Спеціальні потреби

Актуально

Кліматичний саміт COP26 у Глазго: Що поставлено на кін для Землі?

На фото: Спецпредставник США з питань клімату Джон Керрі

Відповідно до нової доповіді Програми ООН з навколишнього середовища, глобальні обіцянки скоротити викиди парникових газів – це лише частина необхідного для запобігання катастрофічному глобальному потеплінню.

Попередження прозвучало напередодні критично важливого саміту COP26 з питань клімату, який розпочнеться наступного тижня у Глазго.

На Паризькому кліматичній саміті у 2015 році світові лідери пообіцяли, що підвищення температури у світі не перевищить 1,5 градуса за Цельсієм у порівнянні з доіндустріальним рівнем. Однак ці обіцянки не підкріплені відповідними урядовими заходами, стверджує опублікований у вівторок звіт ООН щодо викидів за 2021 рік.

Звіт застерігає, що нові зобов’язання щодо скорочення викидів, взяті напередодні саміту в Глазго, відомі як національно визначені внески, дозволять скоротити викиди парникових газів лише на 7,5% до 2030 року, порівняно з попередніми обіцянками. Для обмеження глобального потепління на рівні 1,5 градуса Цельсія необхідне скорочення викидів на 55 відсотків.

«Після безпрецедентного падіння на 5,4 відсотка у 2020 році глобальні викиди вуглекислого газу повертаються до рівня який мав місце перед пандемією COVID-19», – йдеться у звіті.

«У 2021 році очікується сильне відновлення викидів. За попередніми оцінками, викиди CO2 від спалювання викопного палива можуть зрости на 4,8 відсотка в 2021 році… а глобальні викиди в 2021 році, як очікується, будуть лише трохи нижчими за рекордний рівень 2019 року».

Петтері Таалас, генеральний секретар Всесвітньої метеорологічної організації ООН, заявив у понеділок, що світ знаходиться на шляху до потенційно катастрофічних змін клімату. «Ми стали свідками численних політичних заяв щодо більший амбіцій по пом’якшенню наслідків, але конкретних забов'язань все ще немає, і на даний момент ми рухаємося до потепління на 2,5–3 градуси [Цельсія], а не на 1,5–2 градуси”.

Отже, що це означає для планети — і для людства?

Вчені кажуть, що зміни клімату вже збільшують частоту та інтенсивність хвиль спеки. У недавньому звіті аналітичного центру Chatham House вказується, що в усьому світі смертність серед людей похилого віку пов'язана зі спекою зросла майже на 54% з початку століття, досягнувши 296 000 смертей у 2018 році.

«Ми очікуємо, що близько 400 мільйонів людей відчуватимуть хвилю спеки до такої міри, що вони більше не зможуть працювати на вулиці», — сказав «Голосу Америки» співавтор звіту Chatham House Деніел Квіггін.

Спека та посуха мають великий вплив на глобальну продовольчу безпеку. Неврожай і поширенняі шкідників і хвороб — наприклад, сарани у Східній Африці минулого року — призведуть до різкого зростання цін.

«Протягом наступних 30 років знадобиться приблизно на 50% більше їжі через те, що на планеті буде більше людей, очікується і зростання споживання м’яса — особливо в таких країнах, як Китай, Південно-Східна Азія тощо. Але в той же час, за нашою оцінкою, ми очікуємо, що врожайність, врожаї знизяться приблизно на 30%. Це призведе лише до зростання цін на продукти харчування, що зробить їх дорожчими, тому найбідніші не зможуть або навряд чи зможуть собі їх дозволити», – сказав Квіггін.

Підвищення температур призводять до більш інтенсивних тропічних штормів і повеней. У довгостроковій перспективі танення льодовиків призведе до підвищення рівня моря, піддаючи ризику прибережні міста.

Екстремальні коливання погоди також означають більш інтенсивні та більш тривалі посухи. Науковці кажуть, що багатші країни повинні виконати дану у 2015-му році обіцянку допомогти біднішим країнам платити за боротьбу зі зміною клімату та подолання її наслідків.

«Значні, зростаючі наслідки посухи, хвиль спеки, посухи у сільському господарстві це міграція, відсутність продовольчої безпеки для всіх, а також зростання поширеності шкідників і хвороб. Таким чином, ці багаті країни зацікавлені в тому, щоб забезпечити фінансування досягнення цілей щодо змін клімату — щоб гарантувати, що 100 мільярдів доларів на рік, які були обіцяні протягом певного часу, з кліматичного саміту у Парижі і раніше, буде реально надано. Наразі ці обіцянки не виконуються", - сказав Квіггін "Голосу Америки".

Оскільки світові лідери готуються до Глазго, ставки для нашої планети — і для людської раси — стають вищими; зміни, близькі до незворотних. Чи може бути досягнуто нової глобальної угоди щодо скорочення викидів, яка би перевищувала поточні зобов’язання?

Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон, який приймає саміт дав свою оцінку в понеділок. «Я дуже хвилююся. Бо щось може піти не так. І ми можемо не отримати угод, які нам потрібні. Ситуація непевна, це дуже, дуже складно», – сказав Джонсон, виступаючи перед дітьми у Лондоні.

Вчені кажуть, що результати саміту в Глазго, ймовірно, вплинуть на кожного на планеті Земля, яка стає гарячішою.

Дивіться також: Радник Байдена з глобальної енергетичної безпеки пояснив позицію президента щодо «Північного потоку-2»

Всі новини дня

ЄС погодив восьмий пакет санкцій проти РФ

Belgium, Brussels, EU Flag

Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про приєднання до РФ.

«Комісія вітає ухвалення Радою восьмого пакета суворих санкцій проти Росії за її агресію проти України. Цей пакет, який був тісно погоджений із нашими міжнародними партнерами, є відповіддю на ескалацію і незаконну війну Росії проти України, що триває, зокрема шляхом незаконної анексії української території на основі фіктивних «референдумів», мобілізації додаткових військ та відкритих ядерних погроз», – йдеться у повідомленні Єврокомісії.

У пакет санкцій потрапила заборона на транспортування нафти вище за встановлену стелю цін, обмеження на імпорт сталевої продукції, деяких видів пластмас та хімікатів. Росіянам буде заборонено користуватися європейськими криптогаманцями. Європейським компаніям забороняється надавати Росії IT- та юридичні послуги, розробляти архітектурні та інжинірингові проєкти, йдеться на сайті Ради Європи.

У Росію буде заборонено експорт цивільної зброї та військового транспорту та розширеного списку продукції, що використовується в авіаційній галузі.

Зазначається, що санкції позбавляють російську армію та її постачальників додаткових конкретних товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на території України. Пакет також закладає основу необхідної правової бази реалізації обмеження ціни на нафту, передбаченого G7.

Єврокомісія 28 вересня запропонувала новий пакет санкцій проти Росії через проведені нею псевдореферендуми на окупованих українських територіях.

Перший саміт Європейської політичної спільноти, в якій нема місця Росії Путіна

Жозеп Боррель

Представники 44 країн Європи зібралися у Празі на перший саміт Європейської політичної спільноти - нового об'єднання практично усіх держав Європи, крім Росії.

Український президент Володимир Зеленський братиме участь у саміті з допомогою відеозв’язку.

Неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна...

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель назвав ідею Європейської політичної спільноти (ЄПС) одним з наслідків війни Росії проти України і частиною «переосмислення і реформування ширшого європейського порядку понад роботою ЄС і НАТО».

Боррель наголосив, що «Росія залишається географічним сусідом і членом міжнародної системи, але зараз європейці вимушені будувати Європейську політичну спільноту без путінської Росії».

«У найближчому майбутньому і можливо допоки Путін залишається при владі неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна, яка поважала б спільні принципи», - сказав посадовець напередодні саміту.

Жозеп Боррель окремо застеріг, що «ЄПС не може бути альтернативою для розширення ЄС (тобто ерзацом, або заміною повного членства в ЄС)».

23 червня Європейський Союз офіційно надав Україні статус кандидата на членство в ЄС, але в той час як лунають різні оцінки щодо тривалості процесу вступу, українські лідери наголошують, що вони проти затягування.

Ідея Макрона

Пропонуючи Європейську політичну спільноту, президент Франції Еммануель Макрон у травні цього року заявив, що російська війна проти України, на тлі прагнень українців і таких країн як Молдова та Грузія приєднатися до Європейського Союзу підштовхує до «потреби переосмислити географію та організацію нашого континенту».

За його словами «та нова європейська організація дозволила б демократичним європейським державам, які поділяють наші спільні цінності, знайти новий простір для політичного співробітництва і співпраці в галузі безпеки, енергетики, транспорту, інвестицій, інфраструктури і вільного пересування людей, особливо нашої молоді».

Макрон тоді вважав за потрібне наголосити, що «приєднання до неї не обов’язково виключало б майбутній вступ в Європейський Союз», ймовірно маючи на увазі Україну, а також додав, що та спільнота «не була б з закрита для тих, хто вийшов з ЄС», вказуючи, очевидно, на Велику Британію.

Участь Британії

У той час як колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, зробивши вихід з ЄС своїм принциповим досягненням, демонстративно уникав участі в зібраннях, влаштованих Євросоюзом, його наступниця на посаді Ліз Трас поїхала на саміт ЄПС у Празі.

Напередодні вона заявила, що головним своїм завданням бачить «зміцнення підтримки України та активізацію колективних дій щодо енергетичної безпеки, міграції та втілення пріоритетів Великої Британії».

«Європа постала перед своєю найбільшою кризою з часів Другої Світової війни. І ми подолали її згуртовано і рішуче… Нам треба і надалі стояти твердо, щоб забезпечити перемогу України у цій війні, а також, щоб дати раду стратегічним викликам, які ця війна виявила», - йдеться в офіційній заяві від імені Ліз Трас.

Дивіться також:

Як війна вплинула на українську економіку та що потрібно для її відновлення. Відео

За прогнозами Світового банку, економіка України цьогоріч впаде на 35%. Ірина Соломко дослідила, як війна вплинула на українську економіку, і скільки часу та грошей потрібно на її відновлення.

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:25 0:00

Для вимушених переселенців з України у каліфорнійському окрузі Оранж організували спеціальний притулок. Про те, як там живуть родини із Запоріжжя, Слов'янська, Києва та Криму дізнавалась Христина Шевченко.

Реакції учасників Варшавського безпекового форуму на військові успіхи України. Відео

Які оцінки ходу війни дають учасники Варшавського безпекового форуму, що пропонують робити, аби запобігти потенційній ядерній загрозі від Росії – подробиці від Мирослави Гонгадзе, яка стежила за усіма головними подіями Безпекового форуму у Варшаві.

Більше

XS
SM
MD
LG