Спеціальні потреби

Актуально

Що російський референдум про зміни до Конституції означитиме для України – американські експерти

Як референдум в Росії вплине на позицію Москви щодо України?
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:32 0:00

В п’ятницю, 3-го липня, Центрвиборчком Росії затвердив результати голосування-референдуму про поправки до Конституції РФ. За даними російського ЦВК, поправки підтримали майже 78% тих, хто брав участь у референдумі.

Серед змін – обнуління президентських термінів Володимира Путіна, що дасть йому можливість залишатися у керма Росії як мінімум до 2036-го року та поправка про захист цілісності Росії, яка, говорять спостерігачі, може вплинути на процес повернення Криму Україні.

Вашингтонські оглядачі, опитані «Голосом Америки», не очікують негайної активізації зусиль Росії на Донбасі чи в Криму у зв’язку із проведенням референдуму.

«Я дійсно не бачу змін. Путін утримував міцний контроль, а тепер він залишатиметься ще до 2036 року, а, можливо, й довше. Тож змін немає. Ми сподіваємось, що зміняться обставини, які змусять Путіна оцінити, що в Росії немає інтересу продовжувати війну. Але наразі він вважає, що це та політика, яку він хоче проводити», - говорить колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер, який нині працює науковим співробітником у вашингтонському аналітичному центрі Центр аналізу європейської політики.

Курт Волкер
Курт Волкер

На думку Марка Сімаковського, старшого наукового співробітника аналітичного центру Атлантична рада, Росія зацікавлена й далі підтримувати «теплий конфлікт», щоб мати можливість підняти його градус у будь-яку вигідну для них мить. Але він також припускає, що Путін не вважає, ця мить вже настала.

«У нього багато внутрішніх проблем – пандемія COVID-19, погіршення відносин із Сполученими Штатами. Йому вигідно як для досягнення внутрішніх, так й зовнішніх цілей підтримувати статус кво в Україні», - говорить він.

Наталія Бугайова, керівниця групи з вивчення Росії Інституту дослідження війни, говорить, що референдум кардинально не змінить цілей Путіна щодо України.

«Його пріоритетним завданням залишається відновлення домінуючого впливу на прийняття рішень в Україні, а також - інтеграція ширшого колишнього радянського простору у сферу впливу Росії, але в межах конкретних економічних структур та організації безпеки, якими керує Росія», - говорить Бугайова.

Наталія Бугайова, керівниця групи з вивчення Росії Інституту дослідження війни
Наталія Бугайова, керівниця групи з вивчення Росії Інституту дослідження війни

З іншого боку, надій на досягнення мирного врегулювання стало менше, вважає старший науковий спеціаліст Центру військово-морської аналітики Майкл Кофман.

«Політика щодо України – це, перш за все, політика Володимира Путіна. Зникла будь-яка надія, що російська політика щодо України зміниться із приходом нового лідера, може навіть не більш ліберального, а такого, хто вбачає в цьому помилку».

У референдумі не лише взяли участь мешканці Криму, а також – жителі самопроголошених ДНР-ЛНР, яких для цього вивозили на територію Росії.

«Думаю, що Путін намагається легітимізувати як свої проксі-республіки на Сході України, так і окупацію Криму, - таким чином оцінює цей факт Бугайова. - Також останнього року ми спостерігали посилення схеми інтеграції та консолідованого контролю над представниками Кремля на Донбасі.

По-друге, я думаю, що це насправді має стосунок до внутрішньоросійської політики. Путіну потрібно проявляти і підтримувати сприйняття того, що так званий руський світ його підтримує. І демонстраційна підтримка в рамках так званих ДНР та ЛНР, де Росія, до речі, повністю контролює інформаційний простір, є частиною плану Путіна з демонстрації підтримки йому та руському світу. А ще йому просто фізично потрібні голоси».

Майкл Кофман, старший науковий спеціаліст Центру військово-морської аналітики
Майкл Кофман, старший науковий спеціаліст Центру військово-морської аналітики

Кофман вважає, що Путін вже не бачить необхідності легітимізації Криму, бо на їхню думку, Крим вже ж є невід'ємною частиною російської території. Але у тої же час відбувається «сильніша політична та економічна анексія сепаратистської частини Донбасу», який вже асимільований на 100%.

У тої же час Волкер не бачить інтересу в Росії до анексії Донбасу.

«Я не бачу руху у напрямку до референдуму щодо незалежності чи референдуму про анексію щодо Донбасу. Я думаю, що Росія досі сприймає це як політичний інструмент, який вона може використовувати для тиску на Україну».

Експерти вказують на інші фактори, які можуть мати набагато більший вплив на розрахунок Путіна відносно України ніж референдум.

«Росія дуже сильно постраждала від коронавірусу. Хоча цього не видно на поверхні, я впевнений, що це впливає на Путіна та сприйняття ним його популярності, сприйняття його як сильного лідера.

Одночасно, він може побачити, що й Україна сильно постраждала від коронавірусу, і відчути, що країна перебуває в слабкій позиції, а також - Західна Європа та США значною мірою закриті для подорожей, що він теж може сприйняти як шанс для Росії. Але в той же час, я не думаю, що він може значно посилити свої дії, не завдаючи шкоди інтересам Росії», - вважає Волкер.

підрахунок голосів на виборчій ділянці в РФ
підрахунок голосів на виборчій ділянці в РФ

Бугайова вважає, що зменшення постачання води з України в Крим та, на погляд Путіна, неподатливість України в мирному процесі збільшує шанси ескалації на півдні України.

«Водночас, ціна військової ескалації на півдні України надзвичайно висока для Путіна. І це не лише фінансові та людські втрати. Українські військові зараз сильніші, ніж це було навіть два роки тому. Вжито багато профілактичних заходів. Але все ж, я думаю, на сьогоднішній день ризик ескалації на півдні України вищий, ніж рік тому».

З нею не погоджується Майкл Кофман.

«Так, зазвичай є сплеск обстрілів з червня по серпень, а також часто взимку, після новорічного перемир’я. Не думаю, що щось зміниться цього року. У нас щороку люди пишуть, що Крим пересихає і російським військам доводиться проводити наступ на південь України, щоб захопити канал. Я скептично до цього ставлюся, бо люди, які попереджають про російський наступ на певну частину України помиляються приблизно у 99% випадків».

США не підтримують конституційні зміни, які допомагають чиним лідерам чи дозволяють їм залишатися при владі довше, особливо немає необхідних умов для вільних та чесних виборів.
заява Державного депртаменту США

Державний Департамент США висловив стурбованість проведенням конституційного референдуму в Росії, який дозволить Володимиру Путіну потенційно залишатися при владі до 2036 року. «Наша принципова позиція по всьому світу є такою: США не підтримують конституційні зміни, які допомагають чиним лідерам чи дозволяють їм залишатися при владі довше, особливо немає необхідних умов для вільних та чесних виборів», – заявила речниця Держдепу.

Ще одним порушенням суверенітету та територіальної цілісності України назвало проведення російського опитування в Криму Посольство США в Україні. Розкритикували голосування як фіктивне та як спробу узаконити авторитарний режим і в Конгресі.

Волкер розповів, що в Конгресі налаштовані продовжувати підтримувати і, можливо, навіть посилювати санкції проти Росії.

«Крім того, є ще й інша причина – просочилася інформація, що Росія, можливо, платила талібам за вбивство американських солдатів в Афганістані. Я думаю, що це збільшить вимоги Конгресу щодо подальших кроків чи подальшого тиску на Росію», - говорить він.

Що стосується підтримки Україні, то він, розповів Волкер, протягом останніх кількох місяців мав багато розмов, з яких він зробив висновок, що двопартійна підтримка України залишається неймовірно сильною.

«Існує глибоке розуміння труднощів, які має Україна з Росією та її агресією, труднощів, які викликає коронавірус. У Конгресі в обох партіях, в аналітичних центрах та навіть в адміністрації існує велика підтримка України».

Марк Сімаковський, старший науковий співробітник Атлантичної ради
Марк Сімаковський, старший науковий співробітник Атлантичної ради

На думку Сімаковського, Україні, втім, не варто розраховувати на зміцнення відносини зі США на найвищому політичному рівні.

«Я думаю, що зв'язки між Україною та США на даний момент заморожені. Не думаю, що хтось із адміністрації США може принципово наполягати на політиці, яка зміцнює відносини між Україною через занепокоєння, що президент все ще має антипатію до України через досвід минулого року з імпічменту. Тому багато в чому Україна опинилася у складній ситуації: вони намагаються переконатися, щоб справи хоча б не погіршилися».

Кофман говорить, що погляди Трампа щодо України «хаотичні» та «суперечливі» і він ставиться із симпатією до російської та антипатією до української позиції. Але одночасно в України залишаються гарні відносини на урядовому та на рівні Конгресу.

«Більшість з того, що хоче Україна, вона рано чи пізно отримує. Ви не бачите жодних погіршень в американській фінансовій підтримці чи матеріальній підтримці для України. Тут важливіше для України виконувати зі свого боку ті зобов’язання, які вона на себе бере», - каже він.

Україна закликала ООН засудити проведення Росією референдуму на території Криму та на Донбасі. Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця заявив, що голосування відбувалось з використанням примусово виданих Росією паспортів і тому не може вважатись легітимним.

Дивіться також: Ленінопад по американськи: демонтаж пам’ятників конфедератам та за що під загрозою опинився монумент Рузвельту. Відео

Всі новини дня

Китай становить найсерйозніший виклик у довготерміновій перспективі - Блінкен

Ентоні Блінкен, 26 травня 2022, AP Photo/ Carolyn Kaster

Китай становить найсерйозніший виклик світовому порядку у довготерміновій перспективі, заявив державний секретар Ентоні Блінкен. У четвер, 26 травня, в Університеті Джорджа Вашингтона, він зробив спеціальне звернення щодо політики США у відносинах із Пекіном - промову, яка тривала близько 45 хвилин.

За його словами, Вашингтон не хоче відрізати Китай від світової економіки і не прагне змінювати політичну систему країни, але закликає китайську владу дотримуватись міжнародного права. Також Блінкен підтвердив готовність Сполучених Штатів підтримувати існуючу десятки років політику адміністрацій - "Одного Китаю", яка не визнає Тайвань частиною КНР.

"Ми не шукаємо конфлікту чи нової "холодної війни". Навпаки, ми рішуче хочемо уникнути цього", - підкреслив Блінкен. - "Ми не хочемо обмежувати Китай у його спробах намагатись взяти на себе роль провідної сили (major power) чи зупинити Китай або будь-яку іншу країну від нарощування економіки чи захисту інтересів свого народу".

Через це, сказав він, США захищатимуть і посилюватимуть "міжнародне право, угоди, принципи та інституції, що підтримують мир і безпеку, захищають права людей у суверенних націях і що дозволяють всім країнам, включно зі США та Китаєм, співіснувати і співпрацювати".

При цьому 23 травня президент США Джо Байден підтвердив, що США готові захищати Тайвань у випадку воєнного нападу Китаю.

Напередодні Китай заявив, що спільні із Росією повітряні навчання над Японським морем не спрямовані проти жодної з країн, пише Reuters.

Раніше Голос Америки повідомляв, що директор ФБР США Крістофер Рей заявив, що "Китай - економічна сила рівня, про який Радянський Союз ніколи і не міг мріяти", і що "жодна країна не несе більш широкої загрози для наших ідей, інновацій та економічної безпеки, ніж Китай".

У статті використано матеріали Reuters.

"Ми не можемо дозволити Путіну виграти його війну", - Олаф Шольц у Давосі

Канцлер Німеччини Олаф Шольф під час Світового економічного форуму у Давосі, Швейцарія, 26 травня 2022. REUTERS/Arnd Wiegmann

"Треба, щоб Путін не виграв цю війну. І я переконаний, що він її не виграє, - про це канцлер Німеччини Олаф Шольф під час Світового економічного форуму у швейцарському Давосі. - Він уже зазнав поразки в усіх його стратегічних завданнях. Сьогодні захоплення Росією усієї України виглядає ще віддаленішим, ніж на початку війни, завдяки вражаючим оборонним силлям української армії і населення".

Крім того, німецький лідер підкреслив, що зараз питання у тому, коли Путін чітко усвідомить, що "продиктованого миру не буде". "Україна на це не погодиться. І ми також не погодимося".

Шольц також порівняв російську війну в Україні, яку Москва називає "спецоперацією", із жахами Другої світової, підкресливши, що протистояння російському імперіалізму - важливе не лише для майбутнього України, а й для всієї міжнародної спільноти. "Обіцянка "ніколи знову" - на кону", - сказав Шольц.

Раніше Голос Америки повідомляв, що міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс назвала небезпечними спроби "втихомирити" російську агресію: "На неї необхідно відповідати силою. Ми повинні бути непохитними у забезпеченні перемоги України військовою допомогою та санкціями".

Про необхідність поступок з боку Києва, щоб дозволити Володимиру Путіну "зберегти обличчя" під час укладання можливої мирної угоди з Україною, заявляли, зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та колишній держсекретар США Генрі Кісінджер.

В Офісі президента України виключили можливість згоди Києва на припинення вогню у війні з Росією, допоки російська армія не залишить зайняті нею українські території.

При цьому, пише Радіо Свобода, Володимир Зеленський сказав, що, як і раніше, готовий зустрічатися з Путіним, але без попередніх умов та ультиматумів і лише особисто. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що така зустріч можлива лише для підписання документів, а не для обговорення будь-яких питань по суті.

У статті використано матеріали Reuters, Радіо Свобода, NYT

Українці чудово навчилися зменшувати збитки від російських кібернападів -  експерти США  

Фото для ілюстрації: REUTERS/Каспер Пемпель/IllustrationFILE

Схоже, що вторгнення Росії в Україну має непередбачуваний вплив у кіберпросторі — зменшується кількість атак програм-вимагачів.

«Ми спостерігаємо спад після українського вторгнення», - сказав Роб Джойс, директор з питань кібербезпеки Агентства національної безпеки США, на віртуальному форумі в середу, повідомляє кореспондент Голосу Америки Джефф Сельдін.

Джойс сказав що однією з причин зменшення атак програм-вимагачів після вторгнення 24 лютого, ймовірно, є покращення обізнаності та зміцнення заходів із захисту американських компаній. Він також пов’язав це із заходами, які Сполучені Штати та їхні західні союзники вжили проти Москви у відповідь на війну в Україні, пише Сельдін.

«Ми бачили, як злочинці в Росії скаржаться на те, що через дію санкцій та обмеження їхньої можливості використовувати кредитні картки та інші способи оплати, стало набагато складніше змусити західну інфраструктуру виконувати ці атаки [вимагання]», - сказав Джойс Групі кіберініціатив The Cipher Brief.

«Ми бачили, що це вплинуло на їхні операції, – додав він. - Це трохи знижує тенденцію».

Всього через кілька днів після того, як російські війська увійшли в Україну, представники американської кібербезпеки відновили свою інформаційну кампанію «Shields Up», заохочуючи компанії вжити додаткових заходів безпеки для захисту від потенційних кібератак з боку самої Росії або з боку злочинних хакерів, які працюють від імені Москви.

Але ці чиновники попереджають, що Росія все ще має можливість завдати більшої шкоди в кіберпросторі.

«Росія продовжує вивчати варіанти потенційних кібератак», – сказав Метью Хартман з Агентства кібербезпеки та безпеки інфраструктури на засіданні Торгової палати США минулого тижня.

«Ми бачимо ознаки прицілювання та спроби отримати доступ, - заявив він, зазначивши, що Росія наразі утримується від будь-яких серйозних кібератак проти Заходу. - Ми не знаємо, в який момент їхні розрахунки можуть змінитися».

Співробітники ФБР, які займаються кіберзахистом, припустили, що це лише питання часу, коли Кремль уповноважить кібератаки, спрямовані на критичну інфраструктуру США, зокрема проти енергетичного, фінансового та телекомунікаційного секторів.

США і представники НАТО в середу також попередили, що було б помилкою вважати, що оскільки немає «катастрофічних наслідків», Росія не намагалася використати свої кіберспроможності.

«Якщо ви подивитеся на Україну, вони зазнали значних атак. Те, що ми бачили, - це низка вірусів Wiper, сім-вісім різних або унікальних вірусів Wiper, які були вкинуті в екосистему України і сусідніх країн», - сказав Джойс.

Віруси Wiper – це віруси, які стирають пам’ять комп’ютера.

Це включало кібератаку на компанію супутникового зв’язку, що перешкоджала здатності українських військових спілкуватися та мала побічні ефекти по всій Європі.

Але за допомогою США та інших союзників Україні вдалося пом’якшити вплив нападів, сказав Джойс.

«Протягом кількох років українці перебували під загрозою та тиском, тому вони продовжували адаптуватися, вдосконалювати та розвивати свої навички, набувши здатність встановлювати хороший захист і, що не менш важливо, вони розробили чудову реакцію на інциденти", - сказав він.

Деякі експерти з кібербезпеки кажуть, що здатність реагувати може бути одним із найбільших результатів вторгнення.

«Стійкість має значення», - сказав Дмитро Альперович, засновник Silverado Policy Accelerator і колишній технологічний директор компанії з кібербезпеки CrowdStrike, на віртуальному форумі в середу.

«Українці навчилися добре відновлювати мережі, швидко пом’якшуючи збитки».

Ще один ключовий урок, за його словами, – це розуміння обмежень кібератак.

«Якщо у вас є кінетичні варіанти, якщо ви можете створити десь кратер, вивести з ладу підстанцію чи систему зв'язку, то ви надаєте цьому перевагу, - сказав Альперович. - Це найпростіше [робити], щоб завдати тривалої шкоди».

США не знімуть санкції з РФ за обіцянку розблокувати українські порти

Речник Державного департаменту США Нед Прайс, 10 березня 2022 року Фото Мануель Балче Ченета/Pool via REUTERS

"Ми не знімемо санкції у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації", - заявив речник Держдепу США Нед Прайс під час брифінгу в середу, 26 травня, у відповідь на прохання прокоментувати заяву Росії щодо деблокади українських портів у Чорному морі. Прайс скептично поставився до обіцянок Росії, зокрема через те, що "ця країна місяцями запевняла нас, що не має наміру проводити втогнення на територію сусіда і розв'язувати цю брутальну війну".

Як повідомляв Голос Америки, заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Руденко в середу заявив про готовність надати гуманітарний коридор для вивезення зерна з України, але пов'язав це із послабленням режиму західних санкцій. Він також вказав, що санкції погіршують продовольчу кризу в світі, бо хоча вони прямо не стосуються продуктів харчування та добрив, "виникають складнощі з оплатою поставок, страхуванням, доступу російських кораблів до іноземних портів".

Нед Прайс назвав заяви Росії про продовольчу безпеку "низкою брехні та дезінформації". "Незважаючи на ці заяви, - вказав Прайс. - Санкції США не призвели до зривів аграрного експорту з Росії. Факт полягає в тому, що санкції США розроблені так, щоб дозволити експорт аграрних товарів та добрив з Росії". Посадовець зауважив, що саме своєю війною Росія дестабілізує ринок продовольства в світі.

"Існує одна країна, яка повністю здатна покласти край цій кризі — і це Росія", - додав посадовець.

Як повідомляв Голос Америки, США та західні союзники обговорюють можливості організації "коридорів безпеки" для експорту зерна з України. Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс закликав міжнародну спільноту провести гуманітарну операцію з деблокади чорноморських портів.

Туреччина також проводить перемовини з Києвом та Москвою щодо створення коридору для експорту зерна з України, повідомляє Reuters з посиланням на інформацію від турецького посадовця.

В Україні ж скептично ставляться до можливості домовленості з Росією щодо деблокади. У своєму виступі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав "шантажем" такі заяви Росії і з жалем відзначив, що деякі країни допускають такий підхід. Кулеба також заявив, що Росії не можна довіряти, навіть якщо вона підпише гарантії безперешкодного проходження зерна через Чорне море.

Україна та Росія здійснюють третину світових поставок пшениці, Україна також є великим експортером кукурудзи, насіння соняшника та олії. Згідно з даними українського уряду, через блокування портів, в країні заблоковано більше 22 мільйонів тонн зерна.

"Бойові дії вже чинять опосередкований тиск на світові поставки зерна, - повідомляє Міністерство оборони Великої Британії. - Хоча загроза морської блокади продовжує обмежувати доступ торгових кораблів до українських портів, дефіцит поставок, що виник в результаті, збільшить ціну багатьох важливих товарів".

Попри достатню увагу до проблеми, "остаточно глибину трагедії" ще не усвідомлено, сказав у коментарі Голосу Америки представник України в ООН Сергій Кислиця. Він закликав вирішити проблему розблокування українських портів впродовж наступних двох місяців, "щоб уникнути трагедії".

Про важливість забезпечити поставки зерна на світові ринки говорять у США. "Вимога вирішити це надходить з усього світу. Ця їжа має потрапити на ринки. І Росія має це чути голосно і чітко. Тому ми шукаємо засоби та механізми, за допомогою яких це можна зробити. Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй дуже задіяний у цьому процесі", - заявляв держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту до Українського інституту Америки в Нью-Йорку минулого тижня.

Європейські країни прагнуть розширити можливості вивезення зерна з України залізницею, автомобільними та внутрішніми водними шляхами, але цього недостатньо для вивезення необхідних обсягів продовольства. Про це в інтерв'ю Голосу Америки сказала депутатка Верховної Ради України Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка наразі перебуває в Давосі. Вона закликала надати Україні зброю для розблокування портів, адже, зауважила політикиня, дипломатичний шлях деблокади залежатиме від Росії і тому довіра до нього є невеликою.

Дивіться також: Американські фермери скаржаться, що зросла собівартість вирощення їх продукції. Відео

МЗС Британії: російську агресію можна зупинити лише силою

Міністр закордонних справ Великобританії Ліз Трасс виступає з промовою в Mansion House в Лондоні, Великобританія, 27 квітня 2022 року. REUTERS/Hannah McKay

Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс вважає небезпечними спроби «втихомирити» президента Росії Володимира Путіна.

«Російську агресію не можна втихомирити. На неї необхідно відповідати силою. Ми повинні бути непохитними у забезпеченні перемоги України військовою допомогою та санкціями. Тепер ми вже не можемо прибрати ногу з педалі газу», – цитує Ліз Трасс російська служба Бі-бі-сі.

Заходу, за її словами, слід зробити висновки з недавньої історії, коли Путін, добившись від західних країн різних поступок, нападав на Грузію, а згодом на український Крим та Донбас.

Глава естонського уряду Кая Каллас також застерегла європейських колег від демонстрації Путіну будь-якої слабкості.

«Мир, укладений на поганих умовах для України, означатиме поганий мир для всіх нас. Усі ці, начебто, дрібні поступки агресору ведуть до великих війн», – заявила вона.

Заяви прозвучали на тлі дискусії, яка розгорнулася у західних ЗМІ та експертних спільнотах щодо перспектив завершення війни в Україні. Так, на форумі в Давосі та в колонках низки ЗМІ прозвучали пропозиції поступитися Росії частиною української території, щоб якнайшвидше закінчити війну.

Про можливість і навіть необхідність поступок з боку Києва, щоб дозволити Володимиру Путіну «зберегти обличчя» під час укладання можливої мирної угоди з Україною, заявляли деякі впливові чинні та колишні політики – зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та колишній держсекретар США Генрі Кісінджер.

В Офісі президента України виключають можливість згоди Києва на припинення вогню у війні з Росією доти, доки російська армія не залишить зайняті нею українські території.

Дивіться також: Україна - у центрі головних дискусій Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Відео

Україна - у центрі головних дискусій Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:18 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG