Спеціальні потреби

Актуально

Курт Волкер: Захід мало зробив, щоб зупинити Путіна

Курт Волкер: візит генсека НАТО до України - важливий символічний крок. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:31 0:00

Курт Волкер: візит генсека НАТО до України - важливий символічний крок. Відео

Колишній посол США при НАТО вважає, що на Заході існує брак політичної волі у вирішенні питань.

Візит генсека Альянсу до України є дуже символічним та демонструє зацікавленість НАТО Україною, вважає колишній посол США при НАТО Курт Волкер. Відкриття постійного представництва Альянсу у Києві сприятиме поглибленню співпраці між Києвом та Брюсселем, каже дипломат.

"Відкриття постійного представництва НАТО в Україні означає, що там буде працювати певний штат людей, які займатимуться виключно механізмами співпраці між НАТО та Україною. Таким чином щоденна співпраця буде більш сфокусованою, і це краще, аніж мати певну кількість людей у Брюсселі, які працюють у рамках загальної політики. Відкриття офісу допоможе покращати координацію і втілення у життя вже досягнутих угод", - заявив Курт Волкер.

Офіційний Київ покладає чимало надій на візит Єнса Столтенберґа. Приїзд генсека НАТО має особливе політичне значення в сучасних умовах, переконані в Україні.

"Зміна філософії дипломатичного представленості Альянсу в Україні не є випадковою. Вона продиктована необхідністю забезпечення, а тому числі кадрового, належного рівня співробітництва між Україною та Альянсом в сучасних умовах. Посилення статусу обумовлюватиме також і збільшення кількості персоналу, покращення його якості. Це все свідчить на користь того, що відносини і практичне співробітництво нашої держави з НАТО будуть переведені на новий якісний рівень", - заявив виконуючий обов’язки глави Місії України при НАТО Євген Божок.

Майбутній візит Столтенберґа в Україну вже викликав хвилю обурення в Росії. Курт Волкер переконаний, що відкриття постійного представництва НАТО в Україні не несе загрози Росії, про що часто говорять у Кремлі.

"НАТО мало офіс у Москві упродовж багатьох років. Ми мали військові та громадські місії. НАТО було зацікавлено у співпраці з Росією де можливо. Однак, Росія зробила співпрацю неможливою вторгнувшись в Україну, анексувавши Крим та відмовляючись відступити. Так що цей центр не має відношення до Росії. Це розвиток стосунків між НАТО та Україною", - заявив колишній посол США при НАТО.

Курт Волкер додає, що НАТО зіткнулося з найбільшою кризою у сфері європейської безпеки, коли Росія незаконно окупувала Крим та вторглася до сусідньої держави. Захід, за його словами, не зробив нічого, щоб відповісти на агресивні дії Кремля. Причина, за словами Курта Волкера, полягає у самому Альянсі, а не зовнішніх чинниках.

"Загрозою номер один для НАТО є брак політичної волі. У нас є всі можливості, щоб захистити себе і використати свої сили на сприяння миру і стабільності не лише у Європі, але й у світі. Однак не існує бажання цього робити: ані у Західній Європі, ані у США, ані в Центральній Європі. Щоб зупинити Путіна ми зробили мінімум. Ми продовжуємо говорити про деескалацію та шляхи виходу з ситуації, однак це лише заохочує Путіна до подальших кроків. Я не бачу, що у нас є політична воля, щоб дійсно зупинити його. Чи можемо ми впоратися з військовою потугою Росії? Звичайно. Чи могли б ми забезпечити набагато більшу підтримку Україні у її бажанні захистити себе? Безперечно. Чому цього не відбувається? Тому що існує страх конфронтації і небажання платити за неї відповідну ціну", - додав він.

Колишній посол США при НАТО вважає, що для успішного протистояння Путіну потрібно докласти зусиль, а не відмежовуватися заявами, оскільки бездіяльність може призвести до непередбачуваних наслідків.

Дивіться також: Українським реформам поставили оцінку у Вашингтоні. Відео

Українським реформам поставили оцінку у Вашингтоні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:51 0:00

Всі новини дня

Франція не виключає надсилання винищувачів в Україну – Макрон

Президент Франції Емманюель Макрон та прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте під час прес-конференції у Гаазі, 30 січня 2023. (AP Photo/Peter Dejong)

Президент Франції Емманюель Макрон заявив 30 січня, що його країна не виключає надсилання військових літаків в Україну, але висунув кілька умов для такого кроку.

Як повідомляє Associated Press, відповідаючи на запитання журналістів у Гаазі, Макрон сказав, що «нічого не виключено». Водночас серед умов, за словами французького лідера, є те, щоб надання такого обладнання не призвело до ескалації напруженості або не використовувалося «для атаки російської землі», а також щоб це не «послабило потенціал французької армії».

Він також додав, що Україні доведеться офіційно подати запит на літаки. Макрон зазначив, що 31 січня в Парижі зустрінеться з міністром оборони України Олексієм Резніковим.

Українські офіційні особи посилили вимоги до західних союзників щодо більш важкого озброєння, щоб відкинути сили Росії.

Франція надіслала Україні системи протиповітряної оборони, ракетні установки, гармати та іншу військову техніку, а також пообіцяла надіслати броньовану техніку спостереження та бойові машини, але не надсилала бойові танки чи більш важке озброєння.

Раніше прем’єр-міністр Матеуш Моравецький припустив передачу Україні винищувачів F-16. «Як це було кілька місяців тому в контексті МіГів, будь-які інші літаки будуть реалізовуватися і, можливо, передаватися в координації з країнами НАТО. Тут ми будемо діяти в повній координації», – сказав голова польського уряду.

Шольцу не вдалось заручитися підтримкою Південної Америки у допомозі Україні - медіа

Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту до Чилі, 29 січня 2023. REUTERS/Ivan Alvarado

Канцлеру Німеччини Олафу Шольцу не вдалось заручитись підтримкою Чилі та Аргентини у питанні допомоги Україні, що засвідчує розбіжності між країнами Заходу та союзними державами з нижчим рівнем доходу.

Під час перших двох етапів своєї поїздки до Південної Америки Шольц намагався підкреслити єдність, зазначивши, що всі три країни, які він відвідує – Аргентина, Чилі та Бразилія – засудили вторгнення Росії на Генеральній Асамблеї ООН минулого року.

Однак наслідки війни та санкції Заходу щодо Росії, зокрема різке зростання цін на продовольство та енергоносії, особливо сильно вдарили по регіону, викликаючи сумніви щодо політики Європи.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

"Аргентина та Латинська Америка не планують надсилати зброю в Україну чи будь-яку іншу зону конфлікту", - заявив президент Аргентини Альберто Фернандес під час прес-конференції в Буенос-Айресі із Шольцем.

Президент Чилі Габріель Борич своєю чергою підтримав своє рішення засудити російське вторгнення, попри те, що "деякі засоби масової інформації чи громадські діячі могли вважати, що втручатися в політику інших країн було неправильним рішенням". Він не відповів на запитання про те, чи погоджується із Фернандесом щодо зброї, він сказав, що Чилі обіцяє допомогти Україні відновитися після війни, наприклад, із розмінуванням.

В обох країнах Шольц відвідав меморіали жертвам їхніх військових диктатур, що, за його словами, підкреслює необхідність боротьби за демократію та свободу: "Біля цього меморіалу численним жертвам диктатури я не можу не думати про молодих людей, яких вбивають в Ірані, бо вони борються за свободу та краще життя".

Представники уряду Німеччини визнають, що країни Латинської Америки мають різні погляди на причини війни Росії в Україні та способи боротьби із нею, але підкреслюють важливість продовження озвучення західної точки зору, як це зробив Шольц під час візитів в Африці та Азії.

У понеділок Шольц проводить зустрічі у Бразилії, зокрема, із президентом Луїсом Інасіо Лулою да Сілвою. Торік він сказав, що Росія не повинна була здійснювати вторгнення в Україну, але додав, що президент України Володимир Зеленський так само винен у війні, як і російський лідер Володимир Путін.

Воллес: Британські танки доставлять в Україну до літа. Відео

Воллес: Британські танки доставлять в Україну до літа. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:26 0:00

«Через питання безпеки я не можу назвати точні часові рамки. Що я можу сказати – все починається з тренувань на окремих операційних платформах […]. І тоді вже доставимо танки. Це станеться до літа, в травні або ближче до Великодня», - заявив мініcтр оборони Великої Британії Бен Воллес.

США продовжать боротися з діями Ірану, які загрожують безпеці та життю людей - Блінкен

Вибух на заводі військової промисловості в Ісфахані, 29 січня 2023 року. Reuters

Сполучені Штати продовжать боротися з діями Тегерану, які становлять небезпеку для різних країн світу. Так серію вибухів на іранських військових заводах цими вихідними прокоментував держсекретар США Ентоні Блінкен.

У понеділок під час прес-конференції у Єгипті Блінкен заявив: "Для Сполучених Штатів, а також для багатьох наших партнерів у регіоні, дуже важливо, що ми продовжуємо боротися з різними діями, які Іран здійснює в усьому регіоні та за його межами, що загрожують миру, безпеці та життю людей."

Він зазначив, що США спостерігають підтримку дестабілізуючих дій Ірану в різних країнах: "Зараз, звісно, ми бачимо це в зовсім іншій частині світу з його підтримкою агресії Росії проти України, з наданням безпілотників та потенційно інших військових технологій".

Водночас представник Пентагону, генерал США Патрік Райдер заявив Reuters, що армія США не брала участі в ударах по Ірану. Натомість один із представників США повідомив агенції на умовах анонімності, що до атаки причетний Ізраїль.

У самому Ізраїлі від офіційних коментарів поки відмовляються. Утім, як зазначає Reuters, готовність завдати удару по іранських цілях Ізраїль виявляв уже давно, в разі, якщо дипломатія не зможе впоратися з ядерною чи ракетною програмою Тегерану.

Напередодні радник Офісу президента України Михайло Подоляк пов’язав вибухи в Ірані з війною в Україні, і вкотре нагадав, що Іран є співучасником російської агресії: "Логіка війни невблаганна та вбивча. І виставляє жорсткі рахунки авторам та співучасникам… Вибухова ніч в Ірані: виробництва дронів й ракет, нафтопереробка. Україна ж попереджала".

Після цього Іран викликав тимчасового повіреного у справах України в Тегерані після реакції Офісу президента України на удари безпілотників по військовому заводу в центральній іранській провінції Ісфахан. Про це повідомила Reuters із посиланням на напівофіційну місцеву інформаційну агенцію Tasnim.

Речник МЗС України Олег Ніколенко відреагував на дії іранського МЗС і зазначив, що Україна не обізнана з причинами вибухів на іранських об'єктах. "Україна неодноразово застерігала Іран: наслідки за підтримку агресії проти України будуть набагато масштабніші, ніж вигода від співпраці з Росією. Нам невідома причина вибухів на іранських об‘єктах. Але як каже перська народна мудрість: не роби іншому зла, і собі не нашкодиш".

Уночі 29 січня в іранському місті Ісфахан у центральній частині країни пролунав вибух. Згодом стало відомо про вибухи на інших об’єктах. Міністерство оборони Ірану заявило, що причиною була атака безпілотників, і запевнило, що атака була невдалою – один БПЛА збила система протиповітряної оборони, два інших нібито потрапили до оборонних пасток і вибухнули, втрат та серйозних пошкоджень немає. Однак іранські ЗМІ опублікували кадри, на яких видно спалах у небі та машини швидкої допомоги на місці подій.

Атака відбулася на тлі напруження у відносинах між Іраном та країнами Заходу, зокрема, через постачання зброї, включно з "дронами-камікадзе" для війни Росії в Україні, а також антиурядових протестів усередині країни.

У публікації використані матеріали Reuters.

ВООЗ: пандемія COVID-19 залишається надзвичайною ситуацією міжнародного значення

Залізнична станція Ханчжоу перед китайським новим роком, Китай, 20 січня 2023 року. China Daily/REUTERS

Всесвітня організація охорони здоров'я у понеділок продовжила статус пандемії COVID-19 як надзвичайної ситуації міжнародного значення.

Чотирнадцяте засідання екстреного комітету ВООЗ з приводу COVID-19 було присвячене третій річниці від початку пандемії, що була оголошена глобальною загрозою 30 січня 2020 року.

На засіданні експерти говорили про те, чи слід оголошувати про завершення пандемії. Проте, зазначивши визначні успіхи у боротьбі із захворюванням, члени комітету ухвалили, що говорити про закінчення пандемії зарано. На це вплинув, зокрема, недавній великий спалах COVID-19 у Китаї, який стався після того, як країна скасувала більшість карантинних заходів.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

За три роки коронавірус забрав 6,8 мільйона життів, однак поява вакцин і методів лікування суттєво змінила ситуацію, тож генеральний директор ВООЗ Тедрос Гебреєсус заявив, що сподівається побачити кінець надзвичайної ситуації вже цього року: "Ми продовжуємо сподіватися, що в наступному році світ перейде до нової фази, на якій ми скоротимо госпіталізацію (з COVID) і смертність до найнижчого можливого рівня".

Раніше Голос Америки повідомляв, що американські дослідники попереджають, що новий штам коронавірусу Kraken у п'ять разів швидше передається й вражає тих, хто перехворів.

У статті використано матеріали Reuters

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG