Спеціальні потреби

Актуально

«Росіяни повинні залишитися і воювати. Проти Путіна». ЄС розділився у ставленні до російських дезертирів

Росіяни, які тікають з країни через те, що хочуть уникнути мобілізації, не підпадають під  умови для надання гуманітарної візи, кажуть в країнах Центральної Європи. Але ця позиція не відображає позицію всього ЄС. 

Фінляндія планує заборонити російським туристам в’їзд до країни. Таким чином, Гельсінкі стала останньою зі столиць країн ЄС, що мають спільний кордон з Росією, і яка ухвалила таке рішення після того, як в Росії оглосили мобілізацію на війну з Україною.

За словами міністра закордонних справ Пекки Хаавісто, Фінляндія ризикувала «стати великою транзитною країною», залишивись єдиною країною з відкритим кордоном з Росією. За статистикою прикордонних служб, близько 60% росіян, які потрапляли в ЄС з початку повномасштабної війни з Україною, в'їжджали до Європи через територію Фінляндії та Естонії.

Рішення Гельсінкі, кажуть оглядачі, було ухвалено під тиском фінської громадськості, яка рішуче виступала за заборону. За опитуваннями, близько 70% фінів не хочуть впускати росіян у свою країну. Як зауважують кореспонденти Financial Times, після ухвалення рішення про вступ до НАТО, фіни, які протягом десятиліть, були змушені оглядатися на Москву, відчули більшу відвагу обстоювати власні інтереси.

«Метою є значно зменшити кількість людей, які приїжджають до Фінляндії з Росії», – сказав президент Саулі Нііністе державному мовнику Yle.

Балтійські країни, а також Польща, обмежили подорожі громадян Росії через свої кордони ще раніше, заявляючи, що росіяни не повинні подорожувати, поки їхня країна перебуває у стані війни з Україною.

А опівночі в понеділок ще до телевізійного виступу президента Володимира Путіна, в якому він оголосив про «часткову мобілізацію», вони закрили свої кордони для російських туристів. Згідно зі словами міністра оборони Росії Сергія Шойгу, президент Володимир Путін наказав негайно призвати 300 тисяч резервістів.

Рішення Фінляндії було прийнято після того, як Чехія, яка нині головує в ЄС, скликала термінове засідання щодо реагування на кризу.

Посли держав-членів зберуться в понеділок у рамках формату, розробленому в ЄС для координації дій під час катастроф, щоб обговорити перспективи імовірного збільшення потоку еміграції з Росії та спільні дії на тлі ескалації війни Росією, через її плани щодо анексії українських територій шляхом так званих «референдумів».

Росіяни протестують не проти війни, а проти мобілізації, кажуть Балтійські країни

Європейські країни розділилися в оцінках того, як ставитися до втечі російських чоловіків від мобілізації, які замість того, щоб протестувати проти війни їхньої країни в Україні, покидають країну.

У середу Латвія, Литва та Естонія заявили, що не нададуть притулку росіянам, які тікають від мобілізації, пояснюючи це громадянською відповідальністю росіян за дії свого уряду та міркуваннями безпеки для Балтійських держав.

«Багатьом росіянам, які зараз тікають з Росії через мобілізацію, було в порядку вбивати українців, вони тоді не протестували, вважати їх свідомими відмовниками не правильно. Існують значні ризики для безпеки, якщо їх прийняти, і є багато країн і за межами ЄС», – написав у Twitter міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс.

Його естонський колега Урмас Рейнсалу в електронному листі до агентства Reuters так само наголосив, що для росіян втеча – це не прояв громадянської відповідальності.

«Відмова виконувати свій громадянський обов’язок у Росії або бажання це зробити не є достатньою підставою для отримання притулку в іншій країні», – заявив міністр закордонних справ Естонії.

Вони не тікали з Росії, коли сталася Буча, коли обстрілювали Київ. Раптом, коли війна торкнулася їх, вони тікають
Габріеліус Ландсбергіс

Міністр закордонних справ Литви, Габріеліус Ландсбергіс написав у Twitter, що його країна не впускатиме людей, які «втікають від відповідальності».

«Литва не надаватиме притулок тим, хто просто тікає від відповідальності. Росіяни повинні залишитися і воювати. Проти Путіна», – написав Ландсбергіс.

Напередодоні, у розмові з New York Times, він пояснив, що росіяни не протестують проти війни, а лише проти перспективи на ній загинути.

«Вони не тікали з Росії, коли сталася Буча, коли обстрілювали Київ або коли в Україні відбувалися інші жахливі речі, їм було байдуже, а деякі з них навіть підтримали це публічно. Раптом, коли війна торкнулася їх, вони тікають», – додав литовський міністр.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавскі, який прийматиме нараду послів у понеділок, підтримав позицію колег з півночі та сходу Європи. Він заявив у четвер, що росіяни, які тікають з країни через те, що хочуть уникнути мобілізації, не відповідають умовам для надання гуманітарної візи, бо вони не протестують проти війни, а лише не хочуть виконувати зобов'зання перед своєю державою.

При цьому у ЄС пояснюють, що заборона не є тотальною, і що країни Балтії, а також Польща та Фінляндія дійсно посилюють перевірки навіть тих росіян, які мають дійсні візи для в’їзду в Європу, але кордони залишаються відкритими для російських дисидентів, які шукають притулку в ЄС.

«Не брати участі у жахливих злочинах – все одно краще, ніж брати» – юристка фонду Навального

Представники російської опозиції обурені тим, що росіян, які хочуть втекти від призову, не впускатимуть в Європу. Про це пише в Twitter Любов Соболь, юристка російського Фонду боротьби з корупцією та соратниця опозиційного політика Олексія Навального.

Вона пояснює свою позицію тим, що «не всі можуть бути хоробрими». І добре вже те, що людина не хоче брати участі у війні, пише Соболь у відповіді під час дискусії, яка розгорнулась під її твітом.

«Якщо людина не бере участі у війні та цих жахливих злочинах — це все одно краще, ніж якщо вона братиме участь у них. Не всі можуть бути хоробрими, хоча мені цього теж хочеться», – каже Соболь.

ЄС солідарний з росіянами, що втікають від участі у війні, німці обговорюють для них «полегшення в’їзду»

Але позиція Балтійських країн не відображає позицію всього ЄС. Речник Європейської комісії Петер Стано заявив, що ЄС солідарний з росіянами, які не хочуть воювати і покидають країну «легальними шляхами».

«Росіяни голосують ногами», – сказав він на брифінгу. Але він додав, що запропонувати притулок або навіть швидший процес, щоб допомогти їм швидко вибратися з Росії, проблематично.

За його словами, рішення про допуск на свою територію осіб, які прибувають з Росії, залежить від окремих країн-членів Європейського Союзу. Згідно з угдою, що діяла до вересня цього року про спрощений візовий режим, ЄС видав близько мільйона віз громадянам Росії, багато з них - терміном на три і п'ять років.

Захистити росіян закликав колишній міністр регіонального розвитку Португалії Мігель Поярес Мадуро. Він каже, що ЄС має надати притлок росіянам, які відмовляються йти на війну.

«ЄС повинен розглянути можливість створення швидкого шляху для надання притулку всім громадянам Росії, які підлягають призову, оголошеному Путіним. Ми повинні захистити росіян, які відмовляються вести злочинну війну, і це було б ефективним способом тиску на режим Путіна», – написав Мадуро в Twitter.

У Німеччині цю ідею вирішили взяти на озброєння. Після того, як у Росії почалася мобілізація, парламент країни почав обговорення, як полегшити в’їзд росіянам, які відмовляються від військової служби. За те, щоб приймати росіян, що втікають від мобілізації, у Бундестазі висловлюються як учасники коаліції, так і опозиційні політики.

Як пояснила міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер (SPD) в інтерв’ю недільному виданню газети Frankfurter Allgemeine «кожен, хто сміливо виступає проти режиму президента Володимира Путіна і тому наражає себе на найбільшу небезпеку, може подати заяву на надання притулку в Німеччині через політичні переслідування».

Міністерка зазначила, що Німеччина вже прийняла 438 противників Кремля, переважно журналістів, яким погрожували, чи яких переслідувала російська влада.

Щоправда, з практичним використанням цієї можливості, для багатьої росіян можуть виникнути проблеми. Німеччина далі зберігає перевірку службами безпеки правдивості заявки, щоб, як кажуть німцькі аналітики, виключити надання притулку тим росіянам, які схвалюють війну, але брати участь у ній не хочуть.

Також залишається незрозумілим, як росіяни, що втікають від призову, можуть потрапити до Німеччини, якщо прикордонні країни закрили транзит, а літаки до ЄС не літають уже півроку.

«Празький консенсус» схиляється в бік позиції сусідів Росії

Експерти говорять, що найчастіше те, як європейські країни розцінюють питання, як ставитися до відповідальності звичайних росіян, залежить від того, який історичний досвід вони мали з Росією.

«Естонці, литовці, латвійці, поляки та чехи дуже добре розуміють, що означає поневолення репресивним режимом у Москві — і яке це відчуття бути за Залізною завісою», – пишуть у часописі Foreign Policy Мінна Аландер, науковий співробітник Фінського інституту міжнародних відносин та Бенджамін Талліс, науковий співробітник Німецької ради з міжнародних відносин.

Але, на їхню думку, не все можна пояснити лише історією – наприклад, Угорщина не приєдналася до країн, які вимагають жорсткішого контролю над кордонами ЄС. І навпаки, Нідерланди і Данія, які не були під радянською окупацією, підтримали ініціативу східноєвропейських країн.

Інші аналітики вказують на те, що російська агресія, і те, як до неї були неготові Франція, Німеччина, Італія та інші країни, що перебували по вільний бік від Залізної завіси, збільшили вагу в ЄС сусідів Росії.

«Один із висновків цієї війни полягає в тому, що нам варто було слухати тих, хто знає Путіна. Ми мали слухати наших друзів в Україні та Грузію, опозицію в Білорусі. Треба було слухати голоси всередині ЄС - в Польщі, країнах Балтії, Центральній і Східній Європі. Вони багато років казали нам, що Путін не зупиниться і діяли відповідно», – визнала нещодавно Урсула фон дер Ляєн, очільниця Європейської Комісії у виступі перед Європарламентом.

Чеський дипломат Петр Тума вважає, що нещодавня неформальна нарада в Празі показала, що в ЄС змінюється баланс сил на користь колишніх країн Східного блоку.

«Празький консенсус вказує наприклад, що погляди Центральної та Східної Європи значною мірою сформували результат, незважаючи на вагання Франції, Німеччини, Італії та Південної Європи. Це ще один показник перебалансування сил в ЄС», – пише дипломат у статті для Атлантичної ради.

Тума каже, що напевно, процес збільшення впливу країн Центральної Європи в ЄС не буде простим, як показують останні політичні події в Угорщині та Словаччині, але те, що вони, через два десятиліття після приєднання до ЄС, взялися демонструвати лідерство в моральних, політичних та безпекових питаннях, уже не викликає сумніву.

Всі новини дня

Власниця смарагда вартістю до 70 тисяч доларів продає його на аукціоні, щоб допомогти Україні

Мітці Пердью, 81-річна вдова магната бройлерної індустрії Френка Пердью, виставляє на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку рідкісний смарагд, який їй подарував покійний чоловік, коли запропонував одружитися в 1988 році, пише видання The New York Times. Усі кошти, виручені від продажу каблучки, оціночна вартість якої, за словами Sotheby’s, становить від 50 000 до 70 000 доларів США, будуть передані на підтримку гуманітарних заходів в Україні, започаткованих пані Пердью під час відвідин України цього року після російського вторгнення.

«Як почувають себе люди, які там безперервно потерпають, без перепочинку, принаймні вже півроку?» сказала вона. «Через п'ять днів я захотіла зробити більше. І тоді я почала думати: «Що я можу зробити, щоб бути найбільш корисною?» А потім подумала: «У мене є щось, що має історичне значення», цитує пані Пердью видання The New York Times.

Пані Пердью відвідала Україну на початку цього року, щоб дізнатися більше про торгівлю людьми, тему, про яку вона пише для видання Psychology Today. Через загрозу повітряного нальоту вона провела свою першу ніч у Києві в бомбосховищі, і це стало одним із найзначніших подій у її житті, сказала вона.

Вона подумала про свою обручку, яку зберігала в сейфі після смерті чоловіка, і їй спало на думку, що вона могла б використати її, щоб зібрати гроші та привернути увагу до страждань в Україні після російського вторгнення. Пані Пердью сказала, що поки не знає, яку організацію обере для отримання коштів.

Смарагдовий камінь розповідає історію, яка сягає майже чотирьох століть, аж до затоплення іспанської галери поблизу Флорида-Кіс у 1622 році та десятиліть спроб підводного мисливця за скарбами на ім’я Мел Фішер дістати вантаж із золотом, срібними монетами, золотими самородками та ювелірними виробами.

Покійний чоловік Мітці Френк Пердью отримав частку винагороди в обмін на свої інвестиції в пошуки містера Фішера. Більшу частину він пожертвував, але зберіг смарагд і подарував нареченій. Вона носила його до смерті чоловіка в 2005 році.

В матеріалі використані джерела The New York Times

Іспанська поліція встановила місто, з якого відправили конверт із вибухівкою в посольство України

Поліція на місці вибуху у посольстві України у Мадриді, 30 листопада 2022. AFP/OSCAR DEL POZO

Іспанська поліція вважає, що шість посилок із бомбами, які за останні дні отримали різні високі установи, могли бути відправлені з міста Вальядолід на півночі Іспанії, про це із посиланням на близьке до слідства джерело повідомляє Reuters. При цьому поки не встановлено, хто саме відправляв вибухівку.

Вибухові пристрої були адресовані до офісу іспанського прем'єр-міністра Педро Санчеса, іншим урядовим структурам, посольству України в Іспанії, американській дипмісії та супутниковій компанії ЄС. Посилки надходили в період між 24 листопада та 2 грудня.

Всі пристрої вдалося знешкодити, окрім того, що було надіслано до українського посольства - працівник служби безпеки дипмісії під час відкриття концерта отримав травми.

Міністр внутрішніх справ Іспанії раніше заявив, що ці посилки з вибухівкою можуть бути пов'язані із підтримкою Мадрида Києву на тлі російської війни.

При цьому низка дипломатичних установ України за кордоном в останні дні отримали закривавлені пакети, в яких були очі вбитих тварин. За інформацією Києва, такі посилки прийшли до посольств в Угорщині, Нідерландах, Польщі, Хорватії, Італії, консульств у Неаполі, Брно та Кракові. Розслідування щодо того, хто міг організувати розсилку, триває.

"Ця кампанія спрямована на те, щоб посіяти страх", - сказав Кулеба в інтерв’ю CNN у п’ятницю. У відповідь на питання про те, хто, на його думку, стоїть за листами, Кулеба сказав: "Я відчуваю спокусу відразу назвати Росію, тому що перш за все ви повинні відповісти на запитання «кому це вигідно?»

"Можливо, цей терор є російською відповіддю на дипломатичний жах, який ми створили для Росії на міжнародній арені, і таким чином вони намагаються дати відсіч, в той час як вони програють справжні дипломатичні баталії одну за одною", – додав він.

Як повідомляє CNN, російський уряд та ЧВК "Вагнер" офіційно відкинули свою причетність до цих атак.

Росія формує «тіньовий флот» для обходу нафтових санкцій – Financial Times

Російський танкер, Новоросійськ, 11 жовтня, 2022. 

Росія формує «тіньовий флот» для обходу обмежень на продаж нафти, які західні країни запровадили у відповідь на вторгнення в Україну, пише Financial Times.

На думку аналітиків, після набрання санкціями чинності Росії буде потрібна більша кількість танкерів, тому що збільшиться довжина кожного рейсу: нафта, яка раніше продавалася в Європі, буде відправлена новим покупцям в Азії. Трейдери стверджують, що створення «тіньового флоту» зменшить вплив санкцій, але не усуне його.

За оцінками судноплавного брокера Braemar, Росія, яка значною мірою залежить від іноземних танкерів для перевезення нафти, сформувала флот із понад 100 застарілих танкерів. Енергетична консалтингова компанія Rystad стверджує, що у 2022 році Росія додала в ланцюжок нафтоперевезень 103 танкери за рахунок закупівель та перерозподілу суден, які обслуговують Іран та Венесуелу – дві країни, на які поширюється західне нафтове ембарго.

Анонімну купівлю танкерів можна відстежити за значним збільшенням неназваних або нових покупців, що зʼявляються в реєстрах. Як правило, таким суднам 12–15 років, і очікується, що їх буде списано впродовж найближчих кількох років, розповів керівник відділу досліджень танкерів у Braemar.

У компанії також зазначають, що в 2022 році оператори, повʼязані з Росією, придбали до 29 супертанкерів, відомих як VLCC (Very Large Crude Carrier). Це великі танкери для перевезення сирої нафти, кожен з яких здатний перевозити понад 2 мільйони барелів. Передбачається, що Росія також додала до свого флоту 31 танкер розміру Suezmax, здатний перевозити близько 1 мільйона барелів кожен, і 49 танкерів Aframax, кожен з яких може перевозити близько 700 тисяч барелів.

На думку аналітиків, Росія все одно зазнає браку танкерів і в перші місяці 2023 року може зазнати ускладнень при збереженні рівня експорту, що призведе до зростання цін. Росії потрібно понад 240 танкерів, щоб зберегти поточні обсяги експорту, заявив аналітик Rystad.

2 грудня країни Євросоюзу, «Групи семи» та Австралія домовилися про граничну ціну на російську танкерну нафту у розмірі 60 доларів за барель. З 5 грудня країни надаватимуть послуги, повʼязані з російською танкерною нафтою, лише в тому разі, якщо її закупили за ціною 60 доларів за барель або нижче. Послуги включають, зокрема, обовʼязкове страхування морських перевезень палива. Країни припускають, що за потреби переглянуть і скоригують стелю. Також у їхній заяві сказано, що граничні ціни планується встановити і на російські нафтопродукти з 5 лютого 2023 року.

Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд під час зустрічі з українськими журналістами в Києві назвала цілі запровадження стелі на російську нафту: «Метою тут є те, щоб у міру того, як Європа відвикає від російської нафти і накладає на неї певні обмеження, ми колективно продовжували скорочувати доходи, які Путін отримує від нафти, не тільки в Європі, а й у всьому світі».

«Це матиме подвійний ефект. Це потрібно для того, щоб утримати на ринку російську нафту, яка нам потрібна для того, щоб ціни не зросли в результаті скорочення пропозиції. А також щоб знизити ціну, яку всі готові платити за російську нафту», – додала Вікторія Нуланд.

Раніше міжнародну домовленість щодо обмеження ціни на поставки російської нафти привітала міністерка фінансів США Дженет Єллен. "Разом G7, Європейський Союз та Австралія спільно встановили обмеження на російску нафту, поставлену морем, і це допоможе нам досягнути нашої мети і обмежити основне джерело надходжень Путіна для незаконної війни в Україні а також одночасно збереже стабільність світових енергопоставок", - сказала Єллен.

Росія неодноразово обіцяла не продавати нафту за ціною, нижчою від ринкової тим країнам, які приєднаються до обмежень.

В матеріалі використані джерела Financial Times.

У розвідці США не бачать ознак зниження волі українців протистояти Росії попри атаки на енергетику

24-та окрема механізована бригада імені короля Данила неподалік Бахмута, 3 грудня 2022. REUTERS/ Leah Millis

Розвідка США очікує, що в наступні кілька місяців в Україні збережеться зниження темпів бойових дій, і не бачить жодних доказів зниження волі України до опору, незважаючи на атаки на її енергомережі та іншу критично важливу зимову інфраструктуру, заявила у суботу директорка з національної розвідки США Авріл Гейнс.

"Ми вже спостерігаємо деяке зниження темпів конфлікту... і ми очікуємо, що це, ймовірно, буде те, що ми побачимо в найближчі місяці", - сказала Гейнс на щорічному Форумі національної оборони Рейгана в Каліфорнії.

Вона сказала, що і українські, і російські військові намагатимуться переформувати війська та поповнити запаси, щоб підготуватися до контрнаступу після зими. "Насправді ми маємо достатньо скепсису щодо того, чи будуть росіяни справді готові це зробити", - сказала вона, додавши, що перспективи на цей період для українців -"більш оптимістичні".

Відповідаючи на запитання про наслідки російських атак на енергомережу та іншу цивільну інфраструктуру України, Гейнс сказала, що метою Москви було частково підірвати волю українців до опору, але додала: "Я думаю, ми не бачимо жодних доказів того, що це [воля - ред.] зараз підривано".

Вона також підкреслила, що атаки Росії на енергетику значно підірвали українську економіку, але додала, що, на її думку, президент Росії Володимир Путін був здивований тим, що його війська не досягли більшого: "Я справді думаю, що він стає все більш обізнаним про виклики, з якими стикаються військові в Росії. Але нам досі не ясно, чи має він на цьому етапі повну картину того, наскільки це серйозні виклики [...] Ми бачимо брак боєприпасів, [занепад] духу, проблеми з постачанням, логістикою та цілу низку інших проблем, з якими вони стикаються".

За оцінками Гейнс, політичні цілі Путіна в Україні не змінилися, але він може захотіти тимчасово зменшити свої короткострокові військові цілі, "щоб потім він міг повернутися до цього питання пізніше".

Вона зауважила, що Кремль, ймовірно, витрачає свої воєнні запаси "досить швидко", а тому звертається до інших країн за боєприпасами. Зокрема, за її словами, окрім на додачу до іранських безпілотників Москва прагне отримати від Тегерана інші типи високоточних боєприпасів, а також Сполучені Штати помітили незначні поставки боєприпасів до Росії із Північної Кореї.

США прагнуть запобігти поставкам іранської зброї Росії для війни в Україні й підтримати протести в Ірані

Військові навчання Ірану із використанням дрона, 25 серпня 2022. Iranian Army/WANA/REUTERS

Вашингтон зосередиться на запобіганні постачанню іранської зброї Росії та підтримці протестів іранців замість продовжувати переговори з Іраном, що зайшли в глухий кут, про відновлення ядерної угоди, заявив спеціальний американський посланець із питань Ірану Роберт Меллі, інтерв’ю з яким наводить агентство Bloomberg.

За словами Меллі, Іран не зацікавлений у ядерній угоді, тому США зосередяться на інших речах.

«Просто зараз ми можемо змінити ситуацію, спробувавши стримати та зірвати постачання зброї до Росії, а також спробувавши підтримати сподівання іранського народу», – сказав дипломат.

Як встановило у листопаді Міжнародне агентство з атомної енергії, Іран продовжує роботи зі збагачення урану. Тегеран зажадав припинення розслідування МАГАТЕ, на що США та їхні союзники не готові погодитися. Формально переговори між Іраном та Євросоюзом не зупинені, проте, за словами Меллі, нових контактів не було з кінця серпня.

Меллі пообіцяв, що США докладуть зусиль, щоб «зривати, запобігати, уповільнювати та карати санкціями» постачання Москві іранських озброєнь. Такі поставки, як і допомогу Росії у створенні нових військових виробництв, Вашингтон розцінюватиме як «перетин межі».

Офіційно і Москва, і Тегеран заперечують постачання Іраном Росії зброї для війни проти України. Однак Іран визнав, що постачав Росії дрони-безпілотники ще до початку повномасштабного вторгнення. В Україні застосовувалися апарати-камікадзе «Шахед-131» і «Шахед-136», названі в Росії «Герань-1» і «Герань-2», та багатоцільові дрони «Мохаджер-6». Крім того, як повідомила у листопаді The Washington Post, Москва домовилася з Тегераном про виробництво іранських бойових безпілотних літальних апаратів у Росії.

За даними Washington Post, Іран також погодився таємно передати Росії балістичні ракети малої дальності класу «земля-земля» Fateh-110 і Zolfagha.

Більше

XS
SM
MD
LG