Спеціальні потреби

Актуально

Криза в Азовському морі: коментарі експертів

Навчання української авіації

Робота бойової української авіації над акваторією Азовського моря тепер зовсім не рідкість. Ударні вертольоти Мі-24 або штурмовики Су-25, що пролітають в декількох десятках метрів над відпочивальниками на узбережжі, не беруть участі в бойових діях на сході України – це лише тренування.

«Для того, щоб постійно підтримувати навички льотного складу з подолання протиповітряної оборони противника і нанесення ударів по визначених об’єктах», – пояснює військовослужбовець ЗСУ Сергій Ялушев.

Сергій Ялушев
Сергій Ялушев

​Хоча причина такої активності в небі, визнають авіатори, – не зовсім бажання тримати себе в формі.

«У зв’язку з кризовою ситуацією, що склалась в акваторії Азовського моря проводяться регулярні тренування. Перевірка готовності армійської авіації до вирішення раптових завдань щодо ураження наземних та морських цілей», – зазначає начальник відділення армійської авіації ОС Мухаммад Буланбаєв.

Мухаммад Буланбаєв
Мухаммад Буланбаєв

Кризу, заявляють військові, спровокувала Росія, уже четвертий місяць блокуючи українські порти в Азовському морі.

Щоб протистояти присутності Росії в Азовському морі, Україні варто розглянути можливість пересунути кораблі від Одеси до Азовського моря. Про це раніше заявляв Пол Ґобл, аналітик американської Фундації Джеймстаун.

Пол Ґобл
Пол Ґобл

Ґобл вважає, що збільшення російської потужності в Азовському морі «дає російським ВМС можливість висадки на узбережжя. Ці кораблі не потрібні, щоб захищати міст чи діяти проти українських риболовецьких човнів»​.

Звичайно, спроможність не свідчить про намір, наголошує аналітик, але, очевидно, «російська сторона отримала можливості проводити агресію з моря на українське узбережжя».

Щонайменше, така присутність зв'яже руки Україні для протистояння російській агресії, переконаний аналітик.

Було б добре, так як багато кораблів українського ВМС розташовано в Одесі, пересунути їх якомога швидше до Азовського моря, щоб надіслати дуже потужний сигнал, що Україна готова чинити спротив на морі так само, як і на суші
Пол Ґобл

«Навіть якщо Москва не використає кораблі для нападу на Маріуполь чи інше прибережне місто України, той факт, що вона здатна це зробити, стримуватиме певні оборонні сили України, які могли б бути використані проти нападів Росії в інших районах», - наголосив він.

Що ж має робити Україна в такій ситуації?

Україні, на думку аналітика, варто посилювати власну оборону і забезпечити підтримку міжнародної спільноти.

«Перше, що має зробити Україна, це переконатись, що міжнародна спільнота приділяє набагато більше уваги цьому питанню, ніж тепер. Той факт, що про це говорять лише на невеликій кількості веб-сайтів та порталів у Москві, викликає стурбованість, бо означає, що Москва хоче зробити щось «з мінімальними витратами». Гадаю, важливо, щоб міжнародна спільнота дала зрозуміти, що вона повністю на боці України і що вона з надзвичайним невдоволенням поставиться до будь-якого використання цих кораблів проти українського суверенітету і територіальної цілісності.

Друге, українські військові, очевидно, мають посилити моніторинг кораблів і було б добре, так як багато кораблів українського ВМС розташовано в Одесі, пересунути їх якомога швидше до Азовського моря, щоб надіслати дуже потужний сигнал, що Україна готова чинити спротив на морі так само, як і на суші», - наголосив аналітик.

На сьогодні авіація – єдиний повноцінний засіб протидії росіянам на морі, який у нас є
Тарас Чмут

«На сьогодні, на жаль, авіація – єдиний повноцінний засіб протидії росіянам на морі, який у нас є. Оскільки ані у Військово-морських сил, ані в інших силовиків немає протикорабельних ані берегових, ані надводних комплексів, тобто у нас в принципі немає протикорабельних ракет в країні. Єдиним ефективним способом протидії є авіація», – каже голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.

Тарас Чмут
Тарас Чмут
Це є заходи, щоб показати, що якщо вони наважаться на будь-який повномасштабний наступ – їх очікує дуже серйозна протидія і відсіч
Олександр Мусієнко

Але підготовка екіпажів зі складу Об’єднаних сил зараз не обмежується тільки азовським напрямком. Географія навчань набагато ширша.

«Це є заходи, щоб показати, що Україна готується, і для того, щоб ворогу продемонструвати, що якщо вони наважаться на будь-який повномасштабний наступ – їх очікує дуже серйозна протидія і відсіч», – зауважує керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Олександр Мусієнко
Олександр Мусієнко

Бойове застосування авіаційних підрозділів зі складу Об’єднаних сил можливе за будь-якими сценаріями
Мухаммад Буланбаєв

«Бойове застосування авіаційних підрозділів зі складу Об’єднаних сил можливе за будь-якими сценаріями. Застосовуватися вони будуть за рішенням командувача ООС. Так, сценарій бойового застосування авіаційних підрозділів в штабі Об’єднаних сил відпрацьований», – каже Мухаммад Буланбаєв.

Бойова авіація в конфлікті на Донбасі застосовувалася трохи більше від чотирьох місяців. До вересня 2014 року, поки не почався «мінський процес».

Трегування української авцації
Трегування української авцації

Це було одним з факторів, чому ми так швидко змогли дійти до Луганська
Тарас Чмут

«Це було одним з факторів, чому ми так швидко змогли дійти до Луганська, до кордону, відтіснити бойовиків і повернути собі стільки території», – пояснює Тарас Чмут.

Один з перших прикладів успішного використання авіації ЗСУ – штурм Донецького аеропорту 26 травня 2014 року. Тоді він вперше потрапив під контроль бойовиків. Але під час спецоперації із застосуванням вертольотів Мі-8, Мі-24 та штурмовиків Су-25 об’єкт вдалося звільнити. В той день не загинув жоден український військовий, тоді як втрати з боку бойовиків обчислювалися десятками.

Уникнути влучень українським пілотам вдавалося не завжди. З кінця квітня до кінця серпня 2014 року українська авіація під час Антитерористичної операції втратила понад два десятки машин – це як військові вертольоти, так і штурмова авіація, винищувачі, а також транспортні літаки.

На думку військового оглядача Юрія Бутусова, в ЗСУ недооцінили загрозу, з якою зіткнулися.

«Літаки та гелікоптери проводили тривалий час в зоні ураження, робили кілька заходів, були добре помітні, і в противника був час зреагувати з допомогою ПЗРК», – каже Бутусов.

Юрій Бутусов
Юрій Бутусов

З початком конфлікту на Донбасі росіяни почали насичувати угруповання засобами протиповітряної оборони, не економлячи на найсучасніших і потужних зразках озброєння.

«Панцирі», модернізовані «Стріла-10М», ПЗРК «Верба», ПЗРК «Ігла», на кордонах були «Буки», були С300, С400», – перераховує Тарас Чмут.

За три роки, коли авіація активно не брала участь в боях, військовим вдалося значно наростити і посилити бойовий парк.

За даними Міністерства оборони України, в період з 2014-го до 2017 року в ЗСУ відремонтували більше ніж 160 літаків і майже 80 вертольотів. Модернізацію пройшли понад 60 повітряних суден.

Отриманий бойовий досвід, запевняють військові, врахували при удосконаленні машин і тепер дістати техніку в повітрі противнику буде складніше.

«Для захисту від сил та засобів протиповітряної оборони відбувається постановка екранно-вихлопних пристроїв, система викидання активних перешкод. Також встановлення надсучасного озброєння, що дозволяє застосовувати керовані ракети з вертольотів. А також застосування вертольотів вночі з використанням окулярів нічного бачення», – зазначив начальник відділення армійської авіації ОС Мухаммад Буланбаєв.

Український патрульний катер поблизу Маріуполського порту
Український патрульний катер поблизу Маріуполського порту

Однак експерти досить скептично оцінюють можливості розвитку наявної техніки.

Стан справ з авіацією досить сумний, оскільки вся техніка радянська
Тарас Чмут

«В цілому стан справ з авіацією досить сумний, оскільки вся техніка радянська. Повноцінно ремонтувати ми її не можемо, тому що комплектуючі – в Росії. Вона морально застаріла і технічно зношена. Тобто від віку радянська техніка виходить з ладу. І кожен політ може означати відмову якоїсь із систем», – каже Тарас Чмут.

Таким чином, поки бойових зіткнень в небі немає, головні противники авіації, схоже, – час і дефіцит бюджету.

У 2018-му на закупівлю нової військової техніки для ЗСУ виділили майже 16,5 мільярдів гривень – це на 20% більше, ніж в минулому році. Але і цих грошей, за словами, експертів, вистачить хіба що на ремонт або модернізацію вже наявної на озброєнні ЗСУ радянської бойової авіації. Середній вік цих бойових машин вже досяг декількох десятків років. Про закупівлю ж нових зразків мова поки не йде.

А ось бойовий досвід українські пілоти, незважаючи на відсутність роботи на Донбасі, все ж отримують. Тільки за кордоном. В кінці липня українські вертолітники зі складу миротворчої місії в Конго брали участь в операції проти місцевих бойовиків. Застосували ударні Мі-24 і Мі-8 для транспортування десанту. Результат – два знищених табори і десять убитих бойовиків.

Дивіться також: Експертні висновки російсько-грузинської війни

Експертні висновки російсько-грузинської війни. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:34 0:00

Всі новини дня

27 країн узгоджують військову допомогу Україні на копенгагенській конференції

Відео звернення українського президента Володимира Зеленського на відкритті Конференції донорів України в Копенгагені 11 серпня 2022 р.

Представники оборонних відомств 23 країн на конференції у Копенгагені розглядають шляхи посилення підтримки Україні в її обороні від російської агресії.

У зібранні бере участь український міністр оборони Олексій Резніков, а на її початку до учасників звернувся президент України Володимир Зеленський.

Данська конференція є додатковою до нарад, що відбувалися у ширшому колі так званої Контактної групи оборони України, що була започаткована цього року на американській базі Рамштайн в Німеччині за участі понад 40 країн.

У Копенгагені зокрема йдеться про довготермінове фінансування постачань зброї, про оборонне виробництво, навчання військових та майбутнє розмінування в Україні.

Обговорення відбуваються переважно за зачиненими дверима, але з нагоди конференції також з’явилися оголошення про конкретні кроки: зокрема британський міністр оборони повідомив про надання українцям трьох додаткових систем ракетного залпового вогню M270 та амуніцію до них.

Потужності військового виробництва (Росії) зараз опинилися під значним тиском, а довіра до багатьох її збройних систем підірвана у зв’язку з тим, як погано показала себе російська армія в українській війні.

Напередодні Данія повідомила, що приєднується до великої програми навчання українських військових у Великій Британії, на додаток до Швеції, Канади, Нової Зеландії.

Данський уряд заявив, що новий пакет військової допомоги Україні передбачає $113 мільйонів доларів на зброю та навчання, що доведе загальну суму військової допомоги Данії для України до майже $416 мільйонів доларів.

Американський міністр оборони Ллойд Остін, перебуваючи в Латвії 10 серпня, наголосив, що США і союзники надаватимуть Україні військову допомогу так довго як це буде потрібно, щоб відбити російський напад.

Проблеми з російською зброєю

Оприлюднювані регулярно коментарі британського міністерства оборони щодо російської війни в Україні 11 серпня зосереджені на тому, що названо проблемами виробництва зброї та військового оснащення в Росії.

У коментарі зауважено, що «Росія дуже ймовірно не зможе виконати деякі свої експортні замовлення на бойову бронетехніку через надзвичайно високі потреби для власних військ в Україні та через зростаючий вплив західних санкцій».

«Її потужності військового виробництва зараз опинилися під значним тиском, а довіра до багатьох її збройних систем підірвана у зв’язку з тим, як погано показала себе російська армія в українській війні», - вважає британське військове відомство.

Гітанас Науседою - про загрози з боку Росії, очікування від НАТО, та сценарії закінчення війни. Інтерв'ю

Серед країн, які збираються на конференцію північно-європейських союзників з підтримки України у Копенгагені – Литва, яка непохитно підтримує українців у їх протистоянні російській агресії.

Американські експерти: Що сталося на кримській військовій базі? Відео

Американські експерти: Що сталося на кримській військовій базі? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:11:54 0:00

США надаватимуть Україні обладнання та спроможності для захисту її суверенітету стільки, скільки знадобиться. Про це заявив міністр оборони США Ллойд Остін під час спільної з очільником латвійського міноборони Артісом Пабріксом прес-конференції у Ризі.

Міністр оборони Великої Британії: «Якщо це був український удар, це відповідало б нормам міжнародного права». Відео

"Загалом, це було б правомірно. Якщо це був український удар, це відповідало б нормам міжнародного права", - заявив міністр оборони Великої Британії Бен Воллес про вибухи на аеродромі в Криму. "Не куріть у небезпечних місцях", - прокоментував події міністр оборони України Олексій Резніков.

"У цій війні на карту поставлено не що інше, як демократія та світовий порядок" - президент Литви Ґітанас Науседа. Інтерв'ю

Президент Литви Ґітанас Науседа

ВІЛЬНЮС, ЛИТВА — Президент Литви Гітанас Науседа розповів в інтерв’ю Голосу Америки у Вільнюсі про виклики для його країни, спричинені вторгненням Росії в Україну.

«У цій війні на карту поставлено не що інше, як демократія та світовий порядок, — сказав Науседа в інтерв’ю Мирославі Гонгадзе у вівторок. - Немає межі для апетиту Володимира Путіна. Я не знаю, хто буде наступною мішенню - країни Балтії, Польща, можливо, Румунія».

Це інтерв'ю було відредаговано для ясності та стислості.

Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Ви були в Україні 23 лютого, якраз перед початком війни. Чи усвідомлювали ви в той момент ризики, в яких перебувають українці, і чи очікували, що війна почнеться так швидко?

Ґітанас Науседа, президент Литви: Загроза відчувалася, і президент Зеленський сказав, що вони очікують, що війна почнеться в найближчі 24-48 годин, і це сталося приблизно через вісім-десять годин після того, як ми покинули українську землю.

Війна жахлива і наші українські партнери просто не могли уявити, що ця війна буде розв'язана так масштабно, значні зусилля російських військ спрямовані на напад на Київ, і що війна розгорнеться в інших частинах України. Тепер ми бачимо, що ця війна триває значно довше, ніж Росія очікувала.

Україна дуже мужньо бореться не тільки за свою, а й за нашу свободу

Звичайно, я розумію, що це несе багато жертв, на кону людські життя і зруйнована цивільна інфраструктура. Але це боротьба не лише за українську демократію та територіальну цілісність, а й боротьба за демократичні цінності загалом. І тут дуже важливо відзначити, що Україна дуже мужньо бореться не тільки за свою, а й за нашу свободу.

М.Г.: Що, на вашу думку, робить Росія, яка мета Путіна?

Ґ.Н.: Я вважаю, що Путін прорахувався. Його очікування були зовсім іншими. Путін розраховував захопити українську столицю Київ за кілька днів, і що ця війна не матиме для Росії великих політичних чи економічних наслідків. Але ми бачимо, що вийшло зовсім інакше.

Важливо зазначити, що перед війною європейські політики не очікували, що ця війна і спроби Росії будуть настільки жахливими. Але у перші дні війни, я побачив зовсім інше ставлення моїх колег в Європейському Союзі і налаштованість діяти, щоб, насамперед, зупинити війну. На жаль, цього не сталося.

Адже, з часом ми зрозуміли, що нам потрібно робити ще більше, щоб були дуже чіткі наслідки для Росії. Росія повинна бачити, що будуть наслідки. Тому ми запровадили перший пакет санкцій, другий, третій, п’ятий. І зараз ми бачимо, що європейські політики і країни Євросоюзу дуже добре розуміють, чим загрожує російська влада. Так було не завжди, тому що я пам’ятаю наші дискусії на двосторонніх зустрічах Європейської Ради, ми намагалися переконати наших партнерів (…)

М.Г.: Коли ви говорите "ми", які це країни?

Ґ.Н.: Польща, Румунія, усі країни Східної Європи, країни, які знаходяться у зоні безпеосередньої загрози.

М.Г.: Чи країни Західної Європи недооцінили ці загрози?

Литва здійснила всі необхідні зміни, витратила багато грошей, щоб створити необхідну інфраструктуру, аби бути енергетично незалежною. Ми пишаємося, що Литва припинила купувати купувати російську нафту, газ, електроенергію, тому вони нам нічого не можуть зробити в цьому плані.

Ґ.Н.: Можливо, тільки теоретично. Важливо зрозуміти, що Європа вже інша. Європа розуміє загрози набагато краще. Звичайно, Європа все ще залежна у багатьох сферах, наприклад, в енергетичній. Це дуже гостра проблема, але не в моїй країні. Литва здійснила всі необхідні зміни, витратила багато грошей, щоб створити необхідну інфраструктуру, аби бути енергетично незалежною. Ми пишаємося, що Литва припинила купувати купувати російську нафту, газ, електроенергію, тому вони нам нічого не можуть зробити в цьому плані.

М.Г.: Ця залежність від енергетичних ресурсів накопичувалася протягом останніх 20 років саме у Німеччині, Франції та інших країнах. Чому, на вашу думку, західні політики так недооцінили російську загрозу?

Ґ.Н.: Я не можу відкинути припущення, що йдеться про економічні інтереси: гроші, прибутки, дешеві енергоресурси та можливості вести бізнес. Але ще одне припущення - ми маємо справу з зовсім іншою політикою і політичними діячами в Москві. І мої колеги напевно думали, що, Путін просто трохи інший, але це не проблема, тому що з ним можна домовлятися, говорити та наводити свої аргументи. Але вони не розуміли, що для нього аргументи не грають ролі, тому що головна ідеологія цього режиму – завоювати якомога більше територій, розширюватися і знаходити сусідів, на яких можна напасти. Якщо почитати, що говорять у Москві – вони намагаються відбудувати імперію. Вони намагаються відновити Радянський Союз у тій чи іншій формі. Як ви пам'ятаєте, Путін говорив, що розпад Радянського Союзу став найбільшою катастрофою 20-го століття. І тепер вони послідовно намагаються відновити Радянський Союз. Це несе не тільки ризик і загрозу для України, але це також означає величезні загрози для всіх нас, і цього разу навіть для тих країн Західної Європи, які не входили до сфери колишнього Радянського Союзу.

М.Г.: Ваша країна входила до складу Радянського Союзу. Чи почувається ваша країна безпечно в такому середовищі? І чи думаєте ви, що союзники в НАТО виступлять на ваш захист?

Ми почуваємося безпечніше, ніж до 2004 року. Тому що у 2004 році Литва стала членом двох дуже важливих організацій – Європейського Союзу та НАТО

Ґ.Н.: Моя відповідь буде дуже простою. Ми почуваємося безпечніше, ніж до 2004 року. Тому що у 2004 році Литва стала членом двох дуже важливих організацій – Європейського Союзу та НАТО. Мені подобається повторювати це, і я повторював це багато разів. Європейський Союз – за краще життя, НАТО – за життя. І це досі актуально і важливо. Так, ми щиро віримо в запевнення наших партнерів щодо захисту кожного дюйму нашої землі. Але це не означає, що ми не можемо докласти додаткових зусиль для покращення нашої безпеки. Ми багато зробили в цій країні, щоб модернізувати нашу армію та військові сили, створити кращу інфраструктуру, мати можливість розмістити додаткові війська союзників по НАТО. Ми збільшили оборонні витрати до 2,5 відсотка ВВП. І ми готові надати ще більше фінансових ресурсів, щоб виконати всі вимоги, які можуть виникнути в поточній геополітичній ситуації. Дуже важливо зазначити, що Литва почувається в безпеці, але ми також повинні усвідомлювати ризики, тому що ми маємо справу з дуже небезпечним сусідом, і найкращим доказом є ситуація в Україні.

М.Г.: Про що сьогодні йдеться в Україні?

Ґ.Н.: На кону демократія та міжнародна безпека. Дуже важливо зазначити, що апетиту Володимира Путіна немає меж, якщо він досягне успіху в Україні, він прийде і до нас. Я не знаю, хто буде наступною мішенню – країни Балтії, можливо, Польща, Румунія, але це не найголовніше питання. Найважливішим питанням є те, що ми маємо зробити у форматі НАТО та Європейського Союзу, щоб зупинити Путіна. Я сподіваюся, що Україна досягне успіху, і ми будемо стояти разом з Україною до перемоги, звичайно до перемоги України.

Конфлікт вирішиться не за столом переговорів, а на полі бою

І сьогодні ми бачимо багато запевнень від західноєвропейських лідерів, а також лідерів інших країн світу, що вони готові надати Україні військову допомогу. Європейський Союз твердо налаштований на запровадження санкцій і продовження санкційної політики в майбутньому. Це дуже важливо, тому що наразі ми багато зробили, але цього недостатньо, щоб зупинити Путіна. Ми повинні усвідомити та зрозуміти, що ми маємо робити більше та надавати більше військової допомоги. Короткострокова військова допомога є найважливішою проблемою. У довгостроковій перспективі будуть дуже важливі питання, пов’язані з гуманітарною допомогою, макроекономічною допомогою тощо. Але зараз ми чудово розуміємо, що конфлікт вирішиться не за столом переговорів, а на полі бою.​

М.Г.: Я хочу запитати вас про роль Сполучених Штатів. Вони фактично розбудовували цю міжнародну коаліцію і попереджали Україну про можливі загрози з боку Росії ще за пару місяців до війни. Як ви вважаєте, чи достатньо США роблять у цій боротьбі? І хто, на вашу думку, повинен бути лідером цього поштовху, щоб зупинити Путіна

Ґ.Н.: Я очікую, що Сполучені Штати мають бути лідером. І вони є лідерами у наданні військової допомоги та політичної підтримки, що дуже важливо, але я вважаю, що швидкість ухвалення рішень зараз є найважливішим питанням. Так, мова йде про додаткову військову техніку, озброєння, інше обладнання, але це те, що потрібно українцям сьогодні, а не завтра чи післязавтра. Кожен день приносить багато жертв, страждають люди, зруйновані міста тощо. Ми повинні зупинити це якомога швидше, і роль Сполучених Штатів у цьому є ключовою. Європейський Союз також відіграє дуже важливу роль у зміцненні солідарності Сполучених Штатів, Європейського Союзу та країн Азії. Я побачив солідарність на саміті НАТО в Мадриді, де ми прийняли дуже важливі та сміливі рішення щодо посилення НАТО, визначивши Росію довгостроковою загрозою, що також було дуже важливим елементом наших висновків на Мадридському саміті. Для моєї країни та для регіону Східної Європи були прийняті дуже важливі рішення, які стосуються, наприклад, статусу передової оборони для регіону Східної Європи, а також рівня підтримки та військової присутності в моїй країні. Для нашого народу дуже важливо почути, що наші союзники готові надати Литві додаткову підтримку, тому що безпека зараз випереджає важливість економічних і соціальних питань.

М.Г.: Ми вже встановили, що Росія порушила міжнародне право, і вони намагаються порушити всі межі та правила. Проте Росія все ще є членом Ради Безпеки ООН і має право вето в багатьох інших організаціях. Як ви думаєте, чи треба з цим щось робити?

Ґ.Н.: На жаль, це є причиною того, що ми повинні шукати додаткові або альтернативні формати роботи з Росією. Ви маєте рацію, що в Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй, російська сила якщо не домінує, то принаймні, має змогу створити багато перешкод під час прийняття рішень. І це причина, чому ми повинні шукати інші формати. Я все ще вірю в важливість ООН в інших сферах, наприклад, у забезпеченні каналів або спробах вирішити питання експорту зерна до країн третього світу. Генеральний секретар докладає багато зусиль для вирішення цієї проблеми. Ймовірно, в таких форматах Організація Об’єднаних Націй була б досить дієвим інструментом для надання додаткової підтримки Україні. Але ми маємо знайти й інші двосторонні формати. Але двостороння підтримка з боку Німеччини, Франції, Сполучених Штатів і навіть менших країн є дуже важливою, і я чув це від президента Зеленського під час мого останнього візиту до Києва, який був організований у День державності, який Україна святкувала вперше. Для мене було дуже важливо відвідати цей захід у Києві. Я виступив із промовою у Верховній Раді. Президент Зеленський сказав мені, що Литва зробила багато і є хорошим прикладом для інших країн, які здатні більш ефективно надавати необхідну підтримку Україні. Ми дуже віддані цьому, і це не лише думка чи зобов’язання нашої політичної еліти. Це зобов'язання всіх або майже всіх жителів Литви.

М.Г.: Ви віддані справі допомоги Україні, Польща також віддана, але Німеччина діє повільно. Чи є результати у переконанні інших країн зробити більше?

Ми повинні докласти всіх зусиль, щоб добитися перемоги України у цій війні. Тому що всі інші сценарії були б дуже невтішними для самої України, Литви та всього демократичного світу

Ґ.Н.: Дехто скептично ставиться до німецької позиції в останні місяці, але я бачу величезний прогрес. Тому що я можу порівняти ситуацію з тим, що було кілька місяців тому, коли Німеччина дуже не хотіла надавати будь-яку зброю Україні. Тепер не так. Зараз ми говоримо про швидкість ухвалення рішень, і це величезний прогрес. Зміна мислення також очевидна, і я вважаю, що це також наш внесок. Ми намагаємося розмовляти, налагоджувати потрібний діалог з нашими колегами в Німеччині, а вони, в свою чергу, впливають на громадську думку. Тому що громадська думка теж стала дуже зрозумілою. Я пам’ятаю свої візити до Берліна наприкінці лютого, де я мав нагоду відвідати зустріч проти війни в Україні в суботу. Я повернувся додому і наступного дня почув, що в неділю на мітинг зібралося 100 тисяч людей, тоді як у суботу було, можливо, 500 людей. Ви бачите, яка динаміка громадської думки в Німеччині. І це дуже важливо, щоб люди розуміли, що з цим треба боротися. Німеччина не вільна від загроз з боку Росії, але Німеччина також є ціллю. Так само, як Литва, Румунія чи інші країни Східної Європи.

М.Г.: Яким ви бачите закінчення цієї війни?

Ґ.Н.: Я не бачу іншої альтернативи, і ми повинні докласти всіх зусиль, щоб добитися перемоги України у цій війні. Тому що всі інші сценарії були б дуже невтішними для самої України, Литви та всього демократичного світу.

Більше

XS
SM
MD
LG