Спеціальні потреби

Актуально

Андрій Клепіков про проблему ВІЛ/СНІДу в Україні

Адрій Клепіков
Адрій Клепіков
Напередодні спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН, присвяченої проблемі поширення ВІЛ/СНІДу, яка відбудеться у червні, у Нью-Йорку пройшли слухання представників профільних громадських організацій. Україну на слуханнях представляв виконавчий директор «Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні Андрій Клепіков.

Про поширення вірусу та про методи профілактики і боротьби з ВІЛ/СНІДом в Україні Андрій Клепіков розповів в інтерв’ю «Голосу Америки».

Г.А.: Якою є на сьогоднішній день ситуація з поширенням ВІЛ-СНІДу в Україні?

А.К.: Ситуація в Україні з епідемією СНІДу – одна з найскладніших серед європейських країн. Продовжує поширюватись не лише епідемія СНІДу, вона супроводжується проблемою туберкульозу, і якщо говорити про ріст нових випадків, то ми маємо один з найвищих показників у світі.

Разом з тим є позитивні тенденції, зараз, завдяки широкомасштабним профілактичним програмам, вдалося взяти під контроль епідемію серед споживачів ін’єкційних наркотиків.

Але зростає кількість інфікувань, які відбуваються статевим шляхом, через незахищені сексуальні контакти. Якщо говорити про цифри, то в Україні близько 1,3% всього дорослого населення є ВІЛ-інфікованими, тобто це майже 400 тисяч українських громадян.

Ця тенденція є жахливою, бо ще сьогодні епідемія є концентрованою, тобто зосереджена передусім у найбільш уразливих групах, серед споживачів ін’єкційних наркотиків, поширюється також серед людей, що залучені у секс-бізнесі, але саме найближчі 5-7 років є визначальними. Якщо епідемію не взяти під контроль, вже через кілька років вона може стати генералізованою.

Г.А.: З огляду на таку ситуацію, чи існують в Україні якість програми, фінансовані урядом, програми допомоги хворим, запобігання поширенню вірусу? Чи проводиться якась інформаційна робота?

А.К.: В Україні програми боротьби з ВІЛ/СНІДом фінансуються як державою, так і міжнародними донорами, і передусім йдеться про наступний розподіл. Держава більше фінансує програми лікування, хоча далеко не в такому обсязі, який потрібен.

Міжнародні кошти більш спрямовуються на програми профілактики. Сьогодні вони спрямовані на групи ризику, тобто це те, що і потрібно. Разом з тим, деякі приватні фундації, як то Фонд Олени Пінчук, підтримують інформаційні кампанії для загального населення. Разом з тим, є багато прогалин. Якщо говорити про державне фінансування, то в рамках нинішнього бюджету державою виділено менше, ніж 50% від коштів, які закладалися в рамках національної програми. Тобто держава виконує свої зобов’язання менше, ніж на 50%. І це створює проблему, бо, відповідно, держава досягне результатів лише на 50%.

Г.А.: Ви згадали про міжнародних донорів, хто є цими донорами, і на яких засадах ви з ними співпрацюєте?

А.К.: Основним донором в Україні є Глобальний фонд боротьби зі ВІЛ/СНІДом, туберкульозом та малярією. У рамках фінансування від Глобального фонду підтримується більшість профілактичних програм. Саме завдяки цьому фінансуванню і вдається якось стабілізувати епідемію.

Також потужним донором є Агентство США з міжнародного розвитку. Якраз декілька місяців тому у лютому була підписана п’ятирічна рамкова угода, яка передбачає надходження нового фінансування із США. Разом з тим, досі йдуть дебати, на що підуть ці кошти, бо такі вкрай важливі для України програми, як замісна терапія для споживачів ін’єкційних наркотиків, останнім часом викликають протидію з боку уряду України. Більш того, ця протидія висловлюється не у цивілізований спосіб, а з масовими порушеннями прав пацієнтів. Міліція застосовує до пацієнтів не лише психологічний тиск. Правоохоронці приходять у медичні заклади, де ці пацієнти отримують препарати. Збирається конфіденційна медична інформація, включаючи і примус до розголошення ВІЛ-статусу пацієнтів. Через такі дії, ініційовані Міністерством внутрішніх справ, фактично примусово чи під тиском зібрано персональну конфіденційну інформацію про понад шість тисяч пацієнтів. Тому кошти, які виділяються міжнародними донорами, повинні контролюватися на предмет не просто цілеспрямованого використання, а саме використання на ті програми, які довели свою ефективність у всьому світі.

Г.А.: У США така замісна терапія є широковживаним методом, в Україні уряд її не підтримує. Як ця ситуація може бути погоджена?

А.К.: Наразі вдалося досягнути того, що в рамковій угоді між урядами США та України цей напрям діяльності чітко прописаний. Разом з тим, деякі представники української влади вдаються до маніпуляцій, публічно заявляючи, що ці програми не діють у США, деяких країнах ЄС, хоча правда є у протилежному: ці програми широко діють в усіх країнах Європейського Союзу, у Сполучених Штатах, в країнах-сусідах, в таких як Польща, Румунія, навіть Білорусь, мабуть, в усіх країнах-сусідах, окрім Росії.

Беручи до уваги геополітичну ситуацію, російський вплив, у тому числі і на те, як будуть сформовані програми профілактики, є зростаючим. Тому є небезпека не лише у недостатньому фінансуванні, але і у тому, що деякі представники української влади заперечують ті програми, які довели свою ефективність в усьому світі.

Г.А.: А в чому полягає замісна терапія і чому український уряд так радикально проти неї?

А.К.: Важко достеменно виявити причину, але однією з причин є вимивання великих коштів з наркобізнесу, бо фактично замісну терапію приводить до того, що споживачі наркотиків, які витрачали на наркотик щоденно близько 20 доларів, стають пацієнтами медичних програм, припиняють кримінальний спосіб життя, соціалізуються, повертаються до своїх сімей. А головне, вони перестають бути джерелом ризику ВІЛ-інфікування. І такі дії врешті-решт вже сьогодні приносять збитки нелегальній торгівлі наркотиками в обсягах понад 30 мільйонів доларів на рік. Тому можна припустити. Що основними опонентами програм замісної терапії є саме нелегальна торгівля наркотиками.

Є ще і політичний чинник. Як я вже сказав, у Міністерстві внутрішніх справ все більш вплив відчувається Російської Федерації, де ці програми заборонені. Можливо є і психологічне неприйняття цих програм. Факторів може бути багато, але головне те, що медична сторона та позиція Міністерства охорони здоров’я та відповідність програм до міжнародних стандартів мають бути вирішальними чинниками. І за це доводиться боротись, бо у нас Міністерство охорони здоров’я дуже обережно бере на себе відповідальність.

Всі новини дня

В столиці Литви розпочала роботу дводенна конференція “Нова Білорусь” – подробиці. Відео

В столиці Литви розпочала роботу дводенна конференція “Нова Білорусь”. Захід організувала лідерка білоруської опозиції Світлана Тіхановська.

Деталі нового пакету військової допомоги США Україні на суму 1 мільярд доларів. Відео

США нададуть Україні черговий пакет військової допомоги на суму 1 мільярд доларів. Генсек ООН Антоніу Гутерріш після повідомлень про обстріл ЗАЕС закликав допустити на об'єкт міжнародних інспекторів, щоб перевірити безпекову ситуацію.

США надали Україні протирадіолокаційні ракети — Пентагон

Будівля Пентагону, Вашингтон

Сполучені Штати в попередніх пакетах військової допомоги надали Україні протирадіолокаційні ракети. Про це повідомив заступник міністра оборони США Колін Каль.

“В нещодавні пакети військової допомоги ми включили певну кількість протирадіолокаційних ракет, які можуть бути випущені з українських літаків, і можуть мати вплив на російські радари та інші речі”, - заявив Колін Каль під час брифінгу для преси в понеділок.

Каль також додав, що США та союзники допомогли Україні запчастинами та іншими деталями, щоб підняти в небо більше українських винищувачів МіГ-29.

Раніше Пентагон офіційно не оголошував про надання Україні протирадіолокаційних ракет. Однак наприкінці липня міністр оборони України Олексій Резніков в інтервʼю українським ЗМІ заявляв, що ЗСУ отримають таке озброєння від США.

“Ми отримаємо спеціальні протирадарні ракети, яких раніше у нас було. Це дозволить нам з вами ефективно руйнувати їх (противника - ред.) систему радарів, осліплювати по суті ворога, що дасть можливість нам потім отримати перевагу для контрнаступу”, - говорив Резніков.

6 серпня українське оперативне командування «Південь» повідомило, про знищення чотирьох зенітно-ракетних систем С-300 і зенітно-ракетного гарматного комплексу “Панцир-С1”.

Росіяни стріляють з найбільшої в Європі атомної станції і заперечують це в ООН

Запорізька АЕС під Енергодаром

Виступаючи 1 серпня в Нью-Йорку на конференції ООН з питань нерозповсюдження ядерної зброї державний секретар США Ентоні Блінкен назвав війну Росії проти України «нахабним порушенням міжнародного права».

Блінкен сказав, що Сполучені Штати «глибоко стурбовані» ситуацією на окупованій Росією Запорізькій атомній електростанції, найбільшій в Європі.

«Росія тепер використовує станцію [ЗАЕС] як військову базу, щоб стріляти по українцях, знаючи: що вони не можуть і не будуть відстрілюватись, бо можуть випадково влучити в ядерний реактор, або високорадіоактивні відходи в сховищі. Це виводить поняття "людського щита" на повністю інший жахливий рівень», — сказав Блінкен.

Через два дні Представництво Росії при ООН відповіло:

«Ми відкидаємо безпідставні звинувачення в тому, що Росія перешкоджає інспекторам МАГАТЕ відвідати Запорізьку АЕС і, особливо, абсолютно абсурдні припущення про те, що там нібито розміщується військова база».

Це неправда. Достовірні повідомлення свідчать, що російські війська мілітаризували станцію, встановили оборону по периметру, стріляють артилерією з території та фактично перетворили станцію на базу для операцій, яку захищає острах викиду радіоактивних речовин.

Російські війська вперше завдали ударів по запорізькій станції в березні, підпаливши будівлі в середині периметру. Пожежа спровокувала панічний відтік місцевих жителів і викликала глобальну тривогу.

Українська влада заспокоїла ситуацію, коли загасила пожежу та оголосила про безпеку реакторів. Міжнародне агентство з атомної енергії ООН (МАГАТЕ) заявило, що російський «об'єкт» влучив у навчальний центр на території.

Але невизначеність посилилася, коли російські війська закріпились. У травні МАГАТЕ заявило, що, незважаючи на міжнародний тиск, Росія не гарантувала безпечний доступ інспекторів для відвідування.

Агентство з ядерної безпеки України заявило, що два реактори в Запоріжжі працюють, але агентство «більше не в змозі контролювати ядерну безпеку на майданчику». Український персонал підтримує станцію в безпеці «в надзвичайно стресових умовах», заявили в Агентстві з ядерної енергії, підрозділі Організації економічного співробітництва та розвитку.

5 липня газета The Wall Street Journal повідомила:

«На Запорізькій атомній електростанції на півдні України понад 500 російських солдатів, які нещодавно захопили об’єкт у березні, розгорнули важкі артилерійські батареї та заклали протипіхотні міни вздовж берегів водосховища, вода якого охолоджує шість реакторів, за словами працівників, мешканців, українських чиновників та дипломатів».

У середині липня голова правління українського оператора станцій «Енергоатом» заявив, що росіяни розмістили та застосували ракетні пускові установки на території АЕС.

Відтоді Росія запускає артилерійські обстріли з території заводу через річку Дніпро по західному березі міста Нікополь, повідомив The New York Times 1 серпня:

«Росіяни вели вогонь із прикриття Запорізького вокзалу з середини липня, заявили українські військові та цивільні посадовці, запускаючи ракети через річку на Нікополь та інші цілі.

«Це, по суті, вільний удар. Україна не може випускати снаряди у відповідь, використовуючи передові ракетні системи, надані США, які примусили замовкнути російські гармати в інших місцях на лінії фронту. Це може призвести до ризику ураження одного з шести реакторів з водою під тиском або високорадіоактивних відходів у сховищі. І Росія це знає.

«Вони там ховаються, щоб їх не вдарило, — заявив мер Нікополя Олександр Саюк. Інакше навіщо їм бути на електростанції? Використовувати такий предмет у якості щита дуже небезпечно».

4 серпня в Україні заявили, що російські удари з Запорізької станції пошкодили 50 житлових будинків у Нікополі.

Днем раніше генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив Associated Press: на Запорізькій атомній станції "порушено всі принципи ядерної безпеки", ситуація "повністю вийшла з-під контролю".

ООН: «Будь-яка атака на атомну станцію — дорівнює самогубству»

ООН: «Будь-яка атака на атомну станцію — дорівнює самогубству»
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:18 0:00

«Будь-яка атака на атомну станцію — дорівнює самогубству, і я сподіваюся, що ці атаки припиняться. Я вважаю, що якщо буде застосовано ядерну зброю, то, ймовірно, ООН не зможе відповісти. Нас усіх може більше не бути», - заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.

Більше

XS
SM
MD
LG