Спеціальні потреби

Спорт допоміг підвищити успішність у найбіднішій школі Вашингтона

  • Голос Америки

Мабуть не існує більш суто американського виду спорту, ніж лакрос – сучасна версія гри, якою індіанці розважалися ще до прибуття європейців. Лакрос – популярний, переважно, у приватних середніх школах та університетах, які відвідують, в основному, білошкірі американці. Однак, віднедавна у цю гру почали грати і у досить небезпечному чорношкірому районі столичного Вашингтона. Тут в одній з місцевих шкіл створили команду з лакросу серед дівчат, сподіваючись таким чином покращити академічні показники учениць.

У цьому навчальному році школа Балу вперше створила жіночу команду з лакросу. Для школярок це не просто нове заняття після уроків. Це новий досвід, адже вони уперше грають у командний спорт. Дівчата програли усі ігри в сезоні, однак їх тренер Голлі Макґарві вважає цей рік дуже успішним:

«Думаю, кожного року наша мета буде мінятися. Цього року ми лише почали і заклали фундамент і вже на ньому будемо будувати і розвивати традицію жіночого лакросу, тут у Балу».

Розвивати спортивні традиції в одному з найбідніших і найнебезпечніших районів Вашингтона завдання не з легких. 85% учнів школи Балу отримують або безкоштовні обіди, або платять за них лише третину, що є показником крайньої бідності в Америці. За останні 6 років більше 40 учнів школи загинули насильницькою смертю, переважна більшість стала жертвами наркоторгівлі. Директор школи Рамен Бренч зазначає:

«Це один з компонентів, коли культура наркотиків приходить у ваше місто. Це зруйнувало багато громад і долі багатьох родин. І наші учні походять саме з таких неблагополучних сімей».

Найгіршим роком в історії школи був 2006-ий. Тоді лише 60% старшокласників змогли скласти випускні іспити і закінчити школу. І дирекція зрозуміла, що треба діяти.

Перше, що вони зробили – зайняли дітей після уроків, запропонувавши учать у спортивних секціях, як от лакрос.

«Ми вирішили змінити підхід, допомогти їм бути дітьми і запевнити, що це діти, які знають чого прагнуть, ставлять перед собою цілі і мають витривалість домагатися їх», – каже Рамен Бренч.

Вчителька біології Голлі Макґарві ідеально підходила для цього завдання. Випускниця елітного Прінстонського університету і зірка університетської команди з лакросу, розуміла проблеми школи, тому вирішила інтегрувати спортивні навички з уроками біології:

«У тренуванні завжди добре мати спортсмена, який розуміє концепцію, чи здатний заохотити товаришів по команді. І, я подумала, можливо з уроками вдасться зробити те саме».

Уроки Макґарві у класі та на спортивному полі одразу почали давати результат. Перші тренування часто закінчувалися сварками між гравцями. Однак Макґарві чітко дала дівчатам зрозуміти – терпіти цього ніхто не буде. Натомість заохотила їх конструктивно розв’язувати проблеми:

«По дорозі додому з нашої першої гри, дівчата жваво обговорювали матч і були дуже захоплені. Попри те, що програли з рахунком 11 – 1, вони думали як покращити гру».

Учениця Талашіа Джойнер каже, що гра у лакрос змусила її серйозно задуматися над майбутнім:

«Я хочу продовжити грати у коледжі. Це дозволить мені зберегти добру фізичну форму, допоможе зосередитися і знайти себе у житті. І щоб займатися спортом, треба мати добрі оцінки».

Якщо судити лише з кількості перемог, то сезон був невдалий для школи. Однак цього ніколи не скажеш, дивлячись на задоволені обличчя дівчат.

Робити висновки про роль спорту ще рано, але коефіцієнт випускників школи Балу збільшився за останні 5 років на майже 15%. Дирекція сподівається, що цей показник лише зростатиме, і лакрос буде невід’ємною частиною цього процесу.

XS
SM
MD
LG