Спеціальні потреби

Актуально

Рішення Міжнародного суду ООН щодо незалежності Косова - думки експертів

Міжнародний суд Організації Об’єднаних Націй у Гаазі визнав проголошення незалежності Косова від Сербії у 2008 правомірним, що може бути, як кажуть деякі аналітики, прецедентом для інших рухів за відокремлення в інших частинах світу.

Міністр закордонних справ Косова Скандер Гисені зразу ж після винесення не зобов’язуючого рішення суддів у Гаазі сказав кореспондентам:

«Це прекрасна новина для Косово. Це чудова новина для підтримки миру і стабільності в західно-балканському регіоні. Це добра новина для Європи, бо врешті-решт міжнародний суд, поважана всіма юридична установа, підтвердив право народу Косова на незалежність, задекларовану 17 лютого 2008 року».

Міністр закордонних справ Сербії Вук Єремич натомість заявив, що вердикт Міжнародного суду ООН не змінює позиції його країни до Косова:

«Сербія ніколи, ні за яких обставин, не визнає одностороннього проголошення незалежності, так званої, Республіки Косово».

Іян Банкрофт, який заснував благодійну організацію TransConflict у західній частині Балкан, наголосив у Белграді на важливості рішення Міжнародного суду ООН:

«Це важливе рішення, абсолютно важливе. Сербія розраховувала, що їй вдасться -покладаючись на свої політичні, моральні, правові і попросту символічні права – переконати Генеральну асамблею ООН схвалити резолюцію із закликом до відновлення переговорів із Косово. Тепер, коли їй не вдалося зробити чого вона сподівалась і беручи під увагу те, що вердикт Міжнародного суду не був таким, якого сподівалися більшість людей – тобто недвозначним рішенням – то Сербії тепер доведеться дуже серйозно переглянути свій підхід».

69 країн, включно з Сполученими Штатами, Японією, Німеччиною, Францією, Великобританією визнають незалежність Косово. Але колишній посол США в НАТО Курт Вокер зазначає, що Росія – одна з ключових країн – все ще не погоджується із незалежністю Косова:

«Росія частково вважає себе покровителем Сербії і хоче бути допоміжною для Сербії. По-друге, в неї є таке відчуття, що це повинно було робитись у порозумінні з Радою Безпеки ООН, де вона є постійним членом і має право погоджуватись із чимсь, або ні; а якщо вона не погоджується у чомусь – то цього не повинно бути. І по-третє, Росія, як країна, сама населена багатьма етнічними народами і до неї входять багато різних регіонів. Отже вона, безумовно, зацікавлена у тому щоб запевнитись, що ми не творимо якогось загрозливого для неї міжнародного права для відриву незалежних держав».

Багато експертів, включно з Банкрофтом, висловлюють переконання, що рішення Міжнародного суду – це сигнал для усього світу:

«Аргументи Міжнародного суду, як видається, дуже чітко вказують на те, що міжнародний закон не забороняє одностороннього проголошення незалежності. Отже тому будь-який сепаратистський рух, не залежно від того в якій точці світу, буде прагнути свого відокремлення і це заохочуватиме його прокладати собі шлях до перемоги».

У Курта Вокера однак інші погляди:

«Я не думаю, що це матиме якийсь значний ефект на будь-яку з сторін: чи то на держави, які хочуть втримувати свою територіальну цілісність на яку зазіхають її власні корінні народи, чи якісь пов’язані з цим рухи за досягнення своєї незалежності і свободи. Такі тенденції, такі прагнення вже давно нуртують і вони будуть продовжуватись незалежно від цього рішення».

Оглядачі кажуть, що рішення Міжнародного суду ООН в Гаазі про законність одностороннього відокремлення Косова від Сербії буде передане на розгляд і обговорення на Генеральній асамблеї ООН у вересні.

Всі новини дня

«Я просто писала день – і що жива»: розповідь Валерії з Маріуполя про 3 місяці в окупації. Відео

Маріупольчанка Валерія пробула в зоні бойових дій, а потім в російській окупації понад сто днів, найгірші з яких виживала сама.

Як повернути тепло та світло в оселі українців: що робить ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні. Інтерв’ю

Про допомогу Україні в енергетичній сфері Оксана Бедратенко поговорила з директором ЄБРР у країнах Східної Європи Маттео Патроне.

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:42 0:00

Треба готуватись до нових атак Росії по українській енергетиці, президент Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України. Про це заявив Єнс Столтенберг, перебуваючи в Бухаресті, де у вівторок почнеться дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Посол США в НАТО роз'яснила позицію США щодо визнання Росії державою-терористом

Посолка США в НАТО Джуліанн Сміт

США наразі не вважають корисним визнання Росії в якості держави-спонсора тероризму, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень. Про це посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила під час брифінгу для преси в понеділок.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні в тому, що це насправді наразі непотрібно, і, насправді, може бути контрпордуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Сміт зауважила, що з цієї причини, "Сполучені Штати зосереджені на тому, щоб із багатьма партнерами та союзниками в світі працювати над санкціями і визначати шляхи запровадження додаткових санкцій, щоб збільшувати тиск на Путіна та його уряд, режим в Москві, а також тиснути на економіку та фактично забороняти російському війську просуватись і створювати нові спроможності в цій війні. Тому зовсереджуємося на поєднанні санкцій, експортних обмежень та іншого".

Минулого тижня 494 голосами "за" Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. 58 депутатів проголосувало "проти", а 44 "утрималось". Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Сміт спілкувалась з пресою напередодні початку засідання НАТО в Бухаресті. В понеділок державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Сили ЗСУ на лінії фронту на Донеччині, 24 листопада 2022. (AP Photo/Roman Chop)

Державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

"Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, - сказав Столтенберґ. - Це покаже авторитарним лідерам у всьому світі, що вони можуть досягти своїх цілей, використовуючи військову силу - і зробить світ більш небезпечним місцем для всіх нас. Підтримувати Україну в інтересах нашої безпеки".

У нараді міністрів НАТО візьме участь і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Раніше Голос Америки повідомляв, що ця зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

У статті використано матеріали AP, Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG