Китайський керівник Сі Цзіньпінь завершив триденний державний візит до Москви, який став виявом солідарності Китаю з Росією в той час, як більшість країн світу засудили загарбницьку російську війну в Україні.

В той час як Сі Цзіньпінь у середу 22 березня готувався від’їздити, російська армія здійснила чергове бомбардування України, поціливши зокрема в гуртожиток у місті Ржищів у Київській області, в результаті чого загинули принаймні 4 людини і ще більше зазнали поранень.

«Бережи себе, любий друже, будь ласка», - сказав Сі Цзіньпінь на прощання президентові Росії зранку того ж дня, передає агентство Reuters.

Однією з провідних тем переговорів у Москві названо те, що обидві сторони назвали «врегулюванням української кризи».

Тим часом зі США та Європи щораз гучніше заявляють, що Китай, проголошуючи свою нейтральність, насправді фактично підтримує претензії Путіна, які стали виправданням російського вторгнення в Україну.

До теми:

Чи надасть Китай смертоносну зброю Росії - коментарі експертів

Сі Цзіньпінь, промовляючи на людях у Москві, впродовж трьох днів візиту не скористався нагодою, щоб зауважити, що Росія напала на суверенну країну і намагається силою змінити кордони, хоча у Пекіні часто стверджують, що шанують принципи суверенітету й територіальної цілісності держав.

США і європейські представники неодноразово закликали Китай скористатися впливом на Росію, щоб домагатися виведення російських військ з України.

Натомість у спільній китайсько-російській заяві щодо «українського питання» Москва і Пекін кілька разів підкреслили спільність поглядів.

В тому документі міститься невдоволення санкціями, але не йдеться про необхідність припинення бойових дій російських військ на українській території, хоча й згадано про необхідність «виконання статуту ООН і міжнародних законів».

На пресконференції з Сі Цзіньпінем 21 березня президент Путін сказав, що «багато положень китайського мирного плану (оприлюдненого в річницю лютневого російського вторгнення в Україну) можуть бути взяті за основу врегулювання конфлікту в Україні», але він звинуватив західні держави й Україну в «неготовності».

Ширші китайські інтереси

Агентство AP, підсумовуючи пише, що «візит Сі Цзіньпіня політично посилив російського президента Владіміра Путіна лише кількома днями по тому, як Міжнародний кримінальний суд оприлюднив ордер на арешт російського керівника зі звинуваченнями про його підозрювану причетність до викрадення з України тисяч дітей».

Співробітник аналітичного центру фонд Карнеґі Александер Ґабуєв висловлює думку, що питання російської війни в Україні насправді були, як він сказав американській газеті NewYork Times, лише «фіговим листком», що прикриває зростання впливу Китаю у відносинах Пекіна у Москви.

Вказуючи на оприлюднений список підписаних російсько-китайських документів, він зауважує в Twitter, що «справжній зміст переговорів і досягнених домовленостей може бути у підводній частині айсберга. Пекін має усі причини не поспішати з оприлюдненням і зосереджувати увагу громадськості на українсько-російській мирній ініціативі».

«Враження, що Росія є молодшим партнером глибоко в кишені Китаю і без одних інших варіантів окрім китайського, дуже корисне, якщо Китай вважає себе у стані довготермінового протистояння зі Сполученими Штатами», - цитує Александра Ґабуєва NewYork Times.

Британський кореспондент у Москві Стів Розенберґ також зауважує, що Росія і Китай зараз «не рівноправні партнери», бо «Росія під тиском через свою війну в Україні залежить від Китаю щораз більше».

«Китайська мирна ініціатива щодо України просунулася мало. Президент Путін звинуватив Київ і Захід. Але цю війну розпочав він. І він не подав жодних ознак, що готовий забрати свої війська. А питання про те, чи може Китай постачати зброю Росії, залишили без відповіді», - наголосив британський журналіст.

Дивіться також:

Embed share

Брифінг Голосу Америки. Про що домовляються Путін і Сі Цзіньпін у Москві?

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

Direct link

• 240p | 61,0MB
• 360p | 85,7MB
• 480p | 130,8MB
• 720p | 395,7MB
• 1080p | 413,1MB

Вже на початку квітня у рамках засідання НАТО на рівні міністрів закордонних справ планується і засідання Комісії Україна-НАТО. Щодо аналогічного діалогу між альянсом і Росією, то змістовна розмова між ними неможлива, - заявив 21 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час презентації річного звіту НАТО за 2022 рік.

За словами Столтенберга, країни-учасниці альянсу “багато років працювали над змістовним діалогом з Росією”, але “Росія відійшла від цієї мети”.

Генсек додав, що неможливо вести змістовний діалог з Росією, коли вона здійснює агресію проти України.

Учасники НАТО, за його словами, намагалися відрадити Росію від вторгнення в Україну торік, використовуючи “усі дипломатичні та політичні канали”. “Ми використовували всі зусилля, щоб спробувати запобігти вторгненню в Україну, - каже Столтенберг. - Але після вторгнення це [діалог] не має сенсу. Ми не можемо вести жодного змістовного діалогу з країною, яка несе відповідальність за незаконну агресію проти сусідньої України”.

Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу, - загалом підсумував ситуацію у регіоні Столтенберг.

“Більше НАТО” замість “менше НАТО”

Столтенберг приділив увагу розширенню Північноатлантичного альянсу та, зокрема, відзначив “внесок” у це російського президента Путіна. “Він хотів менше НАТО, але отримав якраз протилежне: більше НАТО”, - сказав генсек.

Він підкреслив, що вступ Фінляндії та Швеції “зробить їх безпечнішими, а наш Альянс — сильнішим, і продемонструє, що двері НАТО залишаються відкритими”.

За словами Столтенберга, Путін “хоче іншої Європи… прагне контролювати своїх сусідів”. Тому, каже посадовець, навіть у разі закінчення війни в Україні країни-союзниці повинні дбати про безпеку, знаходити можливості для нарощування виробництва боєприпасів промисловістю, посилювати захист критично важливої інфраструктури, включаючи підводні кабелі та трубопроводи.

Генеральний секретар НАТО привітав той факт, що 2022 рік став восьмим поспіль роком збільшення витрат на оборону в Європі та Канаді. “Ми рухаємось у правильному напрямку, але не так швидко, як цього вимагає небезпечний світ, у якому ми живемо», – сказав він, додавши, що «очевидно, нам потрібно робити більше». Столтенберг очікує, що на Вільнюському саміті в липні цього року члени Альянсу узгодять “нове амбітне зобов’язання, згідно з яким країни інвестуватимуть в оборону щонайменше 2% національного ВВП”.

Наразі такі видатки на оборону передбачені тільки у 7 країнах альянсу. Найбільше на оборону витрачають США - 3,46% ВВП, далі Греція і Польща(3,54 і 2,42 відповідно). Найнижче співвідношення оборонних видатків і ВВП – в Іспанії (1,09%), Бельгії (1,18%), Словенії (1,26%) та Канаді (1,29%).

120 мільярдів для України від держав-учасниць НАТО

З моменту вторгнення Росії до України члени НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, виділивши понад 120 мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги у 2022 році.

“Хоча Сполучені Штати є найбільшим донором, але Європа та Канада надали понад половину загальної допомоги”, - наголосив генсек. Він також додав, що європейці прийняли майже п’ять мільйонів біженців з України. Європа та Північна Америка продовжують застосовувати безпрецедентні економічні санкції, що демонструє їхню силу та одностайність поглядів, - каже Столтенберг.

Генеральний секретар наголосив, що у 2022-му уже восьмий рік поспіль європейські члени Альянсу і Канада продовжували збільшувати видатки на оборону.

Сталевий опір українського народу

На початку другого року повномасштабної війни Росії проти України Столтенберг повторив свій вислів про те, що “Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгнувся в Україну”.

“Він недооцінив сталевий опір українського народу”, - сказав очільник військово-політичного союзу.

Ще одним прорахунком Путіна, за його словами, стало неврахування «безпрецедентної підтримки України» з боку держав–членів НАТО.

«Вторгнення, яке здійснив Путін, було шоком, але не стало несподіванкою», – зазначив Столтенберг, назвавши його «кульмінацією моделі агресивної поведінки». Він додав, що відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму у 2014 році, в НАТО було здійснено найістотніше зміцнення колективної оборони за останнє покоління.

«Отже, коли російські танки ввійшли в Україну, ми були напоготові, – сказав він. – За лічені години наші оборонні плани набули чинності, від Балтійського до Чорного морів. Під командування НАТО було передано 40 000 військовослужбовців, забезпечено значну присутність у повітрі й на морі, а кількість бойових груп НАТО подвоєно з чотирьох до восьми».

Росія: зближення з Китаєм і збільшення присутності в Африці

Як повідомляв Голос Америки, Єнс Столтенберг дав оцінку зближенню Китаю і Росії. Він поділився інформацією про те, що Росія очевидно просить від Китаю допомоги зі смертоносною зброєю. “Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до Росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від Росії надійшов до Пекіна і розглядається владою Китаю”, - сказав він.

Крім того, генсек відповідав на питання протидії нелегальній міграції. Йшлося про співпрацю з Туреччиною, Мавританією, Тунісом, Іраком та іншими партнерами, допомогу їм у розбудові власних оборонних і безпекових інститутів, щоб стабілізувати ситуацію, зокрема, щодо викликів міграції.

“Ми, звісно, також бачимо збільшення російської присутності на Півдні. Явно [це пов'язано] з групою Вагнера”, - сказав Столтенберг.

Підсумовуючи 2022-й, генсек НАТО зазначив, що рік став ключовим для колективної безпеки. “У більш небезпечному та сповненому суперечок світі НАТО залишається сильним і єдиним, і надає безпрецедентну підтримку Україні”, - написав Столтенберг у своєму Твітері, презентуючи річний звіт альянсу.