Актуально
Що російський референдум про зміни до Конституції означитиме для України – американські експерти
В п’ятницю, 3-го липня, Центрвиборчком Росії затвердив результати голосування-референдуму про поправки до Конституції РФ. За даними російського ЦВК, поправки підтримали майже 78% тих, хто брав участь у референдумі.
Серед змін – обнуління президентських термінів Володимира Путіна, що дасть йому можливість залишатися у керма Росії як мінімум до 2036-го року та поправка про захист цілісності Росії, яка, говорять спостерігачі, може вплинути на процес повернення Криму Україні.
Вашингтонські оглядачі, опитані «Голосом Америки», не очікують негайної активізації зусиль Росії на Донбасі чи в Криму у зв’язку із проведенням референдуму.
«Я дійсно не бачу змін. Путін утримував міцний контроль, а тепер він залишатиметься ще до 2036 року, а, можливо, й довше. Тож змін немає. Ми сподіваємось, що зміняться обставини, які змусять Путіна оцінити, що в Росії немає інтересу продовжувати війну. Але наразі він вважає, що це та політика, яку він хоче проводити», - говорить колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер, який нині працює науковим співробітником у вашингтонському аналітичному центрі Центр аналізу європейської політики.
На думку Марка Сімаковського, старшого наукового співробітника аналітичного центру Атлантична рада, Росія зацікавлена й далі підтримувати «теплий конфлікт», щоб мати можливість підняти його градус у будь-яку вигідну для них мить. Але він також припускає, що Путін не вважає, ця мить вже настала.
«У нього багато внутрішніх проблем – пандемія COVID-19, погіршення відносин із Сполученими Штатами. Йому вигідно як для досягнення внутрішніх, так й зовнішніх цілей підтримувати статус кво в Україні», - говорить він.
Наталія Бугайова, керівниця групи з вивчення Росії Інституту дослідження війни, говорить, що референдум кардинально не змінить цілей Путіна щодо України.
«Його пріоритетним завданням залишається відновлення домінуючого впливу на прийняття рішень в Україні, а також - інтеграція ширшого колишнього радянського простору у сферу впливу Росії, але в межах конкретних економічних структур та організації безпеки, якими керує Росія», - говорить Бугайова.
З іншого боку, надій на досягнення мирного врегулювання стало менше, вважає старший науковий спеціаліст Центру військово-морської аналітики Майкл Кофман.
«Політика щодо України – це, перш за все, політика Володимира Путіна. Зникла будь-яка надія, що російська політика щодо України зміниться із приходом нового лідера, може навіть не більш ліберального, а такого, хто вбачає в цьому помилку».
У референдумі не лише взяли участь мешканці Криму, а також – жителі самопроголошених ДНР-ЛНР, яких для цього вивозили на територію Росії.
«Думаю, що Путін намагається легітимізувати як свої проксі-республіки на Сході України, так і окупацію Криму, - таким чином оцінює цей факт Бугайова. - Також останнього року ми спостерігали посилення схеми інтеграції та консолідованого контролю над представниками Кремля на Донбасі.
По-друге, я думаю, що це насправді має стосунок до внутрішньоросійської політики. Путіну потрібно проявляти і підтримувати сприйняття того, що так званий руський світ його підтримує. І демонстраційна підтримка в рамках так званих ДНР та ЛНР, де Росія, до речі, повністю контролює інформаційний простір, є частиною плану Путіна з демонстрації підтримки йому та руському світу. А ще йому просто фізично потрібні голоси».
Кофман вважає, що Путін вже не бачить необхідності легітимізації Криму, бо на їхню думку, Крим вже ж є невід'ємною частиною російської території. Але у тої же час відбувається «сильніша політична та економічна анексія сепаратистської частини Донбасу», який вже асимільований на 100%.
У тої же час Волкер не бачить інтересу в Росії до анексії Донбасу.
«Я не бачу руху у напрямку до референдуму щодо незалежності чи референдуму про анексію щодо Донбасу. Я думаю, що Росія досі сприймає це як політичний інструмент, який вона може використовувати для тиску на Україну».
Експерти вказують на інші фактори, які можуть мати набагато більший вплив на розрахунок Путіна відносно України ніж референдум.
«Росія дуже сильно постраждала від коронавірусу. Хоча цього не видно на поверхні, я впевнений, що це впливає на Путіна та сприйняття ним його популярності, сприйняття його як сильного лідера.
Одночасно, він може побачити, що й Україна сильно постраждала від коронавірусу, і відчути, що країна перебуває в слабкій позиції, а також - Західна Європа та США значною мірою закриті для подорожей, що він теж може сприйняти як шанс для Росії. Але в той же час, я не думаю, що він може значно посилити свої дії, не завдаючи шкоди інтересам Росії», - вважає Волкер.
Бугайова вважає, що зменшення постачання води з України в Крим та, на погляд Путіна, неподатливість України в мирному процесі збільшує шанси ескалації на півдні України.
«Водночас, ціна військової ескалації на півдні України надзвичайно висока для Путіна. І це не лише фінансові та людські втрати. Українські військові зараз сильніші, ніж це було навіть два роки тому. Вжито багато профілактичних заходів. Але все ж, я думаю, на сьогоднішній день ризик ескалації на півдні України вищий, ніж рік тому».
З нею не погоджується Майкл Кофман.
«Так, зазвичай є сплеск обстрілів з червня по серпень, а також часто взимку, після новорічного перемир’я. Не думаю, що щось зміниться цього року. У нас щороку люди пишуть, що Крим пересихає і російським військам доводиться проводити наступ на південь України, щоб захопити канал. Я скептично до цього ставлюся, бо люди, які попереджають про російський наступ на певну частину України помиляються приблизно у 99% випадків».
США не підтримують конституційні зміни, які допомагають чиним лідерам чи дозволяють їм залишатися при владі довше, особливо немає необхідних умов для вільних та чесних виборів.заява Державного депртаменту США
Державний Департамент США висловив стурбованість проведенням конституційного референдуму в Росії, який дозволить Володимиру Путіну потенційно залишатися при владі до 2036 року. «Наша принципова позиція по всьому світу є такою: США не підтримують конституційні зміни, які допомагають чиним лідерам чи дозволяють їм залишатися при владі довше, особливо немає необхідних умов для вільних та чесних виборів», – заявила речниця Держдепу.
Ще одним порушенням суверенітету та територіальної цілісності України назвало проведення російського опитування в Криму Посольство США в Україні. Розкритикували голосування як фіктивне та як спробу узаконити авторитарний режим і в Конгресі.
Волкер розповів, що в Конгресі налаштовані продовжувати підтримувати і, можливо, навіть посилювати санкції проти Росії.
«Крім того, є ще й інша причина – просочилася інформація, що Росія, можливо, платила талібам за вбивство американських солдатів в Афганістані. Я думаю, що це збільшить вимоги Конгресу щодо подальших кроків чи подальшого тиску на Росію», - говорить він.
Що стосується підтримки Україні, то він, розповів Волкер, протягом останніх кількох місяців мав багато розмов, з яких він зробив висновок, що двопартійна підтримка України залишається неймовірно сильною.
«Існує глибоке розуміння труднощів, які має Україна з Росією та її агресією, труднощів, які викликає коронавірус. У Конгресі в обох партіях, в аналітичних центрах та навіть в адміністрації існує велика підтримка України».
На думку Сімаковського, Україні, втім, не варто розраховувати на зміцнення відносини зі США на найвищому політичному рівні.
«Я думаю, що зв'язки між Україною та США на даний момент заморожені. Не думаю, що хтось із адміністрації США може принципово наполягати на політиці, яка зміцнює відносини між Україною через занепокоєння, що президент все ще має антипатію до України через досвід минулого року з імпічменту. Тому багато в чому Україна опинилася у складній ситуації: вони намагаються переконатися, щоб справи хоча б не погіршилися».
Кофман говорить, що погляди Трампа щодо України «хаотичні» та «суперечливі» і він ставиться із симпатією до російської та антипатією до української позиції. Але одночасно в України залишаються гарні відносини на урядовому та на рівні Конгресу.
«Більшість з того, що хоче Україна, вона рано чи пізно отримує. Ви не бачите жодних погіршень в американській фінансовій підтримці чи матеріальній підтримці для України. Тут важливіше для України виконувати зі свого боку ті зобов’язання, які вона на себе бере», - каже він.
Україна закликала ООН засудити проведення Росією референдуму на території Криму та на Донбасі. Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця заявив, що голосування відбувалось з використанням примусово виданих Росією паспортів і тому не може вважатись легітимним.
Дивіться також: Ленінопад по американськи: демонтаж пам’ятників конфедератам та за що під загрозою опинився монумент Рузвельту. Відео
Всі новини дня
Сенатор Вайтгаус: США співпрацюватимуть з МКС у справі російських воєнних злочинів в Україні
Понад 5 тисяч колишніх злочинців з «Групи Вагнера», які воювали проти України, були помилувані після завершення контракту, заявив у суботу засновник «Вагнера» Євген Пригожин. При цьому за оцінками Білого дому, загальні втрати «Групи Вагнера» в Україні складають понад 30 тисяч, з них 9 тисяч вбитими.
Приватну військову компанію «Вагнера», яка бере участь у боях в Бахмуті, звинувачують у численних воєнних злочинах та у злочинах проти людяності, і як повідомляв Голос Америки, про це говорив на слуханнях у Сенаті генеральний прокурор США Меррік Гарланд.
Під час нещодавніх слухань Гельсінської комісії США американські законодавці розглядали можливість визнання російських найманців із ПВК «Вагнер» міжнародною терористичною організацією.
Одним із сенаторів-демократів, який активно за це виступає, є Шелдон Вайтгаус (Sheldon Whitehouse), який нещодавно побував у Києві. У розмові з Російською службою Голосу Америки він сказав, що повернувся з України з відчуттям, що потрібно більше допомагати українцям на законодавчому рівні.
У розмові з кореспондентом Російської служби Данилом Гальперовичем, сенатор від Род-Айленду заявив, що, незважаючи на те, що США не схвалили «Римський статут», щоб визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), згідно з уже ухваленим законом, Вашингтон буде співпрацювати з МКС для розслідування і покарання винних у воєнних злочинах.
Розмову було вперше опубліковано на сайті Російської служби Голосу Америки, її було перекладено і скорочено для плинності та ясності.
Данило Гальперович, Голос Америки: Ви активно виступали під час нещодавніх слухань Гельсінської комісії США щодо Закону про притягнення до відповідальності російських найманців (HARM Act), який передбачає оголошення ПВК «Вагнер» іноземною терористичною організацією. Виступаючи на слуханнях, ви сказали, що після поїздки в Україну у вас склалося враження, що українцям дуже потрібен цей закон, і якнайшвидше. Як ви думаєте, коли він може бути схвалений Сенатом і чому він важливий?
Визнання «Групи Вагнера» терористичною організацією позбавляє її можливості отримувати фінансування, постачання та матеріальну підтримку
Шелдон Вайтгаус: Думаю, зараз є розуміння, що спочатку законопроект буде розглянутий комітетом Сенату з міжнародних відносин і пройде через відповідну процедуру в комітетах. Потім, у разі позитивного двопартійного голосування, він може бути винесений на розгляд Сенату. Сподіваємося, що це пройде за процедурою прискореного розгляду, і ми зможемо швидко досягти угоди.
Визнання «Групи Вагнера» терористичною організацією позбавляє її можливості отримувати фінансування, постачання та матеріальну підтримку, оскільки ті, хто надають матеріальну підтримку терористичним організаціям, можуть зіткнутися з юридичними наслідками. Це серйозно порушить ланцюжки поставок «Групи Вагнера», тому їм доведеться мати справу лише з країнами-ізгоями, щоб отримувати військову підтримку для своїх бойових дій.
Д.Г.: На вашу думку, як це працюватиме в практичному плані? Адже якщо Держдепартамент оголосить «Групу Вагнера» терористичною організацією, то американським дипломатам, імовірно, доведеться вирушити до інших країн, щоб переконати уряди африканських країн, таких як Малі чи Центральноафриканська Республіка, щоб вони припинили співпрацю з «вагнерівцями», чи не так?
Ш.В.: Наскільки я розумію, дуже багато залишатиметься на розсуд виконавчої влади у питанні про те, як і коли запроваджувати санкції. Якщо «Вагнер» глибоко пов'язаний з політичною елітою країни, наприклад, надає їм послуги з охорони політичних лідерів, то, на практиці, потрібен час, щоб відмовитися від них. Думаю, рішення ухвалюватиметься з кожної нагоди окремо в розумній формі. Головною метою тут є операції «Вагнера» в Україні та потоки зброї, які підтримують ці операції.
Д.Г.: Міжнародний кримінальний суд нещодавно видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини (Марії Львової-Бєлової). Але США не визнають повноваження МКС. Чи має цей ордер якесь значення для уряду США, і чи може ставлення США до Міжнародного кримінального суду змінитись після цього?
Думаю, тепер Володимир Путін не дуже далеко від'їжджатиме від своїх дач чи від Кремля
Ш.В.: Ми працювали з Міжнародним кримінальним судом та адміністрацією, і розробили закон, який уже схвалено. Цей закон дозволяє МКС вести розслідувальну роботу як у США, так і за підтримки американських структур, коли йдеться про групу російських олігархів та офіційних осіб, які підтримують воєнні злочини в Україні. Тобто йдеться про вузьке коло потенційних відповідачів, але це відкриває для США можливість співпраці з МКС.
Це дуже важливий перший крок. Імовірно, будуть потрібні технічні рішення щодо ролі США у разі необхідності проведення арешту американським персоналом або сприяння арешту. Думаю, тепер Володимир Путін не дуже далеко від'їжджатиме від своїх дач чи від Кремля. Поки що це – гіпотетичний розвиток подій, і я особливо не поспішаю з цим.
Д.Г.: Як ви вважаєте, які ще є способи для притягнення Росії до відповідальності за війну проти України? Чи вважаєте ви, що ідея спеціального трибуналу щодо російської війни в Україні може спрацювати?
Міжнародний трибунал, гадаю, може розглядати справи про воєнні злочини, особливо про злочин самого вторгнення
Ш.В.: Я радий, що МКС розпочав роботу. Сподіваюся, це не останнє їхнє звинувачення. Думаю, це надсилає дуже важливий сигнал. Чиновників середньої ланки звинувачують, коли є достатні докази, що вони вчинили воєнні злочини. Тому МКС має важливу роль, але це дуже вузька роль.
Міжнародний трибунал, гадаю, може розглядати справи про воєнні злочини, особливо про злочин самого вторгнення, у ширшому плані, але, знову ж таки, це буде дуже вузька група осіб, які відповідатимуть за сам факт злочинної агресії.
Таким чином дуже багато роботи передається генеральному прокурору України, і мені здається важливим, щоб ми надавали йому необхідну адміністративну підтримку. Не тільки для порушення кримінальних справ, які він уже почав порушувати стосовно російських солдатів, які вчиняють такі злочини, як вбивства та зґвалтування на території України.
Потрібно також підтримувати його роботу зі збору матеріалів для цивільних справ, що стосуються збитків, завданих людям, які втратили своїх близьких, втратили будинки, були поранені – щоб вони отримали компенсації.
Це не просто. Не думаю, що тут вдасться розглядати кожен випадок окремо. Думаю, доведеться створити фонд за прикладом Фонду допомоги жертвам атак 11 вересня 2001 року, який створили США. Після чого створити адміністративну структуру надання допомоги постраждалим та його сім'ям, розподіляючи кошти з цього фонду впорядкованим чином.
Коли я востаннє розмовляв із генеральним прокурором України, він сказав, що до них уже надійшло, здається, 70 тисяч таких заяв. І це – не враховуючи окупованих територій, де люди не можуть вільно висувати позови. Це буде велика робота, і нам потрібно зробити все, щоб у нього була необхідна підтримка: комп'ютерна підтримка, технічна підтримка, підтримка збору доказів – все необхідне для роботи на користь постраждалих звичайних українців.
Д.Г.: З огляду на ваш досвід політика та людини, що належить до органів влади США, скажіть – чи очікували ви таку жорстокість з боку Росії? Тому що для багатьох останній рік можна зарахувати за декілька – він відкрив людям очі, хоч для мене це не було відкриттям, бо я був у Чечні на початку 2000-х. Особисто ви очікували дізнатись те, що ви знаєте зараз?
Ш.В.: Я не був здивований, особливо після того, як Україна «розбила носа» російської армії, відбила початкове вторгнення та повернула значні території. Думаю, це викликало обурення у російських збройних силах. Підрозділи групи «Вагнер» відомі своєю жорстокістю. Коли збройні сили з низькою внутрішньою дисципліною, як і російської армії, розпускаються зовсім, це з великою ймовірністю призводить до таких злочинів. Тому, на жаль, це був передбачуваний результат.
Д.Г.: Весь цей рік в американській адміністрації та інших західних урядах відбувалися дебати щодо рівня підтримки України. Протягом довгого часу нічого не говорили про постачання комплексів Patriot чи танків, але потім такі рішення було ухвалено. Критики кажуть, що Захід збільшує допомогу Україні лише після появи чітких свідчень про страждання українців. Чи вважаєте ви, що можна надавати допомогу, не чекаючи таких страждань?
Ш.В.: Думаю, є безліч прикладів, коли ми могли почати надавати допомогу та постачати техніку Україні раніше та швидше, і я шкодую про ці затримки. Озираючись назад, військові командири можуть сказати: «Знаєте що? Ми могли б рухатися швидше, і, ймовірно, нам слід рухатися швидше».
Але ситуація така, якою є. Ви бачите, що авіація, танки, боєприпаси, така зброя як комплекси Patriot надходять у досить значних кількостях. Це важливий сигнал, на якому потрібно сфокусуватися.
Слід зазначити, що підтримка України стала не лише дуже солідною, а й надзвичайно широкою. Десятки країн підтримують Україну, і я думаю, що згуртованість цих країн, навіть незалежно від зброї, яку вони відправляють, їхня кількість та єдність, спрямовує дуже важливий сигнал та має стратегічне значення.
Тому, хоч і є затримки, про які можна шкодувати, ми опинилися у дуже сильній позиції. І наступний наступ України покаже, чи виконали ми свою роботу так, як треба.
«Того, хто кров проллє зі мною, за брата матиму»: снайпер «Вовк» про службу на передовій Донбасу. Відео
Дитяче захоплення зброєю стало професією для снайпера-прикордонника «Вовка», який воює на Донбасі. Як росіяни відповідають на снайперські постріли, на що і кого покладається «Вовк», та яка поема Шекспіра описує атмосферу в ЗСУ, він розповів Анні Костюченко та Павлу Суходольському.
Чому не слід очікувати вторгнення білоруської армії? Інтервʼю з Палом Слюнькіним. Відео
Чому не слід очікувати вторгнення білоруської армії? Чи є майбутнє у відносин Білорусі із Заходом? Чи варто розраховувати на білоруську опозицію? Павло Слюнькін, колишній білоруський дипломат, розповів про це в інтервʼю Марії Ульяновській.
Кінець епохи єдинорогів? Крах банків у США – експлейнер. Відео
Падіння банків у США: 🔻 як це відбувалось? 🔻 чи наближається банківська криза? 🔻 до чого готуватись стартапам? Дивіться новий #експлейнер від Голосу Америки Українською!
Візит Сі до Москви знизив ризик ядерної ескалації – Боррель
Нещодавня поїздка голови Китаю Сі Цзіньпіна до Москви та його зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним знизила ймовірність застосування Москвою ядерної зброї. Про це заявив голова зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Жозеп Боррель, повідомляє Financial Times.
Європейський дипломат повідомив журналістам, що Сі дуже ясно дав зрозуміти Путіну, що Росія не повинна розгортати ядерні озброєння у війні з Україною.
За словами Борреля, китайський лідер хоче звести до мінімуму ризик бути повʼязаним із російським вторгненням. Очільник дипломатії ЄС також зазначив, що Китай не повністю підтримує Росію і поки що немає жодних ознак того, що Пекін надавав Москві зброю.
Водночас Боррель розкритикував КНР та Індію за закупівлі російських енергоресурсів, що тривають на тлі санкцій.
Джерело Financial Times у Євросоюзі повідомило, що лідери ЄС намагаються схилити Сі Цзіньпіна до переговорів із президентом України Володимиром Зеленським. За словами співрозмовника газети, Брюссель наполягає на тому, щоб Китай чув не лише російську позицію, а й українську.
На тлі підготовки візиту Сі до Москви західні ЗМІ писали, що лідер Китаю після зустрічі з Путіним має намір переговорити із президентом України. Про підготовку розмови Сі та Зеленського розповідав і радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
Володимир Зеленський у недавньому інтервʼю японському виданню The Yomiuri Shimbun скептично сприйняв китайські ініціативи про мирне врегулювання конфлікту Росії з Україною і підкреслив, що Київ не отримував від Пекіна пропозиції виступити посередником або про проведення зустрічі з Сі Цзіньпіном. «Але я дипломатичними каналами дав прямі повідомлення, що хочу поговорити з лідером Китаю», – сказав президент України.
Сі Цзіньпін перебував із державним візитом у Росії 20–22 березня. 21 березня він провів офіційні зустрічі з представниками влади Росії.
Форум