членства в ЄС)».

23 червня Європейський Союз офіційно надав Україні статус кандидата на членство в ЄС, але в той час як лунають різні оцінки щодо тривалості процесу вступу, українські лідери наголошують, що вони проти затягування.

Ідея Макрона

Пропонуючи Європейську політичну спільноту, президент Франції Еммануель Макрон у травні цього року заявив, що російська війна проти України, на тлі прагнень українців і таких країн як Молдова та Грузія приєднатися до Європейського Союзу підштовхує до «потреби переосмислити географію та організацію нашого континенту».

За його словами «та нова європейська організація дозволила б демократичним європейським державам, які поділяють наші спільні цінності, знайти новий простір для політичного співробітництва і співпраці в галузі безпеки, енергетики, транспорту, інвестицій, інфраструктури і вільного пересування людей, особливо нашої молоді».

Макрон тоді вважав за потрібне наголосити, що «приєднання до неї не обов’язково виключало б майбутній вступ в Європейський Союз», ймовірно маючи на увазі Україну, а також додав, що та спільнота «не була б з закрита для тих, хто вийшов з ЄС», вказуючи, очевидно, на Велику Британію.

Участь Британії

У той час як колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, зробивши вихід з ЄС своїм принциповим досягненням, демонстративно уникав участі в зібраннях, влаштованих Євросоюзом, його наступниця на посаді Ліз Трас поїхала на саміт ЄПС у Празі.

Напередодні вона заявила, що головним своїм завданням бачить «зміцнення підтримки України та активізацію колективних дій щодо енергетичної безпеки, міграції та втілення пріоритетів Великої Британії».

«Європа постала перед своєю найбільшою кризою з часів Другої Світової війни. І ми подолали її згуртовано і рішуче… Нам треба і надалі стояти твердо, щоб забезпечити перемогу України у цій війні, а також, щоб дати раду стратегічним викликам, які ця війна виявила», - йдеться в офіційній заяві від імені Ліз Трас.

Дивіться також:

Як війна вплинула на українську економіку та що потрібно для її відновлення. Відео

За прогнозами Світового банку, економіка України цьогоріч впаде на 35%. Ірина Соломко дослідила, як війна вплинула на українську економіку, і скільки часу та грошей потрібно на її відновлення.

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:25 0:00

Для вимушених переселенців з України у каліфорнійському окрузі Оранж організували спеціальний притулок. Про те, як там живуть родини із Запоріжжя, Слов'янська, Києва та Криму дізнавалась Христина Шевченко.

Реакції учасників Варшавського безпекового форуму на військові успіхи України. Відео

Які оцінки ходу війни дають учасники Варшавського безпекового форуму, що пропонують робити, аби запобігти потенційній ядерній загрозі від Росії – подробиці від Мирослави Гонгадзе, яка стежила за усіма головними подіями Безпекового форуму у Варшаві.

Більше

XS
SM
MD
LG